Справа № 473/6385/25
іменем України
"29" грудня 2025 р. місто Вознесенськ
Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Зубар Н.Б., за участю секретаря судових засідань Нікітченко М.Р., особи, яка притягується до відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до відповідальності за ст.173 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з протоколом зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , обліковий номер платника податків НОМЕР_1
У протоколі серія ВАД №873564 від 30.11.2025 року в розділі склад адміністративного правопорушення поліцейським, який склав цей протокол, зазначено, що: «30.11.2025 року близько 16-50 год. ст.Трикратне по вул.Залізнична неподалік буд.50 ОСОБА_1 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме (запах алкоголю з ротової порожнини), знаходячись в громадському місці, нецензурно лаялась та кидалась битися в бік сусідки ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок і спокій громадян». В протоколі потерпілою зазначена ОСОБА_2 , свідки в протоколі відсутні.
Дії ОСОБА_1 поліцією кваліфіковані за ст.173 КУпАП.
ОСОБА_1 пояснила, що кілька років просила сусідку прибрати гілку Тому вона спиляла гілку. Так як сусідці було байдуже. Сусідка поставила каміння за 1,5 м від забору. Вказала, що вони живуть в місці, де немає людей.
Окрім протоколу ВАД №873564 від 30.11.2025 року судом було досліджено долучені до нього матеріали та встановлено, що вони не підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а саме дрібного хуліганства.
До справи долучено рапорт чергового Вознесенського РУП ГУНП від 30.11.2025 р. про те, що зареєстровано заяву за № 18092 від 30.11.2025 р. як інші тілесні ушкодження. До служби 102 надійшло повідомлення про те, що за адресою АДРЕСА_3 хвилин тому сусідка побила заявницю, зараз продовжують погрожувати. Заявник ОСОБА_2 .
Згідно з протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 30.11.2025 року ОСОБА_2 зазначила, що 30.11.2025 близько 16-30 год. в АДРЕСА_4 ОСОБА_1 , яка проживає по сусідству вчинила хуліганські дії відносно ОСОБА_2 , а саме висловлювалась словами брутальної лайки в її бік та пошкодила хвіртку на воротах.
Згідно із заявою від 30.11.2025 р. ОСОБА_2 просить поліцію її попереднє звернення з приводу побиття її сусідкою ОСОБА_3 не розглядати, так як їй тілесних ушкоджень не завдано, до СМЕ в м.Вознесенську звертатись не бажає.
В письмових поясненнях, які вона надала працівникам поліції під час складання протоколу, ОСОБА_2 вказала, що 30.11.2025 р. вона знаходилась в будинку на адресою АДРЕСА_5 , близько 16-30 год. вона почула, що на вулиці біля її домоволодіння дерево породи горіх. Після чого у неї виник конфлікт з її сусідкою ОСОБА_1 , яка без дозволу почала спилювати гілки на дереві біля її домоволодіння. Вказала, що сусідка почала до неї кидатись, штовхнула та висловлювалась словами брутальної лайки у її бік, на зауваження не реагувала. Вказала, що вона зайшла до будинку, а її сусідка продовжувала. Все це відбувалось по АДРЕСА_4 , біля її будинку. ОСОБА_2 зазначила, що її сусідка при цьому перебувала в стані алкогольного сп'яніння. Вказала, що тілесних ушкоджень їй не завдано, на СМЕ до м.Вознесенська звертатись не бажає.
Суд має право врахувати як доказ письмові пояснення, надані поліції, оскільки відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 серпня 2023 року у справі №208/712/19 визначено, що: «Положення КУпАП не містять заборони використовувати у судовому рішенні письмові пояснення, надані службовій особі правоохоронного органу».
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ст.173 КУпАП.
Так стаття ст.173 КУпАП передбачає адміністративне стягнення за вчинення особою дрібного хуліганства, тобто вчинення нецензурної лайки в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Ознакою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, - є місце його вчинення, до якого законодавець відніс громадські місця. Поняття «громадські місця» визначено у Законі України від 22.09.2005 року №2899-IV «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», стаття 1 якого передбачає, що громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони. У даній справі відсутні докази того, що ОСОБА_1 вчинила дрібне хуліганство, а саме висловлювалася нецензурно в громадському місці, образливо чіплялась до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі та характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» №10 від 22 грудня 2006 року визначено, що при розгляді адміністративних та кримінальних справ про хуліганство необхідно встановити всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з'ясувати чи порушив підсудний своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, чи супроводжувалися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, а також з'ясувати причини й умови, що призвели до вчинення хуліганства. Мотивом хуліганства є неповага до суспільства, однак причини вчинення таких дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість) чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки. Тобто з об'єктивної сторони хуліганство, незалежно від виду відповідальності, характеризується порушенням громадського порядку та має бути вчинено в громадському місці, а з суб'єктивної - умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.
Велика Палата Верховного Суду в своїй Постанові від 03.07.2019 року справа №288/1158/16-к) зазначила таке: «15. За відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства».
Як зазначено в протоколі серія ВАД №873564 від 30.11.2025 року в розділі склад адміністративного правопорушення поліцейським, який склав цей протокол, до хуліганських дій ОСОБА_1 поліцією віднесено те, що остання виражалася нецензурною лайкою в бік своєї сусідки ОСОБА_2 . Окрім того з інших матеріалів провадження вбачається, що конфлікт стався між сусідами, а не через мотиви очевидної неповаги до суспільства, громадського порядку чи спокою громадян.
Згідно із п.15 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року №10 «Про судову практику у справах про хуліганство» - суди не повинні застосовувати заходи адміністративного стягнення, передбачені ст.173 КпАП, щодо осіб, дії яких містять ознаки злочинів (самоправство, завдання побоїв, заподіяння легких тілесних ушкоджень та ін.) або проступків, що не є дрібним хуліганством.
Згідно досліджених судом доказів вбачається, що в даному випадку відсутні дії, які згідно із ст.173 КУпАП становлять об'єктивну та суб'єктивну сторону даного правопорушення і матеріалами справи такі дії ОСОБА_1 не підтверджені.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо встановлено, що в діях особи відсутні подія і склад адміністративного правопорушення. Оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що вони не доводять наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, тому провадження слід закрити з підстав, що передбачені ч.1 п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.173, 247, 283-285 КУпАП, суд
на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , через відсутність в її діях складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області.
Суддя Н.Б.Зубар