Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/285/25
Провадження № 2/499/285/25
Іменем України
22 грудня 2025 року селище Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області у складі судді Кравчука Олександра Олександровича, з участю секретаря судового засідання Кирилової Світлани Федорівни, розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача такий
28 березня 2025 року через систему «Електронний суд», в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» Ткаченко Марія Миколаївна (далі також - представник) подала позовну заяву до ОСОБА_1 (далі також - відповідач) про стягнення заборгованості, в якій представник посилається, що відповідач не виконує умови кредитного договору, тому просить стягнути з неї заборгованість у загальному розмірі 83779 гривень 71 копійку та судові витрати в загальному розмірі 18422 гривні 40 копійок (далі також - позовна заява).
02 червня 2025 року представник відповідача Загородній Сергій Олександрович (далі також - представник відповідача) подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає таке: нарахування процентів за користування кредитом поза межами строку, на який надається кредит, вважає протиправним; розмір нарахованих відсотків: за договором від 10 вересня 2021 року не повинен перевищувати 1194 гривні 60 копійок; за договором від 16 серпня 2021 року не повинен перевищувати 15000 гривень; гонорар адвоката з урахуванням всіх аспектів складності справи є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги; не заперечувала проти стягнення з неї заборгованості в загальному розмірі 28195 гривень 60 копійок, а в іншій частині просила відмовити (далі - відзив).
11 червня 2025 року представник позивача подала відповідь на відзив, в якому зазначає таке: розрахунки заборгованості вказують з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована; відповідач не надала ніяких доказів виконання зобов'язань, зокрема доказів невірного нарахування виниклої суми заборгованості за відсотками, відповідно до умов договору, способом проведення та надання власного контррозрахунку; розрахунок заборгованості за договором від 10 вересня 2021 року свідчить, що строк кредитування продовжено відповідачем способом часткової сплати заборгованості та надалі - автоматично продовжено у зв'язку із наявною заборгованістю; за договором від 16 серпня 2021 року, сторони погодили строк користування кредитом, який продовжується в разі наявності непогашеної заборгованості, а таке продовження не потребує додаткових дій ні від кредитора, ні від позичальника, тобто сторони погодили окремий випадок автоматичної пролонгації договору, без необхідності вчинення будь-яких додаткових дій з боку сторін; за умовами договорів вбачається, що прострочення зобов'язання та відповідальність за таке прострочення виникають у позичальника після дати завершення періоду, на який продовжено строк кредитування протягом періоду та пролонговано договір, позичальник має правомірно не сплачувати кредитору борг, й таке користування коштами не вважається простроченням; відповідач не наводить обґрунтування не співмірності витрат на правову допомогу із складністю справи; просила задовольнити позовну заяву (далі - відповідь на відзив).
16 червня 2025 року представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначає таке: позивач не здійснив заходів про повідомлення відповідача, що заборгованість передана колекторам, а також жодного разу не надіслано листа для нагадування про заборгованість або для ведення переговорів з питання врегулювання боргу (далі - заперечення).
18 червня 2025 року представник позивача подала додаткові пояснення, в яких зазначає таке: відповідач не зверталася до позивача із заявами про надання роз'яснень щодо незрозумілих їй умов договорів або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, й тривалий час їх виконувала, що свідчить про прийняття та згоду зі всіма умовами таких договорів, зокрема із спірними умовами про продовження строку кредитування; повідомлення відповідача відповідно до умов договорів факторингу здійснювалось первісними кредиторами; під час укладання договорів відступлення прав вимоги, повідомлення про заміну кредитора не є обов'язковим; неповідомлення боржника про заміну кредитора в зобов'язанні не має наслідком недійсність правочину про заміну кредитора; єдиним наслідком такого неповідомлення є ризик для кредитора у вигляді можливості виконання боржником свого обов'язку на користь попереднього кредитора; матеріали справи не містять доказів належного виконання боржником зобов'язань як на користь первісного кредитору, так і на користь позивача (далі - додаткові пояснення).
2. Учасники судового провадження висловили таке
Представник позивача Юзипчук Максим Вікторович підтримав позицію викладену у позовній заяві, відповіді на відзиві, додаткових поясненнях та просив задовольнити позовну заяву.
3. Суд щодо неприбуття в судове засідання сторін зазначає таке
Відповідач, представник відповідача у судове засідання не з'явилися, представник відповідача через систему «Електронний суд» подав заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його та відповідача участі (а.с. 190).
4. Процесуальні рішення та дії у справі такі
Суддя Іванівського районного суду Одеської області ухвалою від 21 квітня 2025 року відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а учасникам справи роз'яснив право подати до суду відзив, відповіді на відзив, заперечення та обов'язок подати до суду докази (а.с. 85-87).
26 травня 2025 року за клопотанням відповідача розгляд справи відкладений, та відповідачу надано час для підготовку відзиву (а.с. 102).
02 червня 2025 року розгляд справи відкладений, відповідачу наданий час для подачі додаткових доказів (а.с. 119).
16 червня 2025 року розгляд справи відкладено, через неприбуття відповідача (а.с. 141).
26 червня 2025 року розгляд справи відкладений, бо представнику позивача надано час для подачі додаткових доказів (а.с. 155-157).
10 липня 2025 року розгляд справи відкладений, представнику позивача надано час для ознайомлення з доказами поданими представником відповідача та виклику відповідача для дачі особистих пояснень (а.с. 198-200).
04 вересня 2025 року розгляд справи відкладений, через неприбуття відповідача, представника відповідача (а.с. 203-204).
09 жовтня 2025 року розгляд справи відкладений, через неприбуття учасників справи.
01 грудня 2025 року розгляд справи відкладений, через неприбуття відповідача, представника відповідача.
5. Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин такі
5.1. 16 серпня 2021 року відповідач та Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі також - ТОВ «Мілоан») уклали договір про споживчий кредит № 100511561, на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним (далі також - Договір 1, а.с. 19-23).
Сума кредиту становить 10000 гривень (пункт 1.2 Договору 1).
Кредит надається строком на 30 днів з 16 серпня 2021 року (пункт 1.3. Договору 1).
Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 15 вересня 2021 року (пункт 1.4 Договору 1).
Комісія за надання кредиту: 1000 гривень, яка нараховується за ставкою 1,5 відсотків від суми кредиту одноразово (пункт 1.5.1 Договору 1).
Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених пунктом 2.2.3 Договору (пункт 2.2.2 Договору 1).
Передбачена пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість за тілом кредиту (пункт 2.3.1.2 Договору 1).
Розділ 2.3 Договору є домовленістю сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної(их) обставин(и) щодо якої(их) невідомо настане вона(и) чи ні, відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України, і яка(і) полягає(ють): а) здійснені платежу(ів) Позичальником після вибору доступних умов пролонгації на пільгових умовах, згідно п. 2.3.1.1 Договору та розділу 6 Правил; б) продовженні користування кредитними коштами Позичальником після спливу строку кредитування, визначеного згідно п. 1.3, п. 2.3.1.1, п. 2.3.1.2 Договору (пункт 2.3.2 Договору 1).
Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого пунктом 1.4 Договору, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування (пункт 2.4.1 Договору 1).
Позичальник чає право ініціювати внесення змін та/або доповнень до цього Договору (пункт 3.4.1 Договору 1).
Позичальник має право здійснювати пролонгацію на умовах передбачених цим договором (пункт 3.4.2 Договору 1).
У разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимог Кредитодавця (пункт 4.2 Договору 1).
Приймаючи пропозицію товариства про укладання цього кредитного договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т.ч Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов'язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на сайті товариства та є невід'ємною частиною цього договору (пункт 6.3 Договору 1).
Укладення товариством кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору , який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (пункт 6.4 Договору 1).
Паспорт споживчого кредиту №100511561 свідчить, що: сума кредиту 10000 гривень; строк кредитування 30 днів; процентна ставка 1,50 відсотка за кожен день користування кредитом в межах строку кредитування (далі - Паспорт 1).
30 листопада 2021 року ТОВ «Мілоан» та позивач уклали договір факторингу №30-11-65, відповідно до якого право грошової вимоги за Договором 1 перейшло до позивача (далі також - Договір 30-11-65, а.с.49-51).
За цим договором первісний кредитор зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги, а фактор зобов'язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим Договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками (пункт 2.1 Договір №30-11-65).
Відповідно до витягу з Реєстру Боржників, позивач набув права грошової вимоги до відповідача за Договором 1 (а.с. 51-52).
Розрахунок заборгованості свідчить, що станом на 28 березня 2025 року за Договором 1 утворилася заборгованість у загальному розмірі 77000 гривень, що складається з заборгованості: за основною сумою боргу - 10000 гривень; за відсотками - 66000 гривень; комісією - 1000 гривень.
5.2. 10 вересня 2021 року відповідач та Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») уклали договір позики № 77561324, на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним (далі - Договір 2, а.с. 31).
За цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити по законодавцю плату (проценти) від суми позики (пункт 1 Договору 2).
Сума позики 2001 гривень. Строк позики 30 днів. Базова процентна ставка 1,99%. Орієнтовна реальна процентна ставка 3,71 відсотків. Орієнтовна загальна вартість позики 2007 гривень (пункт 2 Договору 2).
У разі неповернення/повернення не в повному розмірі/ несвоєчасного повернення позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) нараховуються проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування (пункт 6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», далі - Правила).
Позичальник надає свою згоду, що у період з першого дня понадстрокового користування позикою (її частиною) і до дати повного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором позики, на суму позики )її частину) нараховуються проценти у розмірі, встановленому договором позики (пункт 6.9 Правил).
Позичальник має право продовжити строк користування позикою (далі - Пролонгація). За продовження строку користування позикою, позичальник сплачує товариству проценти на умовах, обраних позичальником для здійснення певного виду пролонгації (пункт 7.1 Правил).
Умови пролонгації вказуються в Особистому кабінеті позичальника на сайті. При цьому, розмір процентів, що сплачує позичальник для оформлення пролонгації визначається виходячи з процентної ставки, зазначеної у Договорі позики та кількості днів, на яку позичальник бажає оформити пролонгацію (пункт 7.2 Правил).
Позичальник погоджується, що при обранні виду Пролонгації в Особистому кабінеті та виконанні умов, встановлених Товариством для оформлення Пролонгації та продовження строку (терміну) дії Договору позики, таке оформлення та продовження відбувається автоматично, а згода Позичальника проявляється у здійсненні дій по внесенню грошових коштів на ім'я Товариства та без будь-якого додаткового документального оформлення. У такому випадку вчинена Позичальником сукупність дій, спрямованих на оформлення Пролонгації, в тому числі внесення Позичальником грошових коштів на ім'я Товариства, є діями, які виражають намір Позичальника здійснити подовження (пункт 7.7 Правил).
22 лютого 2022 року ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та позивач уклали договір факторингу №22/02/2022, відповідно до якого право грошової вимоги за Договором 2 перейшло до позивача (далі - Договір №22/02/2022, а.с.54-56).
За цим договором первісний кредитор зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги, а фактор зобов'язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим Договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними мі клієнтом і боржниками (пункт 1.1 Договору №22/02/2022).
Відповідно до витягу з Реєстру Боржників, позивач набув права грошової вимоги до відповідача за Договором 2 (а.с. 22).
Розрахунок заборгованості свідчить, що станом на 28 березня 2025 року за Договором 2 утворилася заборгованість у загальному розмірі 6779 гривень 71 копійка, яка складається з заборгованості: за тілом кредиту - 2001 гривня; за відсотками - 4778 гривень; 3 відсотки річних - 0 гривень 32 копійки.
5.3. 01 липня 2024 року позивач та Адвокатське об'єднання «Лігал асістанс» уклали договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 (далі також - договір, а.с. 14-15).
За витягом з Акту №2 про надання юридичної допомоги від 28 лютого 2024 року Адвокатське об'єднання «Лігал асістанс» надало, а позивач прийняв правничу (правову) допомогу, яка полягала в такому: надання усної консультації, тривалість 2 години, вартістю 4000 гривень; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, тривалість 4 години, вартістю 12000 гривень. Загальна вартість наданої правової допомоги складає 16000 гривень (далі також - акт, а.с. 18).
6. Норми права, які застосував суд такі
6.1. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок : передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва (пункт 1, 2 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України, далі - ЦК).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 514 ЦК).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 статті 509 ЦК).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 ЦК).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (частина 1 статті 610 ЦК).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина 1 статті 638 ЦК).
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 ЦК).
Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 1 статті 1050 ЦК).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК).
6.2. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування»).
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (абзац 4 частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).
У договорі про споживчий кредит зазначаються порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися) (пункт 10 частини першої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»).
6.3. Договір про надання фінансових послуг (крім послуг з торгівлі валютними цінностями та послуг з переказу коштів, якщо відповідні правочини повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення і при проведенні відповідних операцій у суб'єкта первинного фінансового моніторингу не виникає обов'язку здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта згідно із законом) укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію" (пункт 1, 2, 3, 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).
6.4. Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа (частина 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (частина 1, 2 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
6.5. Електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електрону комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (частина 1 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього (частина 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (частина 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
6.6. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи частина 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 1, 5, 6 статті 81 ЦПК).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина 1 статті 133 ЦПК).
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина 3 статті 133 ЦПК).
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1 статті 137 ЦПК).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 137 ЦПК).
7. Мотиви застосування норм права такі
7.1. Системний аналіз норм зазначених у пункті 6 мотивувальної частини цього рішення свідчить, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК може мати електронну форму, та вважається таким, що укладений в письмовому вигляді Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Під час оформлення замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
7.2. Суд зазначає, що реєстрація відповідача на сайтах, підписання нею Договорів 1, 2 підтверджує, що вона була ознайомлена з усіма істотними умовами отримання кредитних коштів. Адже Договори 1, 2 містить відомості, що відповідач ознайомилася та погодилася з їх істотними умовами, які складають договір про надання банківських послуг.
Відтак підписанням Договорів 1, 2 відповідач підтвердила прийняття відповідних умов у встановленій законом формі про всі умови кредитування, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Тож суд констатує, що укладення в електронній формі Договорів 1, 2 відповідало волі відповідача, того відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» Договори 1, 2 вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному в письмовій формі.
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за Договором виконали та надали відповідачу кредитні кошти у розмірах визначених Договорами 1, 2.
7.3. Суд зазначає, що сторони в Договорі 1 погодили умови щодо пролонгації кредитування після завершення строку кредитування (30 днів) на строк, що не перевищує 60 днів. У інший строк - строк пролонгації нарахування процентів за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування, здійснюється за стандартною (базовою) процентною ставкою, визначеною договором у розмірі 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування ним, але не більше пролонгованих 60 днів.
Відтак, з урахуванням пролонгації Договору 1, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають відсотки за користування кредитними коштами за 90 днів у розмірі 45000 гривень (10000 х 5% х 90 днів).
Суд зазначає, що комісія в розмірі 1000 гривень визначена умовами Договору 1 включена до загальних витрат за споживчим кредитом, такий платіж пов'язаний з отриманням кредиту, оскільки розмір та ставка комісії були узгоджені сторонами під час укладення цього договору, а сплата комісії за своїм характером є разовим платежем.
Тож, на користь позивача з відповідача потрібно стягнути заборгованість за Договором 1 у розмірі 56000 гривень, що складається з: 10000 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 45000 - заборгованість за нарахованими процентами в межах строку дії договору; комісією - 1000 гривень.
7.7. Суд зазначає, що Умови Договору 2 не містять доказів, що між сторонами в належній формі була досягнута домовленість про продовження строку користування відповідачем позикою.
Заразом, матеріали справи не містять доказів, що за Договором 2 укладалися додаткові угоди, згідно з якими строк користування позикою продовжувався.
Відтак, стягненню з відповідача на користь позивача за Договором 2 підлягають відсотки за користування кредитними коштами за 30 днів у розмірі 1194 гривні 60 копійок (2001 х 1.99% х 30 днів).
Тож, на користь позивача з відповідача потрібно стягнути заборгованість за Договором 2, у розмірі 3195 гривень 60 копійок, що складається з: 2001 гривня - заборгованість за тілом кредиту; 1194 гривні 60 копійок - заборгованість за нарахованими відсротки в межах строку дії договору.
7.8. Загалом Відповідач взяті на себе зобов'язання належно не виконувала, через що має перед позивачем заборгованість за: Договором 1 у розмірі 56000 гривень; Договором 2 у розмірі 3195 гривень 60 копійок; а всього за цими договорами в загальному розмірі 59195 гривень 60 копійок, яка складається із сум наведених у розрахунках.
7.9. Зрештою, суд зазначає, що відповідач порушила права позивача, які ґрунтуються на договорі та законі.
7.10. Водночас, задоволенню не підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за Договором 1 у розмір 21000 гривень, за Договором 2 у розмірі 3584 гривні 11 копійок, а всього у загальному розмірі 24584 гривні 11 копійок.
7.11. Суд зазначає, що відповідно до договорів факторингу відбулася заміна кредитора в зобов'язанні, відступлення право вимоги за Договорами 1, 2 зокрема позивач є новим кредитором у фінансових правовідносинах з відповідачем.
8. Висновок суду такий
З огляду на зазначене суд доходить висновку, що позовну заяву належить задовольнити частково.
9. Розподіл між сторонами судових витрат такий
9.1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 ЦПК).
Позивач під час звернення до суду сплатила судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок.
Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то розмір сплаченого судового збору під час звернення до суду за позовом підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1711 гривень 58 копійок, зважаючи на такий розрахунок: 2422 гривні 40 копійок (сума сплаченого судового збору) х 59195 гривень 60 копійок (розмір вимог, що підлягають задоволенню): 83779 гривень 71 копійка (розмір заявлених вимог).
9.2. Суд зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката, який підлягає сплаті в порядку компенсації витрат на правничу допомогу адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Під час визначення суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат на правничу допомогу адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
9.3. Водночас системний аналіз норм зазначених у підпункт 6.6 пункту 6 мотивувальної частини цього рішення свідчить, що суд може за клопотанням відповідача зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, з огляду на критерій обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.
Суд зазначає, що визначення співмірності витрат є саме оціночною діяльністю суду. На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат (витрат на проїзд тощо), пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені способом подання, зокрема розрахункових документів тощо.
Однак, під час визначення суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставин справи та фінансового стану обох сторін, оскільки правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо.
Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тож не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Тобто заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відтак суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
9.4. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник надала копію договору, акта.
Суд констатує, що Адвокатське бюро «Анастасії Міньковської» надало позивачу юридичні послуги способом: надання усної консультації, та складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду. Загальний розмір таких юридичних послуг складає 16000 гривень, детальне обґрунтування яких міститься в Акті.
Оцінюючи зміст обсягу фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількості витраченого часу, розміру гонорару, співмірності послуг категорії складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, неминучості витрат, значенню справи, суд вважає, що гонорар у розмірі 16000 гривень є завищеним.
Суд наголошує, що адвокат має право самостійно визначати розмір гонорару, проте під час встановлення такого розміру має враховуватися складність справи та інші істотні обставини. Тому наявні в матеріалах справи документи на обґрунтування понесених витрат на правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16000 гривень, оскільки відповідний розмір має відповідати критерію «розумної необхідності» таких витрат.
Враховуючи, що ця справа є справою незначної складності, яка складалася за типовою для позивача формою, а також зважаючи на виконану адвокатом роботу з надання єдиної сукупної послуги щодо складання та подання позовної заяви, суд вважає співмірним стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 3000 гривень.
9.5. Суд зазначає, що загальний розмір судових витрат становить 4711 гривень 58 копійок, який складається з суми судового збору в розмірі 1711 гривень 58 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 гривень.
Керуючись статтями 141, 259, 263-265 ЦПК, суд,
Задовольнити частково позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) до ОСОБА_2 (зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість у загальному розмірі 59195 (п'ятдесят дев'ять тисяч сто дев'яносто п'ять) гривень 60 копійок.
Відмовити в задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості в розмірі 24584 (двадцять чотири тисячі п'ятсот вісімдесят чотири) гривні 11 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» судові витрати в загальному розмірі 4711 (чотири тисячі сімсот одинадцять гривень) гривні 58 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене способом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційної скарги.
Повний текст рішення складений 29 грудня 2025 року.
СуддяОлександр КРАВЧУК