Справа № 308/1493/21
1-кп/308/116/21
24 грудня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, кримінальне провадження відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових №12020070000000204 від 22.07.2020 року, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Великий Березний, Великоберезнянського району, Закарпатської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючої, з вищою освітою, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.302 Кримінального кодексу України, -
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із Закарпатської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070000000204 від 22.07.2020, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.302 КК України.
Судом встановлено, що за змістом обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.302 КК України, а саме у звідництві для розпусти з метою наживи.
14 грудня 2020 року приблизно о 19 год. 30 хв., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у м.Ужгород в неустановленому на даний час органом досудового слідства місці за допомогою мобільного зв?язку, а саме НОМЕР_1 домовилась з громадянином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцем АДРЕСА_2 (із зміненими анкетними даними) про те, що надасть йому сексуальні послуги за грошову винагороду в розмірі 2800 гривень за одну годину та підшукає знайому дівчину для надання сексуальних послуг його знайомому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_2 (із зміненими анкетними даними) за грошову винагороду у розмірі 2800 гривень за одну годину.
Цього ж дня, приблизно о 21 год. 20 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи в готельному номері №2, що за адресою с.Минай, вул.Патруся Карпатського, 22, Ужгородського району, продовжуючи свої злочинні наміри, діючи умисно, з корисливих спонукань та з метою наживи, а саме отримання матеріальної (грошової) винагороди, виконуючи посередницькі функції, вчинила звідництво для розпусти, а саме організувала зустріч, і звела для вчинення розпусних дій, тобто надання платних сексуальних послуг для ОСОБА_7 свою рідну сестру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 із раніше незнайомим їй громадянином за що отримала грошову винагороду від ОСОБА_9 в сумі 7300 (сім тисяч триста) гривень, та в подальшому вона разом з ОСОБА_8 надали сексуальні послуги вищевказаним особам. Після надання сексуальних послуг ОСОБА_4 була викрита та затримана працівниками поліції.
15.12.2025 захисником обвинуваченої ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_5 подано клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. В обґрунтування зазначив, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 302 КК України, є нетяжким злочином. Відтак, строк давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 302 КК України, згідно із ч. 1 ст. 49 КК України, закінчився. Окрім того, просить вирішити питання про повернення речових доказів у даному кримінальному провадженні.
16.12.2025 обвинувачена ОСОБА_4 також подала клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. Зазначила, що обвинувачення, висунуте їй стороною обвинувачення, за ч. 2 ст. 302 КК України вважає необґрунтованим та незаконним, матеріали даного кримінального провадження - сфальсифікованими, а злочин інкримінований їй - інсценованим самим органом досудового розслідування. Зазначила, що жодного злочину, чи кримінального проступку, нею вчинено не було, а обвинувачення, у вчиненні протиправного діяння, висунуті їй, стороною обвинувачення не визнає у повному обсязі.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 та захисник - адвокат ОСОБА_5 просили задовольнити подані клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 302 КК України, на підставі ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. При цьому ОСОБА_4 наголосила, що свою вину в ікримінованому їй правопорушенні не визнає, разом з тим, враховуючи,що вона проживає у місті Львові і немає змоги кожного разу приїзджати в судові засідання, не заперечувала проти закриття кримінального провадження.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо можливості звільнити обвинувачену від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 302 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрити.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 1ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст.284, ч. 3 ст.288 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності; суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Крім того, ст. 44 КК України, передбачає, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст. 49 КК України визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України, певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
Таким чином, згідно приписів вказаної статті, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання чинності вироком суду законної сили минули встановлені законом строки, обчислення яких призупиняється в разі ухилення особи, яка вчинила злочин від слідства та суду та переривається у випадку скоєння зазначеною особою нового злочину.
Також, згідно з п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
З аналізу законодавства, що регулює питання закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, слідує, що строк давності це передбачений статтею 49 КК певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
Вказаною нормою встановлено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення відповідно до класифікації, визначеної приписами ст. 12 КК, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення; правила обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення і переривання.
Відповідно до приписів пункту 1 частини другої статті 284, частини третьої статті 285, частини четвертої статті 286, частини третьої статті 288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, та у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, і за наявності згоди особи на її звільнення на підставі спливу строків давності, закрити кримінальне провадження, звільнивши таку особу від кримінальної відповідальності.
Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні №12020070000000204 від 22.07.2020, ОСОБА_4 висунуто обвинувачення за ч. 2 ст. 302КК України щодо обставин, які мали місце 14.12.2020 року.
Відповідно до частини 4 статті 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 302 КК України є нетяжким злочином.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 підтримала подане клопотання про її звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та надала на це свою згоду. Судом роз'яснено обвинуваченій наслідки такого закриття, а також те, що підстава з якої обвинувачена звільняється від кримінальної відповідальності не є реабілітуючою. В судовому засіданні ОСОБА_4 зазначила, що всі наслідки закриття кримінального провадження з підстав сплину строків давності передбачених ст. 49 КК України їй відомі та зрозумілі. Однак, вказала, що вину не визнає у повному обсязі.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження під час судового провадження обвинувачена ОСОБА_4 не перебувала у розшуку, не ухилялася від суду. Судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше не судима, з часу вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.302 КК України, відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 суду не надано, перебіг строку давності притягнення до кримінальної відповідальності не зупинявся. В матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості, які вказували б на ухилення обвинуваченої від досудового розслідування або суду. Таким чином, судом не встановлено обставин для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч.ч.2, 3 ст.49 КК України.
За змістом статей 284-288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Указаний правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду у складі Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 362/2406/17 у постанові від 30 червня 2021 року, який відповідно до ч. 6 ст. 368 КПК України повинен бути врахований судом.
Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов'язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Відповідно до положень статті 63 Конституції України та статті 18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.
Виходячи з цих положень закону, визнання винуватості є правом, а не обов'язком обвинуваченого, та за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ним свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом (статтею 49 КК України) інститут звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує таке звільнення із визнанням ним своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення.
Окрім того, Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 12.09.2022 у справі № 203/241/17 вказала, що згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності й відповідно закриття кримінального провадження відносно неї на цій підставі не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК).
Окрім того, у постанові Верховного Суду від 16 серпня 2021 року у справі № 644/7193/17 сформовано правову позицію, відповідно до якої звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.
Таким чином, враховуючи, що з дня вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 302 К України, яке ставиться ОСОБА_4 у провину, минули передбачені ст. 49 КК України строки, обвинувачена підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження підлягає закриттю.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_10 від 23.12.2020 року у справі №308/13593/20 (1-кс/308/5327/20), підлягає скасуванню.
Доля речових доказів вирішується судом відповідно до правил, передбачених ст. 100 КПК України.
Керуючись статтями 49 КК України, 124, 128, 284, 372, 376 КПК України, суд, -
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника - адвоката ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 302 КК України на підстав ч.1 ст. 49 КК України, в зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.
Звільнити обвинувачену ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.302 КК України на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 302 КК України - закрити.
Скасувати арешт накладений:
- на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_10 від 23.12.2020 року у справі №308/13593/20 (1-кс/308/5327/20), на майно, виявлене і вилучене в ході проведення огляду номеру (кімнати) №2 готелю «Чиста Сила», що за адресою: Ужгородський р-н, с. Минай, вул. Патруся Карпатського, 22, а саме: мобільний телефон марки SAMSUNG чорного кольору, IMEI- НОМЕР_2 з сім картою мобільного зв?язку НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки SAMSUNG темно-синього кольору, IMEІ №?l НОМЕР_4 , IMEI №?2 - НОМЕР_5 з сім картою мобільного зв?язку НОМЕР_1 ; грошові кошти в сумі 4756 гривень; засоби контрацепції (презервативи) в кількості 15 штук марки «CONTEX»; мобільний телефон марки SAMSUNG модель DUOS, чорного кольору, IMEI №?1 - НОМЕР_6 , IMEI №?2 - НОМЕР_7 , з двома сім картами мобільного зв?язку НОМЕР_8 , НОМЕР_9 ; грошові кошти в сумі 3774 гривень; засоби контрацепції (презервативи) в кількості 19 штук марки «CONTEX» та «DUREX».
Речові докази:
- мобільний телефон марки SAMSUNG чорного кольору, IMEI- НОМЕР_2 з сім картою мобільного зв?язку НОМЕР_3 - повенути власнику;
- мобільний телефон марки SAMSUNG темно-синього кольору, IMEІ №?l НОМЕР_4 , IMEI №2 - НОМЕР_5 з сім картою мобільного зв?язку НОМЕР_1 - повенути власнику;
- грошові кошти в сумі 4756 гривень - повенути власнику;
- засоби контрацепції (презервативи) в кількості 15 штук марки «CONTEX» - знищити;
- мобільний телефон марки SAMSUNG модель DUOS, чорного кольору, IMEI №1 - НОМЕР_6 , IMEI №?2 - НОМЕР_7 , з двома сім картами мобільного зв?язку НОМЕР_8 , НОМЕР_9 - повернути власнику;
- грошові кошти в сумі 3774 гривень- повернути власнику;
- засоби контрацепції (презервативи) в кількості 19 штук марки «CONTEX» та «DUREX» - знищити.
Копію даної ухвали після її проголошення вручити учасникам процесу.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Ужгородського
міськрайонний суду
Закарпатської області ОСОБА_1