8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" грудня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3135/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
при секретарі судового засідання Шаповаловій Д.С.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Харківської міської ради, 61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одисея", 61058, м. Харків, вул. Культури, буд. 25-А
простягнення 967 963,58 грн.
за участю представників сторін:
позивача: Жилко С.Е.;
відповідача: не з'явився.
Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одисея" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 967 963,58 грн. за використання земельної ділянки по вул. Культури, буд. 25-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:04:017:0016 за період з 28.05.2020 року по 16.03.2021 року.
Також до стягнення заявлені судові витрати.
Ухвалою суду від 08.09.2025 року позовну заяву Харківської міської ради (вх. № 3135/25) залишено без руху. Встановлено Харківській міській раді строк на усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено Харківській міській раді спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (14 519,45 грн.).
12.09.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 20939/25) про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 17.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15 жовтня 2025 року о 12:30 год. Встановлено відповідачу строк у 15 (п'ятнадцять) календарних днів з моменту отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов. Встановлено відповідачу 5 (п'ятиденний) строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень. Встановлено позивачу 5 (п'ятиденний) строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив. Участь учасників справи у підготовчому засіданні визнано обов'язковою. Крім того, судом звернуто увагу сторін, що 18 жовтня 2023 року вводяться в дію зміни до Господарського процесуального кодексу України, якими визначено ОБОВ"ЯЗКОВА реєстрація та використання електронних кабінетів у ЄСІТС для визначеного кола учасників судового процесу у господарських справах. У разі звернення до суду із документом особи, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, передбачається настання процесуальних наслідків. Учасники справи ЗОБОВ"ЯЗАНІ в всіх заявах, що подаються до суду, зазначати відомості про наявність або відсутність в них електронних кабінетів. З детальним порядком реєстрації Електронного кабінету можна ознайомитись у розділі 4 “Реєстрація та авторизація користувачів» Інструкції користувача Електронного суду ЄСІТС за посиланням http://bit.ly/3rKB9ax.
Ухвалою суду від 15.10.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом відповідно до вимог частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України за власної ініціативи продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів.
Ухвалою суду від 15.10.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у підготовчому засіданні оголошено перерву до 05 листопада 2025 року о(б) 11:15 год.
05.11.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 25724/25) про долучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 05.11.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у підготовчому засіданні оголошено перерву до 03 грудня 2025 року о(б) 12:30 год. Також, судом у судовому засіданні запропоновано позивачу надати письмові пояснення щодо визначення періодів нарахування.
03.12.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. №28156/25) про долучення документів у підтвердження повноважень представника.
Ухвалою суду від 03.12.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, суд приймаючи до уваги те, що під час підготовчого провадження у даній справі було вчинено усі необхідні процесуальні дії для виконання завдань підготовчого провадження, встановлених частиною 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 12 грудня 2025 року о(б) 12:00 год.
12.12.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення (вх. № 29062/25), у яких останній зазначає, що при підготовці до розгляду справи по суті, було виявлено, що Харківською міською радою помилково включено до періоду, за який Харківська міська рада просить стягнути кошти - 16.03.2021 року - тобто день, коли відповідач зареєстрував за собою право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:04:017:0016 загальною площею 0,1678 га по вул. Культури, 25-А у м. Харкові. Та відповідно розраховано розмір безпідставно збережених коштів із урахуванням цього дня. Тому, період, у який відповідач використовував земельну ділянку без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статей 125, 126 Земельного кодексу України є - з 28.05.2020 року по 15.03.2021 року, і відповідно, розмір безпідставно збережених коштів за цей період складає - 964 503,67 грн (722 888,32 грн. за період з 28.05.2020 року по 31.12.2020 року, та 241 615,35 грн. - за період з 01.01.2021 року по 15.02.2021 року). У зв'язку із цим, Харківська міська рада, просить суд, частково задовольнити позовну заяву, та стягнути з відповідача 964 503,67 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки по вул. Культури, 25-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:04:017:0016 за період з 28.05.2020 року по 15.03.2021 року.
Ухвалою суду від 12.12.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, суд з розгляду справи по суті оголошено перерву до 24 грудня 2025 року о(б) 11:00 год.
Ухвалою суду від 24.12.2025 року знято з розгляду справу № 922/3135/25 у зв'язку із відсутністю електропостачання у приміщення суду, та призначити судове засідання у справі на "26" грудня 2025 р. о(б) 11:00 год. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є обов'язковою.
Уповноважений представник відповідача у призначене судове засідання з розгляду справи по суті 26.12.2025 року не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, позовних вимог не спростував, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно із частиною першою статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України").
Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак відповідним правом на його подання не скористалися, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду надано не було.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Присутній у судовому засіданні з розгляду справи по суті 26.12.2025 року уповноважений представник позивача надав усні пояснення щодо позовних вимог, та просив суд, позов задовольнити частково.
Суд у судовому засіданні 26.12.2025 року перейшов до стадії ухвалення судового рішення, у зв'язку зі чим, судом 26.12.2025 року було оголошено рішення скорочене (вступну та резолютивну) чистини.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Як зазначає позивач, Харківською міською радою на підставі частини 2 статті 83 Земельного кодексу України проведено комплекс перевірочних заходів з питань використання та охорони земель територіальної громади міста Харкова, додержання вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки по вул. Культури, 25-А у м. Харкові.
На підставі рішення 37 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 06.07.2005 року № 121/05 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів» 28.02.2006 року між Харківською міською радою та Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Імпер» укладено договір оренди землі, зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель від 28.02.2006 року за № 140667100022.
Відповідно до умов вищевказаного договору Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Імпер» передано в оренду земельну ділянку по вул. Культури, 25-А у м. Харкові загальною площею 0,1678 га, землі житлової та громадської забудови, для реконструкції нежитлової будівлі з надбудовою мансардного поверху, з влаштуванням дахової котельної та окремих входів під офісні приміщення (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та подальшої експлуатації об'єктів, строком на період реконструкції до 01.12.2007 року (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації), на період експлуатації до 01.12.2030 року.
Також зазначає, що 22.05.2020 року між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Імпер» укладено угоду про розірвання договору оренди землі, номер запису про інше речове право: 5540672 дата державної реєстрації 25.04.2014 року, дата припинення іншого речового права 28.05.2020 року.
При цьому, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 14.08.2025 року № 4395573797 право власності на нежитлову будівлю загальною площею 2 878,0 кв.м. по вул. Культури, 25-А у м. Харкові зареєстровано з 15.08.2019 року за Товариством з обмеженою відповідальністю «Одисея» на підставі витягу з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 177343627 від 13.08.2019 року виданого КП «Регістр Сервіс», висновку від 13.08.20219 року виданого ТОВ «Дельта-консалтинг», акту приймання - передачі нежитлової будівлі № 1778, 1779 від 15.08.2019 року.
Вищевказана нежитлова будівля розташована на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 6310136300:04:017:0016.
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.06.2020 року № НВ-6313223512020 площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:04:017:0016 - складає 0,1678 га, сформована земельна ділянка - 01.03.2006 року.
Вищевказана земельна ділянка належить до земель житлової та громадської забудови. Вид використання земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування нежитлової будівля літ. «А-7».
Також, позивач зазначає, що в подальшому, нa підставі рішення 37 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 19.08.2020 року № 2241/20 між Харківською міською радою (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одисея» - 29.01.2021 року укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки 6310136300:04:017:0016, площею 0,1678 га по вул. Культури, 25-А у м. Харкові. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 14.08.2025 № 439572920 право власності на вищезазначену земельну ділянку зареєстровано з 16.03.2021 за відповідачем.
Отже, за твердженнями позивача, відповідач з дати реєстрації розірвання договору оренди 28.05.2020 року по дату реєстрації права власності на земельну ділянку - 16.03.2021 року, використовувало земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:04:017:0016 за адресою: м. Харків, вул. Культури, 25-А, без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статей 125, 126 Земельного кодексу України.
Згідно із листом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 22.08.2025 року № 18002/5/20-40-04-07-12 відповідач обліковується платником податку за земельну ділянку площею 0,1678 га з кадастровим номером 6310136300:04:017:0016 по вул. Культури, 25-А у м. Харкові, та за даними податкових декларацій з плати за землю платником задекларовано до сплати: за земельну ділянку площею 474,87 кв.м за липень - вересень 2020 року - 17 074,71 грн.; за земельну ділянку площею 686,30 кв.м за жовтень-грудень 2020 року - 24 677,01 грн.; за земельну ділянку площею 688,65 кв.м за січень-лютий 2021 року - 16 507,66 грн.; за земельну ділянку - площею 691,67 кв.м за березень 2021 року - 8 290,03 грн. земельного податку. За травень-червень 2020 року плату за земельну ділянку підприємство не нараховувало.
За даними інтегрованої картки платника ІКС «Податковий блок» задекларовані податкові зобов'язання по земельному податку за липень-грудень 2020 року, січень-березень 2021 року відповідачем сплачено.
У зв'язку зі чим, за твердженнями позивача, відповідач у період з 28.05.2020 року по 16.03.2021 року не сплачувало у встановленому законодавчими актами розмірі плату за користування земельною ділянкою по вул. Культури, 25-А у м. Харкові, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти, що за розрахунком позивача становлять суму у розмірі орендної плати у сумі 967 963,58 грн.
Вказані обставини стали причиною звернення позивача із відповідним позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Статтями 13, 14 Конституції України визначено, що земля є об'єктом власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується.
Відповідно до вимог статті 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів.
Згідно зі статтями 16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.
Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).
Відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.06.2020 року № НВ-6313223512020 площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:04:017:0016 - складає 0,1678 га, сформована земельна ділянка - 01.03.2006 року.
Правовий механізм переходу прав на землю, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.
Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.
Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.
Водночас за змістом статей 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Аналогічні формулювання поняття оренди землі закріплені в статті 1 Закону України "Про оренду землі".
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 22.08.2025 року № 18002/5/20-40-04-07-12 відповідач обліковується платником податку за земельну ділянку площею 0,1678 га з кадастровим номером 6310136300:04:017:0016 по вул. Культури, 25-А у м. Харкові, та за даними податкових декларацій з плати за землю платником задекларовано до сплати: за земельну ділянку площею 474,87 кв.м за липень - вересень 2020 року - 17 074,71 грн.; за земельну ділянку площею 686,30 кв.м за жовтень-грудень 2020 року - 24 677,01 грн.; за земельну ділянку площею 688,65 кв.м за січень-лютий 2021 року - 16 507,66 грн.; за земельну ділянку - площею 691,67 кв.м за березень 2021 року - 8 290,03 грн. земельного податку. За травень-червень 2020 року плату за земельну ділянку підприємство не нараховувало. За даними інтегрованої картки платника ІКС «Податковий блок» задекларовані податкові зобов'язання по земельному податку за липень-грудень 2020 року, січень-березень 2021 року відповідачем сплачено.
З вищевикладеного та за твердженнями позивача слідує, що відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки за спірний період, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України).
Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності (частини 1, 2 статті 83 Земельного кодексу України).
Згідно зі статтею 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.
Згідно з частини 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Згідно з частиною 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.
Статтею 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи.
Матеріали справи свідчать, що відповідач користується спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, а тому відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України повинен відшкодувати позивачу всі доходи, які він одержав або міг одержати від цього майна.
Відповідно до підпунктів 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Розрахунок безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності виконано позивачем на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:04:017:0016, загальною площею 1678 кв.м. відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.09.2020 року № 5574 № 3В-9801773462020 від 14.09.2020 року становить 16 088 580,00 грн.
Відповідно до пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Згідно з пунктом 289.3. статті 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
Як вбачається із розрахунків суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог чинного законодавства нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:04:017:0016, загальною площею 1678 кв.м, яка розташована по вул. Культури 25-А у м. Харкові відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.09.2020 року № 5574 № 3В-9801773462020 від 14.09.2020 року становить 16 088 580,00 грн.
Вищевказаний розрахунок виконано на підставі Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради № 41/08 від 27.02.2008 року, зі змінами (далі - Положення № 41/08).
Відповідно до пункту 2.5 Положення № 41/08 (в редакції до 31.12.2021 року), розмір базової ставки орендної плати встановлено на рівні 8 % від нормативної грошової оцінки.
Додатком до Положення № 41/08 (в редакції до 31.12.2021 року) встановлено, що у випадку перевищення 50 кв.м площі земельної ділянки, застосовується коефіцієнт зі значенням 1.
Пунктом 2.4 Положення № 41/08 (в редакції до 31.12.2021 року) встановлено, що застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації в галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об'єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо).
За твердженнями позивача, оскільки відповідачем не надано жодних документів на підтвердження особливих умов використовуваної земельної ділянки, у розрахунках застосоване базове значення 1.
За розрахунком позивача, сума безпідставно збережених відповідачем коштів у вигляді орендної плати за використання відповідачем спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:04:017:0016, загальною площею 1678 кв.м, яка розташована по вул. Культури 25-А у м. Харкові без правовстановлюючих документів складав, а саме:
- відповідно до розрахунку позивача від 25.08.2025 року розмір орендної плати становить за період з 28.05.2020 року по 31.12.2020 року суму у розмірі 764 640,04 грн. та за вирахуванням сплаченої суми 41 751,72 грн. становить суму у загальному розмірі 722 888,32 грн.;
- відповідно до розрахунку позивача від 25.08.2025 року розмір орендної плати становить за період з 01.01.2021 року по 16.03.2021 року суму у розмірі 269 872,95 грн. та за вирахуванням сплаченої суми 24 797,69 грн. становить суму у загальному розмірі 245 075,26 грн.
Перевіривши наведений позивачем розрахунок, судом установлено, що його здійснено не вірно, та не у відповідності до положень законодавства, з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи та про що зазначає позивач, 28.02.2006 року між Харківською міською радою та Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Імпер» було укладено договір оренди землі, а саме передано в оренду земельну ділянку по вул. Культури, 25-А у м. Харкові загальною площею 0,1678 га.
Також, позивач зазначає, що 22.05.2020 року між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Імпер» було укладено угоду про розірвання договору оренди землі, дата припинення іншого речового права 28.05.2020 року.
З вищевикладеного слідує, що позивачем не вірно визначено початок періоду нарахування відповідачу суми безпідставно збережених відповідачем коштів у вигляді орендної плати за використання відповідачем спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:04:017:0016, загальною площею 1678 кв.м, яка розташована по вул. Культури 25-А у м. Харкові, оскільки 28.05.2020 року було припинено інше речове право, а саме договір оренди укладений між Харківською міською радою та Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Імпер».
Отже, вірним початком періоду за 2020 рік є з 29.05.2020 року, а не як помилково зазначено позивачем з 28.05.2020 року.
Крім того, позивачем також заявлено до стягнення із відповідача суму суми безпідставно збережених відповідачем коштів у вигляді орендної плати за використання відповідачем спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:04:017:0016, загальною площею 1678 кв.м., яка розташована по вул. Культури 25-А у м. Харкові за період з 01.01.2021 року по 16.03.2021 року.
Судом також встановлено, що позивачем було невірно визначено кінцевий термін нарахування, оскільки як вбачається із матеріалів справи, та про що зазначає позивач, 29.01.2021 року між Харківською міською радою (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одисея» (відповідач) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки 6310136300:04:017:0016, площею 0,1678 га по вул. Культури, 25-А у м. Харкові.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 14.08.2025 № 439572920 право власності на вищезазначену земельну ділянку зареєстровано з 16.03.2021 за відповідачем.
З вищевикладеного слідує, що вірним періодом є з 01.01.2021 року по 15.03.2021 року.
Крім того, суд приймає до уваги, що позивачем у наданих до суду письмових поясненнях від 12.12.2025 року (вх. № 29062/25) зазначено, що період, у який відповідач використовував земельну ділянку без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статей 125, 126 Земельного кодексу України є - з 28.05.2020 року по 15.03.2021 року, і відповідно, розмір безпідставно збережених коштів за цей період складає - 964 503,67 грн. (722 888,32 грн. за період з 28.05.2020 року по 31.12.2020 року, та 241 615,35 грн. - за період з 01.01.2021 року по 15.02.2021 року). У зв'язку із цим, Харківська міська рада, просить суд, частково задовольнити позовну заяву, та стягнути з відповідача 964 503,67 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки по вул. Культури, 25-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:04:017:0016 за період з 28.05.2020 року по 15.03.2021 року.
Враховуючи вищевикладене, судом було здійснено власний розрахунок суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки по вул. Культури, 25-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:04:017:0016, та встановлено, що сума орендної плати у місяць становить 107 257,20 грн. у день 3 459,91 грн.
У зв'язку зі чим, за розрахунком суду до стягнення підлягає сума, а саме:
- за період з 29.05.2020 року по 31.12.2020 року у розмірі 719 428,41 грн. (750 800,40 грн. (7 місяців) + 10379,73 грн. (3 дні) - 41 751,72 грн. (сплачених коштів відповідачем);
- за період з 01.01.2021 року по 15.03.2021 року у розмірі 241 615,36 грн. (214 514,40 грн. (2 місяці) + 51 898,65 грн. (15 днів) - 24 797,69 грн. (сплачених коштів відповідачем), що становить загальну суму 961 043,77 грн. за загальний період з 29.035.2020 року по 15.03.2021 року.
В частині стягнення суми у розмірі 6 919,81 грн. - відмовити.
Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, відсутність будь - яких заперечень відповідача, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних, та про стягнення із відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 961 043,77 грн. за використання земельної ділянки по вул. Культури, буд. 25-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:04:017:0016 за період з 29.05.2020 року по 15.03.2021 року.
В частині стягнення суми у розмірі 6 919,81 грн. - відмовити.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача. У зв'язку із чим з відповідача підлягає до стягнення сума у розмірі 14 415,66 грн.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 13, 42, 73, 74, 86, 129, 165, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У позові відмовити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одисея» (61058, м. Харків, вул. Культури, 25-А, ЄДРПОУ 43173482) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7, ЄДРПОУ 04059243, платіжні реквізити: отримувач - ГУК Харків обл/МТГ Харків, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37874947, рахунок (IBAN) UA698999980314090611000020649, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 24062200) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 961 043,77 грн. за використання земельної ділянки по вул. Культури, 25-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:04:017:0016 за період з 29.05.2020 року по 15.03.2021 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одисея» (61058, м. Харків, вул. Культури, 25-А, ЄДРПОУ 43173482) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7, ЄДРПОУ 04059243, платіжні реквізити: рахунок (IBAN) - UA518201720344240012000032986, Банк: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Харківська міська рада, код отримувача (ЄДРПОУ) - 04059243) судовий збір у розмірі 14 415,66 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення суми у розмірі 6 919,81 грн. - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Реквізити сторін:
позивача: Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7, ЄДРПОУ 04059243);
відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Одисея» (61058, м. Харків, вул. Культури, 25-А, ЄДРПОУ 43173482).
Повне рішення складено "29" грудня 2025 р.
СуддяО.О. Ємельянова