Дата документу 26.12.2025
Справа № 334/9208/25
Провадження № 2-а/334/132/25
26 грудня 2025 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя
у складі: головуючого судді Ісакова Д.О.,
розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
31 жовтня 2025 року до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.10.2025 року інспектором 1 взводу 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізький області сержантом поліції Кочетковою Веронікою Андріївною складено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6030496, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладеного адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 гривень за те, що 21.10.2025 року о 22:27 годині в м. Запоріжжя по вул. Дніпровські пороги, буд. 29, керуючи транспортним засобом ВАЗ 2106, номерний знак НОМЕР_1 , не вімкнув відповідний покажчик повороту при зміні напрямку руху, чим порушив вимоги п. 9.2.б. ПДР України.
Позивач вважає, що постанова винесена безпідставно та з істотним порушенням його прав, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню. З підстав викладених у позовній заяві.
Просить суд скасувати постанову серії ЕНА №6030496 від 21.10.2025 року, відповідно до якої він визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 гривень.
14.11.2025 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Також, судом витребувано від відповідача справу про адміністративне правопорушення, з усіма наявними матеріалами щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, результатом розгляду якої є оскаржувана постанова серія ЕНА №6030496 від 27 жовтня 2025 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 .
09.12.2025 року представником Департаменту патрульної поліції Малій О.М. поданий відзив на позовну заяву відповідно до якого просить долучити до матеріалів справи DVD-r диск з відеозаписом правопорушення, у задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі, розгляд справи проводити без участі представника відповідача. Крім того, просив зобов'язати позивача надати докази на ті обставини на які він посилається в своїй позовній заяві.
Водночас повідомлено, що виконати ухвалу суду щодо надання матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а саме постанови серії ЕНА № 6030496 від 27.10.2025 року не є можливим, оскільки вищезазначена постанова була надіслана до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Дніпро) за вих. № 33398 від 25.11.2025 року ( на підтвердження вказаного долучено витяг з бази ІПНП ).
Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вказує про наступне.
Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захисту визначений законом спосіб.
Відповідно до ч.2 ст.286 КАСУ позовну заяву щодо оскарження рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, може бути подано протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Позивач не погодився із зазначеним рішенням та через систему «Електронний суд» звернувся до суду з даним позовом (сформований в системі 31.10.2025).
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом з дотриманням строку звернення, встановленого ч. 2 ст.286 КАС України.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
Так, згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною другою ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів.
Відповідно до ст.222 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, віднесено до компетенції органів Національної поліції, від імені яких діють працівники, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст.245 КУпАП).
Згідно із ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Зокрема, згідно з ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виноситьпостанову по справі, яка, зокрема, повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, прийняте у справі рішення, а також технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
При цьому, суд враховує, що особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
У зв'язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до ст. 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до вимог ст..72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Для з'ясування обставин справи судом було витребувано у відповідача справу про адміністративне правопорушення з усіма наявними матеріалами щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, результатом розгляду якої є оскаржувана постанова серія ЕНА №6030496 від 27 жовтня 2025 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 .
Водночас представником відповідача повідомлено, що виконати ухвалу суду щодо надання матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а саме постанови серії ЕНА № 6030496 від 27.10.2025 року не є можливим, оскільки вищезазначена постанова була надіслана до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Дніпро) за вих. № 33398 від 25.11.2025 року ( на підтвердження вказаного долучено витяг з бази ІПНП ).
Разом з тим, витяг з бази «Адмінпрактика» не замінює собою постанову ЕНА №6030496 від 27.10.2025 року, оскільки суд повинен дослідити обставини правопорушення викладені в оскаржуваній постанові.
При відтворенні відеозапису правопорушення, наданого представником відповідача, неможливо встановити яке саме правопорушення було вчинене водієм ОСОБА_1 , оскільки у записі зафіксований проміжок часу коли водій ОСОБА_1 та інспектор поліції виходять з автомобілів, якими керували. Отже, з дослідженого відеозапису не вбачається порушення позивачем 9.2. б Правил дорожнього руху.
Таким чином суд констатує, що відеозапис ніяким чином не підтверджує факт порушення позивачем п. 9.2.б Правил дорожнього руху.
Будь яких інших належних та допустимих доказів того, що позивачем було здійснено порушення правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку чи зупинці відповідачем не надано.
Згідно з судовою практикою ЄСПЛ, «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративне правопорушення.
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а тому суд приходить до висновку про скасування оскаржуваної постанови, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача за ч.2 ст.122 КУпАП відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАСУ, п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Викладені представником відповідача у відзиві на позовну заву заперечення проти доводів позивача суд вважає безпідставними та відхиляє з вищевказаних мотивів.
З урахування викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями: 2, 5, 6, 9, 72-78, 241-246, 250, 286, 293-295 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову інспектора 1 взводу 1 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області Кочеткової Вероніки Андріївни №6030496 від 21.10.2025 про накладання на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 гривень, провадження у справі закрити.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, адреса: м. Київ, вулиця Федора Ернста, буд. 3.
Суддя Ісаков Д.О.