Справа № 202/3956/25
Провадження № 1-кс/202/9334/2025
29 грудня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , представників власника майна ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м. Дніпра клопотання представника власника майна ОСОБА_4 , в інтересах АТ «Дніпроважмаш», про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025040000000134 від 21.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України,-
До Індустріального районного суду м. Дніпра надійшло зазначене клопотання.
В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що ухвалою від 29.04.2025, ухвалою від 26.05.2025 та ухвалою від 06.06.2025 в рамках кримінального провадження № 42025040000000134 від 21.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, було накладено арешти на майно, а також передано арештоване майно в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі за текстом - АРМА), а саме: 1. Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 29.04.2025 у справі № 202/3956/25 (провадження № 1-кс/202/3084/2025) було накладено арешт на майно АТ «ДНІПРОВАЖМАШ» (ідентифікаційний код 00168076). На думку представника заявника, зазначені вище арешти на майно АТ «ДНІПРОВАЖМАШ» були накладені необґрунтовано, без врахування розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також через істотну зміну обставин у подальшому після прийняття вказаних вище ухвал, через які потреба в застосуванні даного заходу відпала, в зв'язку з чим просив скасувати арешт вищевказаного майна.
Представники власника майна в судовому засіданні підтримали вимоги клопотання та просили його задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання посилаючись на те, що на даний час триває досудове розслідування та проводяться слідчі дії.
Заслухавши пояснення, дослідивши клопотання та надані матеріали, слідчий суддя приходить наступного висновку.
Згідно зі статтею 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України.
У відповідності до ч.ч. 1,2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 - 166, 170 - 174 цього Кодексу. Таким чином, правомірність володіння органами досудового розслідування майном, яке наділене ознаками речових доказів, має підтверджуватись в порядку, визначеному зазначеними статтями.
У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, згідно із п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт слідчий суддя повинен врахувати, зокрема, розумність та співрозмірність обмеження права є завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для підозри обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.
Судом встановлено, що ухвалою від 29.04.2025, ухвалою від 26.05.2025 та ухвалою від 06.06.2025 в рамках кримінального провадження № 42025040000000134 від 21.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, було накладено арешти на майно, а також передано арештоване майно в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі за текстом - АРМА), а саме: 1. Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 29.04.2025 у справі № 202/3956/25 (провадження № 1-кс/202/3084/2025) було накладено арешт на майно АТ «ДНІПРОВАЖМАШ» (ідентифікаційний код 00168076).
При цьому слідчий суддя зауважує, що арешт на вказане майно накладено з метою збереження його як речового доказу.
Тобто арешт майна з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та являється самостійною правовою підставою для арешту майна.
Посилання представника власника майна на те, що на даний час відпала потреба в подальшому арешті вказаного майна та скасування арешту не вплине на подальше досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні слідчий суддя не може прийняти до уваги, оскільки земельна ділянка, визнана речовим доказом у кримінальному провадженні, має доказове значення у даному кримінальному провадженні, а отже, з урахуванням того, що досудове розслідування на даний час не завершено, та із майном планується проведення слідчих дій, відсутні підстави вважати, що у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба немає.
Враховуючи викладене слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання, оскільки заявником не доведено, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025040000000134 від 21.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.
Враховуючи наведене у сукупності, клопотання про скасування арешту майна на даному етапі досудового розслідування задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1