8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"24" грудня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3800/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Трофімова І.В.
при секретарі судового засідання Ломакіній О. В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 13/24)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод засобів індивідуального захисту" (61075, м. Харків, вул. Механізаторів, 4)
про стягнення 18'518'640 грн
за участю представників:
позивача - Павловської Д.С.;
відповідача - Харцизової Т.В.,
Державне підприємство Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод засобів індивідуального захисту" про стягнення з відповідача на свою користь грошових коштів у розмірі 18'518'640 грн за неналежне виконання державного контракту (Договору) про закупівлю № 119/04-24-РМ від 11.04.2024, з яких: 16'489'200 грн - пеня та 2'029'440 грн - штраф.
Витрати по сплаті судового збору позивач просить покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.10.2025 у справі №922/3800/25 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 26 листопада 2025 року о 14:00.
17.11.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 26633). У відзиві Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що Відповідачем дійсно було порушено терміни постачання товару через вплив на Відповідача обставин непереборної сили (форс-мажорів). У зв'язку з чим Відповідачем 30.05.2024 було відправлено на електроні адреси Позивача, зазначені у п. 12.2. Договору, повідомлення (лист №05-30-02/2024ю від 30.05.2025) щодо настання для Відповідача обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). В той же спосіб, 15.08.2024 Відповідачем на електрону адресу Позивача було направлено лист №08-15-01/2024ю із копією сертифіката ТПП №3200-24-1560 від 15.08.2024 та пропозицією укласти додаткову угоду до Договору із продовженням терміну постачання до 30.09.2024. Однак відповіді від Позивача на вищевказані листи до Відповідача не надходило. Крім того, Відповідач зазначає, що Позивач не зазнав жодних збитків або шкоди у зв'язку із простроченням поставки товару по договору, відтак і порушення договірних зобов'язань не мали ніяких негативних наслідків для позивача та не порушили його майнові інтереси. При цьому розмір штрафних санкцій (штрафу та пені) заявлені Позивачем складають більше 63% суми всього договору, при тому, що 20% вартості товару є податковим зобов'язанням Відповідача, а ціна має мінімальну прибутковість. Таким чином, Відповідач просить суд зменшити розмір заявлених Державним підприємством Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" до стягнення штрафних санкцій на 90%.
20.11.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від Позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №26996), в якій Позивач заперечує стосовно відзиву Відповідача та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
09.12.2025 від представника Відповідача надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив (вх. 28733), які були досліджені та долучені судом до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24 грудня 2025 року о 14:30.
Представник Позивача в судовому засіданні 24.12.2025 підтримав позов, просив його задовольнити в повному обсязі.
Представник Відповідача в судовому засіданні 24.12.2025, проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та підтримав клопотання про зменшення штрафних санкцій, яке викладене у відзиві на позовну заяву.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд установив такі обставини.
11.04.2024 між Державним підприємством Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" (далі - Замовник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський завод засобів індивідуального захисту" (далі - Постачальник, Відповідач) укладено державний контракт (Договір) про закупівлю №119/04-24-РМ (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язався поставити Замовнику Сітку протимоскітну, Вид 1 (39520000-3: Готові текстильні вироби) (далі за текстом - Товар), найменування, перелік, характеристики, обсяг, код згідно з національним класифікатором ДК яких визначені в Специфікації (Додаток №1) (номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель - ID: UA 2024-03-08-006792-a), а Замовник - прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Пунктом 1.2. Договору передбачено, що отримувачами товару за Договором є Об'єднані центри забезпечення Міністерства оборони України, до яких здійснюється постачання товару (далі - отримувач) для задоволення нагальних потреб функціонування держави, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів країни.
Відповідно до пунктів 4.1. та 4.1.1 Договору Постачальник зобов'язаний здійснити поставку Товару за цим Договором не пізніше строку, визначеного у Специфікації (Додаток №1), але у будь-якому випадку в строк, визначений Замовником у заявці на поставку, складеній Замовником за формою, визначеною у Додатку №2 до цього Договору (далі - заявка на поставку Товару). Вказані у Специфікації (Додаток №1) або заявках на поставку Товару строки поставки Товару можуть бути змінені за зверненням Замовника, але у будь-якому випадку - за погодженням Сторін.
Згідно з п. п. 1 та 5 Специфікації (Додаток № 1 до Договору) Постачальник взяв на себе зобов'язання здійснити поставку Товару у кількості 200000 штук за ціною за одиницю без ПДВ 120,80 грн у строк до 30.04.2024.
Додатковою угодою № 1 до Договору від 30.04.2024, до пункту 5 Специфікації (Додаток № 1 до Договору) внесено зміни, та подовжено строки поставки Товару у загальній кількості 200000 штук до 31.05.2024.
Заявка на поставку Товару подається Замовником Постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим Договором, не менш ніж за 10 (десять) календарних днів до дати поставки, визначеної у Специфікації (Додаток № 1) або в заявках на поставку Товару (пункт 4.3 Договору).
Відповідно до п. 4.3 Договору, 11.04.2024 Замовником на адресу Постачальника було направлено Заявку на поставку № R000174, де зазначено Отримувачів Товару і відповідну кількість Товару та строки, що відповідають пунктам 1 та 5 Специфікації (Додаток № 1 до Договору).
Після укладення Сторонами Додаткової угоди № 1 до Договору, 30.04.2024 Замовником було направлено оновлену заявку на поставку № R000174 із зазначенням Отримувачів Товару і відповідної кількості Товару, яку погоджено поставити до 31.05.2024 включно.
Згідно з п. 6.7 Договору після здійснення перевірки Товару відповідно до пунктів 6.3, 6.4 Договору, у разі відсутності зауважень Отримувача до Товару, Постачальник та Отримувач підписують Акт приймання Товару, що підтверджує перехід права власності на Товар від Постачальника до Отримувача, та Постачальник передає Замовнику:
- підписаний Акт приймання Товару згідно Додатку 4 до Договору;
- оригінал товарно-транспортної накладної підписаної Отримувачем,
- оригінал видаткової накладної підписаної Отримувачем;
- повідомлення-підтвердження, яке оформлюється Отримувачем відповідно до Порядку розподілу та доведення до військ виділених асигнувань, здійснення централізованої оплати товарів, робіт і послуг у Міністерстві оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 31 грудня 2016 року № 757;
- оголошення, повідомлення та посвідчення відповідно до Додатку 1 до Порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що постачається для потреб Збройних Сил України (пункт 1 розділу ІІ), затвердженого наказом Міністерства оборони України від 19 липня 2017 року № 375, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2017 року за № 1461/31329 (зі змінами);
- оригінал акту приймального контролю за якістю. Після підписання Замовник повертає належні екземпляри Акту приймання Товару Постачальнику та Отримувачу протягом 14 календарних діб або повідомляє про відтермінування строку передачі документів.
Позивач стверджує, що Постачальник не виконав взяті на себе зобов'язання належним чином, та порушив строки виконання поставки, що підтверджується Актами приймання Товару, а саме:
1) товар у кількості 45000 штук до військової частини НОМЕР_1 поставлено 11.10.2024, що підтверджується Актом приймання Товару № 981;
2) товар у кількості 30000 штук до військової частини НОМЕР_1 поставлено 27.09.2024, що підтверджується Актом приймання Товару № 941;
3) товар у кількості 15000 штук до військової частини НОМЕР_1 поставлено 23.09.2024, що підтверджується Актом приймання Товару № 893;
4) товар у кількості 60000 штук до військової частини НОМЕР_2 поставлено 20.09.2024, що підтверджується Актом приймання Товару № 250;
5) товар у кількості 40000 штук до військової частини НОМЕР_3 поставлено 28.08.2024, що підтверджується Актом приймання Товару № 465;
6) товар у кількості 10000 штук до військової частини НОМЕР_1 поставлено 17.10.2024, що підтверджується Актом приймання Товару № 1017.
Відповідно до пункту 8.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань, що виникають з цього Договору, Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України.
Згідно з п. 8.2 Договору у разі порушення строку поставки, не передачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) Товару, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,5 (нуль цілих п'ять десятих) відсотка від ціни Товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) Товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов'язань за Договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов'язань. За порушення строку поставки Товару понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни Товару, строк поставки якого порушено. При цьому, відібрані зразки партії Товару для проведення лабораторних випробувань не вважаються непоставленими (неприйнятими).
У зв'язку з неналежним виконанням Постачальником покладених на нього зобов'язань, Замовником нараховано штрафні санкції відповідно до умов пункту 8.2 Договору та 28.10.2024 направлено претензію про стягнення штрафних санкцій у розмірі 18'623'736 грн за вих. № 2165/06/1111-2024 від 24.10.2024.
Відповідно до п. 8.4 Договору у разі застосування пені/штрафу Постачальник зобов'язаний сплатити суму пені/штрафу протягом 30 (тридцяти) банківських днів від дати направлення Замовником письмового повідомлення Постачальнику.
Оскільки, претензію направлено 28.10.2024, то у відповідності до п. 8.4 Договору Постачальник мав строк на добровільну сплату штрафних санкцій в строк до 27.11.2024, однак претензію ним було проігноровано.
Позивач вказує, що при підготовці позовної заяви, Замовником було виявлено технічну помилку в нарахуванні штрафних санкцій та направлено на адресу Постачальника Уточнення інформації до Претензії № 2165/06/1111-2024 від 24.10.2024, за вих. № 2165/6816/06-2025 від 17.09.2025 з коригувальним розрахунком на суму 18'518'640 грн.
Відповідачем в добровільному порядку штрафні санкції не сплачено.
Такі обставини, на думку Позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Частинами 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має гуртуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Суд установив, що Відповідачем порушено строки поставки Товару, а саме:
1) термін прострочення за Актом № 893 складає 114 календарних днів;
2) термін прострочення за Актом № 941 складає 118 календарних днів;
3) термін прострочення за Актом № 981 складає 132 календарних дні;
4) термін прострочення за Актом № 1017 складає 138 календарних днів;
5) термін прострочення за Актом № 465 складає 88 календарних днів;
6) термін прострочення за Актом № 250 складає 111 календарних днів.
Згідно з п. 8.2 Договору у разі порушення строку поставки, не передачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) Товару, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,5 (нуль цілих п'ять десятих) відсотка від ціни Товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) Товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов'язань за Договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов'язань. За порушення строку поставки Товару понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни Товару, строк поставки якого порушено. При цьому, відібрані зразки партії Товару для проведення лабораторних випробувань не вважаються непоставленими (неприйнятими).
Враховуючи встановлені судом обставини, які не заперечуються Відповідачем, Позивач має право вимагати від Відповідача сплати пені та штрафу, які встановлені п. 8.2 Договору, у зв'язку з порушенням Відповідачем строків поставки Товару.
Перевіривши правомірність та правильність нарахування Позивачем пені та штрафу, суд зазначає, що вказаний розрахунок є арифметично правильним.
Щодо клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд зазначає таке.
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 Цивільного кодексу України).
При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо. Тлумачення вказаних норм свідчить, що закон не передбачає вимог щодо обов'язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них. Таку правову позицію викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 15.02.2018 у справі №467/1346/15-ц, від 04.04.2018 у справі №367/7401/14-ц та від 26.09.2018 у справі №752/15421/17. Обидва кодекси містять норми, які дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але ГК України вказує на неспівмірність розміру пені з розміром збитків кредитора, як на обов'язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як ЦК виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення (п.28 постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №916/878/20).
Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013, наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення, оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
При цьому слід враховувати, що правило ст. 551 Цивільного кодексу України направлене на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.
Неустойка не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Зазначені норми законодавства ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.
Зменшення суми неустойки є правом, а не обов'язком суду, яке може бути реалізовано ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів (позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 01.08.2019 р. у справі № 922/2932/18, від 08.10.2019 р. у справі № 922/2930/18, від 08.10.2019 р. у справі № 923/142/19, від 09.10.2019 р. у справі №904/4083/18).
Суд бере до уваги, що:
- товар, який постачався Відповідачем є специфічним товаром, який відсутній у звичайному доступі та виготовляється для потреб МОУ у відповідності до ТС МОУ, і лише після укладення державного договору,
- основний матеріал із якого виготовляється даний товар є полотно трикотажне (сітка), яке виготовляється на території України виключно одним підприємством ТОВ "Роменська гардинно - тюлева фабрика", яке виготовляє його на замовлення та не має товарних запасів, бо матеріал є специфічним, не призначений для цивільного використання;
- для належного виконання договору Відповідач здійснив замовлення у ТОВ "Роменська гардинно - тюлева фабрика" 60'000 м.п. полотна трикотажного (сітки);
- своїми листами від 28.05.2024 та 25.07.2024 ТОВ "Роменська гардинно - тюлева фабрика" повідомило Відповідача про затримку виробництва загалом на 4 місяці, через повітряні тривоги та перебої електропостачання у м. Ромни Сумської області;
- з метою мінімізації затримання в поставці товару, Відповідачем за межами України (Туреччина) було знайдено альтернативного постачальника необхідного матеріалу та повторно замовлено у SOTEKS KUMASCILIK KONFEKSIYON SAN. Ve TIC. LTD. STI (Туреччина) 60'000 м.п. полотна трикотажного (сітка) із терміном постачання до 20.05.2024;
- у зв'язку із повенями на території Туреччини своїм листом SOTEKS KUMASCILIK KONFEKSIYON SAN. Ve TIC. LTD. STI повідомило Відповідача про перенесення термінів виготовлення та постачання полотна трикотажного (сітка) у кількості 60'000 м.п., через зміщенням всіх термінів виготовлення продукції на підприємстві, що є наслідком повені, яка мала місце у лютому 2024 року на території Туреччини, що призвело до псування продукції та необхідність її повторного виготовлення по всім контрагентам компанії. У зв'язку із чим строк постачання полотна трикотажного переноситься на 4 місяці.
Суд також враховує, що протягом 2024 року, жодна із процедур публічних закупівель оголошених іншими замовниками на аналогічний товар, не відбулася, через відсутність пропозицій. На підтвердження цього в матеріалах справи містяться звіти про результати проведення процедур закупівлі в 2024 році сіток протимоскітних.
Відповідач фактично є єдиним виробником в Україні, який взяв на себе виготовлення та постачання такого специфічного товару. Розуміючи важливість виконання договору між Позивачем та Відповідачем, Відповідач не відмовився від його виконання, що для Відповідача було більш економічно вигідним (відповідно до п. 8.3.1. договору за відмову від договору сплачується штраф 20%, що складає 5'798'400 грн, суму в три рази меншу ніж нараховані Позивачем штрафні санкції), а виконав його у повному обсязі.
Вищевказані обставини свідчать про те, що прострочення Відповідача має об'єктивну причину з незалежних від Відповідача причин та носить винятковий характер. При цьому Відповідачем було докладено максимум зусиль для негайного повідомлення Позивача про настання даних обставин та добровільного їх усунення в максимально можливі короткі терміни.
Як убачається з матеріалів справи, Відповідач виконав свої зобов'язання за Договором в повному обсязі, при цьому порушення зобов'язання не завдало збитків Позивачу.
Суд також враховує соціальну значущість підприємства Відповідача, який є стратегічно важливим підприємством, яке виконує замовлення для держави під час воєнного стану, діяльність якого ускладнюється нестабільною роботою енергомережі, через обстріли агресора, повітряними тривогами та артилерійськими обстрілами. Що також скорочує тривалість робочого часу, адже під час повітряних тривог, працівники припиняють свою роботу, відповідно до наказу керівника та повинні пройти до бомбосховища.
З огляду на господарську діяльність Відповідача, причини неналежного виконання Відповідачем зобов'язання щодо своєчасної поставки продукції і його ступінь вини, а також, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів понесення Позивачем збитків та настання інших негативних наслідків для Позивача через простроченням Відповідачем поставки позивачу товару за Договором про закупівлю №119/04-24-РМ від 11.04.2024 відповідно, дотримуючись принципу збалансованості інтересів сторін, суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання Відповідача про зменшення неустойки та зменшити заявлену до стягнення неустойку на 85%.
Таким чином, з Відповідача підлягає стягненню на користь Позивача неустойка за прострочення поставки товару в розмірі 2'777'796 грн (пеня в сумі 2'473'380 грн та штраф у сумі 304'416 грн).
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги Державного підприємства Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Слід зазначити, що у випадку зменшення розміру штрафних санкцій, витрати позивача пов'язані зі сплатою судового збору відшкодовуються з відповідача у повному обсязі, у зв'язку з чим судовий збір у розмірі 222'223,68 грн покладається на Відповідача в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод засобів індивідуального захисту" (61075, м. Харків, вул. Механізаторів, 4; код ЄДРПОУ 39243307) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 13/24; код ЄДРПОУ 44830311) пеню в сумі 2'473'380 грн, штраф у сумі 304'416 грн та судовий збір у сумі 222'223,68 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні решти позову відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Учасники справи:
Позивач: Державне підприємство Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 13/24; код ЄДРПОУ 44830311).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський завод засобів індивідуального захисту" (61075, м. Харків, вул. Механізаторів, 4; код ЄДРПОУ 39243307).
Повне рішення складено 29.12.2025
СуддяІ.В. Трофімов