Березівський районний суд Одеської області
29.12.2025
Справа № 494/2779/25
Провадження № 3/494/835/25
29.12.2025 м.Березівка
Суддя Березівського районного суду Одеської області Панчишин А.Ю., за участю прокурора Березівської окружної прокуратури Матвійчук В.В., особи, що притягається до відповідальності ОСОБА_1 розглянувши матеріали, які надійшли з Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, солдата військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Березівського районного суду Одеської області надійшли матеріали адміністративної справи за протоколом №140/2025 від 08.12.2025 у відношенні ОСОБА_1 за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 , припиняючи 13.01.2023 діяльність на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Березівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, будучи суб?єктом декларування відповідно до п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), в порушення абзацу 1 ч. 2 ст. 45 Закону несвоєчасно, без поважних причин подав 03.11.2025 шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов?язану з виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період неохоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинив адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування.
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону правопорушення, пов?язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною ч. 1 ст. 3 Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно абз. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єкти декларування - це особи, зазначені у п. 1, п.п. «а», «в» - «г» п. 2, п. 4 ч. 1 ст. З цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
При цьому, п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. З Закону визначено, що поліцейські є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Наказом начальника ГУНП в Одеській області N? 156 о/с від 05.02.2021 капітана поліції ОСОБА_1 призначено на посаду старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Березівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області.
При вступі на службу до поліції, ОСОБА_1 склав Присягу на вірність Українському народові, яку власноручно підписав.
Згідно ч. 1 ст. 61 Закону України «Про Національну поліцію», на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції», цим та іншими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейські зобов'язуються неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції, та присяги поліцейського.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національну полцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно - правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону,
Наказом начальника ГУНП в Одеській області №24 о/с від 12.01.2023 старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Березівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції Одеській області капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції у зв?язку із реалізацією дисциплінарного стягнення з 13.01.2023.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби,
ОСОБА_1 проінформований про звільнення зі служби органах поліції з 13.01.2023, про що був складений акт від 13.01.2023, в якому зазначено, що ОСОБА_1 усно був проінформований про зміст наказу ГУНП в Одеській області від 12.01.2023 №24 о/с щодо його звільнення зі служби в поліції з 13.01.2023, але від підпису та надання пояснень з цього приводу відмовився.
Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у п. 1, п.п. «а», «в» - «г» п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Згідно Закону України № 3384-IX від 20.09.2023 «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», який набрав чинності 12.10.2023, відновлено обов?язок подання декларацій суб?єктів, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та підпунктом 2-7 розділу XIII Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів
України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в умовах воєнного стану» подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону «Права Національного агентства», Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти.
Згідно п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону «Повноваження Національного агентства», до повноважень Національного агентства належить надання рекомендаційних роз'яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів.
Відповідно до Роз'яснення Національного агентства з питань запобігання корупції №?4 від 13.11.2023 «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного фонду визначено, що декларація при звільненні декларація, яка подається відповідно до абз. 1ч.2 ст. 45 Закону протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності.
Строком перебування особи в часі як такої що «припиняє діяльність», зазначеного в абзаці першому ч. 2 ст. 45 Закону, є останній день перебування працівника в трудових правах та обов'язках визначених у наказі про звільнення, а з наступного дня особа вважається звільненою, тобто такою що припинила трудові права та обов'язки.
Таким чином, після звільнення зі служби в Національній поліції України та припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави, у ОСОБА_1 виник обов'язок протягом 30 календарних днів подати шляхом заповнення на офіційному веб - сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію при звільненні за період з 01.01.2023 до 13.01.2023, який не був охоплений раніше поданими ним деклараціями, тобто до 23 год. 59 хв. 31.01.2024.
Проте, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом декларування, який повинен бути обізнаним щодо обов'язку, способу, та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення абзацу першого ч. 2 ст. 45 Закону, подав відповідну декларацію за період неохоплений раніше поданими деклараціями, лише 03.11.2025, що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно з інформацією, розміщеною у публічній частині Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 з 2017 року подавав зазначені декларації, що свідчить про його обізнаність з вимогами та порядком декларування.
З приводу несвоєчасного подання декларації особи, яка припиняє виконання діяльність, пов'язану з виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 надав пояснення, в яких зазначив, що не знав про необхідність подання такого виду декларації у термін до 31.01.2024 року, вважав, що процес декларування відтерміновано до закінчення військового стану.
Відповідно до постанови великої палати Верховного суду від 24.01.2021 у справі N? 800/30/17 (990/1/1328/18) суд встановив, що вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання або припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов?язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, не є поважною причиною пропуску строків. Згідно із ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. У зв'язку з викладеним відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення про притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду з'явився, свою вину у вчиненні правопорушення не визнав ствердив, що строк притягнення до адміністративної відповідальності закінчився, згідно т. 28 КУпАП. Окрім того, зазначив, що його ніхто не повідомляв про необхідність подання декларації особи, яка припинила діяльність. Вважає, що провадження у справі має бути закрите.
Прокурор в судовому засіданні підтримала обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, вказавши на наявність в діяннях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 172-6 КУпАП. Просила суд прийняти рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в межах санкції ч. 1ст. 172-6 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши виступ прокурора, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до постанови великої палати Верховного суду від 24.01.2021 у справі N? 800/30/17 (990/1/1328/18) суд встановив, що вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання або припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов?язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, не є поважною причиною пропуску строків.
Згідно із ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Поважними причинами можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Згідно абз. 9 п.п. 1 п. 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.05.2017 N? 223-943/0/4-17 «щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов?язані з корупцією», під поважними причинами несвоєчасного подання декларації слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв?язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою.
Факт несвоєчасного подання ОСОБА_1 відповідної декларації встановлений. Поважні причини несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 не встановлені.
Таким чином, ОСОБА_1 припиняючи з 13.01.2023 діяльність на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Березівського РВП ГУНП в Одеській області, будучи суб'єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно 03.11.2024, без поважних причин, подав шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період, неохоплений раніше поданими деклараціями, чим порушив вимоги абзацу 1 ч. 2 ст. 45 Закону та вчинив дії, які містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У тому числі, відповідно до вимог ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі. Тому, незалежно від виду суб'єкту та його службової діяльності, та інших характеристик його обов'язком є діяти лише в рамках закону.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 року N? 5-pп/2015 з питань офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 276 КУПАП місцем вчинення правопорушення є адміністративно-територіальна одиниця, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Юридичними наслідками в даному випадку є несвоєчасне, без поважних причин подання ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції, у визначений Законом строк, декларації особи, яка припиняє діяльність пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період неохоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
З представлених на розгляд матеріалів вбачається, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного порушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Вина його підтверджуються роздруківкою відомостей з офіційного сайт Єдиного державного реєстру декларацій, та іншими зібраними матеріалами справи, поясненнями ОСОБА_1 .
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав до визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП .
Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, наявність обставини, що пом'якшує відповідальність та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
З огляду на характер скоєного, особу правопорушника, ступінь його вини, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у виді штрафу у мінімальному розмірі на користь держави.
На підставіcт.40-1 КУпАП, ст. 4 ч.2 п.5 Закону України «Про судовий збір»з порушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, ст.ст. 40-1, 7-10, 172-6, 221, 245, 247, 252, 268, 280, 284 КУпАП, суддя,-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, солдата військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КпАП України та застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 850 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, солдата військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Державної судової адміністрації України, 050 (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ отримувача 37993783; банк отримувач: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998, ЄДРПОУ банку 37567646; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів 22030106) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Згідно ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 цього Кодексу, у відповідності до вимог ч.2 ст.308 КУпАП, в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її постановлення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя Панчишин А.Ю.