Справа № 944/5705/25
Провадження №2/944/2330/25
22.12.2025 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Поворозника Д.Б.,
за участю секретаря судового засідання Климейко Л.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , у якому просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 10 000 гривень, щомісячно, починаючи стягнення з моменту пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
На обґрунтування позову зазначає, що 21.06.2019 вона та відповідач ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, про що 21.06.2019 складено відповідний актовий запис №1558, який зареєстровано Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області. Викладене підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Від цього шлюбу у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 22.12.2020 складено відповідний актовий запис №1192, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим Шевченківським районним у місті Львові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів). Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 10.12.2024 у справі №944/5987/24 шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 21 червня 2019 року у Львівському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис №1558 - розірвано. Зазначає, що з відповідачем не проживають однією сім?єю протягом п?яти років. Сину виповнилось 5 років, відвідує садочок, ходить на заняття з англійської мови та на вокал, що підтверджується долученими доказами. Відповідач участі у вихованні та матеріальному забезпеченні сина як батько не бере. Як батько не цікавиться розвитком та вихованням сина. Матеріальної допомоги та жодної іншої допомоги на звичні щоденні потреби не надає, незважаючи на хороший матеріальний стан. Жодні інші діти чи особи на його утриманні не перебувають. Дитину повністю забезпечує вона сама. Відповідач окрім офіційного працевлаштування працює на інших неофіційних роботах та має хороший заробіток. Отримані доходи витрачає у своїх цілях. Добровільно допомагати фінансами відмовляється та ухиляється. З її доходами важко підтримувати витрати на розвиток та побут дитини, тому вона звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Яворівського районного суду Львівської області від 23 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
26 листопада 2025 року відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву про стягнення аліментів, в якому вказав таке. Вважає, що дана позовна заява і її зміст не відповідають реальним і фактичним обставинам справи. Так, після розірвання шлюбу 10.12.2024 він пішов жити до своїх батьків в с. Бірки Яворівського району Львівської області. У своїй позовній заяві позивачка вказує, що він, як батько, не бере участі у вихованні та матеріальному забезпеченні сина та не цікавиться його розвитком та вихованням. На що повідомляє наступне. В кінці січня 2025 року він дав позивачці 10000 (десять тисяч) гривень для сина на його утримання та оплату за додаткові заняття з англійської мови. Через деякий час, в лютому 2025 року позивачка звернулася до нього з вимогою дати їй 100 дол. США, що він і зробив. В березні 2025 року він позичив у своєї сестри ОСОБА_5 17000 (сімнадцять тисяч) гривень і віддав позивачці для купівлі шафи для сина. Однак цієї шафи вона так і не купила, а гроші потратила на свої потреби. В червні 2025р. він дав позивачці на її вимогу 20000 (двадцять тисяч) гривень. В липні 2025р. позивачка з сином поїхали на море в Єгипет. Він оплатив туристичні послуги за цю поїздку в сумі 68600 (шістдесят вісім тисяч шістсот) гривень. Це можуть підтвердити свідки - його двоюрідні сестри ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які їхали в цьому турі разом з позивачкою і його сином. Крім того, він оплачував і інші потреби сина, про що свідчать долучені ним копії чеків. Таким чином, твердження позивачки в позовній заяві, що він не бере участі в матеріальному забезпеченні сина, не відповідають дійсності. Не відповідає дійсності і твердження позивачки про те, що ніби-то він має ще інші доходи, крім заробітної плати. Він працює водієм в ТОВ «Лембергбрук» і його заробітна плата становить 17363 (сімнадцять тисяч триста шістдесят три) гривні щомісячно. Інших робіт в нього немає, так як його робочий день триває з 9.00 год. до 18.00 год. (довідку додаю). А тому для застосування твердої суми в розумінні ст. 184 СК України немає підстав. Крім того, це для нього надто велика сума. Також він проживає разом з батьками. Його батько ОСОБА_7 не працює і він змушений витрачати кошти на його утримання. Позивачка постійно спекулювала його почуттями до сина, не дозволяла їм бачитися та спілкуватися, якщо він не дасть їй грошей, тому він змушений був звернутися в органи опіки та піклування Залізничної райдержадміністрації м.Львова про встановлення мені графіку спілкування з сином. Таке рішення 30.10.2025р. було прийнято на його користь. Тепер згідно Розпорядження Залізничної районної адміністрації м. Львова він може спілкуватися з сином, але це ще раз підтверджує несправедливе і меркантильне ставлення відповідачки як до нього, так і до їх сина. Не заперечує щодо стягнення з нього аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 4 000, 00 гривень.
12 грудня 2025 року позивач ОСОБА_1 надіслала на адресу суду заперечення на відзив відповідача, у якому зазначила таке.
Викладені у відзиві твердження є абсолютно надуманими та не відповідають дійсності, та не підтверджені жодними доказами. З приводу 100$ про які пише відповідач, то ніхто в нього їх не вимагав, а навпаки він прийшов в алкогольному сп?яніні та подарував їх на день народження. Щодо позичених ним грошей на дитину, то звертає увагу суду, що такі обставини жодними доказами не підтверджені, та не відповідають дійсності. Будь які гроші, які позичав відповідач йшли не на дитину, а на будівництво його будинку в селі Бірки. Окремо просить звернутути увагу, на доводи ОСОБА_2 щодо коштів, які він дав на поїздку на море, оскільки це не відповідає реальності. Дійсно, платником туристичних послуг була сестра відповідача. Однак гроші на поїздку позивачка давала свої. Ба більше, жодних доказів, які б підтверджували, що відповідач давав гроші на поїздку на море немає. Також жодних коштів у січні та лютому 2025 році відповідач не давав, такі твердження є маніпуляцією фактів з боку ОСОБА_2 . Стосовно долучених до відзиву квитанцій, то вони за період з жовтня по листопад 2025 року, тобто з моменту коли відповідач вже дізнався про її намір звернутися до суду з позовом, що свідчить про те, що позивач штучно спотворюючи свій намір забезпечувати сина, почав вчиняти будь які дії. Також цих іграшок, які куплені відповідно до долучених квитанцій в сина немає. Швидше за все вони знаходяться у відповідача. Щодо тверджень, про те, що відповідач здійснює догляд за його батьком, то такі не відповідають реальним обставинам, оскільки його батько не маючи жодної інвалідності, ще в досить продуктивному віці працює разом з відповідачем на тій же фірмі. Щодо звернення ОСОБА_2 в соціальну службу. Так дійсно, розпорядженням Залізничної районної адміністрації від 07.11.2025 №483 встановлено дні побачення ОСОБА_2 з його малолітнім сином ОСОБА_3 . Згідно з таким розпорядженням відповідачу встановлено такі дні побачення з сином: - щопонеділка, щовівторка, щосереди, щочетверга, щоп?ятниці з 16:00 до 19:00 год; - другу та четверту суботу місяця з 16:00 до 16:00 год неділі. Однак протягом місяця часу відповідач лише чотири рази забирав сина, один з яких були його батьки. Такі обставини свідчить, про бажання ОСОБА_2 здійснювати догляд за своїм сином та забезпечувати його. Щодо заробітної плати, яку отримує відповідач. Як зазначено ним у відзиві він, працюючи водієм у ТОВ «Лембергбрук» отримує 17363 грн. Зазначає, що таке твердження є неправдимим, оскільки живучи разом з ОСОБА_2 протягом тривалого періоду вона достеменно знає, який в нього був дохід, сума якого значно перевищувала зазначений розмір, оскільки більшу частину заробітної плати він отримував готівкою в конвертах. Окрім того, за даними інтернет сайтів з пошуку роботи середня зарплата водія в ТОВ в Україні становить приблизно 30 000 - 45 000 + грн на місяць. Відповідач просить стягувати з нього 4 000 грн аліментів щомісяця. З цього приводу вважає, що така сума є недостантьою для забезпечення інтересів дитини. Враховуючи викладене просить не брати до уваги твердження викладені у відзиві на позовну заяву, та задоволити позовні вимоги у повному обсязі.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибула, однак подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.
В судове засідання відповідач не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, підтримує поданий ним відзив, а саме стягнення з нього аліментів на утримання сина у розмірі 6000 гривень.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, зважаючи на таке.
Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 10.12.2024 у справі №944/5987/24 шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 21 червня 2019 року у Львівському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис №1558, було розірвано.
Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Шевченківським районним у місті Львові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками зазначено: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
На підтвердження необхідності стягнення аліментів на утримання дитини позивачем також надано докази у вигляді скріншотів оплати відвідування сином гуртків; також довідку №79 від 10 жовтня 2025 року про те, що ОСОБА_3 відвідує ЗДО (дитячий садок) №2 з вересня 2023 року.
Заперечуючи стягнення аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 10000 гривень, відповідач посилається на те, що він здійснює матеріальне забезпечення сина, періодично перераховуючи позивачці кошти, на підтвердження цього ним долучено квитанції. Крім цього, зазначає що на його утриманні перебуває батько, з яким він проживає. Також ним долучена довідка про дохід, відповідно до якої його заробітна плата становить 17363 гривні на місяць.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той з них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утримання в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина.
Згідно із ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи наведене вище, зокрема, що відповідач як батько має безумовний обов'язок матеріально утримувати свою малолітню дочку, проживає окремо від дитини, офіційно працевлаштований та має постійний дохід, суд дійшов висновку про те, що слід стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 6000 гривень, починаючи з дня подання позовної заяви до суду, тобто з 21 жовтня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття.
Визначаючи саме такий розмір аліментів, суд враховує, що позивачем не надано доказів на підтвердження можливості сплати аліментів відповідачем на утримання неповнолітнього сина в заявленому розмірі 10 000 грн, тобто до матеріалів справи позивачем не долучено достатньо доказів про розмір доходів відповідача. При цьому відповідач надав докази щодо підтвердження розміру свого доходу. Крім цього, відповідачем долучено квитанції, які свідчать про те, що він регулярно допомагає матеріально з утриманням сина.
Таким чином, враховуючи однозначну необхідність у витратах на дитину, виходячи із засад справедливості, добросовісності і розумності, відсутності доказів реального розміру доходу відповідача та фінансової спроможності надавати дитині допомогу у розмірі, заявленому позивачем, з відповідача слід стягувати аліменти на користь позивача на утримання дитини у розмірі 6000 гривень, щомісячно.
Щодо посилань позивача про те, що вона несе значні витрати на гуртки, вивчення дитиною італійської мови, лікування, психолога, суд зазначає, що такі витрати є додатковими витратами, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою), а аліменти - це кошти на утримання дитини, вони необхідні щоб забезпечити базові матеріальні умови для життя дитини.
Так, відповідно до ст. 185 Сімейного кодексу України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Так, поряд із аліментами на утримання дитини батьки повинні сплачувати кошти на покриття додаткових витрат на дитину.
Отже, позивач може звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення додаткових витрат на дитину.
Крім того, щодо посилань позивача на те, що відповідач працює на інших неофіційних роботах та має хороший заробіток, матеріали справи не містять жодних доказів, які підтверджують дохід ОСОБА_2 від його так званих, неофіційних робіт.
За таких обставин вимога про стягнення аліментів підлягає частковому задоволенню.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Враховуючи імперативну вимогу наведеної норми, суд дійшов висновку, що рішення в частині стягнення із ОСОБА_2 аліментів у межах суми платежу за один місяць необхідно допустити до негайного виконання.
Також суд враховує, що відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Таким чином, враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання даного позову і її позовні вимоги задоволено, суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір, який підлягав сплаті за подання цього позову, а саме в розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-13, 76-81, 89, 141, 258, 264-265, 268, 430 Цивільного процесуального кодексу України,
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень, щомісячно, починаючи з 21 жовтня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повний текст судового рішення складено 22 грудня 2025 року.
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Д.Б. Поворозник