Справа № 456/7236/25
Провадження № 1-кп/456/684/2025
про продовження строку тримання під вартою
29 грудня 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань№ 12025141130001062 від 04.11.2025 року, щодо ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-
В провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області перебувають матеріали кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з підстав, які стали причиною обрання такого запобіжного заходу, зазначивши, що ризики враховані при обранні запобіжного заходу щодо обвинуваченого, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, не відпали і продовжують мати місце на сьогоднішній день.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора та просили обрати обвинуваченому більш м'який запобіжний захід, мотивуючи свою позицію наявністю у обвинуваченого перелому руки та запланованого оперативного втручання, а також необхідністю отримання відповідного медичного лікування.
Потерпілий ОСОБА_6 про вирішенні клопотання прокурора про продовження строку дію запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 поклався на розсуд суду.
Суд, заслухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, вважає, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно з положеннями ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
При вирішенні клопотання щодо продовження строку запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і ст.12 КПК України, відповідно до яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику,або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За змістом ст. 199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду від 07.11.2025, щодо ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави терміном 60 днів, тобто до 02.01.2026 включно.
Підставою для обрання запобіжного заходу під час досудового розслідування стали достатні підстави вважати, що обвинувачений може ухилятися від суду, продовжувати займатисязлочинною діяльністю, вчиняти інші кримінальні правопорушення та незаконно впливати на свідків, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Суд вважає, що з моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_4 під вартута до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінились обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строків тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та вмотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час продовжують існувати, а судовий розгляд даного кримінального провадження ще не закінчено.
В той же час, суд не відхиляє доводи на користь обвинуваченого,але вважає, що у даному випадку ці доводи не гарантують запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та не перевищують суспільного інтересу в справі. Такий суспільний інтерес полягає у забезпеченні повного, об'єктивного та неупередженого розгляду кримінального провадження в межах процесуальних строків, визначених законом, а також у гарантуванні виконання обвинуваченим процесуальних рішень та запобіганні можливим процесуальним ризикам.
Так, станом на день розгляду зазначеного клопотання захисником не було долучено жодних документальних підтверджень, зокрема медичних довідок, висновків лікарів, виписок із медичних закладів чи інших доказів, які б свідчили про наявність у обвинуваченого тяжкого стану здоров'я, та об'єктивну необхідність проведення оперативного лікування.
Також відсутні достатні дані, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого та його утримання в умовах Львівської установи виконання покарань № 19.
При вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, судом враховуються положення ст.178 КПК України, згідно з якими суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, визначенні даною статтею, зокрема вік обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, рід занять, тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_4 та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.
Таким чином, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним з існуючим ризикам, а саме ризику переховування від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, відповідає особі ОСОБА_4 , та тяжкості пред'явленого йому обвинувачення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкогозлочину, санкція якого, передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк до десяти років, зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.
Як підкреслює Європейський суд з прав людини, у кожному випадку, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п.35 рішення ЄСПЛ N?12369/86 від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції»).
Обрання обвинуваченому міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод», вказаним у рішенні Європейського суду з прав людини від 09.10.2014 у справі «Чанєв проти України», оскільки в матеріалах справи існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а підстав для застосування більш м?яких запобіжних заходів у відношенні до обвинуваченого не встановлено.
Застосування до обвинуваченого на даний час більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, оскільки характер та обставини вчиненого ним кримінального правопорушення свідчать про те, що використання альтернативних запобіжних заходів, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого. У сукупності всі встановлені обставини вказують на реальну ймовірність того, що у разі застосування до ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів, таких як домашній арешт чи особисте зобов'язання, він може їх порушити, що створює ризики невиконання процесуальних обов'язків, ухилення від суду, перешкоджання кримінальному провадженню або вчинення нових кримінальних правопорушень.
У той же час, у ході судового розгляду не було надано достатніх та переконливих доказів того, що продовження тримання під вартою саме на максимальний строк у 60 днів є об'єктивно необхідним та співмірним з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе та доцільне продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш короткий строк 16 днів, що дозволить суду здійснити подальший контроль за обґрунтованістю застосування цього запобіжного заходу та оцінити актуальність наявних ризиків.
Такий підхід, на переконання суду, відповідає принципу змагальності сторін, забезпечує баланс між інтересами правосуддя та правом обвинуваченого на свободу і особисту недоторканність, а також сприятиме належному захисту прав та законних інтересів обвинуваченого.
На підставі ч.3 ст.183, ч. 5 ст. 182 КПК України, з врахуванням особи обвинуваченого, обставин визначених ст. 178 КПК України, матеріального становища обвинуваченого, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов'язків, у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 грн.
Керуючись ст. 176-178, 315, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження дії раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали становить шістнадцять днів.
Визначити термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 до 13 січня 2026 року включно.
На підставі ч.3 ст.183 КПК України, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обов'язків ОСОБА_4 у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот) гривні.
Роз'яснити ОСОБА_4 його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент протягом строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на депозитний рахунок для зарахування коштів, внесених у вигляді застави, за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, банк одержувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, IBAN: UA918201720355299001500000757.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися із населеного пункту м. Стрий Львівської області, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.;
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали направити в державну установу «Львівська УВП № 19»- для виконання, прокурору та обвинуваченому - для відома.
Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_7