Справа № 243/13211/21
Провадження № 4-с/243/15/2025
Іменем України
25 грудня 2025 року, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого - судді Агеєвої О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кобець О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі наказу № 29 Про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2022 року Скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа: старший державний виконавець Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сірик Станіслав Володимирович, на дії, бездіяльність органу примусового виконання, -
До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшла скарга ОСОБА_1 на дії, бездіяльність органу примусового виконання, а саме старшого державного виконавця Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сірика С.В., яку він обґрунтовує тим, що при примусовому виконанні судового наказу №?2-н/243/2416/2021, 23 грудня 2021 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області видано судовий наказ №243/13211/21, яким стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за спожиті послуги теплопостачання: основний борг: 15420,51 грн., втрати від інфляції: 1?542,14 грн., 3% річних: 557,91 грн., судовий збір: 227,00 грн. Судовий наказ набув законної сили: 22.02.2022, однак у документах органу примусового виконання зазначено, що судовий наказ нібито набрав чинності 23.02.2024 року. У документах ВП НОМЕР_1 зазначена дата 23.02.2024, що є явно неправдивою або помилковою. Тому ОСОБА_1 вважає, що це створює підстави для фальсифікації дій виконавця та необґрунтованого початку примусового виконання.
2022-2024 роки орган державної виконавчої служби активно проводив інші виконавчі провадження проти нього у ВП НОМЕР_2 за виконавчим листом №2/243/746/2024 на користь Юнекс Банку, виданим 13.09.2024. Інші документи про арешт коштів, підтверджені листуванням із ПриватБанком від 12.11.2024.
Вважає, що орган мав технічну та юридичну можливість здійснювати виконавчі дії протягом усього періоду воєнного стану, тому підстав для затримки подачі ВП НОМЕР_1 понад 3 роки немає. 11-12 листопада 2024 року Слов'янським відділом ДВС накладено арешт коштів на рахунки боржника за ВП НОМЕР_2. Лист ПриватБанку підтверджує факт надходження постанови та виконання арешту. Фактична ситуація станом на 12.09.2025: арешт не знято вже понад 9 місяців, попри численні звернення боржника з проханням направити відповідні запити в банки. Виконавець відповів, що «арештів немає» і відмовляється направляти підтвердження банкам, що призвело до стану юридичної невизначеності: формально арешти відсутні, фактично кошти заблоковані. Висновок: цей факт підкреслює необґрунтованість подачі ВП НОМЕР_1 у 2025 році та порушення принципів розумного строку виконання.
02.09.2025 Старшим державним виконавцем Сіриком Станіславом Володимировичем видано постанову про арешт коштів і майна за ВП НОМЕР_1, що стало першою спробою примусового виконання через понад 3 роки після набрання чинності судовим наказом, однак вказана дата набрання законної сили судового рішення 23.02.2024 не відповідає фактичній 22.02.2022, тому дії виконавця щодо видачі постанови через понад 3,5 роки після набрання законної сили без об'єктивних підстав є необґрунтованим продовженням строків виконавчого провадження, що порушує ст.19 Конституції України та принципи Закону «Про виконавче провадження».
Станом на 12.09.2025 арешт коштів по ВП НОМЕР_1 та ВП НОМЕР_2 залишається активним, державний виконавець ігнорує запити боржника, що продовжує створювати стан правової невизначеності.
Зазначає, що воєнний стан призупинив лише «рахунок строку» подання, але не забороняв фактичного подання виконавчого документа. Таким чином, затримка подання стягувачем виконавчого документа на понад 3 роки не є виправданою. Боржник не повинен нести негативні наслідки бездіяльності стягувача або ДВС. Стягувач мав технічну і юридичну можливість подати документ, але обрав бездіяльність. Дії або бездіяльність стягувача, яка призвела до запізнілого відкриття виконавчого провадження, порушує принципи рівності сторін, справедливого і своєчасного здійснення виконавчих дій, розумного строку виконання та права боржника розпоряджатися власними активами.
Зокрема, дії та бездіяльність відповідача залишили позивача без доступу до власних коштів та майна більш ніж на 9 місяців, що безпосередньо позбавляє мою багатодітну сім'ю засобів для існування.
Відповідно, подання виконавчого документа лише через 3,5 роки є зловживанням правом та грубим порушенням принципів справедливості і законності. Це створює стан правової невизначеності та перешкоджає реалізації прав боржника і його сім'ї.
Також, ОСОБА_1 надано уточнення до скарги, де він зазначає, що витяг з Єдиного реєстру боржників щодо ОСОБА_1 , який підтверджує, що станом на момент формування цього витягу я продовжую значитися боржником одночасно у трьох виконавчих провадженнях, а саме: ВП № НОМЕР_3; ВП № НОМЕР_4; ВП № НОМЕР_5. Наведене свідчить про те, що, попри закінчення (повернення) зазначених виконавчих проваджень та відсутність майна і доходів для звернення стягнення, Слов'янським ВДВС не було належним чином виключено відомості про нього, як боржника з Єдиного реєстру боржників та не внесено відповідні зміни до Автоматизованої системи виконавчого провадження; не були вжиті передбачені законом заходи щодо зняття арештів з банківських рахунків та іншого майна після закінчення (повернення) виконавчих проваджень № НОМЕР_3, № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5, що суперечить вимогам статей 39-40 Закону України «Про виконавче провадження». Бездіяльність відповідача має системний та триваючий характер, оскільки порушення його прав не усунуто навіть після формального закінчення (повернення) виконавчих проваджень.
Тому після неодноразового уточнення вимог скарги, просить суд:
1. Визнати протиправними та скасувати постанови Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні № НОМЕР_5 від 02.09.2025, а саме:
1.1. постанову про відкриття виконавчого провадження;
1.2. постанову про визначення мінімальних витрат виконавчого провадження;
1.3. постанову про арешт коштів боржника;
1.4. постанову про арешт майна боржника.
2. Визнати, що у виконавчому провадженні № НОМЕР_5 Слов'янським відділом державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України допущено істотну помилку, а саме: зазначено неправильну дату набрання законної сили судовим наказом (23.02.2024 замість фактичної 22.02.2022), що є порушенням ст. 19 Конституції України та ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» і тягне недійсність зазначених постанов.
3. Зобов'язати Слов'янський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України:
3.1. прийняти постанову про закриття виконавчого провадження № НОМЕР_5 у зв'язку з пропуском строку пред'явлення виконавчого документа до виконання відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження»;
3.2. скасувати всі заходи примусового виконання у цьому виконавчому провадженні (арешт коштів, арешт майна, інші дії);
3.3. внести відповідні зміни та відомості до Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП);
3.4. направити офіційні повідомлення всім банкам і фінансовим установам, яким були надіслані постанови про арешт по виконавчому провадженню № НОМЕР_5, щодо зняття арештів і розблокування коштів та майна заявника.
4. Визнати незаконними дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_5 поза встановленим законом строком пред'явлення виконавчого документа до виконання.
5. Зобов'язати Слов'янський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України негайно направити підтвердження про зняття арештів і розблокування коштів у всі банки та фінансові установи, які отримували постанови про арешт у раніше закритих виконавчих провадженнях, зокрема у ВП № НОМЕР_3.
6. Визнати, що запровадження воєнного стану не звільняє Слов'янський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та стягувача від обов'язку діяти виключно в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, і що пред'явлення виконавчого документа до виконання через 3 роки та 6 місяців є незаконним та становить зловживання правом.
7. Визнати бездіяльність державного виконавця Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України протиправною, а саме: невжиття передбачених законом заходів щодо належного завершення та виконання вимог про закінчення (повернення) виконавчих проваджень № НОМЕР_3 та № НОМЕР_5, незняття арештів з банківських рахунків та іншого майна заявника після закінчення вказаних проваджень, невжиття заходів для забезпечення мінімального гарантованого доступу до коштів у розмірі не менше 16000 грн. на місяць, а також ігнорування поданих заяв і звернень заявника, що протягом понад одного року фактично позбавило позивача та його багатодітну сім'ю доступу до коштів та майна, гарантованих законом.
8. Стягнути із Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України всі судові витрати, пов'язані з поданням цієї скарги, у разі задоволення вимог скарги.
9. Зобов'язати Слов'янський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виключити відомості про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників за виконавчими провадженнями № НОМЕР_3, № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 шляхом внесення відповідних змін до Автоматизованої системи виконавчого провадження».
Скаржник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак до суду надав заяву про розгляд скарги у його відсутності, вимоги скарги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Також, ОСОБА_1 до суду надав письмові пояснення, в яких зазначив, що після повернення виконавчих документів і фактичного припинення примусового виконання у виконавчих провадженнях: № НОМЕР_3; № НОМЕР_5; арешти, накладені на грошові кошти на його банківських рахунках, не були зняті, а відповідні постанови про зняття арешту не були направлені до банків, попри вимоги ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Слов'янський ВДВС не розглянув по суті та залишив без відповіді його заяву про зняття арешту з коштів на банківських рахунках і визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій надіслану на офіційну адресу dvsslav@ukr.net, що порушує ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 19, 20 Закону України «Про звернення громадян».
Слов'янський ВДВС не виконав передбачений законом обов'язок визначити поточний рахунок для здійснення видаткових операцій на суму, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати (16 000 грн. на 2025 рік) у період дії воєнного стану, чим позбавив його та його багатодітну сім'ю мінімальних коштів на існування. Зазначає, що не заперечую факту наявності заборгованості за рішеннями суду на користь АТ «Юнекс Банк», однак припинення примусового виконання у конкретних виконавчих провадженнях і повернення виконавчих документів не дає органу ДВС права утримувати арешти на невизначений строк без будь-якого виконавчого документа та без забезпечення мінімального гарантованого доступу до коштів.
На примусовому виконанні у Слов'янському ВДВС перебувало виконавче провадження № НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого документа Слов'янського міськрайонного суду про стягнення заборгованості на користь АТ «Юнекс Банк».
Згідно з офіційним листом Слов'янського від 07.02.2025 № 8659, у цьому провадженні: - 25.10.2024 року, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження; того ж дня, 25.10.2024 року, згідно із ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення арешту на кошти на рахунках боржника; 25.10.2024 року до відділу надійшла ухвала Дніпровського апеляційного суду № 243/1724/24 від 02.10.2024 року, згідно з якою арешт було знято; у зв'язку з цим було винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій.
Таким чином, за ВП № НОМЕР_4 Слов'янський ВДВС фактично виконав вимоги ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» щодо зняття арешту з коштів у зв'язку з відповідною ухвалою суду, і банки отримали постанову, яка дозволила зняти арешт у цій частині.
Однак виконання закону у цьому провадженні не усунуло загальної проблеми, оскільки паралельно діяв арешт у межах ВП № НОМЕР_3, через що фактичне розблокування рахунків так і не відбулося.
Повернення виконавчого документа без зняття арешту Виконавче провадження № НОМЕР_3 було відкрито тим самим органом ДВС (Слов'янським ВДВС) щодо ОСОБА_1 , у зв'язку зі стягненням суми, пов'язаної з тим самим судовим спором на користь АТ «Юнекс Банк» (зокрема, судового збору). У цьому провадженні: старшим державним виконавцем Сіриком С.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3; на підставі цієї постанови 11.11.2024 року державний виконавець виніс постанову про накладення арешту на кошти боржника; згідно з листом АТ КБ «ПриватБанк» від 17.07.2025 № 20.1.0.0.0/7-250704/61438 Банк 12.11.2024 отримав від Слов'янського ВДВС постанову про арешт коштів боржника від 11.11.2024 у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 та був зобов'язаний накласти арешт на рахунки. У подальшому, у зв'язку з відсутністю у нього майна та доходів, на які можна звернути стягнення, виконавчий документ у ВП № НОМЕР_3 було повернуто стягувачу (АТ «Юнекс Банк») на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (неможливість виконання у зв'язку з відсутністю майна боржника).
Заінтересована особа - старший державний виконавець Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , в судове засідання не з'явився, однак 22 грудня 2025 року Слов'янським відділом державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, до суду надано Заперечення на скаргу ОСОБА_1 , в якій просять судові засідання проводити у відсутності їх представника та відмовити у задоволенні вимог скарги ОСОБА_1 в повному обсязі. Так, в наданому заперечення зазначають, що 30.08.2025 на адресу Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява стягувача про відкриття виконавчого провадження разом з оригіналом судового наказу №2-н/243/2416/2021 від 23.02.2024, виданого Слов'янським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту теплоенергію на користь обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненрго» на суму 17747,56 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Судовий наказ № 2-н/243/2416/2021, видано 23.02.2024 про стягання з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту теплоенергію на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» на суму 17746,56 грн., набрав законної сили 24.02.2022, тобто строк, пред'явлення до примусового виконання до 24.02.2025.
26 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15.03.2022 №2129-ІХ «Про внесення зміни до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» та доповнено пунктом 10-2, в якому, крім іншого зазначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX:
4) визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану;
Таким чином, стягувач, строк пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання не порушив.
02.09.2025 державним виконавцем на підставі зави стягувача, керуючись ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового судового наказу №2-н/243/2416/2021, виданого 23.02.2024 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту теплоенергію на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» на суму 17747,56 грн.
Відповідно до пункту 7 розділу VIII Інструкції, розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на майно боржника, його арешті або вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (частини третя та четверта статті 56 Закону України «Про виконавче провадження»).
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах (абзац перший частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»).
Крім того, частина восьма розділу VIII Інструкції визначає, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку/електронного гаманця, на якому знаходяться кошти/електронні гроші, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти/електронні гроші на всіх рахунках/електронних гаманцях боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
При цьому частини перша та друга статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» чітко визначають порядок звернення стягнення на майно боржника та обмеження щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться на банківських рахунках боржника, у випадках визначених Законами зазначеними у частині другій цієї статті та на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Законом Закону України «Про виконавче провадження» також визначено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (частина восьма статті 48).
У пункті 10 Розділу VIII Інструкції вказується також, що саме після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову.
При цьому пунктами 3, 14, 21 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Отже, зі змісту вищевказаних норм права слідує, що арешт є початковою та окремою стадією провадження щодо звернення стягнення на майно боржника і являє собою сукупність заходів, що передбачають як наслідок обмеження в праві розпорядження майном, на яке накладається арешт. При цьому виконавець за відсутності відомостей про майно, повідомлених кредитором повинен самостійно здійснити заходи для виявлення такого майна, у тому числі грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках, і перед накладенням арешту на майно (кошти) боржника повинен отримати відомості про наявність у боржника відповідного майна та коштів, зокрема щодо коштів на банківських рахунках - відомості про володільця рахунку, номеру, виду рахунку, суми коштів, що зберігаються на ньому. Саме наявність таких даних дозволяє виконавцю здійснити арешт коштів, що знаходяться на банківських рахунках у відповідності до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» та розділу VIII Інструкції.
Аналіз вище зазначених норм дає підстави для висновку, що державний та/або приватний виконавець перед накладанням арешту повинен з'ясувати суму та статус грошей, що знаходяться на рахунку боржника, і у постанові про накладання арешту серед інших відомостей вказати про суму коштів, на яку накладається арешт, або зазначити, що арешт поширюється на кошти на усіх рахунках, у тому числі, що будуть відкрити після накладення арешту. Накладання арешту на суми, що перевищують суми, визначені виконавчим документом, та перевищують суми витрат виконавчого провадження, що підлягають стягненню, є незаконним.
Отже, частиною другою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено невичерпний перелік рахунків, кошти на яких не підлягають арешту, оскільки передбачено, що законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення та/або накладення арешту на які заборонено законом.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20).
В ході проведених виконавчих дій, спрямованих на примусове виконання виконавчого документа ВП№78973151, у боржника майно, на яке може бути звернення стягнення, не виявлено.
Відповідно до результатів обробки запитів державного виконавця до ПФУ, інформація щодо джерел отримання боржником доходів, пенсії, не знайдено.
Також, 02.09.2025 державним виконавцем, виконуючи ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» була винесена постанова про арешт коштів боржника, підписана ЕЦП та надіслана для виконання до відповідних банківських установ.
Після отримання інформації про відсутність у боржника майна, на яке можливо здійснити звернення стягнення, 11.11.2025 Державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу, при цьому арешт з коштів боржника не знімався, оскільки така підстава, як повернення виконавчого листа, не підпадає до переліку ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачені підстави для скасування арешту з майна.
Згідно п.1 Наказу №2578/5 від 17.07.2023 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України щодо особливостей взаємодії органів державної виконавчої служби та приватних виконавців при визначенні поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій», у період дії воєнного стану в Україні фізична особа - боржник, на кошти якої накладено арешт, може звернутись до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти цієї особи, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, без урахування такого арешту.
Відповідно до п.4 цього Наказу, виконавець відмовляє боржнику у визначенні поточного рахунку в банку для здійснення видаткових операцій у разі, якщо виконавче провадження, у якому накладено арешт на кошти боржника, закінчено на підставі статті 39 Закону або виконавчий документ у цьому виконавчому провадженні повернуто стягувачу відповідно до статті 37 Закону.
Тому, вважає, що державним виконавцем проведено дії у відповідності до приписів Закону України, що регулюють виконавче провадження, та просить суд відмовити у задоволенні вимог скарги в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Суд, дослідивши скаргу, надані письмові докази, дійшов наступних висновків.
Статтями 447, 448 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Судом встановлено, що спірні правовідносини у цій справі склались з приводу незгоди ОСОБА_1 з діями державного виконавця з приводу відкриття виконавчого провадження, арешту його рахунків, та не виключення відомостей про нього як боржника з Єдиного реєстру боржників.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 02.09.2025 старшим державним виконавцем Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сіриком С.В. за заявою ОКП «Донецьктеплокомуненерго» відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_5 з виконання судового наказу на стягнення з ОСОБА_1 боргу у розмірі 17747,56 грн. Судовий наказ набрав чинності 22.02.2022 та виданий судом стягувачу 23.02.2024.
За змістом статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII, зі змінами та доповненнями, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Питання організації, порядку та умов виконання судових рішень і рішень інших органів, що підлягають примусовому виконанню, зокрема, звернення стягнення на кошти боржника на рахунках в банках, передбачені як статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», так і Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012№512/5 (далі - Інструкція).
Так, 02.09.2025 державним виконавцем, виконуючи ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» у ВП № НОМЕР_5, була винесена постанова про арешт коштів боржника, підписана ЕЦП та надіслана для виконання до відповідних банківських установ.
В ході проведених виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_5, спрямованих на примусове виконання виконавчого документа, у боржника майно, на яке може бути звернення стягнення, не виявлено.
Відповідно до результатів обробки запитів державного виконавця до ПФУ, інформація щодо джерел отримання боржником доходів, пенсії, не знайдено.
Після отримання інформації про відсутність у боржника майна, на яке можливо здійснити звернення стягнення, 11.11.2025 Державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу.
Посилання скаржника ОСОБА_1 на ті підстави, що судовий наказ 2-н/243/2416/2021 набув законної сили 22.02.2022, однак у документах органу примусового виконання зазначено, що судовий наказ нібито набрав чинності 23.02.2024 року, у документах ВП НОМЕР_1 зазначена дата 23.02.2024, що є явно неправдивою або помилковою, суд не приймає до уваги, оскільки з матеріалів справи, а саме з постанови ВП № НОМЕР_5 від 02.09.2025 про відкриття виконавчого провадження, вбачається, що судовий наказ 2-н/243/2416/2021 набув законної сили 22.02.2022, про що чітко зазначено у постанові, а дата 23.02.2024 є датою, коли судом видано виконавчий документ для пред'явлення його до виконання.
Також, суд не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 на ті підстави, що подання стягувачем виконавчого документа лише через 3,5 роки є зловживанням права та грубим порушенням принципів справедливості і законності, оскільки пред'явлення виконавчого документа до виконання є правом стягувача.
Крім того, 26 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15.03.2022 №2129-ІХ «Про внесення зміни до розділу ХІІІ «Прикінчеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» та доповнено пунктом 10-2, в якому, крім іншого зазначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX: 4) визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Таким чином, стягувач, строк пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання не порушив, а державним виконавцем правомірно відкрито виконавче провадження № ВП НОМЕР_5 з примусового виконання судового наказу 2-н/243/2416/2021, виданого 23.02.2024.
З огляду на вищевикладене та враховуючи положення абзацу 10 пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповненого Законом «Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про виконавче провадження" який набрав чинності з 26.03.2022, строк пред'явлення судового наказу 2-н/243/2416/2021 до виконання стягувачем пропущений не був і державний виконавець правомірно виніс постанову від 02.09.2025 про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_5.
Таким чином, старший державний виконавець Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Сірик С.В. при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_5 від 02.09.2025 року діяв у межах та спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження» з чітким дотриманням вимог чинного законодавства.
Також, з матеріалів справи вбачається, що 25.10.2024 старшим державним виконавцем Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сіриком С.В. за заявою АТ «Юнекс Банк» відкрито виконавче провадження ВП№76385604 з виконання виконавчого листа № 2/243/746/2024, виданого Слов'янським міськрайонним судом Донецької області 13.09.2025 на стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 24382,05 грн. Рішення суду набуло законної сили 01.08.2024.
25.10.2024 в межах цього виконавчого провадження накладено арешт на кошти боржника.
25.10.2024 на підставі Ухвали Дніпровського апеляційного суду № 243/1724/24 від 02.10.2024, старшим державним виконавцем Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сіриком С.В. у виконавчому провадженні ВП№76385604 було зупинено вчинення виконавчих дій, а також винесено постанову про зняття арешту з коштів боржника.
Так, з пояснень скаржника ОСОБА_1 вбачається, що він визнає, що за даним виконавчим провадженням державний виконавець Сірик С.В. виконав вимоги ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» та зняв арешт з коштів боржника у зв'язку з відповідною ухвалою суду, і банки отримали постанову, яка дозволила зняти арешт у цій частині.
Тому у даному виконавчому провадженні старший державний виконавець Сірик С.В. діяв виключно в межах своїх повноважень та Закону України «Про виконавче провадження», та не порушував прав боржника ОСОБА_1 .
Відповідно до листа від 25.11.2025 №20.1.0.0.0/7- 251113/93981, виданого АТ КБ «ПриватБанк», 12.11.2024 Банк отримав від Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Постанову про арешт коштів боржника від 11.11.2024 ВП НОМЕР_2. Постанова накладає арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення у розмірі 3630.80 грн.
02.09.2025 Банк отримав від Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Постанову про арешт коштів боржника від 02.09.2025 ВП НОМЕР_1. Постанова накладає арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення у розмірі 19822,32 грн..
Отримавши зазначений документ про арешт, Банк був зобов'язаний прийняти його до виконання та накласти арешт.
Також, 11.11.2024 старшим державним виконавцем Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гогіберідзе Е.С. за заявою АТ «Юнекс Банк» відкрито виконавче провадження ВП№76384894 з виконання виконавчого листа №2/243/746/2024, виданого Слов'янським міськрайонним судом Донецької області 13.09.2025 на стягнення з ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. Рішення суду набуло законної сили 01.08.2024.
11.11.2024 в межах цього виконавчого провадження накладено арешт на кошти боржника.
В ході проведених виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_3, спрямованих на примусове виконання виконавчого документа, у боржника майно, на яке може бути звернення стягнення, не виявлено.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Так, 02.12.2024 старшим державним виконавцем Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гогіберідзе Е.С. у виконавчому провадженні ВП№76384894 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Посилання ОСОБА_1 на те, що відповідно до статті 40 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження, є безпідставними.
Як встановлено, 11.11.2025 у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_5 було винесені постанови про повернення судового наказу № 2-н/243/2416/2021 в стягувачу ОКП «Донецьктеплокомуненерго», на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними).
Також, 11.11.2025 у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_3 було винесені постанови про повернення виконавчого листа № 2/243/746/2024 стягувачу АТ «Юнекс Банк», на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними).
Згідно частини п'ятої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.
Згідно частини четвертої статті 40 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Одночасно, судовий наказ 2-н/243/2416/2021 та виконавчий лист № 2/243/746/2024 не були визнані такими, що не підлягають виконанню, доказів протилежного скаржником не надано, а отже передумов, визначених статтею 40 ЗУ «Про виконавче провадження» для зняття арешту з майна(коштів) боржника в даному випадку судом не встановлено.
Крім того, суд наголошує, що виконавий лист та судовий наказ не було повернуто до суду, оскільки суд не є стягувачем у даних справах, а було повернуто саме стягувачам, якими є ОКП «Донецьктеплокомуненерго» та АТ «Юнекс Банк».
Отже, повернення виконавчого документа стягувачу, у даному випадку, не є підставою для зняття арешту з майна боржника та виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників, а тому державні виконавці Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції діяли в межах своїх повноважень та у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».
Що стосується вимог скарги ОСОБА_1 щодо виключення відомостей про боржника ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників в рамках виконавчого провадження ВП№76385604, то суд приходить до переконання, що в цій частині скарга не підлягає задоволенню, оскільки виконавче провадження ВП№76384604 не закрито, відомості про те, що виконавчий лист повернуто стягувачу у суду відсутні, а лише наявна інформація про зупинення виконавчого провадження на підставі Ухвали Дніпровського апеляційного суду №243/1724/24 від 02.10.2024.
Окрім цього, слід зазначити, що відповідно до частин першої та другої статті 56 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (частини третя та четверта статті 56 Закону № 1404-VIII).
Аналіз вище зазначених норм дає підстави для висновку, що державний та/або приватний виконавець перед накладанням арешту повинен з'ясувати суму та статус грошей, що знаходяться на рахунку боржника, і у постанові про накладання арешту серед інших відомостей вказати про суму коштів, на яку накладається арешт, або зазначити, що арешт поширюється на кошти на усіх рахунках, у тому числі, що будуть відкрити після накладення арешту. Накладання арешту на суми, що перевищують суми, визначені виконавчим документом, та перевищують суми витрат виконавчого провадження, що підлягають стягненню, є незаконним.
Отже, при накладенні арешту на грошові кошти боржника, державним виконавцем не було порушено жодних вимог ЗУ «Про виконавче провадження».
Разом з тим, суд вважає належним зазначити, що скаржник є багатодітним батьком, що підтверджується посвідченням, виданим відповідно до постанови КМУ № 209 від 02.03.2010 та Закону України «Про охорону дитинства», є внутрішньопереміщеною особою, у нього відсутні офіційні доходи, а також інше рухоме та нерухоме майно, на яке можна звернути стягнення, тому наявність на теперішній час арешту майна боржника не співвідноситься з метою застосування цього обтяження, визначеного ч. 1 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження», і подальше його збереження не спрямоване на забезпечення виконання рішення суду, що є основною метою арешту у виконавчому провадженні. Відтак такий арешт лише безпідставно впливає на обсяг прав скаржника, як власника арештованого майна. За наведених обставин вбачається порушення прав боржника, як власника майна, на користування та розпорядження таким майном у зв'язку з існуючим обтяженням майна у вигляді арешту, за рахунок якого не може бути забезпечене реальне виконання рішення суду за відсутності виконавчого провадження у зв'язку з повернення виконавчих листів стягувачам.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога ОСОБА_1 щодо зобов'язання зняти арешт з грошових коштів, є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки виконавчі листи у виконавчих провадженнях повернуті стягувачу, на даний час повторно не пред'явлені, а існуючий арешт в межах цих виконавчих проваджень, позбавлятимуть скаржника на мінімальне задоволення потреб його багатодітної сім'ї.
Щодо вимоги зобов'язання Слов'янський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України негайно направити підтвердження про зняття арештів і розблокування коштів у всі банки та фінансові установи, які отримували постанови про арешт коштів боржника, то ці вимоги задоволенню не підлягають, оскільки обов'язок виконавця вживати необхідних заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії встановлений Законом України «Про виконавче провадження» і додатково покладення цього обов'язку судовим рішенням не потребує.
Виходячи зі змісту статті 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 259-261, 353-354, 450-451 ЦПК України, суд,-
Скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа: старший державний виконавець Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сірик Станіслав Володимирович, на дії, бездіяльність органу примусового виконання - задовольнити частково.
Зобов'язати старшого державного виконавця Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 скасувати арешт на грошові кошти боржника накладений, в межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_5.
Зобов'язати Слов'янський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати арешт на грошові кошти боржника накладений, в межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_3.
У задоволенні іншої частини вимог скарги - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в судову палату по цивільних справах Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвалу суду складено 25 грудня 2025 року.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області О.В. Агеєва.