Справа № 466/6145/24
Провадження № 6/466/179/25
26 грудня 2025 року Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючої судді Зими І.Є.
секретаря судового засідання Васинчик М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Сокіл Віталії Іванівни про примусовий привід боржника ,-
24.12.2025 року, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Сокіл В.І. звернулась до суду з поданням про примусовий привід боржника - ОСОБА_1 .
В обґрунтування подання виконавець вказує, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Сокіл В.І. перебуває виконавче провадження № 76395546 , відкрите 25.10.2024 р. з примусового виконання виконавчого листа № 466/6145/24 від 03.10.2024 р., виданого Шевченківським районним судом м. Львова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором, в розмірі 117 078, 16 грн., та стягнення судового збору 3 028, грн.
25.10.2024 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 76395546, копію якої скеровано боржнику для виконання, стягувачу до відома, що підтверджується списком № 602 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів.
25.10.2024 року приватним виконавцем , з метою забезпечення повного фактичного виконання рішення суду, винесено постанову про арешт коштів боржника № 76395546, скеровано у АТ «Про Кредит Банк», АТ «Акціонерно-комерційний банк «Львів», АТ «КРЕДОБАНК», АТ «ОТП БАНК», АТ «Ідея Банк», АТ «АГРОПРОСПЕРІС БАНК», АТ «УКРСИББАНК», АТ «БАНК АВАНГАРД», АТ «СЕНС БАНК», АТ «Банк Альянс», ПАТ АБ «Південний», АТ «АЛЬТБАНК», АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ», АТ «ІНГ Банк Україна», ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», АТ «Банк 3/4», АТ «СКАЙ БАНК», АТ «ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ», АТ «ПОЛТАВА-БАНК», АТ КБ «Приватбанк», АТ «Універсал Банк», АТ «ОКСІ Банк», АТ «ТАСкомбанк», АТ «Райффайзен Банк», ПАТ АКБ «Індустріалбанк», ПАТ «Банк Восток», копію якої скеровано для виконання та сторонам до відома. 22.01.25 приватним нотаріусом здійснено виїзд за адресою боржника для виявлення його майна. В результаті виїзду встановлено, що ОСОБА_1 відсутній за місцем реєстрації, про що складено відповідний акт.
26.11.2025 року та 08.12.2025 року, приватним виконавцем скеровувались боржнику ОСОБА_1 виклики з'явитися до приватного виконавця щодо сплати боргу за вищевказаним документом, проте вказані виклики було проігноровано.
На момент звернення, рішення суду боржником не виконано, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, на виклики приватного виконавця боржник, - ОСОБА_1 , не з'явився, вимог приватного виконавця не виконував, що суперечить вимогам частини п'ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження». Отже, приватним виконавцем було проведено всі необхідні виконавчі дії, спрямовані на виконання рішення суду, тому примусовий привід боржника буде найдієвішим та на даний час фактично єдиним способом спонукати його виконувати рішення суду.
На підставі вищевикладеного просить суд застосувати примусовий привід боржника , ОСОБА_1 , місце проживання за виконавчими документами - АДРЕСА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Сокіл Віталії Іванівни за адресою: м. Львів, вул. Янева,23,офіс 1 , на 05.01.2026 року.
Суд, дослідивши матеріали подання, прийшов до наступного висновку .
Згідно з ч. 1ст. 438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
Подання держаного виконавця повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність примусовому приводу боржника.
Під час розгляду подання про примусовий привід боржника, відповідно до ст. 438 ЦПК України, доказуванню підлягають факти ухилення боржника від виконання рішення суду, вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до п. 14 ч. 3ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.
Закон України «Про виконавче провадження» вказує про право виконавця на звернення до суду із поданням про примусовий привід боржника. Таке подання державного виконавця погоджується з начальником відділу державної виконавчої служби, в якому зазначаються прізвище, ім'я та по батькові боржника, його місце проживання або/та роботи, місцезнаходження органу державної виконавчої служби і час, на який необхідно здійснити привід боржника.
Привід за своєю правовою природою є заходом процесуального примусу, що полягає у затриманні і примусовому доставлені особи задля забезпечення її участі у провадженні у випадках, якщо цю особу було належним чином викликано, але вона не з'явилася без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття.
Про привід суд постановляє ухвалу, в якій зазначає ім'я фізичної особи, яка підлягає приводу, місце проживання (перебування), роботи, служби чи навчання, підстави застосування приводу, час, коли необхідно особу доставити і місце доставки особи, суб'єкт, якому доручається здійснити привід.
Таким чином, суд приходить до висновку, що приватний виконавець у поданому поданні не навів жодних доводів з цього приводу, та не надав жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували дійсність належного повідомлення боржника про його неодноразовий виклик до приватного виконавця, а так само умисність невиконання приписів приватного виконавця, суду не надано, у зв'язку з чим застосування до ОСОБА_1 примусового приводу як боржника не відповідатиме визначеним ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» засадам здійснення виконавчого провадження щодо його справедливості, неупередженості та об'єктивності. Окрім того, приватним виконавцем в поданні не зазначено, на яку саме годину (час) 05.01.2026 року слід здійснити привід боржника, у зв'язку з чим звернення з поданням про примусовий привід боржника є передчасним.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що подання приватного виконавця про привід боржника є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Суд звертає увагу, що відмова у задоволенні подання про примусовий привід боржника не перешкоджає повторному зверненню державного виконавця до суду з аналогічним поданням у випадку доведеності ним необхідності застосування судом до боржника приводу.
Керуючись ст.260,353,438 ЦПК України, суд,-
У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Сокіл Віталії Іванівни про примусовий привід боржника ОСОБА_1 - відмовити .
Роз'яснити заявнику, що відмова у задоволенні подання про примусовий привід боржника не перешкоджає повторному зверненню приватного виконавця до суду з аналогічним поданням у випадку доведеності ним необхідності застосування судом до боржника приводу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: І. Є. Зима