Номер провадження: 33/813/2523/25
Номер справи місцевого суду: 506/761/25
Головуючий у першій інстанції Чеботаренко О. Л.
Доповідач Громік Р. Д.
29.12.2025 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Громік Р.Д., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Окнянського районного суду Одеської області від 17 листопада 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4, ч.4 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Окнянського районного суду Одеської області від 17 листопада 2025 року притягнено ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП, ст.122-4 КУпАП ,ч.4 ст.130 КУпАП , та накладено на нього адміністративне стягнення:
- за ст.124 КУпАП у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн;
- за ст.122-4 КУпАП у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 грн;
- за ч. 4 ст.130 КУпАП у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
Відповідно до ст.36 КУпАП накладено на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч.4 ст.130 КУпАП у виді штрафу у розмірі двох тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
Стягнено з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 грн 60 коп в дохід держави.
Не погодившись з даною постановою, 08 грудня 2025 року адвокат Зал Д.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Окнянського районного суду Одеської області від 17 листопада 2025 року в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права.
Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Окнянського районного суду Одеської області від 17 листопада 2025 року, мотивуючи поважністю пропуску строку на апеляційне оскарження тим, що підготовка апеляційної скарги не входила до початкового обсягу домовленостей з приводу надання правової допомоги. Клієнт не мав можливості оплатити гонорар за її підготовку в момент отримання рішення, що унеможливило своєчасне звернення до адвоката. Лише 08 грудня 2025 року у клієнта з'явилась можливість частково сплатити вартість послуг, у зв'язку з чим сторони погодили оплату частинами, після чого стало можливим фактичне подання апеляційної скарги. Клієнт, маючи сформовану довіру до свого захисника та бажаючи зберегти послідовність стратегії захисту, був зацікавлений продовжувати співпрацю саме з ним, що також вплинуло на неможливість звернення до іншого адвоката або до безкоштовної правничої допомоги у межах встановлених строків.
Вивчивши матеріали справи та апеляційну скаргу, вважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, за наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Зі змісту клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження випливає, що причини пропуску строку на подання апеляційної скарги є необґрунтованими, виходячи з наступного.
Оскаржувана постанова винесена 17 листопада 2025 року, останній день для подачі апеляційної скарги припадає на 27 листопада 2025 року.
З матеріалів справи встановлено, що адвокат Зал Д.О. діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги №130/09-25 від 03 вересня 2025 року (а.с.67).
З п.3.2 Договору вбачається, що Клієнт зобов'язаний здійснювати оплату послуг, наданих йому за договором Адвокатом, в порядку та на умовах, визначеному додатковими угодами до Договору.
Проте у вказаному Договорі відсутні детальні умови щодо порядку, умов та строків сплати послуг адвоката під час надання правової допомоги.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Крім того на думку апеляційного суду відсутність фінансової можливості клієнта сплатити гонорар адвокату є обставиною, яка залежить виключно від волі та фінансового стану особи, тому не відноситься до категорії об'єктивно непереборних обставин.
Таким чином, доводи скаржника про те, що пропуск строку на апеляційне оскарження пов'язаний з неможливістю сплати гонорару адвокату за подання апеляційної скарги, не є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Також в рішенні «Пономарьов проти України» суд звернув увагу на те, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Таким чином Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. При цьому під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
У зв'язку з викладеним, апеляційний суд дійшов висновку, що поважні причини поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні, тому немає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Окнянського районного суду Одеської області від 17 листопада 2025 року та апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Окнянського районного суду Одеської області від 17 листопада 2025 року відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Окнянського районного суду Одеської області від 17 листопада 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4, ч.4 ст. 130 КУпАП, - повернути особі, яка її подала, разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Копію постанови та апеляційну скаргу, разом з усіма доданими до неї матеріалами негайно надіслати особі, яка її подала.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік