Справа № 459/4553/25
Провадження № 1-кс/459/1301/2025
29 грудня 2025 року слідчий суддя Шептицького міського суду Львівської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Шептицької окружної прокуратури Львівській області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за її повідомленням від 15.12.2025 року,-
24.12.2025 року на розгляд слідчого судді надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Шептицької окружної прокуратури Львівській області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за її повідомленням від 15.12.2025 року та зобов'язати внести відомості. Скарга мотивована тим, що 15.12.2025 року нею була подана заява до Шептицької окружної прокуратури про вчинення кримінальних правопорушень посадавими особами Шептицького відділу ДВС у Шептицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, зокрема керівником ОСОБА_4 та державним виконавцем ОСОБА_5 .
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного:
За ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК України.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст.169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про таке передбачає такі обов'язкові ознаки: 1) належним заявником до органу досудового розслідування належним чином подана заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення із викладом вагомих обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) після отримання такої заяви чи повідомлення слідчим чи прокурором не внесено у визначений законом строк відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Пунктом 1 глави 2 розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298, визначено, що до Реєстру вносяться відомості зокрема про час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
При цьому, згідно з пунктом 2 глави 1 розділу ІІ того ж Положення про ЄРДР, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Також згідно із пунктом 14 глави 2 розділу ІІ Положення про ЄРДР, при внесенні до Реєстру відомостей про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (фабули), в обов'язковому порядку відображаються дата, час, адреса, місце, спосіб, знаряддя, засоби та інші особливості вчинення кримінального правопорушення, розмір збитків, прізвище фізичної особи (осіб) або дані про юридичну особу (осіб), яка (які) є потерпілою (потерпілими), дані про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, інші необхідні відомості.
Відповідно до правового висновку, наведеного у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30.09.2021 в справі № 556/450/18, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР .
Тобто для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею КК. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Як вбачається з матеріалів, доданих до заяви про кримінальне правопорушення ОСОБА_6 , остання звернулася до Шептицької окружної прокуратури із заявою від 15 грудня 2025 року про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.3 ст.365, ч.2 ст.367, ч.4 ст.191 КК України, посадовими особами Шептицького відділу ДВС у Шептицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, зокрема щодо ненадсилання процесуальних документів, в т. ч. і постанови про відкриття виконавчого провадження, ненадання строку для добровільного виконання виконавчого документа, накладення арешту на рахунки боржників, неповернення стягнутих на підставі судового наказу, який було скасовано судом, коштів, можливого привласнення частини стягнутих коштів.
Таким чином, наведені в заяві фактичні дані свідчать про незгоду скаржниці з діями державного виконавця в межах виконавчого провадження ВП № 79397239 в ході виконання судового рішення, яке було скасоване в подальшому, а тому такі дії державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, визначеному Цивільно-процесуальним кодексом України. Наведена в заяві про вчинення кримінальних правопорушень інформація не містить достатніх об'єктивних даних та конкретних фактів, які б свідчили про наявність ознак кримінальних правопорушень, тому таке звернення, зміст якого не відповідає вимогам ч.5 ст.214 КПК України, не могло бути безальтернативною підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
За наведених обставин, в задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 303, 306, 307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Шептицької окружної прокуратури Львівській області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за її повідомленням від 15.12.2025 року відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання такої.
Слідчий суддя: ОСОБА_7