Справа № 932/10446/24
Провадження № 2/204/4906/25
49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
18 грудня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючої судді Дубіжанської Т.О.
за участю секретаря Єфімової А.О.
за участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -
10 жовтня 2025 року до Чечелівського районного суду міста Дніпра надійшла за підсудністю справа з Шевченківського районного суду міста Дніпра за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У позові ОСОБА_2 просила встановити факт постійного проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову зазначила, що на підставі договору дарування, зареєстрованого 12 листопада 2004 року приватним нотаріусом Черновою О.І., її батько ОСОБА_5 отримав у дар 4/100 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 її батько ОСОБА_5 помер. Після його смерті спадкоємцями стали донька ОСОБА_2 , яка отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку домоволодіння та дружина ОСОБА_4 , яка фактично прийняла спадщину у вигляді 1/2 частки домоволодіння, але не отримала свідоцтва про право на спадщину. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилась спадщина на 1/2 частку домоволодіння. З заявою про прийняття спадщини позивачка не зверталася в продовж 6 місяців, оскільки прийняла її фактично. Так, в останні роки життя, мати позивачки ОСОБА_4 хворіла, тому вона перевезла мати до себе з метою догляду. Відповідач ОСОБА_3 після смерті батька спадщину не приймав, але після смерті матері висловив бажання отримати компенсацію за частку зі спадкового майна батьків. Для оформлення спадкових справ, позивачка звернулася до державного нотаріуса з заявою про отримання спадщини, однак, 17 листопада 2022 року, постановою державного нотаріуса Третьої дніпровської державної нотаріальної контори Крупською Л.В. їй було відмовлено у прийняті спадщини, у зв'язку з тим, що вона пропустила строк звернення, а також не надала документи, що підтверджують факт прийняття спадщини спільним проживанням та реєстрацією зі спадкодовцем на день смерті ОСОБА_4 . У зв'язку з цим, у позивачки виникла необхідність у встановленні факту постійного проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, в судовому порядку. Тому, вона вимушена звернутись до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою суду від 14 жовтня 2025 року справу прийнято до свого провадження.
Представник позивачки у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, та просила задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений. Але, раніше у судовому засіданні 17.11.2025 року, проти задоволення позовних вимог не заперечував та зазначив, що дійсно, їх мати ОСОБА_4 останій час та на момент смерті проживала у квартирі позивачки.
Вислухавши представника позивача, свідків, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У судовому засіданні встановлено, що на підставі договору дарування, зареєстрованого 12 листопада 2004 року приватним нотаріусом Черновою О.І., ОСОБА_5 отримав у дар 4/100 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 серпня 2023 року, спадкоємицями майна, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , після померлого ОСОБА_5 є: його донька ОСОБА_2 - 1/2 частка, його дружина ОСОБА_6 - 1/2 частка. Свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку спадкового майна, видано ОСОБА_2 . Свідоцтво про право на спадщину на іншу 1/2 частку спадкового майна, яке фактично прийняла ОСОБА_6 , не видавалося.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно. Спадкоємцями після її смерті є її діти: донька ОСОБА_2 та син ОСОБА_3 .
20 квітня 2022 року за заявою ОСОБА_2 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері - ОСОБА_7 , заведено спадкову справу № 200/2022. 11 листопада 2022 року до спадкової справи 20/2022 долучено заяву ОСОБА_3 , про те, що йому відомо про відкриття спадщини, що ним був пропущений термін для прийняття спадщини та те, що на спадщину він не претендує.
17 листопада 2022 року державним нотаріусом Третьої дніпровської державної нотаріальної контори Крупською Л.В. винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері - ОСОБА_7 , у зв'язку з пропуском 6 місячного строку подачі заяви про прийняття спадщини та не наданням документів, що підтверджують факт прийняття спадщини ОСОБА_8 спільним проживанням або реєстрацією зі спадкодовцем на день смерті.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтвердили той факт, що дійсно ОСОБА_4 в останні роки життя багато хворіла, потребувала додаткового догляду та у зв'язку з цим проживала разом із позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 , де в подальшому і померла.
Також, сам відповідач по справі ОСОБА_3 , який є сином померлої ОСОБА_4 , у судовому засіданні підтвердив та не заперечував, що у зв'язку з тим, що мати в останні роки життя потребувала догляду через стан здоров'я, тому вона проживала разом із позивачкою по день смерті.
Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , яка є донькою померлої ОСОБА_4 , дійсно доглядала за матір'ю ОСОБА_4 до дня настання її смерті, а також займалась організуванням похорону. Від встановлення факту проживання разом зі спадкодавцем на момент смерті, залежить реалізація позивача своїх спадкових прав за законом.
В даному випадку, визначені ч. 3 ст. 1268 ЦК України обставини, підтверджуються належними та допустимими доказами, які вказують на те, що позивачка проживала на день смерті разом з ОСОБА_4 .
Враховуючи наведене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, суд приходить до висновку, що у судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що ОСОБА_2 проживала разом зі спадкодовецею ОСОБА_4 , на час відкриття спадщини, а тому позовна заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 1216-1218, 1261, 1268-1270 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 315 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 разом зі спадкодавицею ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Т.О. Дубіжанська