Справа № 522/23016/24
Провадження № 2-ві/522/29/25
29 грудня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Бондар В.Я., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Чорнухи Юлії Вікторівни у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Червинська Ніла Євгенівна, по визнання договору дарування недійсним,
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси (головуюча суддя Чорнуха Ю.В.) знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Червинська Ніла Євгенівна, по визнання договору дарування недійсним.
24.12.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про відвід судді Чорнухи Ю.В., мотивований тим, що в судовому засіданні 23.12.2025 суддею оголошено клопотання ОСОБА_1 про повернення до підготовчого засідання, яке обговорювалося за відсутності відповідача та його представника, чим грубо порушено право сторони висловлювати свою думку щодо даного клопотання. Крім цього, впродовж 10 хвилин після оголошення тривоги справа слухалася після оголошення тривоги. При цьому, засідання проводилося суддею нечіткою та нерозбірливою мовою, що позбавило можливості учасника справи бути обізнаним в діях судді. Також суддею Чорнухою Ю.В. було наголошено заявниці щодо розмови виключно державною мовою, що заявниця вважає порушенням закону з боку судді. Суддя відмовила заявниці у задоволенні клопотання про повернення на стадію підготовчого засідання, що позбавило її права подати клопотання про зміну предмету і підстав позову, після чого заявниця заявила усний відвід та просила надати час для підготовки клопотання в письмовому вигляді. Суддя надала одну годину часу до закінчення тривоги і така поведінка судді виклика у заявниці підозру у заінтересованості результатах розгляду справи.
Ухвалою від 25.12.2025, суд, який розглядає справу (головуюча суддя Чорнуха Ю.В.) дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу та передала заяву до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді.
Заява про відвід судді Чорнухи Ю.В. надійшла до судді Бондаря В.Я. 29.12.2025.
Ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси Чорнухи Ю.В., суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з наступних підстав.
У відповідності до вимог ч.2,3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Частинами сьомою та восьмою статті 40 ЦПК визначено, що питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 36 ЦПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Обставини, визначені заявником у заяві про відвід судді Приморського районного суду міста Одеси Чорнухи Ю.В. щодо розгляду клопотання про повернення до стадії підготовчого засідання є не погодженням позивачки з процесуальними рішеннями головуючої судді, що не є підставою для відмови.
Доводи заявниці про зобов'язання її говорити виключно державною мовою не підтверджується доказами.
Частиною 1 статті 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
Разом з тим, згідно ч.4 ст.9 ЦПК України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Верховний суд у постанові від 22.07.2025 при розгляді справи №904/3505/23 дійшов висновку, що при зверненні до суду з позовною заявою або ж поданні відзиву, письмових пояснень, інших процесуальних документів, разом із документами, які виготовлені іноземною мовою, повинні бути подані належним чином засвідчені переклади на державну мову з метою забезпечення розуміння всіма учасниками судового процесу змісту поданих документів.
Частина 4 статті 9 ЦПК України вказує на можливість заявлення клопотань рідною мовою або мовою, якою воліє учасник справи при дотриманні вимоги про залучення перекладача, адже клопотання сторони мають бути зрозумілими всім учасникам судового процесу, зокрема судді.
Не погодження заявниці з часом оголошення перерви для підготовки клопотання також є не погодження з процедурним рішенням судді та не є підставою для відводу.
За умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді (ч. 5 ст. 36 ЦПК України).
Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).
У справі "П'єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що зазначені в заяві обставини, не викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді Чорнухи Ю.В. при вирішенні цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Червинська Ніла Євгенівна, по визнання договору дарування недійсним, а обставини на які посилається заявниця є не доказаними та зводяться до не погодження з процесуальними рішеннями судді, що не може слугувати підставою для відводу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.35-40 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Чорнухи Юлії Вікторівни у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Червинська Ніла Євгенівна, по визнання договору дарування недійсним.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.Я. Бондар