Справа № 456/5058/25
Провадження № 2/456/2208/2025
29 грудня 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Валовін Ю. В. ,
з участю секретаря Байко В.З.,
розглянувши цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальності «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у приміщенні суду, що в м. Стрию по вул. Шевченка, 89 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання, на підставі наявних у ній матеріалів,
Стислий виклад позицій сторін та учасників справи.
Позивач ТОВ «Коллект Центр» в особі директора Ткаченко М.М., скориставшись системою «Електронний суд», звернувся в Стрийський міськрайонний суд Львівської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 100962802 від 08.09.2021 у розмірі 32 350,00 грн та судові витрати по справі.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача покликався на те, що 08.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 100962802 в електронній формі, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 5 000,00 грн із зобов'язанням повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором у встановлений договором строк. Згідно п. 1.3.-1.4. кредитного договору № 100962802 кредит надається строком на 30 днів з 08.09.2021 (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 08.10.2021. Укладаючи кредитний договір, відповідач та ТОВ «Мілоан» вчинили дії, визначені ст.ст. 11-12 Закону України «Про електронну комерцію», зокрема, відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, після чого укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача.
ТОВ «Мілоан» виконало зобов'язання за кредитним договором та надало відповідачу кредит у сумі 5 000,00 грн, однак відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору, не повертає суму кредиту, не сплачує проценти за користування кредитом, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 32 350,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5 000,00 грн, заборгованість за процентами - 27 350,00 грн. 17.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 17/12-2021-62, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 100962802. В свою чергу, 10.03.2023 на виконання договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимог № 10-03/2023/01 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 100962802. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 100962802, тому просить позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у запропонований судом строк відзив на позовну заяву ТОВ «Коллект Центр» до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором не подав. Ухвала судді про прийняття вищевказаної позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 22.09.2025 скеровувалась відповідачу ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за його зареєстрованим місцем проживання, однак як вбачається із довідок Укрпошти така повернулась на адресу суду 06.10.2025 та 17.10.2025 із відміткою: «Адресат відсутній за вказаною адресою», що згідно з п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України є належним врученням судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.
Заяви (клопотання) учасників справи.
Будь-яких заяв та/чи клопотань від учасників справи, зокрема клопотань про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін або про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, не надходило.
Процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2025 головуючим суддею у справі визначено суддю Валовін Ю.В. /а.с. 48/
На виконання вимог ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України, суддею вжито заходів для отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності - відповідача ОСОБА_1 , в результаті чого на запит суду із Єдиного державного демографічного реєстру надійшла відповідь про зареєстроване місце проживання відповідача /а.с. 49/.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22.09.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальності «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 274 ЦПК України. /а.с. 50/.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних, які необхідні для встановлення фактичних обставин справи, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 08.09.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 100962802 в електронній формі, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача /а.с. 24 - а.с. 28/.
Відповідач ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Мілоан» заповнив та подав анкету-заяву на кредит № 100962802 від 08.09.2021, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти та місце реєстрації/проживання /а.с. 30/.
Згідно з довідкою про ідентифікацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з яким укладено кредитний договір № 100962802 від 08.09.2021, пройшов ідентифікацію ТОВ «Мілоан» шляхом підписання акцепт договору аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора J19348, який був відправлений позичальнику 08.09.2021 на номер телефону НОМЕР_2 /а.с. 36/.
Відповідно до п.п. 1.2.-1.4 кредитного договору № 100962802 від 08.09.2021 сума кредиту становить 5 000,00 грн у валюті: Українські гривні. Кредит надається строком на 30 днів з 08.09.2021 (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 08.10.2021. Згідно з п. 1.5.1.-1.5.2. комісія за надання кредиту становить 950,00 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 3 750,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Як вбачається з п. 1.6. стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Пунктом 2.3.1.2. визначено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник загалом не користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору. У випадку, якщо Позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування(пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах,
На підтвердження факту перерахування первісним кредитором ТОВ «Мілоан» грошових коштів ОСОБА_1 позивачем долучено довідку ТОВ «ФК «Елаєн», який підтверджує успішне проведення наступної операції: номер операції: 562573f7-23е8-4c08-921010853d317f8_637667057649910302; дата проведення платежу: 08.09.2021; призначення платежу: кошти згідно договору № 100962802; сума платежу: 5000,00; валюта платежу: UAH; платіжний метод: карта VISA; статус платежу: approved; номер карти: НОМЕР_3 ; банк картки отримувача: MONOBANK.
Оскільки відповідач не виконував умови кредитного договору № 100962802 від 08.09.2021 належним чином, не сплачував платежі, за ним утворилася прострочена заборгованість у розмірі 24 700,00 грн, яка складається з наступного: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 18 750,00 грн - заборгованість за процентами, 950, 00 грн - заборгованість за комісією, що підтверджується відомостями ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за період з 08.09.2021 по 07.12.2021 /а.с. 37-38/.
Судом встановлено, що 30.12.2024 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір факторингу № 17/12-2021-62, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» (клієнт) відступило ТОВ «Вердикт Капітал» (фактор) права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених даним договором /а.с. 8-10/.
Відповідно до п. 2.3. вказаного договору факторингу за цим договором клієнт відступає факторові право грошової вимоги до боржників виключно в частині тих сум заборгованості, що визначені в реєстрах боржників. Відповідно до п. 6.1.4. право вимоги переходить до фактора після здійснення повної оплати фінансування з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання реєстру боржників, який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги. Як вбачається з п. 7.1. сторони домовились, що розмір фінансування за реєстром боржників складає 2 503 264 грн. 98 коп. Фактор здійснює фінансування на користь клієнта шляхом одноразового перерахування суми грошових коштів протягом 5 банківських днів з дати підписання цього договору.
Долучені позивачем платіжне доручення № 313550009 від 20.12.2021 та акт приймання-передачі боржників за договором факторингу № 17/12-2021-62 від 17.12.2021 підтверджують факт переходу від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників /а.с. 10/.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 17/12-2021-62 від 17.12.2021 ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги відносно боржника ОСОБА_1 (порядковий номер 2 563) за кредитним договором № 100962802 від 08.09.2021 в розмірі 24 700,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 5 000,00 грн; заборгованість за процентами 18 750,00 грн, заборгованість за комісією 950,00 грн /а.с. 11-12, зворотна сторона а.с. 38/.
Судом встановлено, що ТОВ «Вердикт Капітал» здійснювало нарахування відсотків за кредитним договором № 100962802 від 08.09.2021 в період з 17.12.2021 по 23.02.2022, в результаті чого заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становила 39 950,00 грн /зворотна сторона а.с. 35/.
10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01, відповідно до якого сторони погодили, що ТОВ «Вердикт Капітал» передало (відступило) ТОВ «Коллект Центр» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Коллект Центр» прийняло належні ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників /а.с. 39-41/.
Відповідно до п. 5.2. вказаного договору права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників.
Актом приймання-передавання Реєстру боржників підтверджується здійснення передачі прав вимоги згідно з Договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 /а.с. 42/.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги відносно боржника ОСОБА_1 (порядковий номер 20 606) за кредитним договором № 100962802 від 08.09.2021 в розмірі 39 950,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 5 000,00 грн; заборгованість за процентами 34 950,00 грн /а.с. 7/.
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Коллект Центр» заборгованість відповідача ОСОБА_1 за за кредитним договором № 100962802 від 08.09.2021 станом на 15.08.2025 становить 32 350,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 5 000 грн; заборгованість за відсотками на дату розрахунку (15.08.2025) 27 350,00 грн.
Розмір спірної заборгованості за кредитним договором № 100962802 від 08.09.2021 відповідачем ОСОБА_1 не спростовано, своїх розрахунків відповідач суду не надав.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Статтею 626 ЦПК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Відповідно до ч. 3, 6 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно із ст. 12 Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Відповідно до п. 2.3.1.2 кредитного договору № 100962802 від 08.09.2021 позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник загалом не користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.
Зазначені обставини свідчать про те, що умовами кредитних договорів сторони передбачили порядок продовження строку кредиту та умови і строк нарахування процентів за користування кредитом.
Системний аналіз вказаних положень кредитного договору дає підстави для висновку, що термін користування кредитними грошима розпочався 08.09.2021 року та в разі пролонгації на максимальний строк 60 днів міг закінчитися 07.12.2021 року, оскільки за вищевказаними погодженими сторонами умовами кредитного договору не передбачено можливість його подальшої пролонгації.
Як вбачається з наданих ТОВ «Мілоан» відомостей про щоденні нарахування та погашення ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором, протягом 30 днів з дня надання кредиту 08.09.2021 по дату повернення кредиту 08.10.2021 здійснювалося нарахування процентів згідно з п. 1.5.2 кредитного договору за ставкою 2,50%. Оскільки матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про виконання відповідачем своїх зобов'язань з повернення коштів за тілом кредитів у строк, визначений договором, тобто до 08.10.2021 року, в подальшому з 09.10.2021 по 07.12.2021 відбулась пролонгація кредитного договору на строк 60 днів за процентною ставкою 5%, що відповідає положенням п. 1.6, 2.3.1.2 кредитного договору /а.с. 37-38/.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц (провадження №14-318цс18) наголошується, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, здійснення ТОВ «Вердикт Капітал» нарахування процентів за кредитним договором № 100962802 від 08.09.2021 в період з 17.12.2021 по 23.02.2022, в результаті чого заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становить 32 350,00 грн є таким, що суперечить умовам кредитного договору № 100962802 від 08.09.2021, а відтак виконаний ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» розрахунок заборгованості по сплаті процентів за кредитним договором № 100962802 від 08.09.2021 року за період з 17.12.2021 по 23.02.2022 є необґрунтованим та безпідставним.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з положеннями ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням, як це визначено положеннями ст. 516 ЦК України.
Правилами ст. 517 ЦК України закріплено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу (ч. 1, 2 ст. 1081 ЦК України).
Оцінка доказів та висновки суду за результатами розгляду справи.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження позовних вимог подано докази укладення електронного договору з урахуванням вимог ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», повну інформацію про отримання коштів позичальником, а також розрахунок заборгованості та перехід такої від первісного кредитора до фактора.
Водночас, вимога представника позивача про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 100962802 від 08.09.2021 у розмірі 32 350,00 грн, яка охоплює нарахування за період з 17.12.2021 по 23.02.2022, суперечить умовам договору, таким чином з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість, яка була нарахована ТОВ «Мілоан» з 09.10.2021 по 07.12.2021 в розмірі 24 700,00 грн, з яких: заборгованість за тілом - 5 000,00 грн, заборгованість за процентами - 19 700,00 грн.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 100962802 від 08.09.2021 підлягають до часткового задоволення. Відтак, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Коллект Центр» слід стягнути заборгованість в загальній сумі 24 700,00 грн.
Щодо судових витрат в справі.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
За змістом ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, зважаючи на те що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути судовий збір на користь позивача в розмірі 1 849,56 грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Представник позивача просить стягнути витрати за надання професійної правової допомоги на загальну суму 13 000,00 грн.
На підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу суду надано: договір про надання правової допомоги № 02-09/2024-6 від 02.09.2024; заявка на надання юридичної допомоги № 18 від 01.07.2025; витяг з акту № 7 про надання юридичної допомоги від 31.07.2025; платіжна інструкція № 1061 від 01.07.2025 /а.с. 18-23/.
За вказаних вище обставин, на підставі зібраних у справі доказів суд дійшов висновку, що заявлені витрати за надання професійної правової допомоги в розмірі 13 000,00 грн не є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, та відповідно є надмірно завищеними. Таким чином, суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути витрати за надання професійної правової допомоги на загальну суму 7 000,00 грн. Однак, враховуючи, що позов задоволено частково, виходячи з положень ст. 141 ЦПК України суд вважає, що з відповідача слід стягнути 5 344,67 грн витрат за надання професійної правової допомоги пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 24 700,00 грн (двадцять чотири тисячі сімсот гривень нуль копійок) заборгованості за кредитним договором № 100962802 від 08.09.2021, що складається з тіла кредиту в розмірі 5 000,00 грн (п'ять тисяч гривень нуль копійок), процентів за користування кредитом в розмірі 19 700,00 (дев'ятнадцять тисяч тисяч сімсот гривень нуль копійок).
В решті позовних вимогах відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір в розмірі 1 849,56 грн(одна тисяча вісімсот сорок дев'ять гривень п'ятдесят шість копійок) пропорційно до задоволених вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати на правову допомогу в розмірі 5 344,67грн (п'ять тисяч триста сорок чотири гривні шістдесят сім копійок) пропорційно до задоволених вимог.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін у справі.
Позивач: ТОВ «Коллект Центр»: код ЄДРПОУ 44276926; місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Юлія ВАЛОВІН