29 грудня 2025 року місто Чернівці справа №727/9547/25
провадження №22-ц/822/1291/25
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Височанської Н.К.,
Суддів: Литвинюк І.М., Перепелюк І.Б.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Кредит-Капітал» на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 20 жовтня 2025 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Рішенням Шевченківського районного суду м.Черніців від 20 жовтня 2025 року позов - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», заборгованість за кредитним договором №4197350 від 22 лютого 2021 року у сумі 8700,00 грн. (вісім тисяч сімсот гривень 00 копійок)
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судові витрати у розмірі 755,30 грн. (сімсот п'ятдесят п'ять гривень 30 копійок) сплаченого судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2182,60 грн. (дві тисячі сто вісімдесят дві гривні 60 копійок).
Не погоджуючись із рішення суду в частині відмовлених позовних вимог ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», інтереси якого представляє Корнійчук І.О. сформувала в системі «Електронний Суд» 03 грудня 2025 року апеляційну скаргу на вказане рішення суду. В поданій апеляційній скарзі просили поновити строк на оскарження рішення, посилаючись на нестабільні умови в роботі «Електронного суду» у зв'язку з військовою агресією, повітряними тривогами.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 05 грудня 2025 року - доводи наведені скаржником, як на підставу пропуску строку на апеляційне оскарження, визнано неповажними та апеляційну скаргу ТОВ «ФК Кредит-Капітал» залишено без руху, надано строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, а саме: надання клопотання про поновлення строку з обґрунтуванням більш поважних доводів для поновлення строку.
Роз'яснено, що у разі невиконання зазначених вимог зазначених в ухвалі суду скаржнику буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Постановляючи вказану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що наведені апелянтом причини пропуску строку, не можуть бути визнані поважними, оскільки апелянтом не доведено та не долучено жодних доказів на підтвердження того, що вони носили постійний, безперервний характер чи непереборно перешкоджали йому подати апеляційну скаргу протягом визначених законом 30-ти днів.
На виконання вимог ухвали суду ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», інтереси якого представляє Корнійчук І.О. сформувала в системі «Електронний Суд» 15 грудня 2025 заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій вказала, що під впливом зовнішніх факторів, які виникли у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 24 лютого 2022 року, а саме постійні повітряні тривоги та вимкненням світла - стали факторами, які унеможливили подати апеляційну скаргу вчасно, що порушило право позивача реалізувати свої процесуальні права. Крім того, з постійними повітряними тривогами, які продовжуються з початку 2025 року виникла необхідність постійно прямувати до укриття задля збереження життя працівників, що ускладнило процес виконання роботи, оскільки офіс знаходиться на 9 поверсі за адресою: м. Київ, пр-т Голосіївський, 132, оф. 22. Також зазначають, що дана апеляційна скарга не могла бути подана вчасно у зв'язку з нестабільною роботою підсистеми «Електронний суд» підсистема ЄСІТС. Вважають, що відповідно до практики Верховного Суду під час воєнного стану поновленню підлягають лише процесуальні строки, порушені з поважних причин, основними з яких є такі: повітряна тривога, відсутність електрозабезпечення, неможливість використання транспорту, ракетне чи інше збройне ураження території, де знаходиться адвокат та/або відповідний орган, а також окупація вказаної території тощо.
Вирішуючи питання про поновлення строку апелянту та визнання наведених обставин новими й поважними, колегія суддів виходить з наступного.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.12 ЦПК України).
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч.3 ст.13 ЦПК України).
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення.
Відповідно до положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, згідно з якою кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Як зазначив Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Німеччини» (Тeuschler v. Germany).
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Цивільним процесуальним кодексом України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Також необхідно зазначити, що судом досліджуються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву.
У пункті 47 рішення у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що рішення про поновлення строку на оскарження може порушити принцип правової визначеності та свобода розсуду судів при вирішенні питання про поновлення не є необмеженою. У кожному випадку суди мають встановлювати, чи виправдовують причини поновлення строку на оскарження втручання у принцип остаточності судового рішення.
Дотримання строків є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Відповідного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 16 березня 2021 року (справа № 626/2450/14-ц).
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує про те, що позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки («Каракуця проти України», 18986/06 від 16.02.2017, «Смірнова проти України», 36655/02 від 08.11.2005).
Судова колегія зазначає, що вказані ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення не свідчить про пропуск процесуального строку з поважних причин. Крім того, колегія зауважує, що вказані скаржником обставини щодо нестабільної роботи підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС не носили постійного, безперервного характеру, а тому не були перешкодою для того, щоб подати апеляційну скаргу у встановлені Законом строки.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для поновлення процесуального строку, встановленого статтею 354 ЦПК України, оскільки не визнає причину його пропуску поважною.
Відповідно до ч. 4 ст. 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини зазначив, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34).
Наявність інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження стороною апелянта не наведено.
Крім цього, апеляційний суд звертає увагу апелянта на рішення ЄСПЛ в справі «OBARANCHUK v. UKRAINE» (41443/16) від 03.04.2025 року, в якому надавалася правова оцінка на предмет пропорційності прав суб'єктів звернення до національних судів і де суд вказав, що «…В принципі, може бути законним дозволити іншим особам, яких стосується судове рішення, оскаржити його, як тільки вони дізнаються про нього (так само, §51, і див. рішення у справі «Проценко проти росії», № 13151/04, §§ 30-34, від 31 липня 2008 року).
В цьому ж рішенні ЄСПЛ вказав, що «…З огляду на викладене, Суд вважає, що національні суди не надали жодних підстав, які б свідчили про наявність обставин суттєвого та переконливого характеру, які б виправдовували поновлення провадження у справі заявниці. Ці міркування є достатніми для того, щоб Суд дійшов висновку, що рішення про відкриття провадження за апеляційною скаргою Л. на рішення 2012 року порушило принцип правової визначеності. Відповідно, мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
З огляду на свої висновки щодо скарги за пунктом 1 статті 6, Суд вважає, що скасування остаточного рішення у спосіб, несумісний з принципом правової визначеності, зруйнувало надію заявниці на обов'язкове до виконання судове рішення та позбавило її, без надання прийнятного обґрунтування та без будь-якої компенсації, права на землю, яке було встановлено цим рішенням. Це поклало на неї надмірний тягар (див. рішення у справах «Брумареску проти Румунії», № 28342/95, §§ 77-80, ECHR 1999-VII; «Маковей та інші проти Молдови», № 19253/03 та 5 інших, §§ 49-50, від 25 квітня 2006 року; а також приклади аналогічного підходу: «Міцопулос проти України», № 62006/09, від 9 грудня 2021 року, та «В'єлєв проти України» , №57211/13, 20 січня 2022 року)».
Аналогічні висновки викладені в ухвалі Верховного Суду від 29 квітня 2025 року у справі №726/378/16-ц.
Заява про поновлення процесуального строку не містить жодної поважної причини неподання позивачем апеляційної скарги у період з 20 жовтня 2025 року по 19 листопада 2025 року. Доводи позивача про військову агресію, воєнний стан, повітряні тривоги, нестабільні умови роботи та посилання на судову практику суду касаційної інстанції апеляційний суд до уваги не бере, оскільки позивач не пов'язує перелічене з причинами неподання скарги впродовж 30-денного строку з дня отримання копії судового рішення, тобто не вказує що саме завадило керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» чи його представникам вчасно подати апеляційну скаргу.
Воєнний стан не є перешкодою для здійснення правосуддя, не є підставою для зупинення судового процесу. В разі неможливості здійснення правосуддя на окремих територіях України відповідні справи переходять під територіальну юрисдикцію інших судів. Відповідно, аргументів, що ґрунтуються винятково на факті наявності війни з російською федерацією та факті запровадження воєнного стану на території України недостатньо, вони також мають бути підкріплені фактами.
Також відсутні докази, що в місті Києві мало місце постійне відключення електромережі, чи відсутності інтернету, тобто доказів того, що система «Електронний Суд» не працювала в період строку на оскарження рішення у даній справі.
Отже, згідно вимог п.4 ч.1 ст.358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що зазначені в клопотанні інші поважні підстави для поновлення строку ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на апеляційне оскарження рішення суду є непереконливими, неповажними, оскільки апелянтом не надано доказів наявності істотних перешкод чи труднощів, які унеможливили вчасне вчинення процесуальних дій з подачі апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з часу отримання такого.
Колегія суддів вважає, що відмова у відкритті апеляційного провадження в даному випадку не є надмірним формалізмом.
Керуючись ч.4 ст.357, п.4 ч.1 ст.358 ЦПК України, апеляційний суд,
Визнати неповажними наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 20 жовтня 2025 року.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Кредит-Капітал» на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 20 жовтня 2025 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня постановлення.
Головуючий: Н.К. Височанська
Судді: І.М. Литвинюк
І.Б. Перепелюк