308/18850/25
29.12.2025 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бедьо В.І., розглянувши матеріали справи, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , місце роботи: військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , курсант, солдат, за ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно з протоколу про вчинення адміністративного правопорушення серії ЛВУ №261 від 18.12.2025 року, вбачається, що 16.12.2025 року о 10 год 50 хв під час проведення перевірки наявності особового складу 4 навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки віййськової частини НОМЕР_2 на території наметового містечка інструктором 4 навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_2 головнимс сержантом ОСОБА_2 було виявлено відсутність курсанта 2 навчального взводу 4 навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_1 .
Своїми діями, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом надсилання смс-повістки, яке ним було отримано.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». За таких обставин суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення у відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Диспозиція ч. 3 ст. 172-11 КУпАП передбачає відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
Вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, протоколом про адміністративне правопорушення ЛВУ №261 від 18.12.2025, доповідю про повернення військовослужбовця у військову частину, службовою характеристикою, медичною характеристикою.
Враховуючи наведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують/обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статей 34,35 КУпАП, не встановлено.
При призначенні адміністративного стягнення суд виходить із змісту ст. 33 КУпАП і враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують/обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення,те, що ОСОБА_1 раніше протягом року не притягався до адміністративної відповідальності, а тому суддя вважає за можливе призначення ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією ст.172-11 ч. 3 КУпАП, а саме: в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки на думку суду саме цей вид адміністративного стягнення буде відповідати вимогам ст. 23 КУпАП, тобто буде сприяти вихованню правопорушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Керуючись ст. ст. 172-11 ч.3, 251, 280, 283-285 КУпАП, суддя,-
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, 00 коп.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Бедьо В.І.