29 грудня 2025 року місто Чернівці справа №727/9708/25
провадження №22-ц/822/1258/25
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової па лати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Височанської Н.К.,
Суддів: Лисака І.Н., Перепелюк І.М.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 09 вересня 2025 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 09 вересня 2025 року позовні вимоги - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» суму заборгованості за кредитним договором №8458684 від 07.11.2024 року в розмірі 56 900,87 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн., документально підтверджений платіжною інструкцією №233 від 11.07.2025 року (а.с.2), а також судові витрати в розмірі 105,00 грн.
Повний текст рішення складено судом 18 вересня 2025 року.
Не погоджуючись із рішення суду відповідач ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Зачепіло З.Я. спрямувала засобами поштового зв'язку 25 листопада 2025 року до апеляційного суду апеляційну скаргу на вказане рішення суду. Разом з апеляційною скаргою звернулась до апеляційного суду з клопотанням про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 27 листопада 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків скарги, а саме необхідно було надати: заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням інших поважних причин такого пропуску та наданням відповідних доказів; документів, що підтверджують сплату судового збору у сумі 908,40 грн. у встановленому законом порядку; ордер на надання правничої допомоги у Чернівецькому апеляційному суді.
Роз'яснено апелянту, що в разі не виправлення недоліків апеляційної скарги у встановлений у даній ухвалі строк, відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України, вона визнається неподаною і повертається апелянту.
Також, роз'яснено, що у випадку якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Копію ухвали від 27 листопада 2025 року доставлено до електронного кабінету адвоката Зачепіло З.Я., яка діє в інтересах ОСОБА_1 та підписала апеляційну скаргу - 27 листопада 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
У встановлений судом строк та станом на 29 грудня 2025 року недоліки апеляційної скарги заявником не усунуто.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.12 ЦПК України).
У статті 44 ЦПК України закріплено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Аналогічний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (ч.1 ст.126 ЦПК України).
Поважними причинами пропуску строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, може бути визнано порушенням права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, в аспекті дотримання принципу правової визначеності, який включає принцип остаточності судового рішення.
Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, а також процесуальних строків її подання.
Засада рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині першій статті 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного частиною першою статті 24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.
В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху щодо вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказано:
«як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржуване рішення ухвалено судом 09 вересня 2025 року, повний текст рішення складено судом 18 вересня 2025 року, отож останнім днем подання апеляційної скарги було 20 жовтня 2025 року.
Апеляційна скарга спрямована до суду 25 листопада 2025 року, тобто з пропуском строку на оскарження.
Представником заявника порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки копію оскаржуваного рішення апелянт отримала 26 вересня 2025 року, а в період з жовтня по листопад 2025 року вона здійснювала постійний та щоденний догляд за своєю хворою матір'ю ОСОБА_2 .
Однак, доводи апелянта щодо проходження обстеження та лікування її матір'ю і те, що вона весь час перебувала біля неї, на думку суду не є поважними та достатніми, оскільки надані медичні документи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 постійно перебувала біля ОСОБА_2 та була позбавлена у цей період будь-яких соціальних комунікацій. Тим паче, медичні документи по ОСОБА_2 датовані листопадом 2025 року.
Разом з тим, ОСОБА_1 не пояснила, чому вона зі своїм представником не могла зв'язатися в телефонному режимі».
Недоліки апеляційної скарги станом на 29 грудня 2025 року не виправлено.
Згідно вимог п.4 ч.1 ст.358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, оскільки апеляційну скаргу подано з пропуском встановленого строку на апеляційне оскарження, у встановлений судом строк апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги колегія суддів вважає, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Колегія суддів вважає, що відмова у відкритті апеляційного провадження в даному випадку не є надмірним формалізмом.
Керуючись ч.4 ст.357, п.4 ч.1 ст.358 ЦПК України, апеляційний суд,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 09 вересня 2025 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня постановлення.
Головуючий: Н.К. Височанська
Судді: І.Н. Лисак
І.Б. Перепелюк