про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
29 грудня 2025 р. Справа № 120/17707/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення.
Пунктом 3 частини статті 171 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Так, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте позивачкою до позовної заяви не долучено доказів сплати судового збору.
Водночас правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".
Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (частина 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір").
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01 січня 2025 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028 гривень.
Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову із однією вимогою майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із поданої позовної заяви слідує, що позивачем оскаржується рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA401000/2025/000292/2 від 03 грудня 2025 року, що свідчить про майновий характер такої вимоги.
Відтак позивачеві за подання позову майнового характеру (оскарження рішення про коригування митної вартості) слід було надати доказ оплати судового збору в розмірі, що становить 1,5 відсотка від різниці показників митної вартості товару, визначених позивачем та митним органом за рішенням про коригування митної вартості товарів.
Такі висновки узгоджуються із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року у справі № 1.380.2019.001962.
Судова палата Верховного Суду у згадуваній вище постанові вказала на те, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
При цьому позов не містить інформації про суму митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, а також про суму митних платежів із урахуванням митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваних рішеннях.
Наведене позбавляє суд можливості визначити точну суму судового збору, який підлягає сплаті за подання позову майнового характеру (щодо оскарження рішення про коригування митної вартості товарів).
Відтак позивачеві слід надати суду інформацію (докази) щодо суми митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, а також суми митних платежів із урахуванням митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні, а також надати докази оплати судового збору в належному розмірі, врахувавши наведену вище позицію.
Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданої позовної заяви вимогам статті 161 КАС України, дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом подання доказів сплати судового збору за звернення до суду з позовом.
Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданої позовної заяви вимогам статті 161 КАС України, дійшов висновку позовну заяву залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків, що містить такий позов, шляхом надання суду інформації (доказів) щодо суми митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, а також суми митних платежів із урахуванням митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів; також слід надати доказ оплати судового збору в належному розмірі.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення залишити без руху.
Запропонувати позивачці у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали направити позивачці.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович