Справа № 484/6615/25
Провадження № 2/484/2872/25
Ухвала
про залишення позову без руху
29.12.2025 року Первомайський міськрайонний суд Миколавїської області у складі: головуючого судді Максютенко О.А.,
за участю секретаря Завірюха В.Ю.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у загальному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом
встановив
28.11.2025 року в інтересах позивачки ОСОБА_1 звернувся до суду її представник, адвокат Болквадзе Б.М., із позовом доОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
09.12.2025 року ухвалою суду відкрито загальне позовне провадження та справа призначена до розгляду в підготовчому засіданні.
Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в підготовче засідання не з'явився.
Відповідачка в підготовче судове засідання надала заяву про розгляд справи у її відсутніть, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.
Згідно з ч.ч. 11, 12 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки (позовної) заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Також відповідно до пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивачем надано письмові докази, а саме "Свидетельство о смерти" на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство російська федерація; місце видачі: "94700011 отдел записи актов гражданского состояния администрации Ломоносовского муниципального району Ленинградской области" від 23 травня 2024 року та довідка про смерть № А-02304 ОСОБА_3 від 03.09.2024 року, які викладені російською мовою, без належного перекладу на державну мову. До письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином.
Відповідно до ст. 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова. Відповідно до частини першої статті 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа №10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
Відповідно до статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Статтею 95 ЦПК України визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
До письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.
Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. Нотаріус засвідчує справжність підпису перекладача на перекладі тексту документа за правилами, передбаченими пунктом 6 глави 7 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Підпис перекладача на нотаріальному документі виконується ним власноручно у присутності нотаріуса. При засвідченні справжності підпису перекладача, нотаріусу необхідно встановити особу перекладача, а також його кваліфікацію.
У Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України прямо не вказано, яким кваліфікаційним вимогам повинен відповідати перекладач, а лише зазначено, що перекладач разом з документом, який встановлює його особу, повинен надати документ, що підтверджує його кваліфікацію. Для перекладу надаються оригінали документів або їх нотаріально засвідчені копії. Документи, викладені на двох і більше окремих аркушах, що подаються для засвідчення вірності перекладу або засвідчення справжності підпису перекладача, повинні бути з'єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності, пронумеровані і скріплені підписом відповідної посадової особи та печаткою юридичної особи (у разі наявності), яка видала документ.
Суд звертає увагу позивача на те, що переклад документів може бути здійснено лише тією особою, чи органом, які мають право на здійснення відповідного перекладу з наданням відповідних дозволів, та які повинні бути належним чином посвідчені.
Таким чином документи, на які посилається позивач в обґрунтування позовної заяви , не перекладені на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат», що може потягнути за собою визнання цих доказів судом не належними .
Позивачу належить подати суду здійснений в установленому законом порядку переклад українською мовою усіх документів, викладених російською мовою, копії яких долучено до заяви.
За таких обставин, оскільки судом встановлено, що провадження у справі відкрите без додержання вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, суддя вважає за необхідне залишити зазначений позов без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків та роз'яснивши наслідки невиконання вимог цієї ухвали.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя
постановив
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом- залишити без руху та роз'яснити позивачеві про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки.
Вказані недоліки слід усунути в строк до 16.01.2026 року.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позов буде залишено без розгляду.
Розгляд підготовчого судового засідання відкласти до 16.01.2026 року до 10- години.
Копію ухвал направити позивачу та його представнику для виконання.
Суддя