Справа № 522/25340/25
Провадження по справі № 1-кс/522/7089/25
(повний текст)
29 грудня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 ГУ НП України в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красненьке, Кривозерського району, Миколаївської областы, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого:
- 16.09.2024 Ульяновським районним судом Кіровоградської області за ч. 4 ст. 185 КК України,призначивши покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, 3 роки іспитовий строк,
підозрюваного в рамках кримінального провадження № 12025163510000785 відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.11.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
ОСОБА_4 02.11.2025 року близько 04 години 00 хв., в умовах діючого на території України воєнного стану згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, дію якого продовжено, знаходився на перетині вулиць: місто Одеса, проспект Шевченка та провулок Шампанський, де у нього виник протиправний намір на незаконне заволодіння чужим майном, що належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Перебуваючи за вищезазначеною адресою та реалізуючи свій злочинний протиправний намір, ОСОБА_4 шляхом вільного доступу здійснив таємне викрадення та незаконне заволодіння банківськими картками АТ «Сенс Банк» за банківським рахунком НОМЕР_1 та АТ КБ «Приват Банк» за банківським рахунком НОМЕР_2 , які є власністю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У подальшому, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, переконавшись, що його дії залишаються непомітними для оточуючих та мають таємний характер, ОСОБА_4 , у період часу з 05 год. 40 хв. по 09 годину 00 хв. 02 листопада 2025 року здійснював покупки в магазинах: «Гурман» за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, буд. 23; «Сільпо» за адресою: м. Одеса, вул. Довженка, буд. 4; «Варус» за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, буд. 22 на загальну суму 2 718,00 грн., здійснив покупку у ломбарді «Перший» на суму 250,00 грн., а також здійснював оренду електросамокатів компанії Bolt у період часу з 05 год. 55 хв. по 07 год. 32 хв. 02 листопада 2025 року - п'ятьма платежами на загальну суму 342,00 гривні.
ОСОБА_4 покинув місце вчинення кримінального правопорушення, тим самим таємно викрав майно, після чого здійснював списання грошових коштів з банківської картки, чим спричинив ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , майнову шкоду на загальну суму 3 310,00 (три тисячі триста десять) гривень.
27.11.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 є те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке законом віднесено до категорії тяжких та за яке законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, тому розуміючи, яке йому загрожує покарання у разі доведеності його вини у скоєнні інкримінованого злочину, існує ризик того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
Крім того, є достатні підстави вважати, що існує ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто вчинення ОСОБА_8 інших кримінальних правопорушень, оскільки підозрюваний не має засобів для існування, офіційно не працює, неодноразово судимий, тому може вчинити нові кримінальні правопорушення.
У зв'язку з чим, слідчий за погодженням із прокурором, звернувся до суду із клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Позиція учасників
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити в повному обсязі, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені п.1 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити нові кримінальні правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого, повідомии суду, що підозрюваний має постійне місце проживання та реєстрації, самостійно з'явився в судове засідання, готовий компенсувати потерпілому шкоду, завдану злочином, а тому просили застосувати відносно пыдозрюваного запобіжний західу у вигляді домашнього арешту.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, допитавши підозрюваного, заслухавши учасників, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Мотиви слідчого судді
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Погоджуючись з прокурором, слідчий суддя виходить з того, що діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, no. 42310/04, § 219, 21 квітня 2011 року).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).
Юридична оцінка діяння у межах висунутого обвинувачення належить до кола питань, що вирішуються судом під час ухвалення вироку (пункт другий частини першої статті 368 КПК). Відповідне судове рішення, як передбачено частиною другою статті 371 зазначеного Кодексу, ухвалюється в нарадчій кімнаті. До цього часу висловлювати власну позицію по суті справи, а також вчиняти будь-які дії, що є прямим або опосередкованим проявом такої позиції, суд не вправі, оскільки це може викликати обґрунтований сумнів у його неупередженості.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке законом віднесено до категорії тяжких та за яке законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, офіційно не працює, раніше неодноразово судимий, які у встановленому законом порядку не знята та не погашені, на шлях виправлення не став, що свідчить про відсутність в підозрюваного міцних соціальних зв'язків, тому є підстави вважати що станом на теперішній час існує низка ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Пред'явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні та долученими до клопотання доказами, а саме: заявою потерпілої ОСОБА_7 від 06.11.2025; поясненнями потерпілої ОСОБА_7 від 07.11.2025; поясненнями свідка ОСОБА_10 від 08.11.2025; поясненнями свідка ОСОБА_11 від 08.11.2025; поясненнями свідка ОСОБА_12 від 11.11.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі ОСОБА_12 від 11.11.2025; поясненнями свідка ОСОБА_13 від 10.11.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі ОСОБА_13 від 10.11.2025; поясненнями свідка ОСОБА_14 від 13.11.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі ОСОБА_14 від 14.11.2025; протоколом огляду речових документів (магазин «Сільпо» по вул. Довженко, 4) від 27.11.2025; протоколом огляду речових документів (магазин «Гурман» по просп. Шевченка, 23) від 27.11.2025; повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України від 27.11.2025; протоколом огляду речових документів (магазин «Варус» по вул. Французький бульвар, 22) від 27.11.2025; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 24.12.2025.
Висновки органу досудового розслідування щодо причетності підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінуються, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Щодо існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що наразі існують ризики, визначені ст. 177 КПК, і що необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного.
Запобіжні заходи застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Їх дія носить превентивний (попереджувальний) характер реалізації особами дій, направлених на перешкоджання здійсненню правосуддя у справі.
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченими зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Крім того, суд враховує, що вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення як обставина, яка впливає на вибір судом виду запобіжного заходу (пункт 1 частини 1 статті 178 КПК), має опосередкований вплив й на оцінку рівня ймовірності вчинення підозрюваним тих чи інших дій, які кваліфікуються як ризики за статтею 177 КПК. Чим меншою є вагомість зібраних доказів на підтвердження підозри та чим нижчим є рівень її обґрунтованості, тим меншою є вірогідність незаконного втручання особи підозрюваного у хід досудового розслідування чи переховування від правосуддя, і навпаки.
Тобто, в даному випадку слідчий суддя має зробити висновик прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволяють стрведжувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Відтак, з дослідженого клопотання слідчого встановлено, що відповідно вимоги про судимість від 27.11.2025 ОСОБА_4 засуджений Ульяновським районним судом Кіровоградської області вироком від 16.09.2024 за ч. 4 чт. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі 5 років, із застосуванням ст. 75 КК України - іспитовий строк 3 роки. Вирок набрав законної сили 17.10.2024 року.
Між тим, згідно листа начальника Первомайського районного відділу ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській, Херсонській областях № 336629/22/1-25 від 24.12.2025 встановлено, що гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений 16.09.2024 року Ульяновським районним судом Кіровоградської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років та звільнено на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки.
06.01.2025 ОСОБА_4 поставлено на облік в Первомайському районному відділі ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській, Херсонській областях.
З 10.09.2025 гр. ОСОБА_4 не з'являється на реєстрацію до Первомайського РВ пробації, чим порушує обов'язок покладений судом, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання.
22.10.2025 року було сформовано подання до Первомайського районного відділу поліції з метою оголошення ОСОБА_4 в розшук та 30.10.2025 працівниками поліції м. Одеси встановлено місцезнаходження останнього та відібрано зобов'язання прибути до Первомайського РВ пробації, але на теперішній час він не з'являється.
Тобто, інкримінований підозрюваному ОСОБА_4 злочин вчинено в період іспитового строку за попередньою судимістю.
Під час допиту підозрюваний ОСОБА_4 пояснив, що він дійсно зареєстрований у батьківському будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де і проживав все своє життя, однак наразі проживає в м.Одесі у цивільної дружини.
Окрім цього, слідчий суддя критично ставиться до твердження сторони захисту щодо того, що підозрюваний самостійно з'явився до слідчого судді для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, оскільки в перше судове засіданян з розгляду запобіжного заходу відносно підозрюваного, ОСОБА_4 з'явився, повідомив що бажає щоб йому надали адвоката, після чого йому було повідомлено про слухання клопотання наступного дня, але в судове засідання підозрюваний не з'яився, на зв'язок не вийшов.
Під час досудового слідства встановлено обставини, які слід врахувати при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, а саме:
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 тяжкого кримінального правопорушення у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення;
- вік та стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 ;
- міцність соціальних зв'язків підозрюваного ОСОБА_4 .
За таких обставин, наявні достатні підстави вважати, що обрання менш суворого запобіжного заходу до ОСОБА_4 не запобігатиме наведеним ризикам.
Враховуючи наведені міркування, на думку слідчого судді, обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчому судді не надано.
Окрім цього, слідчий суддя враховує, що рамках вказанного кримінального провадження ще не проведені усі необхідні слідчі дії, а тому вірогідність наявності зазначених ризиків дуже висока.
Відповідно до приписів ч.1 ст.219 КПК України, досудове розслідування має бути завершене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
За результатом розгляду клопотання слідчого чи прокурора про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя застосовує запобіжний захід в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.3 ст. 357 КК України 27.11.2025. Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17 лютого 2025 року (справа №369/16172/20), виходячи з положень статей 115, 219 КПК, при обчисленні двомісячного строку досудового розслідування, день коли особу було повідомлено про підозру, не береться до уваги як день, від якого починається вказаний строк, а тому досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчується 27.01.2026, а тому саме до цього строку слідчий суддя може обрати запобіжний захід.
Щодо розміру застави
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до практики ЄСПЛ, якщо тримання під вартою триває тільки через побоювання, що обвинувачений буде переховуватись від правосуддя, проте його слід звільнити з-під варти, якщо він представить відповідні гарантії, що не переховуватиметься від суду, наприклад внесе заставу (правова позиція, викладена у п.46 рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції»).
Зважаючи на положення ч.3 ст.183 КПК України, а також практику ЄСПЛ, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного, вважаю за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Здіно ЗУ «Про Державний Бюджет 2025 року» 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить - 3028 гривень, а тому саме з цього розрахунку буде визначена сума застави.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя, враховуючи вимоги абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а також з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, враховуючи дані про особу підозрюваного, який раніше судимий, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, найтяжче з якихї відноситья до категорії тяжких, відповідальність за яке передбачає позбавлення волі до 8 років, ніде не навчається, не працює, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, з урахуванням стану здоров'я підозрюваного, беручи до уваги майновий та сімейний стан підозрюваного, його характеристики, доведеності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважаю за доцільне обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою та вважаю за необхідне визначити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу у мінімальному розмірі - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 176- 178, 183, 186, 193, 194-197, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 ГУ НП України в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеській слідчий ізолятор», до 60 днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 27.01.2026 включно.
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за підозрюваного; провадження по справі 1-кс/522/7089/25.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрювану, обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
- прибувати до прокурора, слідчого або суду за вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обчислюється з моменту винесення ухвали слідчого судді, тобто з 29.12.2025.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 29.12.2025 о 16:00 годині в залі суду №131.
Слідчий суддя ОСОБА_15