Справа № 456/5962/25
Провадження № 3/456/2274/2025
іменем України
23 грудня 2025 року місто Стрий
Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н. М. ,розглянувши матеріали, які надійшли від начальника Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
- за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
18.10.2025 року о 23 год. 20 хв. водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Citroen Berlingo» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням газоаналізатора Драгер ARJ 6820, 0416, тест 817, результат - 1,27 проміле, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.9.а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Правопорушник ОСОБА_1 в судові засіданні, будучи належним чином неодноразово повідомленим про дату, час та місце розгляду адміністративних матеріалів, не з'явився, втім, подав до суду заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, у якому просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування клопотання зазначає, що жодного затримання працівниками поліції транспортного засобу марки «Citroen Berlingo» д.н.з. НОМЕР_1 під його керуванням не відбувалось. Крім того, зазначає, що правомірної причини так званої зупинки транспортного засобу працівниками поліції у спірному протоколі та доданих до нього матеріалів справи не зазначено. Також, ОСОБА_1 заперечує факт керування ним транспортним засобом під час нібито зупинки такого працівниками поліції. Зазначає, що автомобіль був припаркований на узбіччі та жодними правилами дорожнього руху не передбачено його освітлення коли автомобіль не заведений та не здійснює руху. Звертає увагу на те, що працівниками поліції не надано доказів керування ним транспортним засобом та моменту так званої зупинки транспортного засобу. Крім того, зазначає, що категоричної відмовив від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі він не висловлював, однак працівниками поліції не було надано йому направлення на такий огляд. Щодо наявного у матеріалах справи направлення зазначає, що у такому внесені виправлення в часі його складення що викликає сумніви у правомірності його видачі. Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що спірний протокол про адміністративне правопорушення було складено з істотними порушеннями законодавства, а тому просить закрити провадження у справі.
Крім того, правопорушник ОСОБА_1 забезпечив участь у судовому засіданні свого захисника - адвоката Андрейківа Ю.Я., який у судовому засіданні заперечив обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та підтримав позицію особи, який притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , викладену у поданих останнім запереченнях.
Суд, взявши до уваги позицію правопорушника, заслухавши думку захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими доказами.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №487393 від 18.10.2025 року, з якого вбачається, що 18.10.2025 року о 23 год. 20 хв. водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Citroen Berlingo» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням газоаналізатора Драгер ARJ 6820, 0416, тест 817, результат - 1,27 проміле, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.9.а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказаний протокол за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, містить у собі усі необхідні дані щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та особи порушника.
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а саме за допомогою Drager Alcotest 6820 ARLJ 0416, згідно якого результат огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 становить 1,27 %.
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.10.2025 року, з якого вбачається, що від проходження огляду у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився.
- рапортом поліцейського інспектора ВР ПП Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області про обставини складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
- відеозаписом з місця події, яким підтверджуються викладені у протоколі обставини справи. Зокрема, зафіксовано повідомлення працівником поліції причини зупинки транспортного засобу - відсутність задньої підсвітки номерного знаку, яка не оспорювалася водієм на місці події. При цьому, у ході спілкування у водія виявлено ознаки алкогольного сп'яніння і такому запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. Водій ОСОБА_1 погодився пройти огляд за допомогою газоаналізатора Драгер на місці зупинки. Результат огляду - 1,27 проміле. Надалі, працівниками поліції запропоновано правопорушнику, у разі незгоди з результатами огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, пройти такий у медичному закладі. Однак ОСОБА_1 у відповідь на дану пропозицію працівників поліції почав вести себе дивно, не надаючи конкретної відповіді, а тільки говорячи «Хочу пройду, хочу не пройду, не хочу відповідати на дане питання». Такі дії правопорушника були розцінені поліцейськими як ухилення та відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі.
Таким чином, досліджені судом відеозаписи, інформативні, позбавлені упередженості та суб'єктивного ставлення, є послідовними, містять у хронологічній послідовності необхідні відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
З переглянутих судом відеозаписів прослідковується чітка послідовність подій, які відбувались 18.10.2025 року під час складення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, які беззаперечно підтверджують відомості, викладені в протоколі та вину правопорушника.
Із відеозапису, здійсненого нагрудною бодікамерою працівника поліції, вбачається, що інспектор поліції під час зупинки транспортного засобу повідомив водію чітку та конкретну причину такої зупинки, а саме - відсутність підсвітки заднього номерного знаку транспортного засобу, що є порушенням вимог Правил дорожнього руху України.
Зазначена обставина була доведена до відома водія безпосередньо на місці події та не була ним оскаржена чи заперечена під час спілкування з працівником поліції. Водій не заявляв клопотань щодо неправомірності зупинки транспортного засобу та не надав будь-яких пояснень або доказів, які б спростовували наявність вказаного порушення.
За таких обставин твердження водія про відсутність доказів правомірності зупинки транспортного засобу є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним даним, зафіксованим на відеозаписі. Сам відеозапис із нагрудної камери поліцейського є належним і допустимим доказом у розумінні положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки він безпосередньо підтверджує як наявність законної підстави для зупинки транспортного засобу, так і дотримання працівником поліції вимог чинного законодавства під час її здійснення.
Таким чином, з урахуванням зафіксованих обставин та відсутності заперечень з боку водія на місці події, доводи про незаконність або необґрунтованість зупинки транспортного засобу не заслуговують на увагу та обґрунтовано відхиляються.
Крім того, суд звертає увагу, що під час зупинки транспортного засобу водій ОСОБА_1 не заперечував факту керування зазначеним транспортним засобом, що підтверджується його поведінкою та діями безпосередньо на місці події. Зокрема, він добровільно погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням сертифікованого спеціального технічного засобу - алкотестера «Drаger», що відповідно до вимог чинного законодавства застосовується саме до осіб, які керують транспортними засобами.
Сам факт проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння свідчить про усвідомлення водієм свого процесуального статусу як особи, що керувала транспортним засобом. Водій при цьому не заявляв заперечень щодо відсутності факту керування, а також не оскаржував законність дій працівників поліції безпосередньо на місці зупинки.
Таким чином, подальші твердження правопорушника про те, що він нібито не керував транспортним засобом, є такими, що суперечать його попередній поведінці, фактичним обставинам справи та зібраним доказам. Такі твердження мають ознаки обраної лінії захисту, спрямованої на уникнення юридичної відповідальності, і не можуть визнаватися достовірними та такими, що відповідають дійсності.
Враховуючи викладене, наявні у справі докази в їх сукупності підтверджують факт керування транспортним засобом саме цією особою, а отже, відсутні підстави для прийняття до уваги тверджень про відсутність факту керування.
Так, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає укеруванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само у відмові особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду міститься в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція).
Так, відповідно до згаданої Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Так, при складанні протоколу, поліцейським було дотримано, вищевказані норми закону.
При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно пункту 3 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, огляд водія транспортного засобу на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов'язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур.
У Розділі II, пункті 9 згаданої Інструкції вказано, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Крім того, відповідно до ч. 4, 5 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Всупереч наведеному, правопорушником ОСОБА_1 долучено висновок щодо результату медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакціївід 19.10.2025 року №165 про те, за результатами огляду 19.10.2025 року о 07:55 год у ОСОБА_1 , ознак сп'яніння не виявлено.
У даному випадку, огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу відбувся 18.10.25 о 23:31, отже, граничний термін огляду у медичному закладі сплив 19.10.2025 о 01:31.
Проведення огляду більше ніж через 8 годин (о 07:55) повністю нівелює достовірність результатів через природні процеси метаболізму алкоголю в організмі. Отже, висновок, отриманий через більше ніж 8 годин після інциденту, не відображає фактичний стан водія на момент керування транспортним засобом, а огляд, проведений з порушенням встановлених вимог, в силу с. 266 КУпАП, вважається недійсним.
Крім того, такий самостійний огляд, проведений за межами 2-годинного інтервалу, не спростовує результати огляду (або факт відмови від нього), зафіксовані поліцейськими в момент зупинки.
Також, самостійне звернення водія до лікарні цей огляд статусу спеціального процесуального заходу. Оскільки огляд проведено без участі представника органу поліції, неможливо ідентифікувати особу, яка здавала аналізи, та гарантувати відсутність стороннього втручання в процес відбору біоматеріалів.
Відтак, враховуючи імперативні вимоги статті 266 КУпАП, висновок огляду від 19.10.2025 о 07:55 год є недійсним в силу закону, не має юридичної сили та не може бути використаний судом для спростування обставин правопорушення, зафіксованих у протоколі.
Беручи до уваги наведе, зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Підстав для закриття провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП суд не вбачає.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про вид стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, яке становить підвищену загрозу заподіяння шкоди й посягає на громадську безпеку, особу правопорушника та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.
При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що правопорушник користується встановленими законодавством пільгами, передбаченими ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» на підставі яких, його звільняється від сплати судового збору.
Відтак, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому з правопорушника ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір за винесення постанови про накладення на таку особу адміністративного стягнення, у розмірі 605,60 грн..
Керуючись ст. ст. 283, 284, КУпАП, суд -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і притягнути до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення.
Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Назар ЯНІВ