Ухвала від 29.12.2025 по справі 303/977/20

Справа № 303/977/20

Провадження № 1-кс/303/1570/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2025 року м. Мукачево

Слідчий суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні 12020070120000068 від 17.01.2020

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася зі скаргою на бездіяльність слідчого СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 17.01.2020 до ЄРДР за №12020070120000068, з вимогою щодо зобов'язання слідчого розглянути подане нею 12.12.2025 клопотання в порядку, визначеному ч. 2 ст.220 КПК України.

В обґрунтування вимог за скаргою, ОСОБА_3 вказує на те, що нею було подано клопотання про допит свідків у кримінальному провадженні за №12020070120000068, яке станом на час звернення до слідчого судді з відповідною скаргою, в порядку ст. 220 КПК України, не було розглянуто.

Так як означені дії слідчого ОСОБА_4 , на думку скаржниці, суперечать вимогам КПК України, просить скаргу задовольнити та зобов'язати слідчого розглянути клопотання в порядку, визначеному ч. 2 ст.220 КПК України.

В судове засідання ОСОБА_3 повторно не з'явилася. Повідомлялася про час і місце судового розгляду.

Вирішуючи питання щодо можливості розгляду скарги за відсутності скаржниці слідчий суддя приходить до наступного.

Так, скарга надійшла до суду 18 грудня 2025 року, судовий розгляд призначено на 19.12.2025, про що було повідомлено ОСОБА_3 (а.с.09 ).

19 грудня 2025 року судове засідання не відбулося у зв'язку з клопотанням ОСОБА_3 про відкладення судового засідання у зв'язку з сімейними обставинами (а.с.11 ). Судовий розгляд відкладено на 22 грудня 2025 року, про що було повідомлено ОСОБА_3 (а.с.15 ).

22 грудня 2025 року судове засідання не відбулося у зв'язку з неявкою ОСОБА_3 , судовий розгляд відкладено на 24 грудня 2025 року, про що було повідомлено ОСОБА_3 (а.с.22).

24 грудня 2025 року судове засідання не відбулося у зв'язку з поданою ОСОБА_3 заявою про відвід слідчого судді ОСОБА_1 (а.с.24 ), судовий розгляд заяви про відвід слідчим суддею ОСОБА_5 призначено на 25 грудня 2025 року, про що повідомлено ОСОБА_3 (а.с 28).

25 грудня 2025 року слідчим суддею ОСОБА_5 заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_1 розглянуто та залишено без задоволення (а.с.31-32).

25 грудня 2025 року судовий розгляд скарги призначено на 26.12.2025, про що було повідомлено ОСОБА_3 (а.с.35).

26 грудня 2025 року судове засідання не відбулося у зв'язку з неявкою ОСОБА_3 . Подану 26.12.2025, через систему «Електронний суд», аналогічну заяві про відвід від 24.12.2025, заяву про відвід слідчому судді ОСОБА_1 , відповідно до вимог ч. 4 ст. 81 КПК України, залишено без розгляду. Судовий розгляд відкладено на 29 грудня 2025 року, про що було повідомлено ОСОБА_3 . При цьому ОСОБА_3 було повідомлено, що у разі її неявки в судове засідання, розгляд скарги буде проведено без її участі (а.с.47).

29 грудня 2025 року в судове засідання ОСОБА_3 повторно не з'явилася. Подану 29.12.2025, через систему «Електронний суд», аналогічну заявам про відвід від 24.12.2025 та від 26.12.2025, заяву про відвід слідчому судді ОСОБА_1 , відповідно до вимог ч. 4 ст. 81 КПК України, залишено без розгляду.

Згідно із ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 7 КПК України визначені загальні засади кримінального провадження, серед яких зокрема законодавцем визначені принцип верховенства права та принцип законності.

В силу вимог ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Частинами 1, 6 ст. 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Статтею 306 КПК України регламентовано порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування. Частина третя вказаної статті встановлює, зокрема, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Із системного аналізу норм КПК України слідує висновок, що за предметом правового регулювання ст.307 КПК України є спеціальною щодо повноважень слідчого судді і такою не встановлено можливість прийняття рішення про залишення скарги без розгляду з підстав відсутності особи, яка її подала.

Крім того, у рішенні ЄСПЛ "Надточій проти України" від 15.05.2008 зазначено, що справедливий судовий розгляд має ґрунтуватись на принципі рівності сторін, який передбачає надання розумної можливості відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в істотно менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Згідно з положеннями ч.3 ст.306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача або прокурора в судовому засіданні не є перешкодою для розгляду скарги.

А відтак, з огляду на рівність процесуальних можливостей сторін у кримінальному провадженні відсутність скаржника в судовому засіданні не може бути перешкодою для прийняття слідчим суддею відповідного процесуального рішення, передбаченого ч.2 ст.307 КПК України.

На підставі наведеного приходжу до висновку щодо розгляду скарги по суті за відсутності скаржниці, яка повідомлена про час і місце судового розгляду, однак повторно в судове засідання не з'явилася. Даний висновок суду узгоджується зі сталою практикою судів України.

Слідчий ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився. Подав заперечення, відповідно до яких підстав для задоволення скарги він не вбачає, так як клопотання ОСОБА_3 про допит свідків ним розглянуто, про що свідчить відповідна постанова від 25.12.2025 про відмову у задоволенні клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України неявка слідчого не перешкоджає розгляду скарги.

Підсумовуючи наведене слідчий суддя розглянув скаргу за відсутності учасників провадження.

Дослідивши матеріали скарги, приходжу до наступного висновку.

Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк.

Згідно із ч.2 ст.305 КПК України слідчий може самостійно припинити бездіяльність, яка оскаржується, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.

В ході розгляду скарги встановлено, що СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено 17.01.2020 до ЄРДР за №12020070120000068, в рамках якого ОСОБА_3 12.12.2025 заявлено клопотання про допит свідків.

Відповідно до постанови від 25 грудня 2025 року слідчим ОСОБА_7 прийнято рішення щодо відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_3 від 12.12.2025 про допит свідків.

При цьому слідчим суддею у розрізі розгляду даної скарги на бездіяльність слідчого не може надаватися оцінка обґрунтованості винесеній постанові (ч. 3 ст. 66 КПК України, на яку посилається слідчий в мотивувальній частині постанови, не надає право свідку заявляти клопотання про допит інших свідків), а відтак, оскільки на даний час, обставини, які слугували підставою для звернення ОСОБА_3 до слідчого судді з відповідною скаргою щодо не розгляду клопотання від 12.12.2025 в порядку, визначеному ч. 2 ст.220 КПК України, відпали (клопотання розглянуто з винесенням постанови), що свідчить про те, що бездіяльність припинено, а тому провадження за скаргою підлягає закриттю, відповідно до вимог ч.2 ст.305 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 55, 303, 305, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження за скаргою ОСОБА_3 від 18.12.2025 (вх. № 30690) щодо бездіяльності слідчого у кримінальному провадженні №12020070120000068 від 17.01.2020 щодо не розгляду слідчим поданого 12.12.2025 ОСОБА_3 клопотання в порядку, визначеному ч. 2 ст.220 КПК України - закрити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на дану ухвалу може бути подано під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1