Номер провадження: 33/813/2522/25
Номер справи місцевого суду: 521/15245/25
Головуючий у першій інстанції Тополева Ю. В.
Доповідач Громік Р. Д.
29.12.2025 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Громік Р.Д., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Не погодившись з даною постановою, 15 грудня 2025 року адвокат Левін В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2025 року, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права.
Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2025 року, мотивуючи поважність пропуску строку на апеляційне оскарження тим, що копію оскаржуваної постанови захисник отримав 09 грудня 2025 року.
Вивчивши матеріали справи та апеляційну скаргу, вважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, за наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Зі змісту клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження випливає, що причини пропуску строку на подання апеляційної скарги є необґрунтованими, виходячи з наступного.
Щодо доводів клопотання про поновлення строку про те, що копію оскаржуваної постанови захисник отримав 09 грудня 2025 року, не можуть бути прийняти до уваги апеляційним судом з огляду на таке.
Оскаржувана постанова винесена 20 листопада 2025 року, останній день для подачі апеляційної скарги припадає на 30 листопада 2025 року, що є вихідним днем, а тому останнім днем для подачі апеляційної скарги є 01 грудня 2025 року.
Так, з матеріалів справи вбачається, що копію оскаржуваної постанови адвокату Левіну В.В. доставлено в електронний кабінет 09 грудня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с.72).
Проте суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що положення ст. 294 КУпАП пов'язують обчислення строку на оскарження з днем винесення постанови суду першої інстанції, а не з днем отримання тексту постанови суду першої інстанції, а, відтак, посилання на дату отримання копії постанови не може бути достатньою підставою для поновлення строку на її оскарження.
Про розгляд справи, призначений на 20 листопада 2025 року о 10:15 адвокат Левін В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , був сповіщений 21 жовтня 2025 року під час судового засідання, що підтверджується протоколом судового засідання №5314483 та розпискою (а.с.58-63).
Також з матеріалів справи вбачається, що адвокат Левін В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , 20 листопада 2025 року подав заяву, в якій просив провести судове засідання, призначене на 20 листопада 2025 року о 10:15, без участі захисника та його ОСОБА_1 (а.с.66).
Однак ані ОСОБА_1 , ані адвокат Левін В.В після 20 листопада 2025 року не звертались до суду із заявою з метою отримання копії судового рішення.
Таким чином, посилання скаржника про те, що пропуск строку на апеляційне оскарження пов'язаний з отриманням копії постанови 09 грудня 2025 року не є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Також в рішенні «Пономарьов проти України» суд звернув увагу на те, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Таким чином Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. При цьому під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
У зв'язку з викладеним, апеляційний суд дійшов висновку, що поважні причини поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні, тому немає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2025 року та апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2025 року відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, - повернути особі, яка її подала, разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Копію постанови та апеляційну скаргу, разом з усіма доданими до неї матеріалами негайно надіслати особі, яка її подала.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік