Справа № 308/18433/25
3/308/8313/25
26 грудня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О., ознайомившись із матеріалами справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, особу встановлено на підставі посвідчення водія серії НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , не працюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомий, -
за ч. 1 ст.139 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
08.12.2025 о 14 год. 44 хв. гр. ОСОБА_1 перебуваючи в м. Ужгороді по вул. Загорська (Тульська), 200, здійснюючи виїзд з будівельного майданчика допустив винос бруду (глини) на проїзну частину вулиці колесами автомобіля марки Mercedez Benz, д.н.з. НОМЕР_2 , чим допустив її забруднення. Дії гр. ОСОБА_1 за порушення вимог п.п. 2.3«Б», 22.2, 22.3«В», 22.3 «Г» Правил дорожнього руху (далі - ПДР) кваліфіковані ч. 1 ст. 139 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином, зокрема, шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду за адресою проживання, зазначеною в протоколі.
Таким чином, судом вжито заходів для повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про час і місце розгляду справи. Разом з тим, з боку вказаної особи, яка обізнана про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення та про те, що розгляд такого здійснюється Ужгородським міськрайонний судом Закарпатської області, не вжито заходів для явки до суду, не подано жодних заперечень проти протоколу, як і клопотань про перенесення розгляду справи.
У постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» зазначено, що недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, мала можливість отримати судові повістки за номером телефону, проте не вживала заходів для явки до суду, її поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 2.3«Б» ПДР визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний, в тому числі, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно з п. 22.2 ПДР водій перед початком руху зобов'язаний перевірити надійність розташування і кріплення вантажу, а під час руху - контролювати це, щоб запобігти його падінню, волочінню, травмуванню супроводжуючих осіб чи створенню перешкод для руху.
Перевезення вантажу дозволяється за умови, що він:
а) не наражає на небезпеку учасників дорожнього руху;
б) не порушує стійкості транспортного засобу і не утруднює керування ним;
в) не обмежує водієві оглядовості;
г) не закриває зовнішніх світлових приладів, світлоповертачів, номерних і розпізнавальних знаків, а також не перешкоджає сприйманню сигналів, що подаються рукою;
ґ) не створює шуму, не піднімає пилу та не забруднює проїзну частину і навколишнє середовище (п. 22.3 ПДР).
Диспозиція ч. 1 ст. 139 КУпАП, визначає склад адміністративного правопорушення, що полягає у пошкодженні автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів, трамвайних колій, технічних засобів регулювання дорожнього руху, самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху, створенні перешкод для дорожнього руху, в тому числі забрудненні дорожнього покриття, або невжитті необхідних заходів щодо їх усунення та попередження інших учасників руху про небезпеку, що виникла, або невжитті посадовими особами, відповідальними за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, утримання автомобільних доріг та вулиць, громадянами - суб'єктами господарської діяльності заходів щодо заборони руху підвідомчих технологічних транспортних засобів, сільськогосподарської техніки і машин на гусеничному ходу автомобільними дорогами і вулицями, покриття яких може бути пошкоджене.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №535025 від 08.12.2025, копія акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 08.12.2025, пояснення свідка ОСОБА_2 від 08.12.2025, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 139 КУпАП та про необхідність накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу визначеного санкцією цієї статті на час вчинення правопорушення, у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Згідно з п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст.9,40-1,139,245,283,284,287-291 КУпАП,ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 139 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн. (триста сорок гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя І.О. Шепетко