“23» грудня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції з приміщення
Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області)
захисника ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 грудня 2025 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
-підозрюваного за ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 307 КК України.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 грудня 2025 року продовжено підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 07.01.2026 включно.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або встановити розмір застави.
На думку апелянта, не доведено обґрунтованість підозри, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу до ОСОБА_7 .
Апелянт також зазначив, що захисника завчасно не повідомлено про розгляд клопотання слідчого, а підозрюваному ОСОБА_7 під час судового розгляду не надано слово у судових дебатах. Також апелянт зазначила, що клопотання про продовження строку запобіжного заходу подано слідчим 03.12.2025, а не 29.11.2025, чим на думку апелянта порушено вимоги ч. 1 ст. 199 КПК України.
Крім того, в апеляційній скарзі зазначено, що в ході судового засідання захисником заявлено клопотання про долучення доказів, які на думку захисту ставлять під сумнів аргументованість підозри, а саме: копію адвокатського запиту від 24.11.2025, направленого до Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, докази його направлення, відповідь на нього, а також графічне зображення земельної ділянки.
Просить врахувати, що підозрюваний ОСОБА_7 за місцем проживання характеризується позитивно, має стійкі соціальні зв'язки, а саме дружину, з якою тривалий час перебуває в зареєстрованому шлюбі, малолітню дитину, а також доглядає матір 1949 р.н., яка не має інших родичів, крім підозрюваного.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 в межах строку досудового розслідування.
У клопотанні слідчого зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено наступне. У невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_7 за попередньою змовою з невстановленою на даний час особою, маючи умисел, спрямований на незаконний посів та вирощування рослин конопель, розуміючи те, що їх посів та вирощування без спеціального на те дозволу заборонено, на земельній ділянці на території Первомайського району Миколаївської області, яка має умовну форму прямокутника, сторони якої утворюють точки із GPS-координатами: (47.803527, 31.314627; 47.802737, 31.314618; 47.803410, 31.316303; 47.802769, 31.316394), кадастровий номер якої не оформлений, власник невідомий, за допомогою сільськогосподарського інвентарю провели обробку ґрунту, тим самим підготували місце для подальшого посіву насіння конопель, після чого посіяли рослини коноплі, які вирішили незаконно вирощувати, без передбаченого на те законом дозволу.
Діючи з прямим умислом, з метою незаконного вирощування рослин коноплі, в період з червня 2025 року, точна дата в ході досудового розслідування не встановлена, та до моменту проведення санкціонованого обшуку, а саме до 06.10.2025, та виявлення незаконного вирощування рослин конопель працівниками Первомайського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області, ОСОБА_7 , за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, маючи намір на подальший збут наркотичних засобів, на земельній ділянці на території Первомайського району Миколаївської області, яка має умовну форму прямокутника, сторони якої утворюють точки із GPS-координатами: (47.803527, 31.314627; 47.802737, 31.314618; 47.803410, 31.316303; 47.802769, 31.316394), кадастровий номер якої не оформлений, власник невідомий, з метою доведення їх до стадії дозрівання, доглядали за сходами рослин коноплі, шляхом обробки ґрунту, а саме: розпушування його, видалення бур'яну, що заважав зростанню рослин конопель, а також поливу даних рослин, вчинивши тим самим незаконне вирощування конопель у кількості 334 куща, щоб згодом з них виготовити наркотичний засіб - канабіс, з метою подальшого збуту.
06.10.2025 у період часу з 17:12 год. до 22:55 год. в ході проведення санкціонованого обшуку на земельній ділянці на території Первомайського району Миколаївської області, яка має умовну форму прямокутника, сторони якої утворюють точки із GPS-координатами: (47.803527, 31.314627; 47.802737, 31.314618; 47.803410, 31.316303; 47.802769, 31.316394), кадастровий номер якої не оформлений, власник невідомий було виявлено та вилучено без відділення від коріння 334 куща рослин, які є рослинами роду коноплі і відносяться до рослин, які згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, містять наркотичні засоби та психотропні речовини, обіг яких допускається для промислових цілей.
Таким чином, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України, а саме у незаконному вирощуванні конопель, вчинене за попередньою змовою групою осіб з метою збуту в кількості п'ятдесят і більше рослин.
Крім того, ОСОБА_7 за попередньою змовою з невстановленою на даний час особою, діючи всупереч Законам України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" та "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними", у невстановлений слідством час, але не пізніше 06.10.2025, вирішили здійснювати незаконний збут наркотичного засобу - канабісу. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 за попередньою змовою з невстановленою особою, здійснювали незаконне виробництво наркотичного засобу, а саме відділяли листя від рослин коноплі, котру самостійно незаконно вирощували на земельній ділянці на території Первомайського району Миколаївської області, яка має умовну форму прямокутника, сторони якої утворюють точки із GPS-координатами: (47.803527, 31.314627; 47.802737, 31.314618; 47.803410, 31.316303; 47.802769, 31.316394), кадастровий номер якої не оформлений, власник невідомий. Після чого листя коноплі у напівсухому та напівподрібненому стані складали до полімерних мішків білого кольору. Таким чином ОСОБА_7 за попередньою змовою з невстановленою особою незаконно зберігали на вищевказаній земельній ділянці наркотичний засіб - канабіс, у невизначеній на даний час кількості, з метою його подальшого збуту.
У період часу з 23:37 год. по 23:47 год. 06.10.2025, під час проведення огляду місцевості на земельній ділянці на території Первомайського району Миколаївської області, яка має умовну форму прямокутника, сторони якої утворюють точки із GPS-координатами: (47.803527, 31.314627; 47.802737, 31.314618; 47.803410, 31.316303; 47.802769, 31.316394), кадастровий номер якої не оформлений, власник невідомий, було виявлено та вилучено 18 полімерних мішків білого кольору, горловини яких обв'язані мотузкою, у кожному з яких виявлено речовину рослинного походження у напівсухому та напівподрібненому стані, яка схожа на частини рослин конопель, загальною вагою 123,34 кг, яка відповідно до експрес-тесту являється наркотичною речовиною в особливо великих розмірах.
Таким чином, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, а саме: незаконне виробництво, зберігання наркотичних засобів в особливо великих розмірах з метою збуту.
Слідчий зазначив, що підставою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 зазначених кримінальних правопорушень, а також наявність наступних ризиків: можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинення інших кримінальних правопорушень чи продовження вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 .
Окрім того, досудове розслідування закінчити не можливо, оскільки у кримінальному провадженні є необхідність проведення ряду слідчих та процесуальних дій.
При прийнятті оскаржуваного рішення слідчий суддя дійшов висновку, що надані органом досудового розслідування матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.
Враховуючи обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , які відносяться до категорії тяжкого та особливо тяжкого злочину, слідчий суддя дійшов висновку про доведення прокурором обставин, які свідчать про те, що продовжують існувати, ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та продовжити займатися злочинною діяльністю.
Слідчий суддя дійшов висновку, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти встановленим ризикам.
З урахуванням положень п. 5 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя вважав доцільним не визначати розмір застави.
Позиції учасників судового провадження.
Захисник апеляційну скаргу підтримала.
Підозрюваний ОСОБА_7 про дату та час апеляційного розгляду повідомлений належним чином. Заяву про бажання брати участь у судовому засідання не подавав.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів встановила таке.
СВ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025152110000819, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 307 КК України.
07.10.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
-ч. 2 ст. 310 КК України, тобто у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років; ч. 3 ст. 307 КК України, у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна.
Ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 08.10.2025 ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 04.12.2025.
Постановою керівника Первомайської окружної прокуратури від 02.12.2025 строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 07.01.2026.
Слідчий зазначив обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення двохмісячного строку досудового розслідування і дії попередньої ухвали слідчого судді про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: необхідність отримати висновки ряду судових біологічних експертиз; для ознайомлення підозрюваного та захисника у відповідності до норм ст. 290 КПК України з матеріалами кримінального провадження.
Положення закону, яким керувався суд апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.
Частиною 3 ст. 199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених в ст. 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Частиною 5 ст. 199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 2 ст. 194 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При розгляді зазначеного кримінального провадження, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21.04.2011, заява №42310/04, суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування, як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст. 5 п. 1 п.п. с) Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.
Питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, знайшло своє підтвердження під час обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Всупереч доводам апелянта, обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 307 КК України, підтверджується долученими до клопотання матеріалами.
У матеріалах провадження відсутні дані, які б спростовували обґрунтованість підозри на даній стадії кримінального провадження.
Не погоджуючись із доводами апелянта про необґрунтованість підозри, колегія суддів наголошує на тому, що на даному етапі досудового розслідування не може бути надана оцінка допустимості та належності доказів, оскільки триває досудове розслідування. Відповідно до положень ст.89, 94 КПК України, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.
Щодо висновків слідчого судді щодо наявності достатніх підстав для продовження строку тримання підозрюваного під вартою.
Слідчий суддя погодився із доводами, наведеними слідчим у клопотанні, що продовжуть існувати ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та продовжити займатися злочинною діяльністю.
Колегія суддів частково погоджується з висновками слідчого судді в цій частині.
Так, підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, та у разі доведеності його вини, можливе призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Тому є підстави вважати, що продовжує існувати ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Разом з тим, на переконання колегії суддів, є недоведеним ризик незаконного впливу з боку підозрюваного на свідків у даному кримінальному провадженні. Так, слідчий суддя вважав, що підозрюваний ОСОБА_7 може незаконно впливати та здійснювати тиск на свідків у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни їх показань в суді на такі, що не відповідають дійсності та виправдовують підозрюваного, оскільки вони не надавали свої показання безпосередньо суду, також у разі вільного пересування та спілкування, зможе впливати на інших, не встановлених свідків у вказаному кримінальному провадженні. Перебуваючи на свободі, матиме можливість шляхом примусу, тиску, вмовляння узгодити зі свідками позицію, яка буде його виправдовувати в суді.
Між тим, у клопотанні слідчого не зазначено, на яких саме свідків може вчинити тиск підозрюваний. Не зазначено, чи допитані будь-які свідки у даному кримінальному провадженні, в тому числі під час дії попередньої ухвали про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До клопотання не додано протоколів допиту свідків. Окрім того, не міститься і посилання слідчого на необхідність допиту свідків під час продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного під вартою. Тому наведені слідчим доводи про наявність зазначеного ризику є голослівними, на що слідчий суддя уваги не звернув.
Щодо ризику можливого продовження підозрюваним займатися злочинною діяльністю, оскільки ОСОБА_7 не працює, колегія суддів вважає, що даний ризик значно зменшився. На це вказують обставини кримінального провадження, а також дані про особу підозрюваного. Зокрема, як слідує із клопотання, злочинна діяльність ОСОБА_7 припинена працівниками поліції під час його затримання 06.10.2025, і з зазначеної дати підозрюваний перебуває під вартою. Хоча підозрюваний не працює, але з наданих стороною захисту матеріалів вбачається, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки: одружений, має малолітню дитину, мешкає разом із сім'єю, має постійне місце проживання, та характеризується позитивно, раніше не судимий, навчається у коледжі. Окрім того, на його утриманні матір похилого віку, 1949 р. народження, яка має хронічні захворювання, батько помер, тобто є слушними доводи захисника, що саме підозрюваний здійснює догляд за матір'ю.
Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
З клопотання слідчого вбачається, що для завершення досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, а саме: отримання висновків ряду судових-біологічних експертиз.
Також, підозрюваного та захисника у відповідності до норм ст. 290 КПК України необхідно ознайомити з матеріалами кримінального провадження.
Між тим, колегія суддів вважає, що зазначені слідчим обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування, вказують на те, що підозрюваний ніяким чином не зможе перешкоджати проведенню вказаних слідчих та процесуальних дій.
Щодо обраного запобіжного заходу. На переконання колегії суддів, слідчим суддею рішення про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належним чином не мотивовано.
У даному кримінальному провадженні слідчий суддя, посилаючись на ступінь тяжкості кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_7 , вважав, що більш м'який запобіжний захід наявним ризикам запобігти не зможе та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного. Колегія суддів з цим висновком слідчого судді не погоджується.
Хоча ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, але як встановлено під час апеляційного розгляду, на даному етапі досудового розслідування існують лише два ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; продовжити займатися злочинною діяльністю. При цьому, ризик за п.5 ч.1 ст. 177 КПК України значно зменшився, а зазначений у оскаржуваному рішенні ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, є недоведеним.
З урахуванням наведеного, позитивних даних про особу підозрюваного, зважаючи на правову позицію Європейського суду з прав людини у справі «Манчіні проти Італії», де зазначено, що за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюється до позбавлення волі для цілей ст.5§1(с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів вважає, що домашній арешт цілком забезпечить виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків.
За такого, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням певних обов'язків.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).
Керуючись ст. 404, 405, 407, 422, 532 КПК України, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 грудня 2025 року щодо ОСОБА_7 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором Первомайської окружної прокуратури ОСОБА_5 , про продовження строку тримання під вартою, задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням на нього обов'язків:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
-цілодобово не відлучатися з місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання;
-утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали до 07 січня 2026 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3