29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"29" грудня 2025 р.Справа № 924/1038/25
м.Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., розглянувши заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення подану в межах справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАДЕУС МАРИН"
до Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004"
про стягнення 722 925,34 грн., з яких 585 011,70 грн. основний борг, 4664,00 грн. 3% річних та 133 249,64 грн. пеня
Представники сторін: не викликались
Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 16.12.2025 у справі №924/1038/25 залишено без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАДЕУС МАРИН" до Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" про стягнення 722 925,34 грн., з яких 585 011,70 грн. основний борг, 4664,00 грн. 3% річних та 133 249,64 грн. пеня на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
19.12.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі № 924/1038/25 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадеус Марин» на користь Приватного підприємства «Аграрна компанія 2004» 20 000,00 грн. витрат на професійну правову (правничу) допомогу. До заяви додано акт приймання-передачі наданих послуг від 17.12.2025, роздруківку з електронної пошти від 11.11.2025 та докази надіслання вказаної зави позивачу.
В обґрунтування заяви представник відповідача посилається на ч. 2 ст. 226 та ч.5 ст. 130 ГПК України, а також укладений 04.01.2021 між АО "Епсілон Груп" та ПП "Аграрна компанія 2004" договір про надання правової (правничої) допомоги №АК-040121, додаткову угоду від 14.10.2025, акт приймання - передачі наданих послуг від 17.12.2025, та стверджує, що оскільки розгляд справи завершено ухвалою суду про залишення позову без розгляду за заявою позивача, то відповідач поніс витрати на сплату гонорару адвокатському об'єднанню у сумі 20 000,00 грн., від якого представляв інтереси ПП "Аграрна компанія 2004" у справі №924/1038/25 адвокат Басняк Ю.Ю. згідно ордеру на надання правничої допомоги серії ВХ №1108491 від 14.08.2025 виданого Адвокатським об'єднанням «Епсілон Груп». Відповідач вказує на обсяг виконаної роботи в межах господарської справи, зокрема участь в усіх судових засіданнях та підготовку відзиву, ознайомлення з матеріалами справи, звернення до суду з клопотанням про відмову позивачу у прийнятті та приєднанні до матеріалів справи відповіді на відзив, який подано з пропуском встановленого в ухвалі строку, заперечення на відповідь на відзив. При цьому, звертає увагу на безпідставність позовної заяви на момент її подання, ненадання позивачем належних доказів у підтвердження позовних вимог, недобросовісну поведінку та відсутність жодних пропозицій від позивача щодо врегулювання спору, укладення мирової угоди чи будь-яких інших реальних намірів досягнення домовленостей з відповідачем.
Ухвалою суду від 22.12.2025 вищевказану заяву відповідача прийнято до розгляду та запропоновано ТОВ "АМАДЕУС МАРИН" подати письмову позицію з приводу поданої заяви відповідача в строк до 26.12.2025.
26.12.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання позивача, в якому останній просить задовольнити заяву ПП "Аграрна компанія 2004" частково та стягнути з ТОВ "Амадеус Марин" 5000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката, в іншій частині заяви просить відмовити. В обґрунтування неспівмірності заявлених відповідачем витрат вказує, що спір у даній справі не є складним, є розрахунковим, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв'язку із неналежним виконанням договорів і регулюються нормами Цивільного кодексу України, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу позивач вважає явно непропорційним обсягу та складності виконаних представником дій у межах розгляду цієї справи. У клопотанні вказано, що під час розгляду справи відбулася незначна кількість судових засідань, які не вимагали значних часових чи інтелектуальних затрат з боку представника відповідача. Крім того, у межах провадження представником відповідача було підготовлено та подано обмежену кількість процесуальних документів, які за своїм змістом є стандартними, не містять складної правової аргументації та не потребували значних зусиль для їх підготовки. З урахуванням викладеного та відповідно до принципів розумності, співмірності та справедливості, а також з урахуванням реального обсягу наданих правничих послуг, ТОВ "АМАДЕУС МАРИН" просить зменшити розмір компенсації витрат на правову допомогу до розумного та співмірного рівня, зокрема до 5000,00 грн.
При вирішенні заяви представника відповідача - адвоката Басняка Ю.Ю. про стягнення з позивача 20000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу судом враховуються положення ст. 59 Конституції України, якими передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У відзиві на позовну заяву відповідач просив стягнути з позивача 20 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 16.12.2025 у справі №924/1038/25 (набрала законної сили) залишено без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАДЕУС МАРИН" до Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" про стягнення 722 925,34 грн., з яких 585 011,70 грн. основний борг, 4664,00 грн. 3% річних та 133 249,64 грн. пеня на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України. У вказаній ухвалі не було вирішено питання про відшкодування відповідачу витрат на правову допомогу.
19.12.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі № 924/1038/25 та стягнення з позивача 20 000,00 грн. витрат на професійну правову (правничу) допомогу з доданим актом приймання-передачі наданих послуг від 17.12.2025.
При поданні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу відповідачем дотримано ч. 8 ст.129 ГПК України, оскільки подано докази понесення судових витрат в межах встановленого п'ятиденного строку після постановлення ухвали від 16.12.2025 у справі №924/1038/25.
Суд зазначає, що у ст. 130 ГПК України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат.
Так, відповідно до положень ч.ч. 5, 6 ст. 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
При компенсації правничих витрат відповідача у справі за рахунок позивача із застосуванням ч.5 ст. 130 ГПК України має бути встановлена необґрунтованість дій позивача, пов'язаних з розглядом справи, та необхідність понесення витрат відповідачем з надання правничої допомоги в порушеній позивачем справі (необхідність ознайомлення адвокатом з матеріалами справи, подання відзиву відповідачем у справі, участь адвоката в судових засіданнях, вчинення дій щодо збирання доказів та інше).
Таким чином, компенсація витрат позивачем за надану правничу допомогу відповідачу у випадку, зокрема, залишення позову без розгляду здійснюється з дотриманням загальних процесуальних гарантій щодо розподілу судових витрат за наслідком розгляду спору по суті, з дотриманням вимог, передбачених ч.5 ст. 126, ч.8 ст. 129 ГПК України. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21.
Відтак, з урахуванням наведеної правової позиції Великої Палати Верховного Суду питання щодо компенсації здійсненних відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, при залишенні позову без розгляду вирішується судом виключно на підставі відповідної заяви відповідача та у порядку, передбаченому ч.ч. 5, 6 ст. 130 ГПК України.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу, що ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду (правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 905/121/19, від 13.05.2021 у справі № 910/16777/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21, від 18.01.2022 у справі №922/2017/17, від 08.02.2022 у справі №910/14007/20, від 01.12.2022 у справі № 922/2017/17).
Поняття "необґрунтованість дій позивача" не є тотожнім таким поняттям як "зловживання правом", "неправомірність дій" або ж "встановлення того, що спір виник внаслідок необґрунтованих дій позивача".
Суд враховує те, що після звернення до суду з позовною заявою та отриманням відзиву на позовну заяву, позивач у жодне з призначених судом судових засідань 11.11.2025, 27.11.2025 та 16.12.2025, не з'являвся, про причини неявки не повідомляв. При цьому, позивач був належним чином повідомлений про розгляд справи, оскільки ухвали суду, якими викликано уповноваженого представника позивача у підготовчі засідання у справі від 11.11.2025 та від 27.11.2025, надіслані до електронного кабінету ТОВ "АМАДЕУС МАРИН", що підтверджується довідками про доставку електронних листів до електронного кабінету особи.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з обов'язком такої особи подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за її відсутності (відповідний висновок об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладено у постановах від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21).
Таким чином, неявка повноважного представника позивача у судове засідання, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи, у разі неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення причин такої неявки, можуть кваліфікуватися як необґрунтовані у розумінні ч. 5 ст. 130 ГПК України. При цьому, саме на позивача покладається обов'язок доведення неможливості вчинення ним відповідних процесуальних дій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.12.2022 у справі № 910/12184/20.
Окрім того, судом залишено без розгляду подану позивачем відповідь на відзив з доданими документами відповідно до ст. 118 ГПК України у зв'язку з поданням останньої з пропуском встановленого в ухвалі строку за відсутності клопотання про поновлення пропущеного строку судом.
При цьому, 16.12.2025 від позивача надійшла заява про залишення позову без розгляду.
Отже, поведінка позивача розцінюється судом як необґрунтовані дії у розумінні ч. 5 ст. 130 ГПК України.
Суд також враховує, що звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим ст.ст. 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
Проте реалізація такого права позивачем у будь-якому випадку зачіпає та має вплив на права та інтереси особи, визначеної ним в якості відповідача.
Тобто отримавши звернений до себе позов, відповідач цілком логічно з метою ефективного захисту своїх прав був змушений звертатися за професійною правничою допомогою адвоката, яка є оплачуваною працею, і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач має право на компенсацію здійснених останнім витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
За змістом п.п. 1.1, 1.2 укладеного між Адвокатським об'єднанням "ЕПСІЛОН ГРУП" та Приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" договору про надання правової (правничої) допомоги №АК-040121 від 04.01.2021 адвокатське об'єднання зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової (правничої) допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої (правової) допомоги та фактичні (додаткові) витрати, необхідні для виконання цього договору. Для надання правничої (правової) допомоги клієнту, Адвокатське об'єднання уповноважує відповідного адвоката шляхом видачі ордеру.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової (правничої) допомоги клієнту. Клієнт зобов'язується сплатити Адвокатському об'єднанню гонорар у розмірі встановленому сторонами у Додаткових угодах, які є невід'ємними частинами цього договору. Факт надання послуг за цим договором, а також їх вартість (розмір гонорару), фіксується сторонами в актах приймання-передачі наданих послуг (п.п. 3.1-3.3 договору).
За змістом п. 5.1 договору останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє протягом 1 року. У разі, якщо жодна із сторін не повідомила про наміри припинити цей договір за місяць до дати його припинення, договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік на таких самих умовах.
У п. 1 Додаткової угоди від 14.10.2025 до договору про надання правової (правничої) допомоги №АК-040121 від 04.01.2021 узгоджено, що Адвокатське об'єднання зобов'язується здійснювати захист, представництво інтересів клієнта в Господарському суді Хмельницької області, Північно-західному апеляційному господарському суді, Верховному Суді, та інших судах, державних органах, установах, недержавних організаціях) справі за позовом ТОВ «Амадеус Марин» до ПП «АГРАРНА КОМПАНІЯ 2004» про стягнення заборгованості за договором транспортного експедирування.
Відповідно до п. 2 Додаткової угоди сторони визначили та погодили види правової (правничої) допомоги що надасться Адвокатським об'єднанням, а саме: попередня (досудова) консультація, вивчення документів, судової практики та аналіз законодавства щодо предмета спору; формування правової позиції, підготовка та подання відзиву на позовну заяву, заперечення: підготовка та подання заяв по суті справи; формування правової позиції, підготовка та подання апеляційної скарги; формування правової позиції, підготовка та подання касаційної скарги; участь у судових засіданнях; ознайомлення з матеріалами справи; підготовка заяв та клопотань; збір доказів; інша допомога, пов'язана із справою.
Розмір гонорару за надання клієнту Адвокатським об'єднанням правової (правничої) допомоги встановлено та погоджено сторонами у фіксованому розмірі, що становить 20000 (двадцять тисяч) гривень (п. 3 Додаткової угоди).
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, положення щодо якого містяться, зокрема у Главі 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору. Згідно з положеннями цієї статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналогічні положення містяться і у статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, (далі по тексту - Правила адвокатської етики).
Згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, наведеним у постанові від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
При цьому, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі №910/12876/19).
Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю (постанова Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.
Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Разом з цим, при вирішенні питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частин п'ятої, шостої статті 126 та частин п'ятої - сьомої, дев'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19.
26.12.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання позивача, в якому останній просить задовольнити заяву ПП "Аграрна компанія 2004" частково та стягнути з ТОВ "Амадеус Марин" 5000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката, в іншій частині заяви просить відмовити. В обґрунтування неспівмірності заявлених відповідачем витрат вказує, що спір у даній справі не є складним, є розрахунковим, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв'язку із неналежним виконанням договорів і регулюються нормами Цивільного кодексу України, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу позивач вважає явно непропорційним обсягу та складності виконаних представником дій у межах розгляду цієї справи. У клопотанні вказано, що під час розгляду справи відбулося незначна кількість судових засідань, які не вимагали значних часових чи інтелектуальних затрат з боку представника відповідача. Крім того, у межах провадження представником відповідача було підготовлено та подано обмежену кількість процесуальних документів, які за своїм змістом є стандартними, не містять складної правової аргументації та не потребували значних зусиль для їх підготовки. З урахуванням викладеного та відповідно до принципів розумності, співмірності та справедливості, а також з урахуванням реального обсягу наданих правничих послуг, ТОВ "АМАДЕУС МАРИН" просить зменшити розмір компенсації витрат на правову допомогу до розумного та співмірного рівня, зокрема до 5000,00 грн.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що при визначенні суми відшкодування витрат сторони на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткові постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 лютого 2022 року у справі №904/5726/19, від 16 листопада 2022 року у справі № 906/513/18, постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21).
Основними критеріями визначення та розподілу судових витрат є їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Схожі правові висновки викладені в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19.
Басняк Ю.Ю. представляв інтереси ПП "Аграрна компанія 2004" у Господарському суді Хмельницької області під час розгляду справи №924/1038/25 згідно ордеру на надання правничої допомоги від 14.10.2025 виданого відповідачем на підставі договору про надання правничої допомоги №АК-040121 від 04.01.2021.
Судом встановлено, що матеріали справи №924/1038/25 містять такі документи за підписом адвоката Басняка Ю.Ю.: відзив на позовну заяву, клопотання з запереченнями щодо прийняття та приєднання до матеріалів справи відповіді на відзив позивача, заперечення на відповідь на відзив.
Представник відповідача - адвокат Басняк Ю.Ю. брав участь у судових засіданнях 11.11.2025, 27.11.2025 та 16.12.2025, що підтверджується відповідними протоколами судових засідань, загальна тривалість яких складає приблизно 1 год. 06 хв.
Таким чином, представником відповідача згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, доведено надання ПП "Аграрна компанія 2004" послуг правової допомоги під час розгляду справи №924/1038/25 у Господарському суді Хмельницької області.
Разом з тим, у вирішенні питання щодо судових витрат суд, керуючись правилами, встановленими у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку не покладати на позивача всі витрати в сумі 20 000,00 грн.
На підставі та на виконання умов договору про надання правової (правничої) допомоги від 04.01.2021 та додаткової угоди від 14.10.2025, сторонами підписано 17.12.2025 акт приймання-передачі наданих послуг, згідно зі змістом якого повторно узгоджено сплату 20 000,00 грн. гонорару у фіксованому розмірі.
На думку суду, витрати на оплату послуг адвоката є дійсними та частково необхідними, проте їх розмір не може вважатись розумним, оскільки не є повністю співмірним із складністю і обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
Водночас, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).
У постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Вирішуючи вказане питання, суд також керується тим, що судовий розсуд - це право суду, яке передбачене та реалізується на підставі чинного законодавства, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Оцінюючи обґрунтованість розміру заявлених відповідачем до стягнення з позивача витрат на правову допомогу, судом враховується, що за своєю категорією (стягнення заборгованості за договором транспортного експедирування) дана справа не є спором значної складності та не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не потребує значного обсягу юридичної та технічної роботи.
Враховуючи характер спору, предмет позову, подані відповідачем процесуальні документи, участь адвоката в судових засіданнях, залишення позову без розгляду та клопотання позивача про зменшення розміру витрат на правову допомогу, на переконання суду, вартість вищевказаних послуг наданих адвокатом Басняком Ю.Ю. під час розгляду справи №924/1038/25 є завищеним, та належним є розмір 7500,00 грн., які належить стягнути з позивача.
Окремо суд констатує, що наданий відповідачем акт приймання-передачі наданих послуг від 17.12.2025 не містить конкретизованого переліку наданих АО "ЕПСІЛОН ГРУП" послуг за цим договором про надання правничої допомоги №АК-040121 від 04.01.2021 на підтвердження факту їх отримання ПП "Аграрна компанія 2004", відтак судом проведено оцінку обґрунтованості заявлених витрат на правову допомогу, а також підтвердження їх надання адвокатом Басняком Ю.Ю. на основі наявних матеріалів справи.
Під час розгляду заяви відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу судом враховується, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторін від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів юридичних осіб. Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.10.2021 №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 17.01.2024 у cправі №910/2158/23.
Таким чином, дослідивши надані представником відповідача - адвокатом Басняком Ю.Ю. докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, встановивши фактичний обсяг наданих послуг, керуючись критеріями обґрунтованості, пропорційності та розумності, з огляду на залишення позову без розгляду, складність справи, клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги та встановлену судом вище необґрунтованість дій позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь ПП "Аграрна компанія 2004" 7 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи №924/1038/25. У стягненні решти судових витрат на професійну правничу допомогу у задоволенні заяви представника відповідача суд відмовляє.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 130, 221, 232-235, 244, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення про покладення на позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАДЕУС МАРИН" (65014, Україна, Одеська область, м. Одеса, Лідерсівский бульвар, буд. 9а, код ЄДРПОУ 36554196) на користь Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" (31222, Україна, Волочиський р-н, Хмельницька обл., село Попівці, вул. Шкільна, буд. 34, А, код ЄДРПОУ 33007579) 7500,00 грн. витрат на правову допомогу.
На виконання додаткової ухвали видати наказ.
У стягненні решти судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Додаткова ухвала господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Додаткову ухвалу надіслати учасникам справи за допомогою підсистем ЄСІТС в електронні кабінети.
Додаткову ухвалу складено та підписано 29.12.2025.
Суддя Андрій ЯРОЦЬКИЙ