"29" грудня 2025 р. Справа № 596/1780/25
Провадження № 1-кс/596/233/2025
Слідчий суддя Гусятинського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянув клопотання прокурора Заліщицького відділу Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене під час проведення огляду місця події 26.12.2025 року майно, в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211150000195 від 26 грудня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України ,
Прокурор Заліщицького відділу Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211150000195 від 26 грудня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України про накладення арешту на тимчасово вилучене під час проведення огляду місця події 26.12.2025 майно, а саме: автомобіль марки TOYOTA HILUX р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» адреса Київ, Оболонський район, пр-т Оболонський, 35АОФ.3ОО.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що слідчим відділенням відділення поліції №4 (м. Заліщики) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, дані про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 грудня 2025 року за №12025211150000195.
Встановлено, що 25.12.2025 року близько 23:30 год. водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька с. Новосілка, Чортківського району, Тернопільської області, керуючи в стані алкогольного сп'яніння автомобілем TOYOTA HILUX р.н. НОМЕР_1 та рухаючись автодорогою Т-20-15 16 км «Висічка-Дзвиняч» в напрямку від с.Королівка до с.Новосілка, Чортківського району на заокругленій ділянці дороги праворуч не впоралась з керуванням внаслідок чого здійснила з'їзд в кювет де відбулось перекидання транспортного засобу. Внаслідок ДТП пасажирка автомобіля ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струс головного мозку, закритий перелом лівої ноги.
26 грудня 2025 року в ході огляду місцевості було виявлено та вилучено автомобіль марки TOYOTA HILUX р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» адреса Київ, Оболонський район, пр-т Оболонський, 35АОФ.3ОО з механічними пошкодженнями.
В обгрунтування клопотання посилається на те, що вилучений транспортний засіб із пошкодженнями пов'язаний із кримінальним правопорушенням, являється засобом вчинення кримінально- протиправних дій, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, а його використання може призвести до зникнення, втрати, пошкодження чи інших наслідків, що може створити перешкоду у розслідуванні кримінального правопорушення, тому є необхідність у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно.
Прокурор Заліщицького відділу Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, згідно прохальної частини клопотання просив розгляд справи проводити у його відсутності. Представник ТОВ "УЛФ-ФІНАНС" щодо майна якого вирішується питання про арешт, підозрювана ОСОБА_5 , захисник адвокат ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися. Неявка осіб в судове засіданя не є перешкодою у продовженні розгляду клопотання відповідно до норм КПК України.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників судового провадження, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя дійшов наступного.
Частиною 1 статті 131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п.7 ч.2 ст.131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, постановленої згідно з вимогами ст.ст.170-173 КПК України.
Відповідно до загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначених ст. 132 КПК України, застосування таких заходів не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з ч.ч. 1, 2 і 3 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, або може бути конфісковане у підозрюваного та інше. Завданням арешту майна є збереження речових доказів, запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Метою арешту майна є, зокрема, забезпечення кримінального провадження. Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, тощо.
У відповідності до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.
Відповідно до ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути як найшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 КПК України.
За змістом ст. 173 КПК України особа, яка подала клопотання про арешт майна, має довести необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
З матеріалів клопотання вбачається, що 26 грудня 2025 року у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12025211150000195 за фактом дорожньо-транспортної пригоди, зареєстровано кримінальне провадження, з попередньою правовою кваліфікацією - ч.1 ст.286-1 КК України та розпочато досудове розслідування.
Як встановлено, 26.12.2025 під час проведення огляду слідчим відповідно до приписів ст.167, ч.2 ст.168 КПК України, в ході огляду місцевості було виявлено та вилучено автомобіль марки TOYOTA HILUX р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» адреса Київ, Оболонський район, пр-т Оболонський, 35АОФ.3ОО з механічними пошкодженнями.
Слідчий суддя приходить до висновку, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт дійсно може бути доказом вчинення кримінального правопорушення, розслідування щодо якого проводиться у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025211150000195, оскільки воно відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України, а саме зберегло на собі сліди злочину та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а не накладення арешту може призвести до його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження, а тому відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України підлягає арешту - з метою збереження речових доказів.
На підставі викладеного, є обґрунтованими доводи прокурора про те, що майно є предметом кримінально протиправних дій, знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі сліди злочину та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому є необхідність у подальших процесуальних діях та їх збереженні.
Незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, може призвести до зникнення, втрати, пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
З врахуванням наведеного, клопотання прокурора в частині накладення арешту на транспортний засіб підлягає задоволенню.
Відповідно до Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним Наказом МВС України, Генеральної Прокуратури України, ДПА України,СБУ, Верховного Суду України, ДСА України від 27.08.2010 року, обов'язок по визначенню місця зберігання арештованого майна покладається на слідчого (дізнавача), в провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Враховуючи, що захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами статті 219 КПК України, слідчий суддя роз'яснює, що якщо в подальшому відпаде потреба в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, власник майна або його представник може звернутись до слідчого судді, в порядку статті 174 КПК України з клопотанням про скасування арешту майна.
Керуючись ст.ст.2, 98, 132, 167, 168, 170-173, 309, 372, 392, 395, 532 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Заліщицького відділу Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене під час проведення огляду місця події 26.12.2025 року майно, в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211150000195 від 26 грудня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене під час проведення огляду місця події 26.12.2025 майно, а саме: автомобіль марки TOYOTA HILUX р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» адреса Київ, Оболонський район, пр-т Оболонський, 35АОФ.3ОО, який зберігається на території відділення поліції №4 (м.Заліщики) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області, що за адресою: м. Заліщики, вул. С. Крушельницької 25.
Ухвала про арешт тимчасово вилученого майна підлягає виконанню негайно слідчим, прокурором відповідно до приписів ст.175 КПК України.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити прокурору та надіслати особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт.
Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Гусятинського районного суду
Тернопільської області ОСОБА_8