Справа № 481/1176/21
Провадж.№ 1-кп/481/4/2025
іменем України
29.12.2025 року Новобузький районний суд Миколаївської області у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Новий Буг, Миколаївської області кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 грудня 2019 року за № 12019150310000732
по обвинуваченню :
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новий Буг, Миколаївської області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, працюючого торговим представником в Торговому домі «Ірвіс», одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
по даному кримінальному провадженню обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Судом встановлено, та визнано доведеним, що 09.12.2020 обвинувачений ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у порушення вимог ст. 69 Лісового кодексу України, Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №761 від 23.05.2007, «Про врегулювання питань спеціального використання лісових ресурсів», порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, не маючи спеціального дозволу для використання лісових ресурсів, лісорубного або лісового квитка, здійснив порубку сироростучих дерев в кількості 60 штук, у виділі 20 кварталу 15 лісового урочища «Цегельний завод» Новобузького району Миколаївської області, що на праві постійного користування належить ДП «Баштанське лісове господарство» (Новобузьке лісництво), чим спричинив матеріальну шкоду ДП «Баштанське лісове господарство» на загальну суму 124 784, 27 грн.
Окрім того, ОСОБА_3 17.12.2020 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у порушення вимог ст. 69 Лісового кодексу України, Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №761 від 23.05.2007, «Про врегулювання питань спеціального використання лісових ресурсів», порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, не маючи спеціального дозволу для використання лісових ресурсів, лісорубного або лісового квитка, здійснив порубку сироростучих дерев в кількості 106 штук, у виділі 15 кварталу 15 лісового урочища «Цегельний завод» Новобузького району Миколаївської області, що на праві постійного користування належить ДП «Баштанське лісове господарство» (Новорбузьке лісництво), чим спричинив матеріальну шкоду ДП «Баштанське лісове господарство» на загальну суму 314 093,92 грн.
Також, ОСОБА_3 , обвинувачується в тому, що 23.12.2020 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у порушення вимог ст. 69 Лісового кодексу України, Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №761 від 23.05.2007, «Про врегулювання питань спеціального використання лісових ресурсів», порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, не маючи спеціального дозволу для використання лісових ресурсів, лісорубного або лісового квитка, здійснив порубку сироростучих дерев в кількості 38 штук, у виділі 22 кварталу 15 лісового урочища «Цегельний завод» Новобузького району Миколаївської області, що на праві постійного користування належить ДП «Баштанське лісове господарство» (Новорбузьке лісництво), чим спричинив матеріальну шкоду ДП «Баштанське лісове господарство» на загальну суму 114 719,18 грн.
Позиція обвинуваченого ОСОБА_3 .
Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав, заперечив вчинення ним будь-яких протиправних дій. Пояснив, що він двічі, чи тричі укладав договори із лісництвом про надання послуг, а саме на випил кубомаси та прибирання гілля. Для роботи надавались лісорубні квитки, які спочатку були у обвинуваченого, а потім у ОСОБА_7 . Конкретні дерева вказані у договорі не були, здається випилювали породи акація, в'язь, гладиш. Вирубка була вибіркова, ділянку вказував лісник ОСОБА_8 , а дерева, які йшли під спилювання, були помічені клеймами або зарубками. Просив суд визнати його не винуватим оскільки він працював на підставі договорів, і виконував вказівки лісничого.
Представник потерпілого направив заяву про слухання справи в його відсутність, цивільний позов підтримав та просив задовольнити.
Мотиви, з яких виходив суд при ухваленні вироку в частині визнання винуватим ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.246 КК України.
Судом були допитані свідки, які надали наступні пояснення.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що право на санітарну вирубку дерев надавав право лісорубочний квиток, на який у свою чергу дає дозвіл Херсонлісозахист. Його дія до 31.грудня поточного року. Надалі лісгосп сам вирішує хто буде виконувати цю роботу. Раніше лісники самі виконували роботи по вирубці лісу, але коли бригаду ліквідували, наймали працівників. Так було укладено договір із ОСОБА_3 та бувшим Баштанським лісництвом. При роботі його мати при собі не обов'язково на лісосікі, він може залишитись в лісництві, або в лісгоспі. Перед початком роботи робиться от вод лісосіки в рубку. Якщо це санітарна рубка, то вибираються лише сухі дерева. На деревах ставляться клейма з цифрами і надрубується саме дерево. Сформовані документи направляються в Миколаїв в екологію та Херсонлісозахист. Потім з цих організацій приїжджають спеціалісти, перевіряють дану роботу, клейма. Якщо усе добре, то надається дозвіл, і бригада має зайти і вирубати помічені дерева. Отвод може робитись за рік чи два до вирубки, тому на момент роботи його може бути погано видно. Лісорубочний квиток надає дозвіл до 31 грудня поточного року звалити дерево, і до березня місяця наступного року надається дозвіл на прибирання хмизу та на вивіз деревини, оскільки буває що до Нового Року не встигають через погодні умови, то роботи проводяться до кінцевого результату.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що приблизно у 2018 - 2020 роках він за пропозицією обвинуваченого працював у лісництві, займались випилюванням дерев, оскільки як зрозумів свідок, у між обвинуваченим і лісництвом було укладено договір підряду. В якийсь із днів до лісу приїхав невідомий чоловік і представився працівником СБУ. Коли приїхав обвинувачений то показав лісорубний квиток, чи щось інше. Пізніше приїхали працівники поліції, відібрали пояснення і поїхали. Через пару днів у лісі до них знову підійшли невідомі чоловіки, сказали, що вони грибники, але по розмові свідок зрозумів, що вони не місцеві. Про цю ситуацію сідок повідомив ОСОБА_8 , але він повідомив, що усе добре, документи в порядку. В останній раз на вирубці свідок був приблизно в кінці листопада чи на початку грудня 2020 року. Потім настало різке похолодання, почались дощі, ніхто не заїжджав в ліс, потім вони тільки заїхали в ліс і відразу сталось затримання. Крім того пояснив, що під час роботи стояла задача прорубати прохід, потім вичистити сухі дерева, хворі чи з подвійним стовбуром. Робітники самі визначали які дерева вирубати, а потім уже, на самих пеньках працівники лісництва ставили мітки.
Свідок ОСОБА_10 (батько обвинуваченого) суду пояснив, що він має у власності транспортний засіб ЗІЛ 431610 д/н НОМЕР_1 . Обвинувачений працює по трудовому договору з ОСОБА_11 . Свідку інколи телефонував ОСОБА_8 коли потрібно було забезпечити перевезення, свідок приїжджав, дрова були вже напиляні. Свідку грузили в автомобіль деревину він відвозив за наданою адресою. Погрузка була у Баратівському лісництві, яке відноситься до Баштанського. ОСОБА_8 повідомляв куди саме приїхати. Коли приїжджав там були ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , які дрова пиляли і завантажували. Періодичність приїзду була зв'язана з погодними умовами, оскільки була зима. Як тільки була можливість заїхати до лісу то їхав. ОСОБА_8 давав свідку товаротранспортну накладну на дрова. Під час порубки обвинуваченого свідок не бачив, а він приїжджав з ОСОБА_8 . Під час порубки деревини бачив що дерева були помічені. Дерева були частково сухими. Верхушки дерев і навіть більше були сухі. На пеньках помітки були фарбою.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснив що обвинувачений запропонував йому роботу, потрібно було робити в Баратівському лісі санітарну вирубку. ОСОБА_3 показував документи що все законно, але свідок їх не читав. О 8 годині ранку обвинувачений забирав свідка на легковому авто і віз на роботу, показував що робити. Ввечері забирав додому. Також із свідком працював напарник ОСОБА_14 . Кожне дерево було позначено. Був в'язь, акація і гладиш. Нарубати треба було повний прицеп автомобіля ЗІЛ ОСОБА_15 . Свідок був просто грузчиком. ОСОБА_16 . Пилою і бензином забезпечував обвинувачений. Працювали в залежності від погодних умов. Протягом дня загружали максимум одну машину. Дуб, ялину, сосну свідок не пиляв. Були випадки, що дров напиляли, а автомобіль через погодні умови не може заїхати. За роботу обвинувачений платив 200-250 гривень у день.
Свідок ОСОБА_17 , помічник лісничого ДП Баштанського ЛГ Новобузького лісництва, суду пояснила ( була допитана повторно за клопотанням сторони захисту), що прорідження робиться раз на 10 років і дозвіл надає лісопорядкуванням. Санітарні рубки - щороку обстежується і Херсонлісозахист погоджує , також погоджується з Миколаєвом і видають лісорубний квиток. Виписує лісорубний квиток директор ДП Баштанського ЛГ. Потім укладається договір і заходять працювати. ОСОБА_3 працював тимчасово по цивільно-правовому договору. В 2020 році коли розпочинали рубки, ОСОБА_3 звернувся до Новобузького лісництва і з ним уклали договір про санітарну рубку. По завершенню рубки оглядається ділянка і квиток разом з документами повертається в ДП. Квиток видається до кінця року. Вивіз і зачистка до 30 березня ( зазначено на квитку позаду). Тобто кладь може лежати. Контролює рубку - майстер лісу. Після порубки - складається акт огляду і він завіряється лісничим і майстром лісу, протягом 2 тижнів. Відведені дерева клеймами мітять, і після рубки мітять зверху пеньки. Порода на ділянці 15:15 де здійснювалася вирубка 23.12.2020 року - була в'яз, що видно із документів по відводу, матеріалів лісовпорядкування. На ділянці де йшла рубка майстер лісу був ОСОБА_26. ОСОБА_18 був присутній на рубці згідно документів( матеріалів відводів), оскільки не було майстра лісу. Органи охорони природи робили огляд зрубленої деревини, але лісгосп не повідомляли і працівники лісгоспу не були присутні. Свідок на кожен продаж та відвантаження деревини виписувала ТТН, без якої обвинувачений не мав права транспортувати дерево, і ТТН на наступний день вже не є дійсною.
Свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що органами поліції було виявлено факт правопорушення, здається в грудні 2019 року. В той час в Новобузькому лісництві проводилися санітарні рубки на підставі лісорубного квитка виданого ДП Баштанським ЛГ, свідок виписував квиток. Щодо факту порушення, як пояснював лісничий, після вирубки в той момент проводилася зачистка ( прибирався хмиз і т.д.). Ще там були дерева повалені сухі - це була зачистка. Вирубка була з дозволу, кошти за реалізацію поступали в касу лісового господарства. Фіксація вчинення правопорушення на лісосіці була вчинена без присутності працівників лісового господарства. Станом на 09 та 17 грудня 2020 року свідок працював директором ДП Баштанського ЛГ. Лісорубний квиток видається лісгоспом лісничому на території якого проводиться рубка. Лісничий вже організовує подальшу роботу. На ОСОБА_8 лісорубний квиток виписувався. Після рубки складається акт про закінчення рубки. Але є ще місяць на зачистку. Тобто зачищається територія, а якщо є ліквідна деревина то вона взагалі реалізується. Після закінчення терміну лісорубного квитка особа не має права вивозити деревину. Були приклади коли рубка не була закінчена у зв'язку з погодними умовами то за заявами (зверненнями) я продовжував термін на необхідний строк. Свідок дізнався про факт правопорушення коли до них заїхала група з 5 чоловік в кантору лісгоспа і зробили виїмку документів, рішень. За фактом даного кримінального провадження це була вибіркова санітарна рубка. Дозвіл надавав спеціалізований орган в Херсоні. Вони виїжджають для обстеження ділянок санітарних рубок на наше запрошення, разом з спеціалістом з Миколаєва та за участі нашого спеціаліста . Після обстеження погоджують таку санітарну рубку і вже потім лісгосп виписує лісорубний квиток на право проведення робіт. Лісорубний квиток виписується керівником лісгоспу або головним лісничим. Отримує лісничий і знаходиться у нього. Копію можна роздрукувати і надати лісорубам для уникнення запитань. Після закінчення рубки разом з актом він здається у лісгосп.
Окрім того, суд на підтвердження обвинувачення дослідив письмові докази, надані прокурором , якими вставлено наступне:
-витягом з ЄРДР по кримінальному провадженню № 12019150310000732 від 03.12.2019 року, відомості про яке було внесено о 09:18:46 год, ( а.к.п.69 том.№2) про те, що до чергової частини Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області надійшла заява від начальника ВПСК «Херсонська дистанція захисних лісонасаджень» ОСОБА_20 про притягнення до кримінальної відповідальності невідомих осіб, які незаконно вирубали 344 дерева до ступеня припинення росту в смузі відведення залізниці перегону « Туркули- Снігурівка»;
-витягом з ЄРДР по кримінальному провадженню № 12020150000000365 від 24.12.2020 року, відомості про яке було внесено о 18:39:14 год, ( а.к.п.74 том.№2) про те, що під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019150310000732 від 03.12.2019 встановлено, що 09.12.2020 невідомі особи діючи на території лісового урочища «Цегельний завод» у Новобузькому районі Миколаївської області, діючи без передбаченого законом дозволу, здійснили вирубку деревини в кількості 60 дерев;
-протоколом огляду місця події від 09.12.2020, із відеозаписом, проведеним по кримінальному провадженню № 12019150310000732 від 03.12.2019 під час якого, було оглянуто земельну ділянку в Новобузькому районі в урочищі «Цегельний завод», під час якого виявлено 60 свіжих спилів дерев зовні схожих на породу «Акація» ( а.с. 79-83 т.2);
-витягом з ЄРДР по кримінальному провадженню № 12020150000000367 від 24.12.2020 року, відомості про яке було внесено о 18:43:39 год, ( а.к.п.97 том.№2) про те, що під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019150310000732 від 03.12.2019 встановлено, що 17.12.2020 невідомі особи діючи на території лісового урочища «Цегельний завод» у Новобузькому районі Миколаївської області, діючи без передбаченого законом дозволу, здійснили вирубку деревини в кількості 108 дерев;
-протоколом огляду місця події від 17.12.2020, із відеозаписом, проведеним по кримінальному провадженню № 12019150310000732 від 03.12.2019 під час якого, було оглянуто земельну ділянку поблизу с. Баратівки в Новобузькому районі з координатами 47°38'17.5"N 32°26'38.2"E в урочищі «Цегельний завод», кадастровий номер 4824510000:04:000:0306, під час якого виявлено свіжі спили дерев, на пеньках яких не було жодних маркувань ( а.с. 100-103 т.2) ;
-протоколом огляду місця події від 18.12.2020, із відеозаписом, проведеним по кримінальному провадженню № 12019150310000732 від 03.12.2019 під час якого, було оглянуто земельну ділянку лісового урочища «Цегельний завод» в Новобузькому районі з координатами 47°640842 E 32.445645 в урочищі «Цегельний завод», під час якого виявлено автомобіль марки «ЗІЛ 431610», державний номер НОМЕР_2 , біля якого перебували ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , які проводили лісорубні роботи ( а.с. 148-154 т.2) ;
-вимірювальні роботи під час огляду місцевості проводились за допомогою рулетки вимірювальної металевої, яка відповідно до Свідоцтва № 59/180 від.17.03.2020 пройшла повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, про що було складено польову перелікову відомість знищених ( зрубаних, спиляних) та/або пошкоджених до ступеня припинення росту дерев в лісовому урочищі «Цегельний завод» ( а.с.155 -156 т.2);
-витягом з ЄРДР по кримінальному провадженню № 12020150000000367 від 24.12.2020 року, відомості про яке було внесено о 18:46:35 год, ( а.к.п.175 том.№2) про те, що під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019150310000732 від 03.12.2019 встановлено, що 23.12.2020 невідомі особи діючи на території лісового урочища «Цегельний завод» у Новобузькому районі Миколаївської області, діючи без передбаченого законом дозволу, здійснили вирубку деревини в кількості 38 дерев;
-протоколом огляду місця події від 05.01.2021, із відеозаписом, який було проведено за участю спеціаліста - інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу ОСОБА_21 . Місцем огляду була ділянка, яка розташована в лісовому урочищі «Цегельний завод» в Новобузькому районі Миколаївської області за координатами геолокації 47.64.0842 Е 32.56.45. Під час огляду виявлено 38 пород дерев дуба та в'язу, які пошкоджені до ступеня припинення росту, шляхом спилювання ( а.с.195-203 т.2);
-протоколом обшуку від 23.12.2020 року, який був проведений на підставі Ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.12.2020 в адміністративній будівлі ДП «Баштанське лісництво», та під час якого були вилучені речі та документи, які використовуються в незаконній діяльності пов'язаній з незаконною вирубкою деревини, без передбаченого законом дозволу та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення( а.с.210-220 т.2);
-протоколом обшуку від 23.12.2020 року, який був проведений на підставі Ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.12.2020 в адміністративній будівлі ДП «Новобузьке лісництво», та під час якого були вилучені речі та документи, які використовуються в незаконній діяльності пов'язаній з незаконною вирубкою деревини, без передбаченого законом дозволу та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення( а.с.01-12 т.3);
-протоколом обшуку від 23.12.2020 року, який був проведений на підставі Ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.12.2020 в автомобілі марки «ЗІЛ 431610» реєстраційний НОМЕР_2 , та під час якого були вилучені ТТН у кількості 3 штуки; 8 аркушів з чорновими записами; блокнот з чорновими записами; автомобіль марки «ЗІЛ 431610», державний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_10 ,( а.с.17-26 т.3);
-протоколом обшуку від 23.12.2020 року, який був проведений на підставі Ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.12.2020 за місцем проживання ОСОБА_8 , та під час якого було виявлено мобільний телефон марки Nokia, у якому знаходилась сім-карта із номером НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , та оглянуто його вміст ( а.с.90-97 т.3);
-протоколом обшуку від 23.12.2020 року, який був проведений на підставі Ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.12.2020 за місцем проживання ОСОБА_7 , та під час якого було виявлено мобільний телефон марки Lenovo, у якому знаходилась сім-карта із номером НОМЕР_5 , та мобільний телефон Nokia із номером НОМЕР_6 ( а.с.98-106 т.3)
-протоколом обшуку від 23.12.2020 року, який був проведений на підставі Ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.12.2020 автомобіля марки «ВАЗ 21214», д.н.з. НОМЕР_7 , та під час якого було виявлено та вилучено письмові доказти ( а.с.134-143 т.3);
-протоколом обшуку від 23.12.2020 року, який був проведений на підставі Ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 17.12.2020 за місцем проживання ОСОБА_3 , та під час якого було виявлено та вилучено бензопилу без шини ;договір № 7к від 27.01.2020; лісорубний квиток на 1 аркуші; акт лісотологічного обстеження на 2020 рік; перепис лісів на 2020 рік ( а.с.144-157 т.3);
-Матеріалами службової перевірки від 03.02.2021 року, якими встановлено, що рубки, які здійснювалися в лісовому урочищі «Цегельний завод» Новобузького лісництва ДП «Баштанське лісове господарство» 17.12.2020 та 23.12.2020 відносяться до незаконних ( а.с.11т.4). З ОСОБА_3 укладено договір цивільно-правового характеру від 17.09.2020 року № 59Т на виконання робіт із заготівлі деревини,термін дії договору 30.11.2020 року. Проведення рубок у грудня 2020 року у межах кварталу №15 цього урочища не було дозволено. (а.с.13т.4). ( а.с.183-208 т.3, а.с.1-222 т.4)
-протоколом про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж ( електронних інформаційних систем) від 11.01.2021. В ході процесуальної дії встановлено, що під час приватного спілкування ОСОБА_8 , по абонентському номеру, щляхом зняття інформації, що передається транспортними телекомунікаційними мережами, було отримано інформацію, яка містить фактичні дані про вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.246 КК України громадянином ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , а саме : 08.11.2020 під час розмови згадується про те, що напиляти потрібно нормальних дров, а не тонких. Крім того вони шукали покупців дров, і продавали по 2000-2200 грн за машину. Крім того, 09.11.2020 ОСОБА_8 в телефонній розмові попереджає ОСОБА_3 щоб той не виїжджав поки з лісу, оскільки в місті Новому Бузі перебуває два екіпажа поліцейських. Також із розмови яка між ОСОБА_3 і ОСОБА_8 відбулась 09.11.2020 о 8:59:40 зрозуміло що, дерева вирубувались на розсуд ОСОБА_3 та інших, які займались випилюванням, а вже потім на пеньках вони самі проставляли клейма. Також із розмов 10.11.2020 о 13:57:34 та 17:58:10, 18.11.2020 о 7:45, видно, що товаротранспортна накладна виписувалась одна на випадок перевірки, а на її підставі продавалось декілька машин дров. Крім того із розмов видно, що часто адреси доставки говорились уже після того, к машина була напружена і їхала з лісу, наприклад 19.11.2020 час 13:54:08, і з розмови зрозуміло, що товаро - транспортної накладної на продаж деревини водій автомобіля не мав. У розмові від 20.11.2020 о 17:21:47 ОСОБА_8 дає вказівку продавати дрова по 7000 грн. Із них 4500 віддати ОСОБА_8 , інша залишити як «навар». Крім того із розмов після 01.12.2020 року зрозуміло, що дерева продовжували випилюватись, робота не припинялась. У розмові між ОСОБА_8 та ОСОБА_17 остання повідомила, що в урочищі «Цегельний завод» вирубка деревини закрита. При цьому з розмов зрозуміло, що роботи там продовжуються вестись, але робітники почали помічати в урочищі сторонніх чоловіків ( а.с.41-85 т.5)
-протоколом про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж ( електронних інформаційних систем) від 26.01.2021 . В ході процесуальної дії встановлено, що під час приватного спілкування 17.12.2020 об 11:42 ОСОБА_3 повідомляє ОСОБА_9 про те, що можна спиляти два ряди дубів. Також під час спілкування ОСОБА_3 із ОСОБА_8 23.12.2022 о 9:02:25 зрозуміло, що найняті обвинуваченим працівники продовжують випилювати дерева , робити дорогу ( а.с.166-196 т.5)
-протоколом про результати -аудіо, -відеоконтролю розмови або інших звуків, рухів та людей, від 25.01.2021, з якого встановлено, що 23.12.2020 року починаючи з 11:07 год працівники поліції рухаються по лісовій місцевості та чутно звук працюючої бензопили. Пізніше встановлено, що ОСОБА_22 бензомоторною пилою помаранчевого кольору здійснює спил дерев, однак помітивши невідомих осіб, припинив роботу ( а.с.46-48 т.6).
-протоколом про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж ( електронних інформаційних систем) від 25.01.2021 . В ході процесуальної дії встановлено, що під час приватного спілкування між ОСОБА_9 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 судом отримано інформацію про фактичні дані, які вказують на вчинення злочину передбаченого ч.4 ст.246 КК України( а.с. 55-61 т.6)
-протоколом про результати -аудіо, -відеоконтролю розмови або інших звуків, рухів та людей, від 25.01.2021, з якого встановлено, що 09.12.2020 року починаючи з 11:12 год працівниками поліції на території лісового урочища «Цегельний завод» виявлені ОСОБА_23 які проводили проводили роботи по розпилу дерев ( а.с.75-79 т.6).
-протоколом про результати проведення негласної слідчої ( розшукової) дії - візуальне спостереження за особою, від 11.01.2021, з якого встановлено, що 17.12.2020 року було проведено спостереження за автомобілем ВАЗ 2113, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_8 , за кермом якого ОСОБА_3 ( а.с.94-98 т.6);
-протоколом про результати -аудіо, -відеоконтролю розмови або інших звуків, рухів та людей, від 25.01.2021, який було проведено 17.12.2020 починаючи з 10:23 год на території лісового урочища «Цегельний завод» ( а.с.102-107 т.6)
Надаючи оцінку доказам у даній конкретній справі, суд взяв до уваги, що Верховний Суд у постанові від 2 березня 2021 року у справі № 480/100/17 зазначав, що порушення порядку отримання доказів, яке призводить до їх недопустимості, визначається правилами допустимості доказів, передбаченими главою 4 § 1 КПК та іншими статтями КПК, в яких такі правила сформульовані. Також суд визнавав, що не будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість закон зобов'язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи, про що зазначено у Постанові Верховного Суду від 01 грудня 2020 року у справі № 318/292/18. Таким чином, у Постанові Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 236/4268/18, зазначено, що сторона, яка стверджує про процесуальні порушення, має не лише довести наявність таких порушень, а й обґрунтувати, що ці порушення позначилися або могли позначитися на результаті судового розгляду, у тому числі на допустимості доказів, використаних у судовому розгляді. Відповідно до частини 1 статті 87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, а саме відомості (фактичні дані), які отримані саме завдяки такому порушенню. Тобто закон вимагає встановити прямий причиновий зв'язок між порушенням прав людини і отриманими доказами. Верховний Суд зазначив, що не у всіх випадках порушення навіть фундаментальних прав і свобод особи під час кримінального провадження має прямий вплив на дотримання гарантій справедливого судового розгляду, зокрема й на допустимість доказів. Тому, навіть якщо докази отримані в той час, коли сталося порушення того чи іншого права, однак це порушення прямо не впливало на отримання доказу, а лише співпадало у часі, це не є достатньою підставою для висновку, що докази отримані «внаслідок» такого порушення. Таким чином, для вирішення питання, чи може порушення певних основоположних прав і свобод особи стати підставою для визнання доказів недопустимими, необхідно взяти до уваги не лише сам факт такого порушення, але й встановити його вплив на процес і характер отримання доказів.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року та «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів, суд як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» і така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Тож, такі докази, які надані прокурором є достатніми для висновку про доведеність висунутого обвинувачення поза розумним сумнівом, позаяк, підтверджують обставини, регламентовані ст. 91 КПК України, щодо події кримінального правопорушення, як то, часу, місця, способу його вчинення, перебігу подій та наслідків, що настали.
Оцінюючи перелічені докази сторони обвинувачення, суд визнає ці докази належними, оскільки вони як прямо, так і непрямо підтверджують існування обставин, які підлягали доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження.
Оскільки вищевказані докази обвинувачення були отримані у порядку, встановленому процесуальним кодексом, без суттєвих порушень норм процесуального закону та без порушення прав і свобод людини, суд визнає ці докази допустимими.
Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_3 .
Кримінальне правопорушення, передбачене ст.246 КК України, має матеріальний склад: об'єктивна сторона складається із суспільно небезпечного діяння, суспільно небезпечного наслідку та необхідного причинного зв'язку між діянням та наслідком. Суспільно небезпечне діяння за цією статтею виражається у незаконній порубці дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, а також їх перевезення, зберігання та збут. Отже, суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом на вчинення таких дій. Щодо наслідків вина може бути як у формі умислу, так і у формі необережності.
Обвинувачений вочевидь усвідомлював, що він не має відповідних дозволів на спилювання та перевезення дерев після 30.11.2020 року, вчиняються ці дії незаконно та спричиняють таким чином шкоду довкіллю.
Аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.4 ст.246 КК України, тобто у незаконній порубці дерев у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезенні, зберіганні, збуті незаконно зрубаних дерев, що спричинили тяжкі наслідки, знайшла своє підтвердження.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставин які, відповідно до ст.66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченого суд не встановив.
Обставино, які, відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Під час вчинення злочину, за даним кримінальним провадженням, обвинувачений ОСОБА_3 був осудний у розумінні ст. 19 КК України.
Мотиви призначення покарання .
При вирішенні питання щодо виду та міри покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ними нових злочинів, суд приймає до уваги роз'яснення, надані в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» що, відповідно до правил частини 1 статті 65 КК України, суди повинні призначати покарання у межах, встановлених санкцією статті (частини статті), що передбачає відповідальність за вчинений злочин, з урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу, обговорювати питання про призначення менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини, щиро покаялись, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки, неповнолітнім, інвалідам, особам похилого віку, та призначати більш суворе покарання за злочини, вчиненні на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованої групи, тощо.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_24 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз'яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2013 року № 7, ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують (обтяжують) покарання.
Водночас, згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Так, суд ураховує, що інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Досліджені дані про особу ОСОБА_24 указують на те, що він на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває і раніше не перебував, інформація про притягнення до адміністративної відповідальності відсутня, раніше не судимий, має родину, за місцем проживання характеризується позитивно.
Так, суд, вирішивши питання, передбачені ст. 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені ст. 65 КК України, приходить до переконання, що обвинуваченому слід призначити покарання за ч.4 ст.246 КК України у виді позбавлення волі.
Згідно з приписами ст. 75 КК, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Кримінально-правові норми, що визначають загальні засади та правила призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Зваживши наведені обставини суд з урахуванням положень, зокрема ст. 75 КК, приймає рішення про можливість чи неможливість звільнити особу від відбування покарання з випробуванням.
Ураховуючи вищевикладене, суд робить висновок про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 без відбування реального покарання у вигляді позбавлення волі та застосування до нього ст. 75 КК України, тобто - звільнення від відбування покарання з випробуванням, що найбільше відповідатиме меті його призначення відповідно до ст. 50 КК України, буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, зважаючи на його сталі соціальні зв'язки, давність вчиненого правопорушення, та те, що після 2020 року у суду відсутні відомості про притягнення обвинуваченого повторно до кримінальної чи адміністративної відповідальності.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд
Щодо доводів сторони захисту про відсутність підстав для стягнення на користь ДП «Баштанського лісового господарства» коштів у відшкодування шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор посилається на те, що ОСОБА_25 своїми злочинними діями, заподіяли шкоду ДП «Баштанського лісового господарства» у розмірі 553597,37 грн., що підтверджується висновками експертів за результатами проведення судових інженерно-екологічних експертиз, за матеріалами даного кримінального провадження.
1.Відповідно до розрахунку розміру шкоди, виконаного на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» проведеного Державною екологічною інспекцією Південно- Західного округу, загальна сума заподіяної шкоди складає 124 784, 27 грн. Відповідно до висновку експерта № 21-64 від 26.03.2021 судово-економічної експертизи загальний розмір шкоди складає 124 784,27 грн.
2.Відповідно до розрахунку розміру шкоди, виконаного на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» проведеного Державною екологічною інспекцією Південно- Західного округу, загальна сума заподіяної шкоди складає 314 093,92 грн. Відповідно до висновку експерта № 21-65 від 26.03.2021 судово- економічної експертизи, загальний розмір шкоди складає 314 093,92 грн.
3.Відповідно до розрахунку розміру шкоди, виконаного на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» проведеного Державною екологічною інспекцією Південно- Західного округу загальна сума заподіяної шкоди складає 114 719, 18 грн. Відповідно до висновку експерта № 21-66 від 26.03.2021 судово- економічної експертизи, загальний розмір шкоди складає 114 719,18 грн.
В результаті зазначених протиправних дій ОСОБА_3 завдано матеріальну шкоду державі на загальну суму 553 597, 37 грн., що більш ніж у шістдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню використання на території України.
Відповідно до приписів статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Згідно статті 105 Лісового кодексу України особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.
Відповідно до статті 107 цього Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Згідно зі ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Таким чином, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства внаслідок незаконної порубки повинен нести обвинувачений ОСОБА_24 .
Згадані висновки судових експертиз є належними письмовими доказами, якій підтверджують розмір завданої шкоди.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені належить вирішити за правилами ст. 124 КПК України, а долю речових доказів - згідно із положеннями ст. 100 того ж Кодексу.
Документально підтверджені процесуальні витрати за проведення судових експертиз по кримінальному провадженню, за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 246 КК України, в сумі 8580.50 грн, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Питання про речові докази по кримінальному провадженню, за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 246 КК України, підлягають вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого під час досудового розслідування не обирався та підстав для його обрання суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, призначити йому покарання в виді 05 /п'яти / років позбавлення волі .
На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку два роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки періодично з'являтись на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти його про зміну місця проживання роботи або навчання.
Строк відбування покарання рахувати з моменту проголошення вироку, відповідно до ст. 165 КВК України.
Документально підтверджені судові витрати на залучення експертів на загальну суму 3580 (три тисяч п'ятсот вісімдесят ) грн. 50 коп, стягнути з ОСОБА_3 .
Арешт накладений за ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 11.01.2021 року на - дві бензопили марки "Штіль" МС-180, в робочому стані; пластикову ємкість об'ємом 6 л, з залишками паливно-мастильної рідини; пластикову ємкість об'ємом 2 л, з мастильною рідиною, на підставі ч.4 ст. 174 КПК України - скасувати.
Цивільний позов прокурора в інтересах ДП «Баштанське лісове господарство», задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 шкоду, заподіяну внаслідок незаконної порубки сиро ростучих дерев в кварталі 15 у виділах 15. 20. 22 та належать на праві постійного користування ДП «Баштанське лісове господарство», в загальній сумі 553597 (п'ятсот п'ятдесят три тисячі п'ятсот дев'яносто сім ) грн 37 коп. до бюджету ДП «Баштанське лісове господарство» на р/р UA 373808050000000026009168587, який відкрито у філії АТ «РАйффайзен банк Аваль», код МФО - 380805, ЄДРПОУ - 00992542.
На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Новобузький районний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, захиснику, представнику потерпілого та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні під час оголошення вироку.
Головуюча суддя ОСОБА_1