Рішення від 17.12.2025 по справі 924/901/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" грудня 2025 р. Справа № 924/901/25

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., при секретарі судового засідання Лежніній Я.С. розглянувши матеріали справи

за позовом 1. ОСОБА_1 , м. Київ

2. ОСОБА_2 , смт. Новогуйвинське Житомирська область

3. ОСОБА_3 , м. Дніпро

4. Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "АВАНПОСТ", м. Київ

до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" м. Хмельницький

про стягнення 3982816,61 грн. заборгованості за дивіденди/частину прибутку

Представники сторін:

позивачів - Погрібна С.О. ( в режимі відеоконференції)

відповідача - Соколовська В.О.

Рішення ухвалюється після оголошеної в судовому засіданні 11.12.2025 перерви.

У судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою від 05.09.2025 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 22.09.2025. У підготовчих засіданнях 22.09.2025, 07.10.2025 оголошувалась перерва до 20.10.2025. Ухвалою суду від 27.11.2025 заяву АТ "Закритий недиверсифікований вен. додаткових доказів у справі задоволено, поновлено відповідачу 4 строк для подання додаткових доказів у справі, заяву АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "АВАНПОСТ" про збільшення розміру позовних вимог" від 01.10.2025 прийнято судом та відкладено підготовче засідання на 03.11.2025. В підготовчому засіданні 03.11.2025, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 17.11.2025. У судових засіданнях 17.11.2025, 27.11.2025 та 11.12.2025 оголошено перерву до 17.12.2025.

Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.

Позивачі звернулися з позовною заявою до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" про стягнення 3 151 924,77грн заборгованості за дивіденди/частину прибутку, нарахованих за результатами роботи АТ "Хмельницькобленерго" в 2017, 2018, 2020, 2021, 2022, 2023 роках, а саме: ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача 56275,08грн дивідендів за 2017, 2018, 2020, 2021, 2022, 2023 роки, 90644,18грн інфляційних втрат та 7747,89грн 3% річних за період з 26.10.2018 по 10.07.2025 року; ОСОБА_2 просить стягнути з відповідача 305789,43грн дивідендів за 2018, 2020, 2021, 2022, 2023 роки, 480637,58грн інфляційних втрат та 39565,12грн 3% річних за період з 06.10.2019 по 10.07.2025 року; ОСОБА_3 просить стягнути з відповідача 1439754,15грн дивідендів за 2020, 2021, 2022, 2023 роки, 2231284,83грн інфляційних втрат та 180904,18грн 3% річних за період з 01.07.2021 по 10.07.2025 року; Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аванпост" (далі - АТ "ЗНВКІФ Аванпост") просить стягнути з відповідача 572899,30грн дивідендів за 2017, 2018, 2020, 2021, 2022, 2023 роки, 873143,01грн інфляційних втрат та 78889,89грн 3% річних за період з 26.10.2018 по 10.07.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України не виконав перед позивачами 1- 4, як його акціонерами свого обов'язку з виплати їм дивідендів за 2017, 2018, 2021, 2022 та 2023 роки, та частки чистого прибутку за 2020 рік, з огляду на що відповідач має сплатити позивачам 1- 4 суми заборгованості за невиплаченими частинами чистого прибутку та дивідендами, а також три відсотки річних та інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов'язання.

19.09.2025 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, де повідомив суд про часткове визнання позовних вимог, а саме: 1.1. ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості по дивідендах: за результатами діяльності товариства у 2018 році в сумі 3710,74грн; за результатами діяльності товариства у 2021 році в сумі 17244,96грн; за результатами діяльності товариства у 2022 році в сумі 1063,72грн; за результатами діяльності товариства у 2023 році в сумі 2141,05 грн. 1.2. ОСОБА_2 щодо стягнення заборгованості по дивідендах: за результатами діяльності Товариства у 2018 році в сумі 23046,30грн; за результатами діяльності товариства у 2021 році в сумі 107103,18грн; за результатами діяльності товариства у 2022 році в сумі 6606,40грн; за результатами діяльності товариства у 2023 році в сумі 13297,38 грн. 1.3. ОСОБА_3 щодо стягнення заборгованості по дивідендах: за результатами діяльності товариства у 2021 році в сумі 536955,18грн; за результатами діяльності товариства у 2022 році в сумі 33120,74грн; за результатами діяльності товариства у 2023 році в сумі 66665,61грн. Відповідач вказав, що визнає позовні вимоги позивачів 1-3 з урахуванням сплачених товариством сум податків та військового збору. У задоволенні позовних вимог про стягнення частинами чистого прибутку за 2020 рік відповідач просить відмовити, з підстав відсутності рішення загальних зборів товариства про виплату дивідендів за 2020 рік, що призвело до відсутності визначення розподілу чистого прибутку та конкретного розміру дивідендів у відсотках від чистого прибутку.

Таким чином, зауважує відповідач, чинним законодавством та статутом товариства передбачено, що затвердження річного звіту, розподіл прибутків - які є обов'язковими питаннями порядку денного річних загальних зборів, а також прийняття рішення про безпосередньо виплату дивідендів (які є частиною чистого прибутку), та їх розмір - прийняття рішень щодо цих питань належить до виключної компетенції загальних зборів. Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку виключно на підставі рішення загальних зборів пропорційно до кількості належних акціонерам цінних паперів у шестимісячний строк з дня прийняття Загальними зборами рішення про виплату дивідендів.

Відповідач вважає, що законодавством не передбачено механізму нарахування та виплати дивідендів акціонерам у випадку неприйняття рішень про виплату дивідендів загальними зборами акціонерів та наглядовою радою акціонерного товариства.

Окрім того, відповідач звертає увагу суду на те, що позивачі своєчасно не надсилали повідомлення про обраний спосіб переказу дивідендів, а також те, що у 2021 році та у подальших роках загальні збори акціонерів товариства, до порядку денного яких би входили питання затвердження розподілу чистого прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності у 2020 році, визначення розміру та сплати дивідендів та інших питань, що пов'язані із розподілом чистого прибутку, не було проведено, вимог акціонерів про скликання відповідних зборів до товариства не надходило.

Також відповідач зазначив, що оскільки у відповідача відсутня заборгованість (прострочення виконання грошового зобов'язання з виплати дивідендів за 2020 рік, що є предметом позовних вимог) перед позивачами, то похідні (додаткові) вимоги позивачів про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, є необґрунтованим, безпідставними і відповідач заперечує в повному обсязі щодо задоволення таких вимог.

У зв'язку з визнанням АТ "Хмельницькобленерго" частини позовних вимог до початку розгляду справи по суті, керуючись положеннями статті 130 ГПК України, відповідач просить суд вирішити питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Також відповідач зауважив, що вимоги позивачів щодо стягнення заборгованості по дивідендах за результатами діяльності товариства у 2017 році є такими, що подані після спливу строку позовної давності.

З-поміж іншого, відповідач заперечує проти стягнення з нього дивідендів на користь позивача 4, з підстав відсутності останнього в переліку акціонерів товариства станом на 15.06.2018.

01.10.2025 року представником позивачів подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву. Позивач спираючись на судову практику, зокрема на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2024 у справі №924/740/23, зауважив, що дивіденди заявлені до стягнення в судовому порядку фізичними особами - акціонерами з акціонерного товариства на їх користь, обчислюються судом без віднімання сум податків і зборів, тобто не зменшуються судом на суми ПДФО та військового збору. Податки і збори із присудженої за рішенням суду до стягнення з емітента корпоративних прав (акціонерного товариства) суми дивідендів підлягають нарахуванню, утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету самим акціонерним товариством (емітентом корпоративних прав, який здійснює нарахування дивідендів), як податковим агентом фізичної особи-акціонера, при виконанні відповідного судового рішення, внаслідок чого виплачена фізичній особі - акціонеру на підставі судового рішення сума дивідендів зменшується на суму ПДФО і військового збору.

Представник позивачів зауважив, що акціонер не зобов'язаний звертатись до товариства із заявою про виплату дивідендів, оскільки нормами чинного законодавства такого обов'язку не встановлено, окрім того перед звернення з даним позовом до суду позивачі зверталися до відповідача за мирним врегулюванням спору.

Щодо начебто відсутності у відповідача заборгованості перед позивачами на виплату дивідендів за 2020 рік, представник позивача зауважив, що відповідач добровільно сплатив дивіденди за 2020 рік, як позивачам у справі №924/740/23, так і Державі, однак позивачам у цій справі дивіденди за результатами роботи АТ "Хмельницькобленерго" за 2020 рік не були виплачені. Як зазначає відповідач причиною не виплати було відсутність рішення загальних зборів, натомість це не перешкодило відповідачу добровільно сплатити дивіденди за 2020 рік позивачам у справі №924/740/23.

Таким чином, зазначає представник позивачів, АТ "Хмельницькобленерго" зуміло здійснити сплату дивідендів і на користь Держави і на користь інших акціонерів товариства за спірний період попри відсутність судового рішення, яке на час виплати вступило в законну силу та рішення загальних зборів акціонерів товариства. Отже, підсумовує, рівні права акціонерів щодо отримання дивідендів означають також і право отримувати дивіденди одночасно всіма акціонерами, незалежно від їх статусу.

Щодо начебто відсутності у відповідача заборгованості перед позивачем-4 на виплату дивідендів, представник позивача повідомляє суд, позивач-4 АТ "ЗНВКІФ "Аванпост" та ТОВ "Арт-Капітал Кастоді" відносяться до єдиної економічної групи, які протягом спірного періоду "перекидали" між собою одну і ту ж кількість акцій АТ "Хмельницькобленерго", про що свідчать виписки, які додані до цієї відповіді на відзив. Перед поданням позову, 08.08.2025 вказані товариства уклали Договір про відступлення права вимоги заборгованості по дивідендам АТ "Хмельницькобленерго", у відповідності до якого, для уникнення плутанини було вирішено передати права і обов'язки щодо стягнення заборгованості по дивідендам від ТОВ "Арт-Капітал Кастоді" до АТ "ЗНВКІФ "Аванпост".

Також представник позивачів зауважив, що строк позовної давності позивачами не пропущено, оскільки такий строк був продовжений на строк дії карантину, а далі на строк дії воєнного стану. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

14.10.2025 відповідачем подано до суду заперечення по справі, де останній зазначив, що погоджується з доводами позивачів, що у разі задоволення позову фізичної особи-акціонера про стягнення дивідендів, суд визначає необхідну до стягнення суму дивідендів без вирахування з неї ПДФО та військового збору із зазначенням в резолютивній частині рішення про необхідність утримання при виконанні судового рішення із стягуваної суми установлених законодавством України податків і зборів.

Звернув увагу суду, що відповідач сплатив дивіденди за результатами розгляду справи №924/740/23 не добровільно, а виключно на виконання рішення суду після його проголошення судом.

Зауважив, що вимоги про 3% річних та інфляційні втрати мають похідний характер (ч. 2 ст. 625 ЦК України), але застосування цієї норми можливе лише у разі доведеного прострочення з боку боржника. У даному випадку прострочення виникло внаслідок ненадання акціонером повідомлень із актуальними реквізитами у встановлений строк, тобто з вини позивачів. Отже, відсутні правові підстави для застосування ст. 625 ЦК України. Тому, вважає відповідач, вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат не відповідають принципу вини боржника й підлягають відхиленню судом.

Відповідач зазначає, що у разі прийняття судом рішення про стягнення 3% річних та інфляційних втрат повністю або частково, товариство просить суд зменшити їх розмір, враховуючи специфіку діяльності відповідача, його стратегічне значення, обставини воєнного стану та фактичну відсутність вини у несвоєчасному перерахуванні дивідендів.

Крім того, відповідач вважає договір про відступлення права вимоги від 08.08.2025 укладеного між ТОВ "АРТ-Капітал Кастоді" та АТ "ЗНВКІФ "Аванпост" недійсним, оскільки за умовами договору від імені і в інтересах сторони 2 - АТ "ЗНВКІФ "Аванпост" діє ТОВ "Компанія з управління активами "АРТ-Капітал Менеджмент", що не підтверджено доказами позивача-4. Таким чином, вказує відповідач, повноваження особи, що підписала договір, не підтверджено належними доказами, що є порушенням вимог статті 74 ГПК України. Адже, суд і відповідач позбавлений можливості пересвідчуватись, що у Договорі про управління активами корпоративного інвестиційного фонду №1/2015 від 08.11.2023 передбачено повноваження щодо стягнення дивідендів.

Зауважує, що відповідач не отримував жодного повідомлення про відступлення права вимоги ні від ТОВ "Арт-Капітал Кастоді", ні від позивача 4. Таким чином, до моменту належного повідомлення боржником (емітентом) вважається ТОВ "Арт-Капітал Кастоді", а виконання зобов'язання перед ним буде належним виконанням.

Відповідач просить суд позовні вимоги задовольнити частково, а саме щодо стягнення заборгованості по дивідендах: на користь ОСОБА_1 за результатами діяльності товариства у 2017-2018, 2021-2023 роках; на користь ОСОБА_2 за результатами діяльності товариства у 2018, 2021-2023 роках; на користь ОСОБА_3 за результатами діяльності товариства у 2021-2023 роках з утриманням з цих сум встановлених законодавством України податків і зборів. У задоволенні решти позовних вимог позивачів 1-3 відмовити. У задоволенні позовних вимог позивача 4 відмовити в повному обсязі. В разі задоволення позовних вимог позивачів щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат, зменшити їх розмір на 50%. Вирішити питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

19.10.2025 представником позивачів подано до суду пояснення, у яких останній вказав, що відповідно до чинного законодавства та усталеної судової практики 3% річних та інфляційні втрати не є штрафними санкціями та не можуть бути зменшені судом.

Крім того, представник позивачів зауважив, що переходу права власності на акції не відбулось, ТОВ "Арт-Капітал" відступив лише свої майнові права на стягнення заборгованості за дивідендами, тому такий Договір не є тим договором, що має відповідати формі правочину з цінними паперами та супроводжуватись внесенням відповідних змін у систему депозитарного обліку. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

21.11.2025 представником позивачів надано додаткові пояснення щодо повноважень, та повідомлено суд, що право КУА укладати правочини від імені корпоративного інвестиційного фонду (надалі - КІФ) визначено Законом України "Про інститути спільного інвестування" (надалі - Закон про ІСІ). Відповідно до ст. 14 Закону про ІСІ, управління активами корпоративного фонду на підставі відповідного договору здійснює компанія з управління активами.

Зауважує, що у розділі 3 Договору серед прав і обов'язків Фонду зазначається, що право КУА укладати будь-які правочини з активами КІФа витікає із самої суті управління активами інституту спільного інвестування, здійснювати яке може лише ліцензований професійний учасник ринку капіталів, про що вказано як в Законі про ІСІ, так і Законі Про ринки капіталу.

Представник позивачів 1-4 в судовому засіданні 17.12.2025 підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.12.2025 визнала позовні вимоги в частині стягнення дивідендів на користь позивачів за 2017, 2018, 2021, 2022 та 2023 з урахуванням сплати з вказаних сум податків та зборів. Проти решти позовних вимог заперечила.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

У період з 2017 по 2023 роки діяли статути товариства "Хмельницькобленерго" у чотирьох редакціях, а саме:

1) Статут АТ "Хмельницькобленерго", затверджений позачерговими загальними зборами ПАТ "Хмельницькобленерго" (протокол позачергових загальних зборів ПАТ "Хмельницькобленерго" №25 від 29.07.2016 № 25) (надалі - Статут від 29.07.2016).

2) Статуту АТ "Хмельницькобленерго", затверджений Загальними зборами ПАТ "Хмельницькобленерго" (протокол № 27 від 26.04.2018) (надалі - Статут від 26.04.2018);

3) Статут АТ "Хмельницькобленерго", затверджений позачерговими Загальними зборами АТ "Хмельницькобленерго" (протокол № 30 від 31.12.2021) (надалі - Статут від 31.12.2021);

4) Статут АТ "Хмельницькобленерго", що затверджений позачерговими Загальними зборами ПАТ "Хмельницькобленерго" 17.11.2023 (протокол № 35 від 28.11.2023) (надалі - Статут 2023 року). Сканована копія вказаного Статуту розміщено на офіційній веб-сторінці АТ "Хмельницькобленерго" і є у відкритому доступі (посилання: http://surl.li/hvhtbh).

Разом з тим, норми Статуту Товариства у чотирьох редакціях однаково регулюють спірні правовідносини. Важливою зміною, що викладено у редакції Статуту від 17.11.2023, є зміна типу Товариства - з публічного на приватне.

Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" згідно п.п.1.1-1.5 Статуту товариства у редакції, затвердженій рішенням позачергових загальних зборів акціонерів 29.12.2021 (протокол №30 від 31.12.2021), є юридичною особою із новим найменуванням у результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" у відповідності до Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 №514-VI. Публічне акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" було новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", що було новим найменуванням Державної акціонерної енергетичної компанії "Хмельницькобленерго", створеної шляхом корпоратизації відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 17.08.1995 №157. Засновником товариства є держава в особі Міністерства енергетики та електрифікації України. Товариство є юридичною особою приватного права. Тип товариства - публічне акціонерне товариство.

До грудня 2022 року пакет акцій АТ "Хмельницькобленерго" у розмірі 70,0089 % належав державі, а управління корпоративними правами держави у статутному капіталі акціонерного товариства до 15.09.2021 здійснював Фонд державного майна України. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 №1222-р органом управління АТ "Хмельницькобленерго", як оператора системи розподілу електричної енергії, визначено Міністерство енергетики України. 21.12.2022 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1336 належний державі пакет акцій АТ "Хмельницькобленерго" у розмірі 70,0089 % статутного капіталу був переданий Акціонерному товариству "Українські розподільні мережі", 100% акцій якого належить державі, а управління корпоративними правами здійснює Міністерство енергетики України.

Згідно положень п.п.1.1-1.4 Статуту АТ "Хмельницькобленерго", затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів від 17.11.2023 (протокол №35 від 28.11.2023), товариство є юридичною особою із новим найменуванням у результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" у відповідності до Закону України "Про акціонерні товариства". Товариство є юридичною особою приватного права. Тип товариства - приватне акціонерне товариство.

Пунктом 6.2 Статуту Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" визначено, що статутний капітал товариства поділено на 134 551 360 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна акція. Кількість привілейованих акцій - 0 (нуль).

Згідно з п.п.10.7-10.10 Статуту товариства, у редакції, затвердженій рішенням позачергових загальних зборів акціонерів 29.12.2021, виплата дивідендів за акціями здійснюється з чистого прибутку за звітний рік та/або нерозподіленого прибутку, та/або резервного капіталу на підставі рішень Загальних зборів протягом шести місяців з дня прийняття Загальними зборами рішення про виплату дивідендів, крім випадків передбачених законом. Виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу має відбуватися пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів) мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу.

Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за акціями приймається Загальними зборами.

Для кожної виплати дивідендів Наглядова рада встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Для складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за акціями, визначається рішенням Наглядової ради, але не раніше, ніж через 10 робочих днів після дня прийняття такого рішення Наглядовою радою.

Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів, складається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України. Товариство в порядку, встановленому Наглядовою радою, повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплат. Протягом 10 днів з дня прийняття рішення про виплату дивідендів за простими акціями товариство повідомляє про дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів за простими акціями оператора організованого ринку капіталу, на якому акції такого товариства допущені до торгів.

Відповідно до п.п.16, 19 п.16.2.1 Статуту товариства у редакції, затвердженій рішенням позачергових загальних зборів акціонерів 29.12.2021, до виключної компетенції Загальних зборів, серед іншого, належить розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених законом, та затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законом.

Аналогічні за своїм змістом положення містяться у пунктах 6.2, 10.7-10.10 та 16.2.1 (13, 16) Статуту товариства у редакції, затвердженій позачерговими загальними зборами акціонерів ПАТ "Хмельницькобленерго" від 29.07.2016, пунктах 6.2, 10.7-10.10 та 16.2.1 (16, 19) Статуту товариства у редакції, затвердженій позачерговими загальними зборами акціонерів ПАТ "Хмельницькобленерго" від 26.04.2018, пунктами 6.2, 10.7-10.10 та п.п.21 п.16.2.1 Статуту товариства у редакції, затвердженій позачерговими загальними зборами акціонерів АТ "Хмельницькобленерго" від 17.11.2023.

ОСОБА_1 є акціонером АТ "Хмельницькобленерго", якому належить 24 946 штук простих іменних акцій, що підтверджується випискою про операції з цінними паперами за період з 01.01.2016 по 04.07.2025, депозитарна установа ТОВ "ФК "Сократ" (вих.№7 від 04.07.2025).

ОСОБА_2 є акціонером АТ "Хмельницькобленерго", якому належить 154 932 штук простих іменних акцій, що підтверджується виписками про операції з цінними паперами за період з 04.01.2016 по 26.09.2019 та за період з 26.09.2019 по 24.07.2025, депозитарна установа ТОВ "АРТ-Капітал Кастоді" (вих.№368/01 від 24.07.2025 та вих.№б/н від 24.07.2025).

ОСОБА_3 є акціонером АТ "Хмельницькобленерго", якому належить 776 742 штук простих іменних акцій, що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах станом на 26.05.2025 за період з 01.01.2016 по 04.07.2025, депозитарна установа ТОВ "Фрідом фінанс Україна" (від 27.05.2025).

Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аванпост" у період з 01.01.2017 по 15.11.2017 володів пакетом акцій АТ "Хмельницькобленерго" в кількості 254 003 штук простих іменних акцій. ТОВ "Арт-Капітал Кастоді" придбало і володіло цим же пакетом акцій з 15.11.2017 по 22.02.2023. АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аванпост" знову з 22.02.2023 по 31.07.2025 є володільцем акцій АТ "Хмельницькобленерго" в кількості 254 003 штук простих іменних акцій, що підтверджується виписками про операції з цінними паперами за період з 04.01.2016 по 26.09.2019 та з 26.09.2019 по 31.07.2025, депозитарна установа ТОВ "Арт-Капітал Кастоді" (вих№б/н від 29.07.2025 та від 31.07.2025).

26.04.2018 річними Загальними зборами ПАТ "Хмельницькобленерго" прийнято рішення, зокрема про розподіл чистого прибутку, отриманого товариством за результатами фінансово-господарської діяльності у 2017 році, з урахуванням Закону України "Про управління об'єктами державної власності" та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2017 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави", таким чином: 75% - на виплату дивідендів акціонерам товариства, 15% - на поповнення резервного капіталу товариства, 10% - на здійснення витрат, передбачених фінансовим планом товариства на 2018 рік; затвердження загального розміру річних дивідендів за підсумками роботи товариства за 2017 рік у розмірі 32 723 307,35грн, а також встановлено, що виплата дивідендів здійснюється товариством безпосередньо акціонерам. Наведене підтверджується витягом з протоколу №27 річних загальних зборів ПАТ "Хмельницькобленерго".

Наглядовою радою АТ "Хмельницькобленерго" 23.05.2018 прийнято рішення, яким визначено, що датою складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за простими акціями АТ "Хмельницькобленерго" за результатами діяльності товариства у 2017 році - 15.06.2018; нарахування та виплату дивідендів здійснити у розмірі, визначеному рішенням річних зборів акціонерів товариства від 26.04.2018 (протокол №27) та в порядку, визначеному ч. 2 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" - до 26.10.2018; а також протягом 10 днів з дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, товариство повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати шляхом розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті товариства, що стверджується витягом з протоколу №14 про підсумки голосування засідання Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго" від 23.05.2018.

Таким чином, враховуючи, що статутний капітал товариства поділено на 134 551 360 простих іменних акцій, сума нарахування дивідендів за звітний період на 1 акцію склала 0,2432031 грн.

05.04.2019 річними Загальними зборами ПАТ "Хмельницькобленерго" прийнято рішення, зокрема про розподіл чистого прибутку, отриманого товариством за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році, з урахуванням Закону України "Про управління об'єктами державної власності" та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави", таким чином: 50% - на виплату дивідендів акціонерам товариства, 5% - на поповнення резервного капіталу товариства, 45% - на здійснення витрат, передбачених фінансовим планом товариства на 2019 рік; затвердження загального розміру річних дивідендів за підсумками роботи товариства за 2018 рік у розмірі 21406,05грн, а також встановлено, що виплата дивідендів здійснюється товариством безпосередньо акціонерам. Наведене підтверджується витягом з протоколу №28 річних загальних зборів ПАТ "Хмельницькобленерго".

Наглядовою радою АТ "Хмельницькобленерго" 23.05.2019 прийнято рішення, яким визначено, що датою складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за результатами діяльності у 2018 році є робочий день, що наступає після спливу десяти робочих днів з моменту прийняття цього рішення; нарахування та виплату дивідендів здійснити у розмірі, визначеному рішенням річних загальних зборів товариства від 05.04.2019 (протокол №28) та в порядку, визначеному ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" - з 25.06.2019 до 05.10.2019; а також протягом 10 днів з дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, товариству повідомити осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті товариства, що стверджується витягом з протоколу №28 про підсумки голосування засідання Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго" від 23.05.2019.

Таким чином, враховуючи, що статутний капітал товариства поділено на 134 551 360 простих іменних акцій, сума нарахування дивідендів за звітний період на 1 акцію склала 0,1590920391грн.

29.04.2022 річними Загальними зборами АТ "Хмельницькобленерго" прийнято рішення, зокрема про розподіл чистого прибутку, отриманого товариством за результатами фінансово-господарської діяльності у 2021 році, з урахуванням Закону України "Про управління об'єктами державної власності" та постанови Кабінету Міністрів України від 08.03.2022 "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2021 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави", таким чином: 50% - на виплату дивідендів акціонерам товариства, 5% - на поповнення резервного капіталу товариства, 45% - на здійснення витрат, передбачених фінансовим планом товариства на 2022 рік; затвердження загального розміру річних дивідендів за підсумками роботи товариства за 2021 рік у розмірі 99480,44592 тис. грн., а також встановлено, що виплата дивідендів здійснюється товариством безпосередньо акціонерам. Наведене підтверджується витягом з протоколу №31 річних загальних зборів АТ "Хмельницькобленерго".

Наглядовою радою АТ "Хмельницькобленерго" 26.05.2022 прийнято рішення, яким визначено, що датою складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у 2021 році, є робочий день, що наступає після спливу десяти робочих днів з моменту прийняття цього рішення; нарахування та виплату дивідендів здійснити у розмірі, визначеному рішенням річних зборів акціонерів товариства, які були проведенні дистанційно 29.04.2022 (протокол №31) та в порядку, визначеному Законом України "Про акціонерні товариства" з 29.06.2022 по 29.10.2022, а також протягом 10 днів з дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, товариству повідомити осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати шляхом розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті товариства, що стверджується витягом з протоколу №7 про підсумки заочного голосування засідання Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго" від 26.05.2022.

Таким чином, враховуючи, що статутний капітал товариства поділено на 134 551 360 простих іменних акцій, сума нарахування дивідендів за звітний період на 1 акцію склала 0,73934924121грн.

26.04.2023 річними Загальними зборами АТ "Хмельницькобленерго" прийнято рішення, зокрема про затвердження чистого прибутку у розмірі 12272,40462 тис. грн. отриманого товариством за результатами фінансово-господарської діяльності у 2022 році; розподіл чистого прибутку, отриманого товариством за результатами фінансово-господарської діяльності у 2022 році, таким чином: 50% - на виплату дивідендів акціонерам товариства, 5% - на поповнення резервного капіталу товариства, 45% - на здійснення витрат, передбачених фінансовим планом товариства на 2023 рік; виплату дивідендів за простими акціями товариства та затвердження загального розміру річних дивідендів відповідно до результатів фінансово-господарської діяльності товариства у 2022 році у розмірі - 6 136,20231 тис. грн., а також встановлено, що виплата дивідендів здійснюється товариством безпосередньо акціонерам. Наведене підтверджується витягом з протоколу №33 річних загальних зборів АТ "Хмельницькобленерго".

Наглядовою радою АТ "Хмельницькобленерго" 25.05.2023 прийнято рішення, яким визначено, що датою складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у 2022 році, є робочий день, що наступає після спливу десяти робочих днів з моменту прийняття цього рішення; нарахування та виплату дивідендів здійснити у розмірі, визначеному рішенням річних зборів акціонерів товариства, які відбулися 26.04.2023 (протокол №33) та відповідно до Порядку виплати акціонерним товариством дивідендів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 28.04.2023 №475, - з 26.06.2023 по 26.10.2023, а також протягом 10 днів з дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, повідомити їх про дату, розмір, порядок та строк їх виплати шляхом розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті товариства, що стверджується витягом з протоколу №25 про підсумки заочного голосування засідання Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго" від 25.05.2023.

Таким чином, враховуючи, що статутний капітал товариства поділено на 134 551 360 простих іменних акцій, сума нарахування дивідендів за звітний період на 1 акцію склала 0,04560490737 грн.

26.04.2024 річними Загальними зборами АТ "Хмельницькобленерго" прийнято рішення, зокрема про розподіл чистого прибутку, отриманого товариством за результатами фінансово-господарської діяльності у 2023 році, з урахуванням Закону України "Про управління об'єктами державної власності" та постанови Кабінету Міністрів України від 09.02.2024 №129 "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2023 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави", таким чином: 80% - на виплату дивідендів акціонерам товариства, 5% - на поповнення резервного капіталу товариства, 15% - на здійснення витрат, передбачених фінансовим планом товариства на 2024 рік; виплату дивідендів за простими акціями товариства та затвердження загального розміру річних дивідендів відповідно до результатів фінансово-господарської діяльності товариства у 2023 році у розмірі - 12267,94696тис. грн., а також встановлено, що виплата дивідендів здійснюється товариством безпосередньо акціонерам. Наведене підтверджується витягом з протоколу №36 річних загальних зборів АТ "Хмельницькобленерго".

Наглядовою радою АТ "Хмельницькобленерго" 28.05.2024 прийнято рішення, яким визначено, що датою складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у 2023 році, є робочий день, що наступає після спливу десяти робочих днів з моменту прийняття цього рішення; нарахування та виплату дивідендів безпосередньо акціонерам здійснити у розмірі, визначеному рішенням дистанційних річних зборів акціонерів товариства від 07.05.2025 (протокол №36), які відбулися 26.04.2024, та відповідно до Порядку виплати акціонерним товариством дивідендів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 28.04.2023 №475, - з 17.06.2024 по 06.11.2024, а також повідомити осіб, які мають право на отримання дивідендів за акціями товариства, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати протягом 10 днів з дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, у порядку встановленому законодавством про депозитарну систему України, шляхом розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті товариства, що стверджується витягом з протоколу №36 про підсумки заочного голосування засідання Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго" від 07.05.2024.

Таким чином, враховуючи, що статутний капітал товариства поділено на 134 551 360 простих іменних акцій, сума нарахування дивідендів за звітний період на 1 акцію склала 0,09179383грн.

Довідкою №7 від 04.07.2025 ТОВ "ФК "Сократ" підтверджує, що по рахунку в цінних паперах НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 відкритому в депозитарній установі 12.01.2007 по акціях наступних емітентів за період з 01.01.2016 по 07.07.2025 обігу не було і кількість їх не змінювалась, зокрема - АТ "Хмельницькобленерго" - 24946шт. Також підтверджує, що виплата дивідендів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) через Депозитарну установу в цьому періоді за вищезазначеними емітентами відбулася 21.08.2018 в сумі 10574,21грн за 2013-2016роки.

23.07.2025 ОСОБА_4 надіслано на адресу АТ "Хмельницькобленерго" адвокатський запит №23/07/25-9 з проханням повідомити чи можливо вирішити спір мирним шляхом та погасити заборгованість по нарахованих позивачам дивідендам за результатами роботи АТ "Хмельницькобленерго" в 2017, 2018, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роках?

У відповідь на адвокатський запит №23/07/25-9 від 23.07.2025 АТ "Хмельницькобленерго" повідомило, що на запит акціонера ОСОБА_1 від 24.07.2025 товариством було надано відповідь (вих. номер 4-5789-0512) щодо наявної заборгованості по виплаті дивідендів, зокрема з 2017 року, а саме: 2017 - сума нарахованих дивідендів - 6066,95грн, сума до виплати - 5672,60грн; 2018 - сума нарахованих дивідендів - 3968,71грн, сума до виплати - 3710,74грн; 2021 - сума нарахованих дивідендів - 18443,81грн, сума до виплати - 17244,96грн; 2022 - сума нарахованих дивідендів - 1137,66грн, сума до виплати - 1063,72; 2023 - сума нарахованих дивідендів - 2289,89грн, сума до виплати - 2141,05грн, 2024 - сума нарахованих дивідендів -3765,90грн, сума до виплати - 3389,30грн. Інформація про виплату - акціонером не було надіслано повідомлення про обраний спосіб переказу дивідендів.

Також у зазначеному листі повідомлено адвоката, що за результатами діяльності товариства у 2017 році, 06.07.2018 року було перераховано дивіденди акціонеру ОСОБА_2 , за результатами роботи товариства у 2017 та у 2018 роках товариством було перераховано дивіденди акціонеру ОСОБА_3 . Щодо невиплати заборгованості за інший період товариство повідомило, що акціонери не надсилали повідомлення про обраний спосіб переказу дивідендів.

Щодо заборгованості по виплаті дивідендів акціонеру Акціонерному товариству “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Аванпост», товариством зазначено, що згідно Переліку акціонерів, які мають право на отримання дивідендів за результатами діяльності Товариства у 2017 році, сформованого Національним депозитарієм України, станом на 15.06.2018, Акціонерного товариства “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Аванпост» не було зазначено у вказаному переліку. Відтак, дивіденди за звітний період не нараховувались і не виплачувались.

Звертає увагу, що у розрахунках, викладених у Адвокатському запиті, щодо заборгованості по виплаті дивідендів не враховано те, що товариством як податковим агентом акціонерів - фізичних осіб з сум нарахованих дивідендів було сплачено обов'язкові платежі, а саме ПДФО у розмірі 5% та військовий збір у розмірі 1,5 % (у 2025 році військовий збір сплачено у розмірі 5%), у встановлені законодавством порядку і строки.

Доводить до відома адвоката, що призначені річні загальні збори акціонерів на 30.04.2020 та 28.04.2021 не відбулись, а тому не здійснено розподіл прибутку товариства, отриманого за результатами діяльності у 2019 та 2020 роках, відповідно рішення про виплату дивідендів не було прийнято. У випадку неприйняття рішень про виплату дивідендів загальними зборами акціонерів та наглядовою радою акціонерного товариства законодавством не передбачено механізму нарахування та виплати дивідендів акціонерам без відповідних рішень. Таким чином, враховуючи вимоги частини другої статті 30 Закону України “Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 №514-VI (редакція Закону, яка діяла на момент прийняття рішення про проведення загальних зборів акціонерів), товариство не могло здійснити виплату дивідендів за вказаний період без відповідного рішення Загальних зборів.

Акцентує увагу на тому, що для можливості виплати дивідендів, акціонери повинні надати товариству необхідні документи та інформацію про обраний спосіб переказу дивідендів за відповідний період відповідно до Порядку виплати акціонерним товариством дивідендів, затвердженого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, та Повідомлення про виплату дивідендів, розміщеного на веб-сайті товариства. Через відсутність такої інформації (актуальних банківських реквізитів та інших даних) товариство не мало можливості та підстав для перерахування дивідендів згідно із законодавством.

Одночасно повідомляє, що річними Загальними зборами акціонерів, які відбулись дистанційно 29.04.2025, прийнято рішення (протокол № 3З від 05.05.2025) про виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2024 році у розмірі 80% від одержаного чистого прибутку. За рішенням Наглядової ради АТ “Хмельницькобленерго» від 19.05.2025 (протокол № 13) початком нарахування та виплати дивідендів визначено 02 червня 2025 року. Відповідно до частини 3 статті 34 Закону України “Про акціонерні товариства», виплата дивідендів за простими акціями здійснюється протягом шести місяців з дня прийняття рішення Загальними зборами, а саме до 05 листопада 2025 року.

Також АТ "Хмельницькобленерго" повідомило, що на теперішній час у фінансовому плані товариства не передбачено коштів для виплати дивідендів за минулі періоди. Крім того, розмір зазначеної заборгованості по виплаті дивіденді є значним. Стягнення такої суми вплине на фінансовий стан товариства, яке є суб'єктом природної монополії та може негативно позначитися на інтересах споживачів та функціонуванні критичної інфраструктури. Тим більше, у період збройної агресії російської федерації проти України, в державі складна економічна ситуація, що впливає на підвищення рівня ціноутворення. Енергетична інфраструктура, у тому числі майно товариства, зазнає регулярних руйнувань через обстріли. Для відновлення мереж і забезпечення безперебійного електропостачання споживачам, товариство змушене спрямовувати значні кошти на закупівлю обладнання, аварійно-відновлювальні роботи та підтримку персоналу. Додаткове фінансове навантаження, зокрема стягнення заборгованості з виплати дивідендів за попередні періоди, обмежить можливість здійснювати ці заходи, що безпосередньо вплине на стабільність енергопостачання.

Крім того відповідачем долучено до матеріалів справи докази сплати податку та військового збору за дивідендами, а саме: скріншот списання з банківського рахунку 0100-009451 від 06.07.2018 податку з доходів фізичних осіб за 2017 рік в розмірі 11623,58грн, перерахований пропорційно виплаченим дивідендам; скріншот списання з банківського рахунку 0100-009568 від 06.07.2018 - 1,5% сплата військового збору з фізичних осіб в розмірі 3487,07грн, перерахований пропорційно виплаченим дивідендам; скріншот списання з банківського рахунку 0100-010625 від 05.07.2019 податку з доходів фізичних осіб за 2018 рік в розмірі 26421,10грн, перерахований пропорційно виплаченим дивідендам; скріншот списання з банківського рахунку 0100-010626 від 05.07.2019 - 1,5% сплата військового збору з фізичних осіб в розмірі 7935,31грн, перерахований пропорційно виплаченим дивідендам; платіжне доручення №2282 від 29.07.2022 на суму 38855,01грн - 1,5% сплата військового збору з фізичних осіб за 2021р., перерахований пропорційно нарахованим дивідендам; платіжне доручення №2283 від 29.07.2022 на суму 129516,69грн - податок доходів фізичних осіб перерахований пропорційно нарахованим дивідендам за 2021р.; платіжне доручення №108457 від 28.07.2023 на суму 8373,20грн - податок доходів фізичних осіб перерахований пропорційно нарахованим дивідендам за 2022р.; платіжне доручення №108456 від 28.07.2023 на суму 2511,95грн - 1,5% сплата військового збору з фізичних осіб за 2022р., перерахований пропорційно нарахованим дивідендам; платіжне доручення №7733 від 15.07.2024 на суму 18360,74грн - податок з доходів фізичних осіб перерахований пропорційно нарахованим дивідендам за 2023р.; платіжне доручення №7734 від 15.07.2024 на суму 5510,95грн - 1,5% сплата військового збору з фізичних осіб за 2023р., перерахований пропорційно нарахованим дивідендам;

Також відповідачем долучено до матеріалів справи скріншот списання з банківського рахунку 0100-009446 від 06.07.2018 - виплата дивідендів ОСОБА_2 за 2017 рік.

Згідно з долученими відповідачем до матеріалів справи витягів №162228зв від 22.06.2018, №183168зв від 10.06.2019 та №64454 від 13.06.2022, ТОВ "АРТ-Капітал Кастоді" станом на 15.06.2018, станом на 07.06.2019 та станом на 10.06.2022 було включено до переліку акціонерів, які мають право на отримання дивідендів за акціями/доходу за цінними паперами в кількості 254003 штук.

Згідно з долученими до матеріалів справи витягів №96328 від 12.06.2023 та №132328 від 13.06.2024, АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аванпост" станом на 09.06.2023 та станом на 12.06.2024 було включено до переліку акціонерів, які мають право на отримання дивідендів за акціями/доходу за цінними паперами в кількості 254003 штук.

08.11.2023 між ТОВ "Компанія з управління активами "АРТ-Капітал Менеджмент" (далі - КУА) та АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аванпост" (далі - Фонд) було укладено договір №1/2015 про управління активами корпоративного інвестиційного фонду (нова редакція), відповідно до пункту 1.1. якого Фонд з метою проведення діяльності зі спільного інвестування доручає, а Компанія з управління активами за винагороду приймає на себе зобов'язання щодо надання послуг з управління активами Фонду від імені, в інтересах і за рахунок Фонду, відповідно до умов та протягом дії цього Договору та у відповідності до чинного законодавства України.

Згідно з розділом 2 договору Компанія з управління активами зобов'язана зокрема: діяти в інтересах Фонду (формувати інвестиційний портфель відповідно до інвестиційної декларації з метою отримання максимального доходу при мінімально можливих ризиках з урахуванням умов, зазначених у договорі, кон'юнктури ринку капіталу, ризику вибору контрагента та інших факторів ризику) у відповідності до регламенту Фонду, інвестиційної декларації Фонду, рішень наглядової ради Фонду та чинного законодавства України (пункт 2.1.2.); подавати на затвердження наглядовій раді Фонду укладені договори щодо активів Фонду, вартість яких перевищує визначену регламентом Фонду мінімальну вартість активів (пункт 2.1.8); представляти інтереси Фонду в стосунках з органами державної влади, з юридичними та фізичними особами (резидентами та нерезидентами України), міжнародними та громадськими організаціями (пункт 2.1.12.); представляти інтереси Фонду в стосунках з акціонерними товариствами щодо реалізації акціонерами права вимоги обов'язкового викупу акціонерним товариством належних їм акцій, в т.ч. складати та подавати відповідні заяви, вимоги, вести претензійну роботу (пункт 2.1.13); брати участь в управлінні діяльністю юридичної особи, акції (частки, паї) якої належать до складу активів Фонду (пункт 2.1.33).

Відповідно до пункту 2.2.4. компанія з управління активами має право зокрема від імені Фонду, без довіреності, представляти його інтереси перед третіми особами та вступати з ними в майнові та немайнові відносини.

Компанія з управління активами під час провадження нею діяльності з управління активами Фонду не має права зокрема набувати за рахунок активів Фонду майно та цінні папери тих видів, що не передбачені інвестиційною декларацією фонду (пункт 2.3.1 договору).

Згідно з Додатком до Договору №1/2015 про управління активами корпоративного інвестиційного фонду від 18.11.2015, викладеного в новій редакції 08.11.2023 Інвестиційна декларація АТ "ЗНВКІФ "Аванпост", до складу активів Фонду можуть входити боргові зобов'язання. Такі зобов'язання можуть бути оформлені векселями, заставними, договорами відступлення права вимоги, позики та в інший спосіб дозволений законодавством.

З протоколу №23/2015 Загальних зборів учасників ТОВ "Компанія з управління активами "АРТ-Капітал менеджмент" вбачається, що директором КУА є Петренко І.В.

08.08.2025 між ТОВ "АРТ-Капітал Кастоді" (сторона - 1) та АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аванпост" (сторона - 2) укладено договір про відступлення права вимоги, згідно з пунктом 1.1., якого відповідно до умов цього договору сторона - 1 передає, а сторона - 2 приймає на себе усі права та обов'язки, що належать стороні - 1, як власнику простих іменних акцій Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (ЄДРПОУ 22767506) у кількості 254 003 (двісті п'ятдесят чотири тисячі три) штуки згідно з випискою про операції з цінними паперами депозитарної установи ТОВ "АРТ-Капітал Кастоді", щодо стягнення в судовому або позасудовому порядку заборгованостей по не виплаченим вказаним Емітентом дивідендів, нарахованим за результатами роботи Емітента за період з 2017 по 2023 роки.

Пунктом 1.2. сторони визначили, що за цим договором сторона - 2 набуває права: а) звертатися до суду або до інших компетентних органів в якості позивача/скаржника, щодо стягнення в судовому або позасудовому порядку заборгованостей по не виплаченим вказаним Емітентом дивідендів, нарахованим за результатами роботи Емітента за період з 2017 по 2023 роки; б) вимагати від відповідних боржників належного виконання зобов'язань, укладати мирову угоду з питання погашення заборгованостей по не виплаченим вказаним Емітентом дивідендів, нарахованим за результатами роботи Емітента за період з 2017 по 2023 роки; в) звертатися до виконавчих органів з метою виконання судових рішень щодо стягнених в судовому або позасудовому порядку заборгованостей по не виплаченим вказаним Емітентом дивідендів, нарахованим за результатами роботи Емітента за період з 2017 по 2023 роки.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (пункт 6.1. договору).

Уступка прав та переведення обов'язків за цим договором не тягне за собою змін будь-яких інших правовідносин (пункт 6.4. договору).

Договір підписаний представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток. Від АТ "Аванпост" договір підписано директором ТОВ "КУА "АРТ-Капітал менеджмент" - ОСОБА_5 .

Оскільки, Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" не здійснило виплату дивідендів акціонерам за 2017, 2018, 2021, 2022, 2023 роки та чистого прибутку за 2020 рік, позивачі звернулися до суду з даною позовною заявою.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається, відповідачем у цій справі є Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" яке входить до числа господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 %.

Порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів визначені у Законі України "Про акціонерні товариства" № 514-VI від 17 вересня 2008 року, що був чинний у 2017-2022 роках до 1 січня 2023 року, та у Законі України "Про акціонерні товариства" № 2465-ІХ від 27 липня 2022 року, що набув чинності 01 січня 2023 року.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" № 514-VI від 17 вересня 2008 року корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Згідно зі статтею 96-1 Закону України "Про акціонерні товариства" № 2465-ІХ від 27 липня 2022 року та статтю 96-1 Цивільного кодексу України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об'єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

У відповідності до частини першої статті 152 Цивільного кодексу України акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Позивачі 1-3 на момент подачі позову та у заявлені періоди були акціонерами відповідача, позивач - 4 у період з 01.01.2017 по 15.11.2017 та у період з 22.02.2023 по 31.07.2025 (на момент подачі позову) є акціонером відповідача, а саме: згідно з виписками депозитарних установ позивач 1 є власником простих іменних акцій відповідача у кількості 24 946 штук; позивач 2 є власником простих іменних акцій цього товариства у кількості 154 932 штук; позивач 3 є власником простих іменних акцій у кількості 100 332 штук; позивач 4 є власником простих іменних акцій у кількості 776 742 штук; позивач 4 - є власником простих іменних акцій у кількості 254 003 штук.

У відповідності до пункту 2 частини першої статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

В силу дії пункту 2 частини першої статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства" № 514-VI кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи право на отримання дивідендів.

Аналогічні положення закріплені у пункті 2 частини першої статті 27 Закону України "Про акціонерні товариства" № 2465-ІХ.

За приписами частин першої - третьої статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" № 514-VI дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів.

Виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу має відбуватися пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів) мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу.

Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати емісії яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку.

Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.

У разі прийняття загальними зборами рішення щодо виплати дивідендів у строк, менший ніж передбачений абзацом першим цієї частини, виплата дивідендів здійснюється у строк, визначений загальними зборами.

Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.

Аналогічні положення закріплені у частинах першій - третій статті 34 Закону України "Про акціонерні товариства" № 2465-ІХ.

За змістом пунктів 12, 15 частини другої статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства" № 514-VI до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених законом; затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законом.

Згідно з пунктами 19, 22 частини другої статті 39 Закону України "Про акціонерні товариства" № 2465-ІХ до виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить: затвердження результатів фінансово-господарської діяльності за відповідний рік та розподіл прибутку товариства або затвердження порядку покриття збитків товариства; прийняття рішення про виплату дивідендів за простими акціями товариства, затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законом, та способу їх виплати.

Повноваження з вирішення питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів, не можуть бути передані іншим органам товариства (частина третя статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства" № 514-VI та частина третя статті 39 Закону України "Про акціонерні товариства" № 2465-ІХ).

Аналіз наведених норм Закону свідчить про те, що акціонери акціонерного товариства мають право на одержання частини прибутку товариства (дивідендів) в силу вимог Закону. При цьому, підставою для виплати акціонерам акціонерного товариства дивідендів є прийняте вищим органом управління товариства - загальними зборами акціонерів за результатами діяльності товариства за звітний рік відповідне рішення про виплату дивідендів та їх розмір, яким визначається сума прибутку, яку вирішено спрямувати на виплату дивідендів, порядок та строки такої виплати. Прийняття такого рішення належить до виключної компетенції загальних зборів.

Судом встановлено, що загальними зборами відповідача були прийняті рішення про виплату розподіл чистого прибутку та виплату дивідендів за 2017 рік - 26.04.2018, за 2018 рік - 05.04.2019, за 2021 рік - 29.04.2022, за 2022 рік - 26.04.2023, за 2023 рік - 07.05.2024.

З огляду на викладене слідує, що позивачі 1-3 як акціонери відповідача, мали право на отримання дивідендів цього товариства за результатами його фінансово-господарської діяльності за 2017, 2018, 2021, 2022, 2023 роки, позивач - 4 мав право на отримання дивідендів цього товариства за результатами його фінансово-господарської діяльності за відповідний період 2017 року та за 2023 рік.

Щодо позовних вимог позивача - 4.

В силу норм статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, 08.08.2025 між ТОВ "АРТ-Капітал Кастоді" (сторона - 1) та АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аванпост" (сторона - 2) укладено договір про відступлення права вимоги, згідно з пунктом 1.1., якого відповідно до умов цього договору сторона - 1 передає, а сторона - 2 приймає на себе усі права та обов'язки, що належать стороні - 1, як власнику простих іменних акцій Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (ЄДРПОУ 22767506) у кількості 254 003 (двісті п'ятдесят чотири тисячі три) штуки згідно з випискою про операції з цінними паперами депозитарної установи ТОВ "АРТ-Капітал Кастоді", щодо стягнення в судовому або позасудовому порядку заборгованостей по не виплаченим вказаним Емітентом дивідендів, нарахованим за результатами роботи Емітента за період з 2017 по 2023 роки.

Статтею 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини 1 статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (стаття 513 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Правовий аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання цілком і повністю зберігається, а відбувається зміна лише суб'єктивного складу кредиторів.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Судом встановлено, що умовами договору про відступлення права вимоги від 08.08.2025, зокрема, його розділами 1, 2 та 6, сторони на власний розсуд встановили порядок і строки розрахунків, а також строк дії цієї угоди. Доводи про невідповідність таких умов вимогам законодавства судом відхиляються як безпідставні та необґрунтовані, договір є чинним, доказів протилежного сторонами до матеріалах не додано.

Суд погоджується з позицією позивача - 4 у справі та зауважує, що заміна первісного кредитора відбулась не в частині прав чи обов'язків акціонера відповідача, а виключно в частині стягнення заборгованостей по не виплаченим відповідачем дивідендам, нарахованим за результатами роботи товариства за період з 2017 по 2023 роки.

Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що питання недійсності даного правочину не є предметом спору у даній справі та не підлягає дослідженню в даному спорі.

Стосовно доводів відповідача про відсутність повноважень у директора ТОВ "КУА "АРТ-Капітал менеджмент" - ОСОБА_5 судом враховується, що право компанії з управління активами укладати правочини від імені корпоративного інвестиційного фонду визначено Законом України "Про інститути спільного інвестування".

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про інститути спільного інвестування", управління активами корпоративного фонду на підставі відповідного договору здійснює компанія з управління активами.

Статтею 63 Закону України "Про інститути спільного інвестування" встановлено, що компанія з управління активами - господарське товариство, створене відповідно до законодавства у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, яке провадить професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії, що видається комісією. Компанія з управління активами здійснює управління активами інституту спільного інвестування. У відносинах з третіми особами компанія з управління активами корпоративного фонду повинна діяти від імені та в інтересах такого фонду на підставі договору про управління активами.

Згідно з вимогами ст. 15 Закону України "Про інститути спільного інвестування", органами корпоративного фонду є загальні збори та наглядова рада. Утворення органів корпоративного фонду, не передбачених цим законом, забороняється.

Отже, суд погоджується з позицією представника позивача - 4, що корпоративним інвестиційним фондам заборонено створювати виконавчий орган. З чого випливає, що правочини з активами корпоративного інвестиційного фонду вправі здійснювати лише компанія з управління активами, з якою укладено відповідний договір.

Відповідно до ч.16 ст.15 Закону України "Про інститути спільного інвестування", до виключної компетенції загальних зборів корпоративного інвестиційного фонду, зокрема, відноситься прийняття рішення про обрання (заміну) компанії з управління активами та укладення договору з нею.

Згідно з ст.34 Закону України "Про інститути спільного інвестування", до компетенції наглядової ради, зокрема, належать в тому числі: 9) затвердження договорів щодо активів корпоративного фонду, укладених компанією з управління активами, на суму, яка перевищує встановлену статутом або регламентом мінімальну вартість.

З чого можна зробити висновок, що компанія з управління активами корпоративного інвестиційного фонду вправі укладати будь-які правочини з його активами, що не перевищують їх мінімальну вартість, встановлену статутом або регламентом. Всі інші правочини, які перевищують мінімальну суму підлягають затвердженню наглядовою радою.

Договором № 1/2015 про управління активами корпоративного інвестиційного фонду, укладений між АТ ЗНВКІФ "Аванпост" і ТОВ "КУА "АРТ-Капітал Менеджмент", узгоджено, що Фонд з метою проведення діяльності зі спільного інвестування доручає, а Компанія з управління активами за винагороду приймає на себе зобов'язання щодо надання послуг з управління активами Фонду від імені, в інтересах і за рахунок Фонду, відповідно до умов та протягом дії цього Договору та у відповідності до чинного законодавства України (п1.1.).

Враховуючи вище викладене заперечення відповідача щодо відсутності повноважень для підписання договору про відступлення права вимоги від 08.08.2025 у директора ТОВ "КУА "АРТ-Капітал менеджмент" - ОСОБА_5 судом відхиляються.

Щодо заявлених позивачами 1-4 до стягнення з відповідача сум чистого прибутку за 2020 рік судом враховується таке.

Згідно з пунктом частини першої статі 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Статтею 158 Цивільного кодексу України визначено, що акціонерне товариство може виплачувати акціонерам частину свого чистого прибутку з розрахунку на одну належну їм акцію певного типу та/або класу. Порядок виплати дивідендів визначається законом та статутом акціонерного товариства.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства" кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику-акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи право на отримання дивідендів.

За змістом статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" дивіденд - це частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу має відбуватися пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів) мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами. Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів. Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.

Статтею 32 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що вищим органом акціонерного товариства є загальні збори. Акціонерне товариство зобов'язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори). Річні загальні збори товариства проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року. До порядку денного річних загальних зборів обов'язково вносяться питання, передбачені пунктами 11 (затвердження річного звіту товариства), 12 (розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених законом) і 24 (прийняття рішення за наслідками розгляду звіту наглядової ради, звіту виконавчого органу, звіту ревізійної комісії (ревізора) частини другої статті 33 цього Закону.

Пунктами 12, 15, 27 частини другої статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених законом; затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законом; вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів згідно із законом та/або статутом товариства.

Аналіз наведених норм свідчить, що рішення про виплату дивідендів та їх розмір приймається вищим органом управління товариством - загальними зборами товариства. Прийняття такого рішення належить до виключної компетенції загальних зборів.

Отже, за загальним правилом підставою для виплати дивідендів є відповідне рішення загальних зборів, яким визначається сума прибутку, яку вирішено спрямувати на виплату дивідендів, порядок та строки такої виплати.

Разом з тим, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України "Про акціонерні товариства" управління акціонерними товариствами, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави або територіальної громади, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених законом.

Згідно із частиною першою статті 172 Господарського кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) відносини, пов'язані з управлінням корпоративними правами держави, регулюються Законом України "Про управління об'єктами державної власності", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Відповідно до частини другої статті 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків (крім тих, що визначені частиною першою цієї статті), які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету та іншим учасникам господарського товариства пропорційно розміру їх акцій (часток) у статутному капіталі господарського товариства частину чистого прибутку в розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, установленими на відповідний рік, але не менше 90 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним.

Отже, положення частини другої статті 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" забезпечує виконання господарськими товариствами з корпоративними правами держави обов'язку з розподілу прибутку через виплату частини чистого прибутку у випадках, коли відповідне рішення не було прийняте загальними зборами, а тому носить характер спеціальної для певної категорії акціонерних товариств, за умови неприйняття рішення про розподіл дивідендів згідно із Законом України "Про акціонерні товариства". І ця норма цілком поширюється на АТ "Хмельницькобленерго".

Зазначене свідчить, що особливості правового режиму розподілу прибутку, нарахування і виплати частини чистого прибутку у господарських товариствах, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, визначаються імперативними нормами закону.

Якщо зазначені у статті 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" суб'єкти не виконують свої зобов'язання щодо нарахування та виплати дивідендів до встановлених термінів, вони автоматично зобов'язані сплатити частину чистого прибутку і така норма має імперативний характер та не допускає дискреції у питаннях перерахування коштів лише до державного бюджету чи лише акціонерам.

Сукупний аналіз статті 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" та Закону України "Про акціонерні товариства" свідчить про їх взаємопов'язаність. Так, за умовами статті 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" у акціонерного товариства наявний обов'язок прийняти рішення про розподіл дивідендів за звітній 2020 рік в порядку, визначеному Законом України "Про акціонерні товариства". А в разі неприйняття рішення про нарахування дивідендів до 01.05.2021, сплачувати до Державного бюджету України та іншим учасникам господарського товариства пропорційно розміру їх акцій (часток) у статутному капіталі господарського товариства частину чистого прибутку, положення статті 20 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлюють строк та механізм розподілу частини чистого прибутку товариств з корпоративними правами держави між акціонерами за відсутності прийнятого рішення загальних зборів в порядку Закону України "Про акціонерні товариства", з метою недопущення необґрунтованого зволікання акціонерним товариством з прийняттям відповідного рішення про розподіл дивідендів та захист "правомірних очікувань" держави та акціонерів на отримання частини прибутку.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позивачі 1-4, як акціонери відповідача, мають право на отримання частини чистого прибутку цього товариства за результатами його фінансово-господарської діяльності за 2020 рік.

Окрім того, судом враховується, що у зазначених нормах Закону встановлений строк виплати дивідендів акціонерам у разі прийняття загальними зборами акціонерів рішення про їх виплату, який становить шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів, у разі не прийняття такого рішення до 01 травня року, що настає за звітним, виплата здійснюється до 1 липня року, що настає за звітним.

З огляду на що доводи відповідача щодо ненадіслання позивачами повідомлень про спосіб зарахування їм дивідендів судом до уваги не приймається.

Зазначений висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у Постанові від 20 червня 2024 у справі № /740/23 та Постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 910/15324/19, відповідно до якого з прийняттям товариством рішення про виплату дивідендів та встановленням строків проведення розрахунків з акціонером у товариства виникає обов'язок виплати дивідендів без будь-яких додаткових умов у встановлений строк, і акціонер не зобов'язаний звертатись до товариства із заявою про виплату дивідендів, оскільки нормами чинного законодавства такого обов'язку не встановлено.

За змістом підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 та пункту 8.2 статті 8 Податкового кодексу України податок на доходи фізичних осіб (далі по тексту - ПДФО) належить до загальнодержавних податків, що є обов'язковим до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1. статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

За підпунктами 163.1.1 та 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента податком на доходи фізичних осіб є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

У відповідності до підпункту 14.1.268 Податкового кодексу України доходи, отримані у вигляді дивідендів, відносяться до пасивних доходів.

Відповідно до 164.2.8. Податкового кодексу України пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу), включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

В силу дії підпункту 167.5.2. пункту 167.5. статті 167 Податкового кодексу України ставка податку на пасивні доходи до бази оподаткування для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування); встановлюється у розмірі 5 відсотків.

Отже, відповідно до наведених норм Податкового кодексу України дивіденди як доходи фізичних осіб (акціонерів) є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовим збором за ставками для ПДФО - 5% та для військового збору - 1,5%.

Відповідно до підпунктів 162.1.1. та 162.1.3. пункту 162.1. статті 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; податковий агент.

У відповідності до статті 18 Податкового кодексу України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу (підпункт 14.1.180 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України).

Особливості нарахування (виплати) та оподаткування дивідендів визначені у пункті 170.5 статті 170 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпунктів 170.5.1, 170.5.2, 170.5.4 пункту 170.5. статті 170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у підпункті 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування. Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб'єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів. Доходи, зазначені в цьому пункті, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1, 167.5.2 і 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу.

Згідно з підпунктами 168.1.1, 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

Аналіз зазначених положень підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14, статті 18, підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпунктів 170.5.1, 170.5.2, 170.5.4 пункту 170.5 статті 170, статті 171, пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України свідчить про те, що для оподаткування такого доходу як дивіденди, що виплачуються фізичним особам - акціонерам, саме емітент корпоративних прав (акціонерне товариство), який здійснює нарахування дивідендів, є податковим агентом фізичної особи-акціонера, якій нараховуються дивіденди, та як податковий агент здійснює нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи (акціонера) ПДФО та військового збору з доходу у вигляді дивідендів. Тобто, нарахування, утримання і сплата ПДФО і військового збору з доходу у вигляді дивідендів, що виплачуються фізичним особам - акціонерам, є обов'язком податкового агента, яким у спірних правовідносинах є відповідач.

Викладене вище дає підстави для висновку про те, що суми дивідендів, заявлені до стягнення в судовому порядку фізичними особами - акціонерами з акціонерного товариства на їх користь, обчислюються судом без віднімання сум податків і зборів, тобто не зменшуються судом на суми ПДФО та військового збору. Податки і збори із присудженої за рішенням суду до стягнення з емітента корпоративних прав (акціонерного товариства) суми дивідендів підлягають нарахуванню, утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету самим акціонерним товариством (емітентом корпоративних прав, який здійснює нарахування дивідендів), як податковим агентом фізичної особи-акціонера, при виконанні відповідного судового рішення, внаслідок чого виплачена фізичній особі - акціонеру на підставі судового рішення сума дивідендів зменшується на суму ПДФО і військового збору.

Отже, оскільки нарахування, утримання та сплата (перерахування) до бюджету ПДФО і військового збору з доходу у вигляді дивідендів, що виплачуються фізичним особам - акціонерам, є обов'язком самого акціонерного товариства, суд у разі задоволення позову фізичної особи - акціонера про стягнення дивідендів визначає необхідну до стягнення суму дивідендів без вирахування з неї ПДФО та військового збору із зазначенням в резолютивній частині рішення про необхідність утримання при виконанні судового рішення із стягуваної суми установлених законодавством України податків і зборів.

Такі висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.06.2024 у справі №924/740/23, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 9901/407/19 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 липня 2018 року у справі № 359/10023/15-ц, що стосуються можливості здійснення судом оподаткування заявлених до стягнення в судовому порядку сум доходів фізичних осіб.

При цьому, суд зауважує, що у відзиві на позовну заяву та у додаткових поясненнях по справі відповідач вказав, що АТ "Хмельницькобленерго" з нарахованих дивідендів за 2017, 2018, 2021, 2022 та 2023 роки уже здійснено сплату податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору щодо позивачів 1, 2 та 3, що підтверджується матеріалами справи і не заперечується позивачами 1-3.

Окрім того, відповідач визнав позовні вимоги позивачів 1-3 в частині стягнення дивідендів за 2017, 2018, 2021, 2022 та 2023 роки без сум сплачених податків та зборів.

З огляду на викладене вище, враховуючи прострочення відповідачем заборгованості з виплати дивідендів/чистого позивачам 1-4, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум позовних вимог за заявлені періоди, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення та стягнення з відповідача суми дивідендів: ОСОБА_1 за 2017, 2018, 2021, 2022 та 2023 роки в сумі 29833,06грн, ОСОБА_2 за 2018, 2021, 2022 та 2023 роки в сумі 150053,26грн., ОСОБА_3 за 2021, 2022 та 2023 роки в сумі 636741,53грн.

дивідендів/чистого прибутку за 2020 рік: ОСОБА_1 в сумі 24368,07грн., ОСОБА_2 в сумі 148412,20грн., ОСОБА_3 в сумі 758747,17грн. з утриманням з цих сум встановлених законодавством України податків та зборів.

дивідендів/чистого прибутку Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "АВАНПОСТ" за 2017, 2018, 2020, 2021, 2022, 2023 роки в сумі 572999,30грн з утриманням з цієї суми встановлених законодавством України податків і зборів.

В задоволенні позовних вимог щодо стягнення на користь ОСОБА_1 2073,95грн, на користь ОСОБА_2 7323,97грн, на користь ОСОБА_3 44265,45грн відмовити.

У зв'язку з невиконанням відповідачем свого обов'язку з виплати дивідендів за 2017, 2018, 2021, 2022, 2023 роки та чистого прибутку за 2020 рік позивач просить стягнути з відповідача на користь: позивача - 1 - 34369,10грн інфляційних втрат та 7747,89грн 3% річних, позивача -2 - 174848,08грн інфляційних втрат та 39565,12грн 3% річних, позивача - 3 - 791530,68грн інфляційних втрат та 180904,18грн 3% річних, позивача - 4 - 300143,71грн інфляційних втрат та 78889,89грн 3% річних, згідно поданих розрахунків.

Як унормовано приписами статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зобов'язання зі сплати інфляційних та процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19).

Відповідно до ст.3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р., згідно якого при застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Щодо розрахунку заявленої до стягнення суми втрат від інфляції суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.

Так, при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 постанови КМУ №1078). Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за увесь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

Верховний Суд у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз'яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

У постанові від 04.06.2019 у справі №916/190/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов'язаний належним чином дослідити подані стороною докази (зроблений позивачем розрахунок заборгованості, інфляційних втрат та трьох процентів річних), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування.

Відповідач свого розрахунку інфляційних втрат та 3% річних не надав, жодних обґрунтованих заперечень щодо здійсненого розрахунку 3% річних не навів.

Здійснивши перевірку виконаних позивачем розрахунків інфляційних втрат, в межах заявлених позивачем періодів, враховуючи суми задоволених позовних вимог, суд встановив, що він виконаний арифметично неправильно, відтак, суми інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача - 1 становить 13558,16грн, на користь позивача - 2 становить 50790,00грн, на користь позивача - 3 становить 158707,70грн, на користь позивача - 4 становить 300143,71грн. У задоволенні до стягнення з відповідача інфляційних втрат на користь позивача -1 5278,83грн, позивача - 2 28973,73грн, позивача - 3 146710,76грн. належить відмовити.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення 3% річних на користь позивача - 1 в сумі 3271,98грн, на користь позивача - 2 в сумі 13239,80грн, на користь позивача - 3 в сумі 46409,73грн та на користь позивача - 4 в сумі 65589,96грн. У задоволенні до стягнення з відповідача 3% річних на користь позивача - 1 в сумі 1533,72грн, позивача - 2 в сумі 8406,07грн, позивача -3 в сумі 42883,48грн, позивача - 4 в сумі 13299,93грн належить відмовити.

Доводи відповідача про вжиття ним усіх необхідних заходів для виплати дивідендів та відсутність можливості здійснення таких виплат у встановлений строк через невиконання позивачем обов'язку щодо надання актуальних реквізитів своїх банківських рахунків, а відтак відсутність вини товариства у несвоєчасній виплаті дивідендів та безпідставність вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, суд відхиляє як необґрунтовані. Відповідачем не доведено належними, допустимими та достовірними доказами прострочення виконання ним свого зобов'язання з виплати дивідендів позивачу внаслідок ненадання останнім необхідних реквізитів у встановлений строк, тобто з вини позивача.

Після прийняття Загальними зборами акціонерів відповідача рішення про виплату дивідендів на користь акціонерів у товариства виник обов'язок здійснити відповідні виплати. Виконання цього обов'язку є прямим наслідком прийнятого рішення та приписів законодавства і не може ставитися у залежність від вчинення акціонерами будь-яких додаткових дій. Відповідачем не спростовано наявності у нього необхідної інформації щодо актуальних банківських реквізитів позивача, у тому числі номера банківського рахунку за стандартом IBAN, та відсутності будь-яких перешкод виконати свої обов'язки з виплати позивачам дивідендів за 2017-2023 роки.

Разом з тим, АТ "Хмельницькобленерго" у запереченні просить суд зменшити на 50% розмір 3% річних та інфляційних втрат, враховуючи специфіку його діяльності, стратегічне значення, обставини воєнного стану та фактичну відсутність вини у несвоєчасному перерахуванні дивідендів.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат на 50%, суд зазначає та враховує таке.

Інфляція - це знецінення грошей, зниження їхньої купівельної спроможності, дисбаланс попиту і пропозиції. Тобто стягнення інфляційних втрат забезпечує одержання кредитором суми боргу в еквівалентному розмірі до розміру боргу станом на перший день прострочення виконання грошових зобов'язань. Натомість 3% річних є своєрідною мінімальною упущеною вигодою, яку б міг отримати кредитор за належного виконання зобов'язання боржником свого грошового зобов'язання.

Встановлення законодавцем права кредитора на одержання коштів з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зумовлене специфічним видом такого майна як грошові кошти, якому незалежно від факторів природного середовища (форс-мажорним обставинам) притаманна властивість знецінюватись в більшій мірі ніж всім іншим видам майна (нерухомості, дорогоцінним металам, автомобілям тощо).

Положення ст.625 ЦК України спрямовані в першу чергу на те, щоб внаслідок неправомірних дій боржника (прострочення) право власності кредитора не було порушене, оскільки внаслідок знецінення національної грошової одиниці купівельна спроможність коштів, які б кредитор міг одержати за належного виконання боржником своїх грошових зобов'язань, буде значно меншою, що має відповідно наслідком зменшення майнового блага кредитора. Компенсація кредитору інфляційних втрат згідно з положеннями ч.2 ст.625 ЦК України є мінімальною гарантією захисту його інтересів, яка забезпечує збереження цінності грошових коштів протягом прострочення оплати боржником відповідних товарів, робіт чи послуг.

Крім того, невиконання або неналежне виконання боржником свого грошового зобов'язання не може бути залишене без реагування та застосування до нього міри відповідальності, оскільки б це суперечило б загальним засадам цивільного законодавства, якими є справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 ЦК України).

Тому, оскільки застосування індексу інфляції до суми боргу фактично має на меті одержання кредитором того, на що він розраховував одержати у разі належного виконання боржником грошового зобов'язання, то стягнення 3% річних є тою мірою відповідальності, яку боржник зобов'язаний понести за неналежне виконання свого грошового зобов'язання.

При цьому слід зауважити, що у випадках порушення грошового зобов'язання суд не має правових підстав приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України).

Стягнення 3% річних та інфляційних втрат не є штрафними санкціями, а особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2021 у справі №520/17342/18, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 13.03.2020 у справі №902/417/18).

Верховний Суд у своїй практиці послідовно дотримується правової позиції щодо неможливості зменшення розміру інфляційних втрат. Висновки про це викладено в постановах Верховного Суду від 05.10.2023 у справі №904/4334/22, від 24.01.2024 у справі №917/991/22, від 01.10.2024 у справі №910/18091/23, від 05.11.2024 у справі №902/43/24 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі №903/602/24.

Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, викладена правова позиція стосовно права суду зменшувати розмір процентів річних, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України. Так, у постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених критеріїв, суд може зменшити загальний розмір процентів річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.

Суд враховує, що у цій постанові Велика Палата Верховного Суду зробила загальний висновок про можливість суду за певних умов зменшити розмір процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, тоді як підстави для такого зменшення процентів річних суд повинен установлювати в кожному конкретному випадку.

Законодавство не містить переліку підстав для зменшення процентів річних. Такими підставами можуть бути, зокрема, дії боржника, спрямовані на належне виконання зобов'язання, ступінь вини боржника, міра виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, інші інтереси сторін, дії чи бездіяльність кредитора, очевидна неспівмірність заявленої суми процентів річних порівняно із сумою боргу, а також інші підстави, підтверджені конкретними обставинами справи.

Заявляти про наявність підстав для зменшення процентів річних та доводити, що вони підтверджуються конкретними обставинами справи, має саме боржник, а суд з огляду на наявні в матеріалах справи докази має надати оцінку обґрунтованості таких доводів та вирішити питання про можливість зменшення процентів річних.

Також при вирішенні питання про зменшення процентів річних суд має враховувати принципи розумності, справедливості, пропорційності та дотримуватись балансу між інтересами боржника і кредитора.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі №910/14524/22 виснувала, що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи процентів, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, є правом, а не обов'язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи та поданих учасниками справи доказів.

У постанові від 02.07.2025 у справі №903/602/24 Велика Палата Верховного Суду вказала, що враховуючи правову природу процентів річних як визначеної законом плати боржника за користування грошовими коштами кредитора, їх розмір може бути зменшено. При цьому, суд при визначенні розміру, до якого можна зменшити проценти річних, обмежений нормою ч.2 ст.625 ЦК України, яка визначає, що боржник має сплатити кредитору три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) від простроченої суми. Отже, саме три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов'язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних. Відтак, розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.

Оцінюючи у даній справі можливість зменшення суми процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, суд враховує, що у зв'язку з невиконанням відповідачем свого обов'язку з виплати дивідендів/чистого прибутку за 2017, 2018, 2020, 2021, 2022, 2023 роки позивач просить стягнути з АТ "Хмельницькобленерго" 3% річних, які є законодавчо встановленим мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником.

Відтак, з огляду на наведене у суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру інфляційних втрат та трьох процентів річних, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

Згідно із положеннями ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

За змістом частин 1-3 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).

Отже, беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, порушення прав позивачів 1-4 відповідачем, а відтак наявність підстав для судового захисту їх прав шляхом часткового задоволення позовних вимог та стягнення з АТ "Хмельницькобленерго" на користь позивачів 1-4 вище зазначених сум дивідендів/чистого прибутку, 3% річних та інфляційних втрат. Урешті позовних вимог належить відмовити.

Заява позивача про застосування строку позовної давності до позовних вимог за 2017 рік у справі судом не розглядається, у зв'язку із визнанням таких вимог відповідачем.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

При поданні позовної заяви до суду позивачами сплачено до Державного бюджету України судовий збір: ОСОБА_1 - 2422,40грн, що підтверджується платіжною інструкцією №5241623480331893 від 29.08.2025; ОСОБА_2 - 6242,43грн, що підтверджується платіжною інструкцією №6c33f416-df3c-45ba-a8f3-f05be4c9d5a6 від 29.08.2025; Музикою Т.Г - 28946,27грн, що підтверджується платіжною інструкцією №062E-66XI-CC34-622K від 29.08.2025; АТ "ЗДКІФ "Аванпост" - 12022,07грн, що підтверджується платіжними інструкціями №127 від 29.08.2025 на суму 2422,40грн та №156 від 30.09.2025 на суму 9599,67грн.

Відповідно до п.3 ч.4 ст.129 ГПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом ч.1 ст.130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічним за своїм змістом є положення ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи викладене, визнання відповідачем позовів позивачів 1-3 в частині стягнення дивідендів за 2017, 2018, 2021, 2022, 2023 роки, до початку розгляду справи по суті та часткове їх задоволення, суд вважає за необхідне задовольнити заяву відповідача та повернути позивачам 1-3 з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого при поданні позовів, обрахованого пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме: Руднику П.Ю. - 1174,86грн, ОСОБА_2 - 2338,41грн, ОСОБА_3 - 13046,08грн.

З огляду на розмір задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача - 1 підлягають стягненню 1174,86грн, витрат зі сплати судового збору, на користь позивача - 2 - 2338,41грн, витрат зі сплати судового збору, на користь позивача - 3 - 13046,08грн., витрат зі сплати судового збору.

Відповідно до п.3 ч.4 ст.129 ГПК України, інші витрати зі сплати судового збору позивачів 1, 2 , 3 та 4 покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо витрат на правничу допомогу.

27.11.2025 представником позивача подано до суду заяву про здійснення розподілу судових витрат та стягнення на користь позивачів 37000,00грн витрат на професійну правничу допомогу, а саме по 9250,0грн для кожного позивача.

02.12.2025 відповідачем подано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги, у якій вказує, що заявлені представниками позивачів витрати є завищеними та просить зменшити їх розмір до рівня мінімальної заробітної плати.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.02.2020 року у справі №910/16223/18.

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 19.08.2020р. у справі 3910/7520/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України. Аналогічний висновок викладений у додатковій постанові Верховного Суду від 19.07.2021 року у справі №910/16803/19.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постановах Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі №638/7748/18.

У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки: 1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21); 2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу; 3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44).

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09.12.2021 року у справі №904/3550/21.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічний висновок міститься у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

На підтвердження витрат на професійну допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 21.07.2025 укладений між адвокатом Погрібною С.О. та Лісничим К.М., договір про надання правової допомоги №2 від 27.05.2025 укладений між адвокатом Погрібною С.О. та Рудником П.Ю., договір про надання правової допомоги №3 від 21.07.2025 укладений між адвокатом Погрібною С.О. та Музикою Т.Г., договір про надання правничої допомоги №5 від 21.07.2025 укладений між адвокатом Погрібною С.О. та АТ "ЗНВКІФ "Аванпост".

Відповідно до пунктів 1.1. вище зазначених договорів, адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договорами з питання захисту порушених прав та інтересів замовників щодо стягнення заборгованості по невиплаченим дивідендам за період з 02 квітня 2017 року по 27 травня 2025 року, нарахованим, зокрема - АТ "Хмельницькобленерго" (код ЄДРПОУ 22767506), а замовники зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами.

Згідно з пунктів 1.2. договорів, адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень:

- представляє інтереси замовника в судах з усіма правами, які надано законом позивачу (цивільному позивачу та відповідачу), відповідачу, потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику, у тому числі з правом підписання та пред'явлення позову, зміни підстави або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, пред'явлення зустрічного позову, подання заяв та скарг, вимагати виконання судового рішення, оскарження рішення, постанов і ухвали суду, одержання, рішень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред'явлення його до виконання; підписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопотання, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше; вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання; отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочне рішення тощо, а також їх копії; сплачувати від імені Замовника державне мито, судовий збір та інші необхідні платежі; вчиняти інші дії в інтересах Замовника не передбачених даним Договором

Пунктами 3.1. договорів про надання правової допомоги сторони погодили, що за правову допомогу, передбачену в п.п. 1.2. договорів, замовник сплачує адвокату винагороду із розрахунку 1 000 (тисяча) грн. 00 коп. за 1 годину витраченого адвокатом часу для надання правової допомоги у вигляді складання процесуальних документів, надання консультацій, проведення перемовин; представництво інтересів в суді першої інстанції - 3 000,0 грн.; апеляційної інстанції - 6 000,0 грн.; касаційної інстанції - 9 000,0 грн.. В ціну Договору не включені фактичні витрати щодо виконання Адвокатом зобов'язань за Договором.

У пунктах 3.2. вказано, що в ціну Договору не включені фактичні витрати щодо виконання Адвокатом зобов'язань за Договором.

Відповідно до пунктів 4.1. договорів, розмір оплати праці адвоката за надання правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатку №1 цього договору.

Згідно з пунктами 4.2. договорів, оплата праці адвоката за результатами наданої правової допомоги здійснюється замовником не пізніше 1 місяця з дати отримання замовником компенсаційних сум, що були предметами спорів, за якими адвокат надавав правову допомогу.

Договори підписані адвокатом та позивачами 1-4.

26.11.2025 позивачами 1-4 та адвокатом Погрібною С.О. підписано Акти виконаних робіт по договорам про надання правничої допомоги на суму 37000,00грн, в розрахунку по 9250,00грн на кожного позивача.

Також адвокатом долучено до заяви про розподіл судових витрат розрахунок судових витрат у справі №924/901/25, згідно з яким адвокатом надано позивача 1-4 послуг на суму 37000,00грн.

Окрім того адвокатом долучено квитанції до прибуткового касового ордеру від 29.08.2025, 22.09.2025, 20.10.2025, 25.11.2025 про оплату послуг адвоката позивачами 1-4 на суму 37000,00грн

Також, в матеріалах справи наявні Ордери на надання правничої (правової) допомоги АТ "ЗНВКФІ "Аванпост" на підставі договору №5 від 21.07.2025, Лісничому К.М. на підставі договору №б/н від 21.07.2025, Музиці Т.Г. на підставі договору №3 від 21.07.2025, Руднику П.Ю. на підставі договору №2 від 26.05.2025, у Господарському суді Хмельницької області адвокатом Погрібною Світланою Олександрівною від 30.07.2025.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява від 29.08.2025, клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв'язку від 15.09.2025, відповідь на відзив від 01.10.2025, заява про збільшення позовних вимог від 01.10.2025, пояснення від 19.10.2025, заяви про надання доказів повноважень від 16.11.2025 та від 21.11.2025 та заява про здійснення розподілу судових витрат від 27.11.2025, підписані представником позивача - адвокатом Погрібною С.О.

Вказані матеріали є належними доказами (належно оформлені) того, що позивачам 1-4 надано професійну правничу допомогу у даній справі адвокатом Погрібною Світланою Олександрівною, згідно з відповідними угодами, що в силу ст. 126 ГПК України свідчить про обґрунтованість поданої заяви та необхідність відшкодування позивачу понесених витрат на професійну правничу допомогу (враховуючи, що позов задоволений).

Окрім того, представниця позивачів 1-4 - адвокат Погрібна С.О. приймала участь в засіданнях по справі №924/901/25 -20.09.2025, 20.10.2025, 03.11.2025, 17.11.2025, 27.11.2025, 11.12.2025, 17.12.2025.

Згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75 - 79 ГПК України.

Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, позивачами 1-4 згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, доведено надання їм послуг з професійної правової допомоги під час розгляду справи №924/901/25 у Господарському суді Хмельницької області.

Виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Враховуючи вищевикладене, оцінивши подані позивачами докази на підтвердження понесених ними витрат та заперечення відповідача, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин даної справи, суд керуючись статтями 126, 129 ГПК України дійшов висновку, що витрати позивачів 1-4 на професійну правничу допомогу надану адвокатом Погрібною С.О., які пов'язані з розглядом цієї справи підлягають задоволенню пропорційно розміру задоволених позовних вимог по справі, в розрізі кожного з позивачів.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 247, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" про стягнення 98 392,07 грн. заборгованості за дивіденди/частину прибутку, задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (29018, м. Хмельницький, вул. Храновського, буд. 11А; код 22767506) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 29833,06 грн. (двадцять дев'ять тисяч вісімсот тридцять три гривні 06коп) заборгованості з виплати дивідендів за 2017, 2018, 2021, 2022, 2023, 3271,98 грн. (три тисячі двісті сімдесят одну гривню 98коп) 3% річних, 13558,16 грн. (тринадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім гривень 16коп) інфляційних втрат, 1101,83 грн. (одна тисяча сто одна гривня 83коп) витрат зі сплати судового збору та 8414,72 грн. (вісім тисяч чотириста чотирнадцять гривень 72коп) витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (29018, м. Хмельницький, вул. Храновського, буд. 11А; код 22767506) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 24368,07 грн. (двадцять чотири тисячі триста шістдесят вісім гривень 07коп) заборгованості з виплати дивідендів/чистого прибутку за 2020 рік, з утриманням з цієї суми встановлених законодавством України податків і зборів, 2942,19 грн. (дві тисячі дев'ятсот сорок дві гривні 19коп) 3% річних та 15532,11 грн. (п'ятнадцять тисяч п'ятсот тридцять дві гривні 11коп) інфляційних втрат.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили

4. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення на користь ОСОБА_1 2073,95 грн. заборгованості, 1533,72 грн. трьох відсотків річних та 5278,83 грн. інфляційних втрат - відмовити.

5. Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з Державного бюджету судовий збір в розмірі 1101,83 грн. (одна тисяча сто одна гривня 83коп), сплачений згідно платіжної інструкції №5241623480331893 від 29.08.2025, на підставі ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір".

6. Позов ОСОБА_2 до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" про стягнення 520202,63 грн. заборгованості за дивіденди/частину прибутку, задовольнити частково.

7. Стягнути з Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (29018, м. Хмельницький, вул. Храновського, буд. 11А; код 22767506) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 150053,26 грн. (сто п'ятдесят тисяч п'ятдесят три гривні 26коп) заборгованості з виплати дивідендів за 2018, 2021, 2022, 2023, 13239,80 грн. (тринадцять тисяч двісті тридцять дев'ять гривень 80коп) 3% річних, 50790,00 грн. (п'ятдесят тисяч сімсот дев'яносто гривень) інфляційних втрат, 2853,10 грн. (дві тисячі вісімсот п'ятдесят три гривні 10коп) витрат зі сплати судового збору та 8455,42 грн. (вісім тисяч чотириста п'ятдесят п'ять гривень 42коп) витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили

8. Стягнути з Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (29018, м. Хмельницький, вул. Храновського, буд. 11А; код 22767506) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 148412,20 грн. (сто сорок вісім тисяч чотириста дванадцять гривень 20коп) заборгованості з виплати дивідендів/чистого прибутку за 2020 рік, з утриманням з цієї суми встановлених законодавством України податків і зборів, 17919,30 грн. (сімнадцять тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять тисяч 30коп) 3% річних та 95084,35 грн. (дев'яносто п'ять тисяч вісімдесят чотири гривні 35коп) інфляційних втрат.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили

9. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення на користь ОСОБА_2 7323,97 грн. заборгованості, 8406,07 грн. трьох відсотків річних та 28973,73 грн. інфляційних втрат - відмовити.

10. Повернути ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) з Державного бюджету судовий збір в розмірі 2853,10 грн. (дві тисячі вісімсот п'ятдесят три гривні 10коп), сплачений згідно платіжної інструкції №6c33f416-df3c-45ba-a8f3-f05be4c9d5a6 від 29.08.2025, на підставі ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір".

11. Позов ОСОБА_3 до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" про стягнення 2412189,01 грн. заборгованості за дивіденди/частину прибутку, задовольнити частково.

12. Стягнути з Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (29018, м. Хмельницький, вул. Храновського, буд. 11А; код 22767506) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) 636741,53 грн. (шістсот тридцять шість тисяч сімсот сорок одну гривню 53коп) заборгованості з виплати дивідендів за 2021, 2022, 2023, 46409,73 грн. (сорок шість тисяч чотириста дев'ять гривень 73коп) 3% річних, 158707,70 грн. (сто п'ятдесят вісім тисяч сімсот сім гривень 70коп) інфляційних втрат, 13070,69 грн. (тринадцять тисяч сімдесят гривень 69коп) витрат зі сплати судового збору та 8353,67 грн. (вісім тисяч триста п'ятдесят три гривні 67коп) витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили

13. Стягнути з Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (29018, м. Хмельницький, вул. Храновського, буд. 11А; код 22767506) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) 758747,17 грн. (сімсот п'ятдесят вісім тисяч сімсот сорок сім гривень 17 коп) заборгованості з виплати дивідендів/чистого прибутку за 2020 рік, з утриманням з цієї суми встановлених законодавством України податків і зборів, 91610,92 грн. (дев'яносто одну тисячу шістсот десять гривень 92коп) 3% річних та 486112,21 грн. (чотириста вісімдесят шість тисяч сто дванадцять гривень 21коп) інфляційних втрат.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили

14. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення на користь ОСОБА_3 44265,45 грн. заборгованості, 42883,48 грн. трьох відсотків річних та 146710,76 грн. інфляційних втрат - відмовити.

15. Повернути ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) з Державного бюджету судовий збір в розмірі 13070,69 грн. (тринадцять тисяч сімдесят гривень 69коп), сплачений згідно платіжної інструкції №062E-66XI-CC34-622K від 29.08.2025, на підставі ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір".

16. Позов Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "АВАНПОСТ" до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" про стягнення 952032,90 грн. заборгованості за дивіденди/частину прибутку, задовольнити частково.

17. Стягнути з Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (29018, м. Хмельницький, вул. Храновського, буд. 11А; код 22767506) на користь Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "АВАНПОСТ" (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1, код ЄДРПОУ 400759,25) 572999,30 грн. (п'ятсот сімдесят дві тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 30коп) заборгованості з виплати дивідендів/чистого прибутку за 2017, 2018, 2020, 2021, 2022, 2023, з утриманням з цієї суми встановлених законодавством України податків і зборів, 65589,96 грн. (шістдесят п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 96коп) 3% річних, 300143,71 грн. (триста тисяч сто сорок три гривні 71коп) інфляційних втрат, 11348,99 грн. (одинадцять тисяч триста сорок вісім гривень 99коп) витрат зі сплати судового збору та 9188,95 грн. (дев'ять тисяч сто вісімдесят вісім гривень 95коп) витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили

18. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення на користь Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "АВАНПОСТ" 13299,93 грн. 3% річних - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складений 29.12.2025.

Суддя М.Є. Муха

Віддруковано 2 прим.: 1 - до матеріалів справи, 2 - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) з повідомленням про вручення.

Позивачам 1, 2, 4, представнику позивачів та відповідачу ухвалу направлено до електронного кабінету в системі ЄСІТС.

Попередній документ

132972567

Наступний документ

132972569

Інформація про рішення:

№ рішення:	132972568
№ справи:	924/901/25
Дата рішення:	17.12.2025
Дата публікації:	30.12.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Хмельницької області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (17.12.2025)
Дата надходження:	01.09.2025
Предмет позову:	про стягнення заборгованості з виплати дивідендів з урахуванням індексу інфляції та процентів річних

Розклад засідань:

Минулі засідання (8)

22.09.2025 09:30	Господарський суд Хмельницької області
07.10.2025 12:00	Господарський суд Хмельницької області
20.10.2025 15:15	Господарський суд Хмельницької області
03.11.2025 14:30	Господарський суд Хмельницької області
17.11.2025 11:30	Господарський суд Хмельницької області
27.11.2025 11:00	Господарський суд Хмельницької області
11.12.2025 12:00	Господарський суд Хмельницької області
17.12.2025 09:15	Господарський суд Хмельницької області

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

суддя-доповідач:

МУХА М Є

відповідач (боржник):

Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго"

позивач (заявник):

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «АВАНПОСТ»

Лісничий Костянтин Миколайович

Музика Тарас Григорович

Рудник Павло Юрійович

представник позивача:

Погрібна Світлана Олександрівна