Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/773/25 Головуючий у суді І-ї інстанції >
Справа № 941/1457/25 Доповідач в колегії апеляційного суду
ОСОБА_1
25.12.2025 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
засудженого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницький дистанційно в режимі відеоконференції апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ухвалу Петрівського районного суду Кіровоградської області від 31 жовтня 2025 року
Ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 31 жовтня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 року).
Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_8 засуджений 24.02.2017 Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.3 ст.187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років 06 місяців з конфіскацією всього особистого майна. Строк відбування покарання вироком ухвалено обчислювати з 17.09.2016, тобто з моменту його арешту, та відповідно до ч.5 ст.72 КК України в строк відбуття покарання за даним вироком зараховано строк тримання під вартою з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 24.05.2017. Відповідно до довідки державної установи «Петрівська виправна колонія (№49)» від 21.10.2025, початок строку покарання 17.09.2016, кінець строку 10.07.2026. Як вбачається з вищевикладеного, у межах даного кримінального провадження щодо ОСОБА_8 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вирок набрав законної сили 24.05.2017 , після чого у даному кримінальному провадженні настала стадія виконання судового рішення.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_8 просить ухвалу суду скасувати через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та постановити нову ухвалу, якою зарахувати у строк попереднього ув'язнення період перебування його під вартою за правилами ч.5 ст.72 КК України, враховуючи практику Верховного Суду, мотивуючи тим, що вироком Первомайського районного суду Миколаївської області від 24.02.2017 він був засуджений до покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років 6 місяців. В той же час, щодо нього не розглянуто інше кримінальне провадження №12016230020000182 за ч.2 ст.185, ч.1 ст.187, ч.1 ст.122 КК України, злочини які були вчиненні також у 2016 році і яке пов'язане з кримінальним провадженням за ч.3 ст.187 КК України, за яке його засуджено вироком Первомайського районного суду Миколаївської області від 24.02.2017, а отже має бути застосовано положення ст.70 КК України. Тому вважає, що термін перебування під вартою за цими двома кримінальними провадженнями визначається з 16.09.2016 та по теперішній час і становить 9 років 11 місяців 10 днів, з яких у якості строку попереднього ув'язнення він перебуває під вартою за двома кримінальними провадженнями більш як 5 років. Таким чином вважає, що станом на 10.11.2025 він перебуває під вартою 14 років 11 місяців 10 днів, а тому фактично відбутий строк покарання за вироком Первомайського районного суду Миколаївської області від 24.02.2017.
Заслухавши доповідача, в дебатах засудженого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали подану апеляційну скаргу засудженого, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та, дослідивши матеріали клопотання, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення», попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Частиною 5 статті 72 КК України в редакції Закону України №838-VIII від 26 листопада 2015 року, що діяла до 20 червня 2017 року, було передбачено зарахування попереднього ув'язнення до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно правової позиції, що міститься в ухвалі Великої Палати Верховного суду України, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону №838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.
Як встановлено із матеріалів справи ОСОБА_8 засуджений вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24.02.2017 за ч.3 ст.187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 10 років 06 місяців з конфіскацією всього особистого майна. Строк відбування покарання вироком ухвалено обчислювати з 17.09.2016, тобто з моменту його арешту.
Відповідно до ч.5 ст.72 КК України в строк відбуття покарання за даним вироком зараховано строк тримання під вартою з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 24.05.2017.
Таким чином, як вбачається з вищевикладеного, у межах даного кримінального провадження щодо ОСОБА_8 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вирок набрав законної сили 24.05.2017, після чого у даному кримінальному провадженні настала стадія виконання судового рішення.
Колегія суддів зазначає, що попереднє ув'язнення у розумінні положень ув'язнення за нормами Кримінального процесуального Кодексу України закінчується з моменту набрання вироком законної сили.
Отже, зарахуванню у строк покарання засудженому ОСОБА_8 підлягав період з 17.09.2016, день затримання останнього, до 24.05.2017, день набрання вироком законної сили та складає 8 місяців 7 днів.
Відповідно до довідки державної установи «Петрівська виправна колонія (№49)» від 21.10.2025, початок строку покарання 17.09.2016, кінець строку 10.07.2026.
Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, ОСОБА_8 перебував під вартою як запобіжним заходом з 17.09.2016 та йому вироком від 24.02.2017 повністю зарахований період попереднього ув'язнення у межах даного кримінального провадження до набрання вироком законної сили, а саме з 17.09.2016 по 24.05.2017 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону від 26.11.2015 № 838-VIII, тобто з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Крім того, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, це питання вже вирішувалося ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 20.06.2023, де в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України було відмовлено. Вказана ухвала засудженим не оскаржувалася та набрала законної сили 05.07.2023.
Оскільки питання про зарахування строку попереднього ув'язнення вже розглянуто судами в установленому законом порядку, воно не може бути предметом нового судового розгляду без відповідної процесуальної процедури перегляду. Повторний розгляд одного й того ж питання суперечить принципам кримінального процесу, а саме забороні повторного розгляду та забезпеченню правової визначеності.
Щодо доводів засудженого про необхідність зарахування строку попереднього ув'язнення у межах іншого кримінального провадження, яке було внесено також у 2016 році і де він перебував під вартою, то колегія суддів зауважує, що з наявних матеріалів судового провадження неможливо встановити з яких підстав та яким чином вказане стосується вироку Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24.02.2017 стосовно ОСОБА_8 .
Посилання в апеляційній скарзі на судову практику, зокрема, ухвали Верховного Суду є безпідставним, оскільки обставини справ, на які посилається засуджений, не є релевантними обставинам даної справи.
Відомості про період відбування покарання за іншим кримінальним проваджень про яке зазначає ОСОБА_8 не були відомі суду першої інстанції під час винесення вироку Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24.02.2017 стосовно нього, та вони не впливали на необхідність застосування положень ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України.
В той же час, з метою уточнення відомостей про період зарахування строку попереднього ув'язнення відбування ОСОБА_8 покарання за вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24.02.2017, останньому слід звернутися до суду першої інстанції, який ухвалив даний вирок для роз'яснення вироку в цій частині.
Розглянувши кримінальне провадження в межах заявлених апеляційних вимог колегія суддів вважає, що ухвала Петрівського районного суду Кіровоградської області від 31.10.2025 є законною та обґрунтованою, а підстави, передбачені ст. 409 КПК України, для її скасування чи зміни відсутні.
Поряд з цим, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягли за собою скасування ухвали стосовно ОСОБА_8 , колегія суддів не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376 ч.2, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Петрівського районного суду Кіровоградської області від 31 жовтня 2025 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 року) - без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4