Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/6399/25
29.12.2025 року м.Виноградів
Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 за участю прокурора - ОСОБА_3 , слідчого - ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного - ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025071080000707, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.12.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 громадянина України, українця, раніше судимого,
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді клопотанням, вимоги якого доповнив, про щодо подав відповідне доповнення.
Клопотання мотивовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , проживаючи в с. Сасово Берегівського району, Закарпатської області та будучи обізнаним про місце розташування державного кордону України, знаючи про існування явища нелегальної міграції в умовах воєнного стану, чітко усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи наслідки, які можуть настати після їх вчинення, діючи умисно, з корисливих мотивів у невстановлений досудовим розслідуванням час досяг злочинної домовленості з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешк. АДРЕСА_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешк. АДРЕСА_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешк. АДРЕСА_3 , та з невстановленою досудовим розслідуванням особою щодо прийняття участі за грошову винагороду у невстановленому розмірі, в незаконному переправленні громадян України через державний кордон поза пунктами пропуску, а саме - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешк. АДРЕСА_4 , ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешк. АДРЕСА_5 , ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешк. АДРЕСА_6 , ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_8 , мешк. АДРЕСА_7 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , мешк. АДРЕСА_8 , ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_10 , мешк. АДРЕСА_9 , які достовірно знаючи про Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні та про загальну мобілізацію, а також-про заборону виїзду за кордон громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, окрім виключень вказаних у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з метою уникнення мобілізації мали намір незаконно потрапити через кордон України до країн Європейського Союзу, зокрема Румунії.
В свою чергу, ОСОБА_10 за отримані ним послуги у виді незаконного переправлення через державний кордон України сплатив 7500 (сім тисяч п'ятсот) Євро невстановленій досудовим розслідуванням особі, ОСОБА_12 за отримані ним послуги у виді незаконного переправлення через державний кордон України сплатив 10000 (десять тисяч) Євро невстановленій досудовим розслідуванням особі, ОСОБА_13 за отримані ним послуги у виді незаконного переправлення через державний кордон України сплатив 4000 (чотири тисячі) Євро невстановленій досудовим розслідуванням особі, ОСОБА_14 , сплатив невстановленій досудовим розслідуванням особі кошти в розмірі 12000 (дванадцять тисяч) Євро, ОСОБА_16 в свою чергу мав сплатити 5500 (п'ять тисяч п'ятсот) Євро та ОСОБА_11 мав сплатити 7500 (сім тисяч п'ятсот) Євро, вже на території Румунії, після успішної реалізації вищевказаного плану.
Відповідно до заздалегідь розробленого невстановленою досудовим розслідуванням особою плану, у обов'язки ОСОБА_9 , за плату в. невстановленому досудовим розслідуванням розмірі, входило безпечний супровід ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 та ОСОБА_18 , від залізничного переїзду, що по вул. Персикова в м. Виноградів Берегівського району, до берегу річки Тиса, що в м. Виноградів Берегівського району, де в подальшому ОСОБА_9 , повинен переправити вищевказаних громадян на інший берег річки Тиса, що в с. Сасово Берегівського району, з метою безперешкодного обходу контрольного прикордонних постів Державної прикордонної служби, розміщених на виїздах з населених пунктів розміщених в прикордонній смузі, що знаходиться в безпосередній близькості до державного кордону України, де їх повинен зустріти ОСОБА_7 , та здійснити їх безпечний супровід до будинку №170 що по вул. Головна в с. Сасово Берегівського району, а в подальшому передати ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 та ОСОБА_19 , ОСОБА_6 , який повинен безперешкодно доставити їх до залізничного переїзду що в с. Сасово Берегівського району, по вул. Залізнична, де їх має зустріти ОСОБА_8 , та безперешкодно доставити останніх до околиці с. Хижа Берегівського району, де в подальшому переправити вказаних осіб через Державний кордон України до Румунії поза пунктами пропуску.
В подальшому, а саме 21.10.2025 близько 14 години 00 хвилин, ОСОБА_9 , який діючи за попередньою змовою групою осіб із іншими на даний час невстановленими особами, здійснюючи свою діяльність з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, .з корисливих мотивів перебуваючи неподалік залізничного переїзду, що в м. Виноградів Берегівського району по вул. Персикова, з метою виконання заздалегідь розробленого плану, зустрів ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_19 , яким мав намір сприяти у незаконному перетину ДК України, та наказав останнім рухатися за ним до берегу річки Тиса, що в м. Виноградів Берегівського району, де прибувши на місце наказав останнім в пішому порядку переходити річку Тиса, на інший берег що в с. Сасово Берегівського району, з метою безперешкодного обходу контрольного прикордонних постів Державної прикордонної служби, розміщених па виїздах з населених пунктів розміщених в прикордонній смузі, що знаходиться в безпосередній близькості до державного кордону України, де їх зустрів ОСОБА_7 , який діючи за попередньою змовою групою осіб із іншими на даний час невстановленими особами, здійснюючи свою діяльність з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів наказав ОСОБА_17 , ОСОБА_14 та ОСОБА_19 , рухатися за ним до будинку АДРЕСА_10 , для подальшого їх переховування у вказаному будинку.
Також, 23.10.2025 близько 14 години 00 хвилин, ОСОБА_9 , який діючи за попередньою змовою групою осіб із іншими на даний час невстановленими особами, здійснюючи свою діяльність з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів перебуваючи неподалік залізничного переїзду, що в м. Виноградів Берегівського району по вул. Персикова, з метою виконання заздалегідь розробленого плану, зустрів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 , яким мав намір сприяти у незаконному перетину ДК України, та наказав останнім рухатися за ним до берегу річки Тиса, що в м. Виноградів Берегівського району, де прибувши на місце наказав останнім в пішому порядку переходити річку Тиса, на інший берег що в с. Сасово Берегівського району, з метою безперешкодного обходу контрольного прикордонних постів Державної прикордонної служби, розміщених на виїздах з населених пунктів розміщених в прикордонній смузі, що знаходиться в безпосередній близькості до державного кордону України, де їх зустрів ОСОБА_7 , який діючи за попередньою змовою групою осіб із іншими на даний час невстановленими особами, здійснюючи свою діяльність з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів наказав ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , рухатися за ним до будинку АДРЕСА_10 , для подальшого їх переховування у вказаному будинку.
26.10.2025 року близько 04 години, відповідно до заздалегідь розробленого плану, за вказівкою ОСОБА_7 , - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_19 , вийшли з будинку АДРЕСА_10 , на вулицю де їх очікував ОСОБА_6 , який діючи за попередньою змовою групою осіб із іншими на даний час невстановленими особами, здійснюючи свою діяльність з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання з корисливих мотивів пішому порядку здійснив їх безперешкодну доставку на АДРЕСА_11 , де на них очікував ОСОБА_8 , який діючи за попередньою змовою групою осіб із іншими на даний час невстановленими особами, здійснюючи свою діяльність з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, роз'яснив вказаним вище громадянам спосіб перетину державного кордону України, а саме: способу подолання, напрямку та відстані між ними і до державного кордону України, а також способу подолання інженерних споруд на кордоні, з метою успішного перетину поза пунктом пропуску державного кордону України з можливістю потрапити до країн Європи, а саме Румунії.
Прибувши на околицю с. Хижа, Берегівського району, перебуваючи в безпосередній близькості до лінії розмежування державного кордону України на відстані 50 метрів, о 09 годині 35 хвилин, ОСОБА_8 разом з ОСОБА_20 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_19 , було виявлено військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_11 , на напрямку 101 прикордонного знаку та затримано за спробу незаконного перетину державного кордону України поза пунктом пропуску.
Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами, вказівками та усуненням перешкод, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
13 грудня 2025 року заступником начальника СВ відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_21 повідомлено про підозру ОСОБА_6 , у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Вина ОСОБА_6 , підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколами допиту свідків, протоколами пред'явлення особи та транспортних засобів для впізнання за фотознімками, протоколами проведення слідчих експериментів зі свідками та іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.
Стаття 176 КПК України визначає, що до підозрюваних осіб можна застосувати один з таких видів запобіжних заходів з метою сприяння не ухиленню підозрюваного від слідства та суду, та невчиненням ним інших кримінальних правопорушень, а саме: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_6 вчинив умисний злочин, передбачений ч. 3 ст. 332 КК України, який, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення золі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні досади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам незаконно впливати на свідка, або іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню.
Відповідно до ст. 177 КПК України з метою застосування підозрюваному ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків щодо запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та інших учасників у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ураховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобіганням наведеним у клопотанні ризикам, до ОСОБА_6 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Існування зазначених ризиків обґрунтовується встановленими фактичними обставинами кримінального правопорушення зокрема, з матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
Більше того, існує ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків даного кримінального правопорушення, без дозволу слідчого, прокурора та суду, з метою пошуку роботи, може виїхати з місця постійного проживання, переховуючись при цьому від органів слідства, прокурора, суду та враховуючи те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, внаслідок чого не має соціальних чинників, які б прив'язували його до постійного місця проживання.
Вказані обставини свідчать про неможливість застосування особистого зобов'язання, особистої поруки та домашнього арешту, стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , так як такі ним дотримані не будуть.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.
Частиною 3 ст. 183 КПК України встановлено, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених Кодексів.
Разом з цим, відповідно до ст.183 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава, у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Отже, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, дає підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Стороною захисту суду подано заперечення, згідно якого просили у задоволенні клопотання прокурора відмовити та обрати відносно підозрюваного менш обтяжливий запобіжний заходу у виді домашнього арешту.
Доводи поданого заперечення зводяться до того, що по кримінальному провадженню проведено фактично всі слідчі/розшукові дії, допитано всіх свідків та учасників кримінального провадження, проведено серію впізнань особи по фотознімкам, проведено слідчі експерименти, проведено інші допити, проведено необхідні процесуальні дії, а отже підозрюваний ОСОБА_6 жодним чином не може впливати на перебіг досудового розслідування, не може знищити, спотворити або сховати будь-які з речей чи документів, не може незаконно впливати на свідків, експертів та інших учасників процесу, що підозрюваним ОСОБА_6 й доведено своєю бездоганною поведінкою.
З моменту внесення відомостей до ЄРДР підозрюваний ОСОБА_6 завжди своєчасно з'являвся разом з захисником до слідчого та прокурора, ніколи не допускав зі рвання проведення слідчих та процесуальних дій, не мав і не має наміру переховуватися від слідчого, прокурора чи суду, не має закордонного паспорту.
Відсутні конкретні факти, що підозрюваний буде продовжувати займатися протиправною діяльністю,чи вчинить нове кримінальне правопорушення.
В той же час, підозрюваний має постійне місце проживання,д оглядає за батьком -пенсіонером ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Разом з батьком мешкають за адресою: АДРЕСА_1 , має стійкі родинні, соціальні зв'язки по місцю проживання, донедавна лікувався на стаціонарі травматологічного віддлення НКЗ "Виноградівська РЛ", наразі, лікується вдома амбулаторно,через тілесні пошкодження: ЗЧМТ, переломи верхніх кінцівок, множинні тілесні пошкодження нижніх кінцівок та інших ділянок тіла.
У судовому засіданні прокурор підтримав доводи клопотання.
Додатково зазначив, що підозрюваний раніше судимий, злочин вчинив під час умовно дострокового звільнення, переховувався від суду.
За вказаними обставинами відносно його батька скеровано обвинувальний акт до суду.
Захисник та підозрюваний щодо клопотання заперечили. Просили застосувати домашній арешт.
Додатково захисник зазначив, що з часу пред'явлення підозри ОСОБА_6 завжди з'являвся до слідчого. Сьогодні за дзвінком з'явилися до суду на розгляд клопотання.
Вважає, що домашній арешт буде достатнім запобіжним заходом для забезпечення належної процесуальної поведінки.
Заслухавши доводи учасників процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 173 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого погодженого з прокурором.
У відповідності до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно п. 3 абз. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" від 25.04.2003 року N 4, запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають норм КПК України, і його належної поведінки.
Разом з тим, в п. 13.3 вищевказаної Постанови роз'яснено, що обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв'язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов'язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України N 4 від 25 квітня 2003 року "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" розглядаючи подання, суддя з'ясовує, чи є підозра у вчиненні особою злочину або обвинувачення останньої обґрунтованими, тобто чи є в розпорядженні органу дізнання, слідчого встановлені у визначеному законом порядку достатні дані, що свідчать про наявність ознак злочину, вчиненого саме цією особою (ними можуть бути заяви й повідомлення про злочин, явка з повинною, документи, складені за результатами оперативно-розшукової діяльності, протоколи слідчих дій, висновки експертиз тощо).
У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року N 14-рп/2003 тяжкість злочину законом не визначається як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а тільки враховується поряд з іншими обставинами, передбаченими відповідними статтями КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Прокурором доведено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого, санкція за вчинення якого передбачає позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Однак, згідно статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.
Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.
Доказів того, що обвинувачений якимось чином впливатиме на свідків, переховуватиметься від слідства чи суду або вчинятиме інші злочини - не має.
Суд констатує, що не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.
Крім того, підозрюваний проживає за місцем реєстрації в АДРЕСА_1 , по місцю проживання характеризується задовільно.
Так, суд погоджується з доводами сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція за вчинення якого дозволяє суду обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою під час умовно дострокового звільнення від відбування покарання.
Разом з тим, приймаючи до уваги, що підозрюваний має постійне місце проживання, з часу інкримінованого (26.10.2025 року) минуло достатньо часу, фактично два місяці, відомості про оголошення в розшук підозрюваного з 11 по 13 грудня 2025 року матеріали клопотання не містять, а також те, що прокурор не довів, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою статті 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід відмовити та постановити ухвалу про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та покладанням на нього обов'язків відповідно до вимог ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 182, 183, 194 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 - задоволити частково.
Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без засобів електронного контролю, строком на 60 днів, починаючи з 29.12.2025 року по 26.02.2026 року включно.
Заборонити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати житло за адресою АДРЕСА_1 цілодобово.
Покласти на ОСОБА_6 такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
2) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
3) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
4) здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Попередити ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Ухвалу передати для виконання до ВП №1 Берегівського РВП Головного управління Національної поліції в Закарпатській області для негайного поставлення на облік ОСОБА_6 , до якого застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Працівники поліції з метою контролю за поведінкою мають право з'являтися в житло, в якому проживає ОСОБА_6 , вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .
Копію ухвали суду вручити підозрюваному, прокурору та захиснику.
На ухвалу слідчого судді відповідно до п.2 ч.1, п.3 ч.2 ст.395 КПК України може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддяОСОБА_1