Номер провадження: 22-ц/813/8050/25
Справа № 522/18839/13-ц
Головуючий у першій інстанції Бондар В. Я.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
18.12.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого судді Сєвєрової Є.С.,
суддів: Вадовської Л.М., Таварткіладзе О.М.,
за участю секретаря Малюти Ю.С.,
учасники справи:
заявник, боржник - ОСОБА_1 ,
стягувач - Публічне акціонерне товариство «МТБ БАНК»,
боржник - ОСОБА_2 ,
заінтересована особа - Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скаргиПриватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича та Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 15 жовтня 2025 року у складі судді Бондаря В.Я.,
встановив:
У вересні 2025 року, ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на рішення приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М., у якій просив:
- визнати незаконною постанову приватного виконавця Колечко Д.М. від 04.09.2025 про відкриття виконавчого провадження №79010298 в частині: визначення залишку заборгованості за виконавчим документом у розмірі 97388,57 доларів США та 454349,39 гривень; визначення розміру основної винагороди приватного виконавця у розмірі 9738,86 доларів США в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день здійснення платежу та 45434,94 грн;
- зобов'язати приватного виконавця Колечко Д.М. внести змінити до постанови від 04.09.2025 про відкриття виконавчого провадження №79010298 в частині: визначення залишку заборгованості за виконавчим документом замість помилкового «97388,57 дол. США» зазначити «176678,31 грн»; розмір основної винагороди приватного виконавця визначити як «17667,831 грн»;
- стягнути з приватного виконавця Колечко Д.М. витрати на правову допомогу у розмірі 20000 грн.
Скарга мотивована тим, що в межах виконання виконавчого листа Приморського районного суду м.Одеси №522/18839/13-ц було реалізовано предмет іпотеки: житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . Предмет іпотеки придбаний ПАТ «МТБ Банк» за початковою ціною 1512069 грн. Після цього 22.10.2018 Овідіопольський відділ ДВС ГТУЮ в Одеській області винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу за відсутності майна на яке можна звернути стягнення. У цій постанові залишок заборгованості зазначений як 176678,31 грн. 06.08.2025 ПАТ «МТБ Банк» звернулося до приватного виконавця Колечко Д.М. з заявою про відкриття виконавчого провадження про стягнення 97388,57 доларів США та 454349,39 грн та 04.09.2025 приватний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення таких сум. Визначення залишку заборгованості не правильне, адже рішенням суду стягнуто заборгованість у гривні і визначення її в доларах США є незаконною. Крім того, розмір заборгованості суперечить його визначенню раніше у постанові про повернення виконавчого листа, яка ніким не оспорювалась.
Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 15 жовтня 2025 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Не погодившись з вищевказаною ухвалою суду, Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. та Публічне акціонерне товариство «МТБ БАНК» подали апеляційні скарги, у яких посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просять суд скасувати ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 15 жовтня 2025 року та відмовити ОСОБА_1 у задоволенні скарги у повному обсязі.
Апеляційна скарга Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. обґрунтована тим, що суд не звернув увагу на те, що у виконавчому листі №522/18839/13, виданому Приморським районним судом м.Одеси від 11.12.2013, яким було встановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Марфін Банк» заборгованість за кредитним договором від 05.08.2008 у розмірі 1688747,31 грн. була відсутня відмітка про залишок нестягнутої суми заборгованості. Крім того, залишок заборгованості змінився саме унаслідок примусової реалізації майна солідарного боржника, ОСОБА_1 , у виконавчому провадженні, відкритому стосовно нього у органі ДВС, тому висновки суду про те, що на час відкриття виконавчого провадження приватний виконавець мав керуватись не сумою, зазначеною стягувачем, а відміткою про залишок у виконавчому листі є помилковими. Крім того, як зазначає скаржник, листом приватного виконавця від 11.09.2025 боржника було повідомлено, що питання про внесення змін до постанови про відкриття провадження буде вирішено після отримання інформації на направлений виконавцем запит. Тобто, приватний виконавець не відмовляв боржнику задоволенні вказаної заяви; у вказаний період жодних стягнень із боржника не проводилось. Між тим, звертаючись до суду із скаргою 22.09.2025 у порядку судового контролю, боржник замовчав факт надання йому відповіді виконавцем на звернення, яка не зводилась до відмови у задоволенні вказаного клопотання та свідчила про явну передчасність для звернення боржником до суду. Отже на момент подання скарги по цій справі, відкриття судового провадження та її розгляду приватний виконавець був позбавлений можливості на вчинення будь-яких дій, як винесення постанови (у тому числі, про внесення реєстраційних змін), так і дій, пов'язаних із супроводженням справи, зокрема, подання будь-яких заяв (у тому числі відзиву чи заяви про відкладення розгляду справи), участі у судових засіданнях та інше.
Доводи скарги також мотивовані тим, що суд першої інстанції всупереч ч.2 ст.244, ч.2 ст. 258 ЦПК України не розглянув клопотання приватного виконавця про поновлення судового розгляду та не вирішив питання про прийняття відзиву, за наслідками чого приватний виконавець був фактично позбавлений можливості користуватися правами, наданими йому ст.43 та ч.1 ст. 450 ЦПК України.
Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК»обґрунтована тим, що дії приватного виконавця Колечка Д.М. щодо визначення суми заборгованості по залишку боргу ОСОБА_1 та винагороди виконавця є правомірними та такими, що відповідають дійсності на час відкриття виконавчого провадження. Разом з тим, не відповідають дійсності висновки суду першої інстанції щодо валюти заборгованості, визначеної в рішенні суду про стягнення боргу за кредитом, а оскаржувана ухвала є неправомірною та такою, що порушує право стягувача на належне виконання кредитного зобов'язання, яке існувало між банком та боржником та підлягає виконанню у національній валюті за офіційним курсом долара США за ставкою НБУ га кожен день платежу, тобто день зарахування коштів на рахунок кредитора.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Встановлено, що 11 грудня 2013 року Приморським районним судом м.Одеси видано виконавчий лист №522/18839/13-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Марфін Банк» заборгованості за кредитним договором №00039R15 від 05.08.2008 у розмірі 1 688 747 гривень 31 копійка, що складається з заборгованості по кредиту - 125 160,69 доларів США, що по курсу НБУ становить 1 000 409,39 гривень, заборгованості по відсоткам - 29 274,18 доларів США, що по курсу НБУ становить 233 988,52 гривень, пені за неповернення кредиту та не сплату відсотків 414 466,46 гривень, штрафу за не виконання зобов'язань - 39 882,93 гривень.
Овідіопольським районним відділом ДВС ГТУЮ в Одеській області 02.06.2016 вчергове відкрито виконавче провадження №51320921 щодо виконання виконавчого листа №522/18839/13-ц.
Згідно акту про реалізацію предмета іпотеки від 20.07.2018 предмет іпотеки: земельна ділянка загальною площею 0,1552 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5123783500:02:002:0143; житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 265,9 кв.м., житловою 90,5 кв.м. реалізовано за 1 512 069 гривень без ПДВ, з яких вартість земельної ділянки становила 532 227, 00 грн без ПДВ та вартість домоволодіння становила 979 842,00 грн без ПДВ.
22.10.2018 Овідіопольським районним відділом ДВС ГТУЮ в Одеській області прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» з зазначенням про те, що залишок не стягнутої суми складає 176 678,31 грн.
ПАТ «МТБ Банк» 06.08.2025 звернулося до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. з заявою про примусове виконання виконавчого листа №522/18839/13-ц про стягнення залишку заборгованості у розмірі 97 388,57 доларів США та 454 349,39 грн.
Постановою від 04 вересня 2025 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. відкрив виконавче провадження №79010298 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Марфін Банк» залишку заборгованості у розмірі 97 388,57 дол.США, 454 349,39 грн та основної винагороди приватного виконавця у розмірі 9 738,86 дол. США, 45 434,94 грн.
Неруш А.Ю. в інтересах ОСОБА_1 подала до приватного виконавця виконавчого округу Колечко Д.М. 10.09.2025 заяву про внесення змін до постанови про відкриття виконавчого провадження у якій просила внести зміни у залишок заборгованості.
Приватний виконавець Колечко Д.М. на вищевказану заяву листом від 11.09.2025 повідомив про звернення з запитом до ПАТ «МТБ Банк» з метою підтвердження чи спростування викладеної у заяві інформації.
Станом на час подання скарги зміст постанови про відкриття виконавчого провадження змінений не був.
Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що:
-у рішенні Приморського районного суду м.Одеси та відповідному виконавчому листі, виданому на його виконання стягнуто суму заборгованості у національній валюті - гривні у розмірі 1 688 747 гривень 31 копійка, а відтак і стягнення має проводитися в гривні, як зазначено у виконавчому листі, виданому на виконання рішення суду;
-приватний виконавець мав у постанові про відкриття провадження враховувати та зазначити суми залишку заборгованості визначеної саме державним виконавцем, а не стягувачем у заяві про відкриття виконавчого провадження;
-приватний виконавець зазначив залишок заборгованості не правомірно, оскільки від розміру заборгованості 1 688 747,31 грн слід відняти суму реалізації предмета іпотеки 1 512 069 грн, а тому залишок заборгованості становить 176 678,31 грн, як і відзначено у постанові про повернення виконавчого документу від 22.10.2018.
Проте погодитися з такими висновками суду можна лише частково, виходячи з наступного.
Зміст висновків касаційного суду, викладених у постанові ВП ВС від 4 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц про стягнення боргу в іноземній валюті і порядку визначення у рішенні еквівалента суми боргу в національній валюті зводяться до того, що у разі зазначення в судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні. Перерахування стягувачеві суми у національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена у резолютивній частині судового рішення, не вважається належним виконанням судового рішення.
У висновках касаційного суду, викладених в постанові ВС від 01.11.2017 у справі №697/307/15 зазначено, що судове рішення не може змінювати зміст договірного зобов'язання, що існувало між сторонами, тобто воно залишається грошовим зобов'язанням в іноземній валюті, а тому судове рішення підлягає примусовому виконанню з урахуванням особливостей, визначених статтею 53 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому погашення суми, що підлягає стягненню за судовим рішенням, обчислюється в іноземній валюті, яка повинна бути конвертована в національну валюту на день здійснення платежу. Це означає, що боржник, виконуючи зобов'язання за виконавчим документом у національній валюті, повинен брати до уваги офіційний валютний курс НБУ, встановлений для відповідної валюти на день платежу (тобто день зарахування коштів на рахунок кредитора).
Отже, стягувач має право на отримання боргу в сумі, яка відповідає змісту договірного зобов'язання, та виконання зобов'язання за судовим рішенням у національній валюті, а не у валюті кредиту, без прив'язки до офіційного курсу валют НБУ, зумовлює невиконання судового рішення в повному обсязі.
Зміст рішення суду про стягнення боргу з ОСОБА_1 свідчить про те, що сума стягнення складається з кількох складових та визначена як в гривнях, так і в доларах США, із зазначенням одночасно її еквівалента у гривні, а само зобов'язання виникло в доларах США.
Як встановлено судом, через примусове звернення стягнення на майно, борг боржниками погашений частково, проте стверджувати, що залишок боргу остаточно складає 176 678,31 грн неможливо, оскільки таке суперечить висновкам, які викладені вище та не призведе до виконання рішення суду в повному обсязі.
Проте під час відкриття виконавчого провадження виконавець вправі виходити лише з тих відомостей, які зазначені в виконавчому документі, а надалі вносити зміни, якщо такі є об'єктивно необхідними та підтвердженими.
Виходячи з цього, слід погодитися з доводами скарги про те, що під час відкриття виконавчого провадження приватний виконавець не міг керуватися заявою стягувача про розмір залишку боргу та визначати його на власний розсуд, оскільки має право діяти лише в межах повноважень визначених законом із дотриманням прав всіх учасників виконавчого провадження, а тому суд дійшов вірного висновку про задоволення скарги, проте помилився у мотивах з яких її задовольнив, а тому ухвала суду підлягає зміні шляхом викладення її мотивувальної частини в редакції цієї постанови, в решті підлягає залишенню без змін.
Не можуть бути підставою задоволення скарги доводи про те, що вона є передчасною, оскільки порядок визначення суми стягнення не дотриманий, з метою усунення невизначення у статусі учасників та забезпеченням повного та правильного виконання рішення суду її слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційні скарги Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича, Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» задовольнити частково.
Ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 15 жовтня 2025 року змінити шляхом викладення мотивувальної частини в редакції цієї постанови, в решті залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складений 29.12.2025
Головуючий
Судді: