8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" грудня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3103/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
при секретарі судового засідання Колесніченко О.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Харківської міської ради, м. Харків
до Акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ
про стягнення 2807464,79 грн.
за участю представників учасників справи:
позивача - Бенденжука Л.О.;
відповідача - Трубачової І.Ю.;
Позивач, Харківська міська рада, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Укрнафта", відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 2807464,79 грн за використання земельної ділянки по вул. Академіка Павлова, 44/51 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137500:02:032:0001 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022. Витрати по оплаті судового збору у розмірі 42111,97 грн позивач просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 08.09.2025 позовну заяву Харківської міської ради залишено без руху. Позивачу наданий строк протягом семи днів з дня вручення цієї ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду доказів оплати судового збору у встановлених порядку та розмірі. Роз'яснено позивачу що в разі усунення недоліків у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
15.09.2025 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 17.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.
Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.
01.10.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує, в обґрунтування заперечень зазначає, що відповідно до пункту 8 договору оренди землі, договір було укладено строком до 01.12.2010. Договором передбачено переважне право орендаря на його поновлення на новий строк за умови письмового повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору. Відповідно до пункту 9 договору орендна плата вносилася орендарем у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Розмір орендної плати становив на момент укладення договору 12824,09 грн на місяць. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Умовами Договору (підпункт "к" пункту 31) прямо передбачено, що неповернення земельної ділянки у встановлений строк не звільняє орендаря від сплати орендної плати за фактичне користування. У такому разі орендна плата продовжує нараховуватись у розмірах, визначених договором. Відповідач після закінчення строку договору фактично продовжував користуватись земельною ділянкою, що відповідає змісту підпункту "к" пункту 31 договору. Позивач не надав жодних належних та допустимих доказів повернення земельної ділянки, у тому числі у порядку, визначеному умовами договору. Як вважає відповідач, договір оренди землі має імперативний характер для сторін, оскільки закріплює їхні права й обов'язки, а його виконання здійснюється відповідно до закону і досягнутих домовленостей.
Також на думку відповідача положення статті 1212 Цивільного кодексу України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки, враховуючи умови підпункту "к" пункту 31 договору, обов'язок орендаря здійснювати плату за фактичне користування земельною ділянкою у розмірах, визначених цим договором, продовжує діяти та не припинений. Відтак, оскільки відповідач не повернув земельну ділянку орендодавцеві та продовжував здійснювати фактичне використання земельної ділянки у спірний період, відповідно до підпункту "к" пункту 31 договору орендодавець (позивач) має правові підстави вимагати плату за землю у порядку та розмірах, визначених саме умовами цього договору. Це свідчить про договірний характер спірних відносин, що в свою чергу виключає наявність кондиційних відносин. Таким чином, на переконання відповідача, спірні правовідносини мають договірний характер, що виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Крім того, відповідач вказує, що посилання позивача на судову практику щодо застосування статті 1212 Цивільного кодексу України є нерелевантними до даного спору, оскільки у вказаних справах, судами не досліджувалося питання наявності у договорах положень, які врегульовують правовідносини сторін після закінчення строку дії договору.
Також відповідач вказує, що відповідно до підпункту "к" пункту 31 договору, неповернення земельної ділянки у визначений термін не звільняє орендаря від плати за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за землю у такому випадку вноситься у розмірах, визначених цим договором. На виконання зазначеного пункту договору відповідач у порядку, встановленому чинним законодавством, здійснював декларування та оплату орендної плати в розмірі, визначеному умовами договору. Позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що Харківська міська рада на виконання зазначеної норми законодавства повідомляла контролюючий орган про зміну обставин оренди спірної земельної ділянки. Відтак, відповідач вказує, що факт належного виконання відповідачем договірних зобов'язань підтверджується самим позивачем шляхом прийняття орендної плати на умовах договору. Факт декларування та внесення орендної плати відповідачем і прийняття її позивачем на умовах договору свідчить про виконання сторонами своїх взаємних зобов'язань. Відповідачем надано копії декларацій, а також копії платіжних інструкцій, якими додатково підтверджено належне виконання договірних зобов'язань щодо декларування та сплати орендної плати за земельну ділянку на умовах, визначених сторонами у договорі. Державна податкова служба є державним органом, уповноваженим на контроль за сплатою податків, зборів і обов'язкових платежів, у тому числі плати за землю. Відсутність претензій з боку цього контролюючого органу свідчить про визнання державою правомірності дій відповідача. Відсутність заборгованості з плати за землю, а також розмір внесених відповідачем платежів підтверджено листом Головного управління ДПС у Харківській області № 13391/5/20-40-04-07-12 від 19 червня 2025 року, який долучено до позовної заяви. Таким чином, понад 10 років (з 01 грудня 2010 року, строк дії відповідно до пункту 8 договору до моменту фактичного подання позовної заяви) позивач продовжував приймати від відповідача орендну плату та не висловлював жодних заперечень. Правомірність дій відповідача підтверджується належними та допустимими доказами, а саме матеріалами податкової перевірки. Так, згідно з Актом документальної позапланової виїзної перевірки від 28.06.2023 №1357/Ж5/31-00-07-01-03-20/00135390, проведеної Державною податковою службою України з питань дотримання АТ "Укрнафта" податкового законодавства у частині нарахування та сплати податків і зборів за період з 2017 року по вересень 2022 року, у тому числі щодо плати за землю, порушень щодо спірної земельної ділянки не встановлено. Документальна позапланова виїзна перевірка охоплює саме спірний період та підтверджує належне виконання АТ "Укрнафта" своїх податкових обов'язків щодо своєчасного та повного внесення орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 6310137500:02:032:0001. Це, на думку відповідача, спростовує доводи позивача про безпідставне збереження коштів у розмірі орендної плати. Систематичне декларування та своєчасна сплата орендної плати свідчать про добросовісність і сумлінність поведінки відповідача, що узгоджується з принципом верховенства права та виключає можливість покладення на нього додаткових зобов'язань.
Також на думку відповідача, наданий позивачем розрахунок позовних вимог не відповідає фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства. Розрахунок здійснено із порушенням умов договору оренди землі від 19.12.2007, який прямо визначав порядок та підстави нарахування орендної плати, у тому числі після закінчення строку його дії - до моменту фактичного повернення земельної ділянки орендодавцеві. Ігнорування положень договору унеможливлює правильне визначення розміру зобов'язань Відповідача, оскільки порядок та механізм нарахування плати визначався саме волевиявленням сторін, закріпленим у договорі. Відповідач наполягає, що наданий позивачем витяг про нормативну грошову оцінку № 4334 від 05.06.2020 не є належним та допустимим доказом для розрахунку розміру орендної плати. У витязі про нормативну грошову оцінку №4334 від 05.06.2020, на який, як на підставу розрахунку посилається позивач, зазначено: "У відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель". Вищевказане не відповідає дійсності і навіть спростовується наданим позивачем витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0005392062020 від 05.08.2020, який містить цільове призначення спірної земельної ділянки та визначає його як 1.11.3.: роздрібної торгівлі та комерційних послуг; категорія земель: землі промисловості, транспорту, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання: обслуговування АЗС. Тобто, на момент здійснення розрахунку нормативної грошової оцінки та оформлення витягу №4334 від 05.06.2020, вказана земельна ділянка мала визначене цільове призначення, що свідчить про невідповідність інформації відображеної у витягу фактичним обставинам. Так, серед іншого, наявність/відсутність цільового призначення впливає на коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, його розмір та як наслідок розмір розрахованої нормативної грошової оцінки. Тобто, на переконання відповідача, наданий розрахунок не є обґрунтованим належними та допустимий доказами.
28.11.2025 до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення, в яких позивач зазначає, що згідно з пунктом 8 договору оренди, договір укладено строком до 01.12.2010. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Відповідно до абз.1 ч. 1 ст. 31 Закону України “Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що сторони дійшли згоди про поновлення чи продовження строку дії договору оренди землі від 19.12.2007 у встановленому законом порядку. Враховуючи викладене, відповідач як покупець нерухомого майна, яке розташоване на спірній земельній ділянці, після закінчення 01.12.2010 договору оренди земельної ділянки від 19.12.2007, зокрема, у період з 01.01.2020 по 28.02.2022 фактично використовував земельну ділянку без достатніх правових підстав. Щодо відсутності в матеріалах справи Акту приймання-передачі земельної ділянки Харківська міська рада зазначає, що відсутність такого акта не спростовує дані щодо припинення 01.12.2010 речового права оренди. При цьому, Харківська міська рада просить врахувати, що оформлення акту прийому-передачі земельної ділянки є наслідком припинення дії договору оренди, а не підставою його припинення.
Позивач вказує, що відповідно до положень статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. За відсутності доказів поновлення такого договору в порядку, що визначений статтею 33 цього Закону або ж укладення нового договору оренди, відсутні й підстави для висновку про те, що орендар, який не повернув земельну ділянку за актом прийому-передачі, користується нею на відповідній правовій підставі, а тому стягнення з такого орендаря безпідставно збереженої орендної плати в порядку приписів статті 1212 ЦК України є цілком правомірним. Враховуючи вищезазначене, Харківська міська рада вважає, що обраний нею спосіб захисту є належним та ефективним, враховуючи припинення строку дії договору оренди землі.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості у розмірі 2807464,79 грн.
Позивач також вказує, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.08.2020 № НВ-0005392062020 цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:032:0001 є - 1.11.3. Листом Держкомзему України від 24.04.1998 № 14-1-7/1205 затверджено Український класифікатор цільового використання землі (УКЦВЗ). Відповідно до вказаного класифікатора код 1.11.3. відповідає цільовому призначенню - Роздрібної торгівлі та комерційних послуг. Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель (КВЦПЗ). Відповідно до п. 5 Розділу ІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 (додаток 1). Додатком 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (пункт 5 розділу ІІ) визначено коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф) У п. 2 примітків до даного додатку зазначено, що у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0. Отже, оскільки відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:02:032:0001 по вул. Академіка Павлова, 44/51 у м. Харкові відсутній код КВЦПЗ, а лише наявний код УКЦВЗ - 1.11.3 (що не є тотожним), у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.06.2020 № 4334 вірно зазначено про відсутність коду КВЦПЗ. Також, позивач зазначає, що законодавством не передбачено автоматичної зміни коду УКЦВЗ на код КВЦПЗ у відомостях Державного земельного кадастру.
16.12.2025 в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.
Як зазначає позивач, Харківською міською радою на підставі ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України проведено комплекс перевірочних заходів з питань використання та охорони земель територіальної громади міста Харкова, додержання вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки по вул. Академіка Павлова, 44/51 у м. Харкові.
19.12.2007 між Орендодавцем Харківською міською радою та ВАТ "УКРНАФТА" (в подальшому змінено організаційно-правову форму на АТ "УКРНАФТА") орендарем укладено договір оренди землі (далі - договір), зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсам" в Державному реєстрі земель 29.05.2008 за № 640867100071.
Відповідно до п.1 договору орендодавець на підставі рішення 44 сесії Харківської міської ради 4 скликання в 23.12.2005 року № 257/05 "Про припинення та падання у користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам для обслуговування будівель і споруд"; рішення 5 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.09.2006 року №122/06 "Про внесення змін до рішень сесії Харківської міської ради" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несіпьськогосподарського призначення - землі транспорту, яка знаходиться м. Харків, вул. Академіка Павлова, 44/51.
Відповідно до п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 1538891 гривень. При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.
Відповідно до п. 8 договору договір укладено строком до 01.12.2010 року. Після закінчення строку договору оренди має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Відповідно до п. 9 договору орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі рахунок Державного казначейства у Харківський області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Розмір орендної плати за земельну ділянку на рік, згідно з довідкою № 1050/07 від 15.06.2007 року становить 10% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 153889,10 грн, розмір орендної плати в місяць становить 12824,09 грн.
Відповідно до п.10 договору орендар самостійно здійснює обчислення орендної плати за землю з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки, визначеної законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами.
Орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частинами щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 11 договору).
Відповідно до п. 15 договору земельна ділянка передається в оренду для обслуговування стаціонарної АЗС з пунктом по продажу супутніх товарів з розташуванням спеціальних конструкцій, призначених для розміщення рекламних робіт (послуг, що надаються АЗС).
Відповідно до п.16 договору цільове призначення земельної ділянки землі транспорту.
Відповідно до п. 21 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Відповідно до п. 24 договору орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання орендодавцем зобов'язань, передбачених цим договором. Збитками вважаються: а) фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснить відновлення свого порушеного права; б) доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендадавцем умов договору.
Відповідно до п. 31 договору орендодавець зобов'язаний: а) сплачувати орендну плату в строки та розмірах, встановленими цим договором; к) неповернення земельної ділянки в зазначений термін не звільняє орендаря від плати за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за землю у цьому випадку вноситься у розмірах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 35 договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.
Відповідно до п. 36 договору дія договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Факт передачі-прийняття земельної ділянки по вул. Академіка Павлова, 44/51 у м. Харкові загальною площею 0,1856 га (кадастровий номер 6310137500:02:032:0001), несільськогосподарського призначення - землі транспорту для обслуговування стаціонарної АЗС з пунктом продажу супутніх товарів з розташуванням спеціальних конструкцій, призначених для розміщення рекламних робіт (послуг, що надаються АЗС) в оренду орендарю строком до 01.12.2010 року підтверджується Актом приймання-передачі від 05.06.2008 № 1635.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 21.08.2025 № 440364092 право власності на нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 106,6 кв.м за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 44/51 зареєстроване з 16.12.2014 за АТ "УКРНАФТА" (код ЄДРПОУ: 00135390) на підставі договору купівлі-продажу від 21.07.2004 № 5576, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Алексеевою Л.В.
Згідно із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.08.2020 № НВ-0005392062020 площа земельної ділянки по вул. Академіка Павлова, 44/51 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137500:02:032:0001 складає 0,1856 га, сформована земельна ділянка 29.05.2008. Вищевказана земельна ділянка належить до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид використання земельної ділянки - для обслуговування стаціонарної АЗС з пунктом продажу супутніх товарів з розташуванням спеціальних конструкцій, призначених для розміщення реклами робіт (послуг, що надаються АЗС).
Із зазначеного витягу також вбачається, що вказана земельна ділянка має цільове призначення - 1.11.3 землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, та була передана орендодавцем (власником) - Харківською міською радою в оренду орендарю - ВАТ "Укрнафта", дата реєстрації речового права 29.05.2008.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що спірна земельна ділянка сформована як об'єкт цивільних прав.
Станом на день ухвалення судом даного рішення в матеріалах справи відсутні докази внесення сторонами у подальшому змін до договору щодо продовження строку дії оренди, шляхом укладення письмових додаткових угод відповідно до п. 35 договору, а також відсутні докази повідомлення орендодавцю до закінчення строку дії договору про намір орендаря продовжити дію договору, як передбачено п. 8 договору в редакції Додаткової угоди, а, отже, вказаний договір припинив свою дію з 01.12.2010 у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.
Докази укладення між сторонами нового договору оренди спірної земельної ділянки також відсутні в матеріалах справи.
Згідно із листом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 19.06.2025 №13391/5/20-40-04-07-12 AT "УКРНАФТА" обліковується платником податку за земельну ділянку площею 0,2145 га по вул. Академіка Павлова, 44/51у м. Харкові.
За даними податкових декларацій з плати за землю AT "УКРНАФТА" задекларовано до сплати та сплачено за земельну ділянку загальною площею 0,1856 га: за 2020 рік - 366154,11 грн, за 2021 рік - 366154,11 грн, за 2022 рік - 402769,52 грн орендної плати.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:032:0001 загальною площею 0,1856 га по вул. Академіка Павлова, 44/51 у м. Харкові у 2020-2021 роках становила 14375852 грн.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:032:0001 загальною площею 0,1856 га по вул. Академіка Павлова, 44/51 у м. Харкові у 2022 році становила 15813437 грн з урахуванням коефіцієнтів індексації.
Позивач вказує, що AT "УКРНАФТА" у період з 01.01.2020 по 28.02.2022 не сплачував плату за користування земельною ділянкою по вул. Академіка Павлова, 44/51 у м. Харкові у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки за вказаною адресою, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 2807464,79 грн.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
За приписами ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
В силу ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, плата за землю справляється відповідно до чинного законодавства.
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України, є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.
Частина 1 ст. 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч. 2 ст. 120 ЗК України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (п. "е" ч. 1 ст. 141 цього Кодексу).
Водночас, за змістом ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди (користування) земельною ділянкою, на якій вони розміщені. Право оренди (користування) земельною ділянкою виникає на підставі відповідного договору (тощо) з моменту державної реєстрації цього права.
Відтак, з моменту отримання у власність об'єкта нерухомого майна до моменту оформлення його власником права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, тому до них мають бути застосовані положення глави 83 Цивільного кодексу України, зокрема ст.ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України.
Разом з тим, нормами ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).
Визначення земельної ділянки наведено в ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України, відповідно до положень якої земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Як встановлено приписами ч.ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду землі", об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (ч. 1 ст. 21 названого Закону).
Відсутністю правової підстави вважається такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин та їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.
При цьому положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі шляхом розірвання договору (подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 915/411/19, від 21.02.2020 у справі № 910/660/19, від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19).
Відповідно до положень статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. За відсутності доказів поновлення такого договору в порядку, що визначений статтею 33 цього Закону або ж укладення нового договору оренди, відсутні й підстави для висновку про те, що орендар, який не повернув земельну ділянку за актом прийому-передачі, користується нею на відповідній правовій підставі, а тому стягнення з такого орендаря безпідставно збереженої орендної плати в порядку приписів статті 1212 ЦК України є цілком правомірним.
Окрім того, суд зазначає, що у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18; від 28.02.2020 у справі № 913/169/18; від 25.02.2020 у справі № 922/748/19; від 17.04.2020 у справі № 922/2413/19; від 02.06.2020 у справі № 922/2845/19; від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19; від 16.09.2020 у справі № 922/3361/19; від 07.09.2020 у справі № 922/3671/19 та від 13.10.2020 у справі № 922/3711/19 сформовані правові позиції при врегулюванні спору у межах кондикційних правовідносин щодо того, що для стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати встановленню підлягають обставини щодо: 1) необхідності існування земельної ділянки, за користування якою звертається стягнення, як об'єкту цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові; 2) необхідності здійснення розрахунку розміру безпідставно збережених коштів виключно на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до вимог ст. ст. 20 та 23 Закону України "Про оцінку земель"; 3) необхідності застосування при здійсненні обстеження та розрахунку коштів інформації про земельну ділянку, яка внесена про неї до Державного земельного кадастру, зокрема, її площі; 4) розрахунки розміру безпідставно збережених коштів, здійснені міською радою, є обґрунтованими, оскільки здійснені на підставі належних та допустимих доказів витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та витягу з Державного земельного кадастру; 5) при здійсненні розрахунків розміру безпідставно збережених землекористувачами коштів обґрунтованими є застосування рішень міської ради від 27.02.2008 № 41/08 "Про затвердження Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі в м. Харкові" та від 03.07.2013 № 1209/13 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013", а також наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 "Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів".
Разом з цим, відсутність у період з 01.01.2020 по 28.02.2022 укладеного між Харківською міською радою та відповідачем АТ "Укрнафта" договору оренди земельної ділянки виключає договірні зобов'язання.
За змістом частини 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Отже, нерухоме майно нерозривно пов'язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а, відтак, використання нежитлової будівлі, яка належить товариству, неможливе без відповідної земельної ділянки. Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. Таким чином, у зв'язку з належністю на праві власності АТ "Укрнафта" нежитлової будівлі літ. "А-1", презюмується його користування спірною земельною ділянкою.
В постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц та постановах Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 917/32/17, від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19, від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18 викладені висновки, відповідно до яких з моменту отримання у власність об'єкта нерухомого майна до моменту оформлення його власником права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, тому до них мають бути застосовані положення глави 83 Цивільного кодексу України, зокрема ст.ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Податковим кодексом України, який набув чинності 01.01.2011, зокрема, встановлено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Згідно зі ст. 92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою- це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Частиною 2 статті 92 ЗК України визначено перелік осіб, які набувають право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності.
Відповідно до п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Згідно ч. 1 ст. 21 ЗУ "Про оренду землі", орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди. Базою для обчислення орендної плати є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка надається в оренду.
Частиною 2 статті 20 і частиною 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Рішенням Харківської міської ради від 27.02.2019 № 1474/19, яким затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, яка вводиться в дію з 01.01.2020.
Відповідно до рішення Харківської міської ради від 27.02.2019 № 1474/19 базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова станом на 01.01.2018 становить 639,78 грн. і підлягає в подальшому індексації у порядку, встановленому законодавством України.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25.11.2016 затверджено новий Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 року за № 1647/29777, який застосовується з 01 січня 2017 року.
Відповідно до цього Порядку коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі класифікації видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306.
Згідно пункту 10 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок), затвердженого наказом Мінагрополітики та продовольства України від 25.11.2016 року № 489 і зареєстрованим в Мінюсті 19.12.2016 за № 1647/29777 вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально-планувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко-планувальної зони за формулою Цн = Цнз х Кф х КмЗ.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 162 від 27.03.2018 було внесено зміни до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів від 25.11.2016 № 489, а саме: в примітках 1 додатку Порядку цифри "2.0" змінено на "3.0" (наказ набув чинності з 17.07.2018).
Відповідно до примітки додатку 1 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3.0.
Розрахунок розміру безпідставно збережених АТ "УКРНАФТА" коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 05.06.2020 року № 4334 земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:032:0001 загальною площею 0,1856 га по вул. Академіка Павлова, 44/51 у м. Харкові.
Вищевказаний розрахунок виконано на підставі Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради № 41/08 від 27.02.2008, зі змінами (далі - Положення № 41/08).
Відповідно до п. 289.2. ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Згідно із п. 289.3. ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
Згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, функції якого на цей час виконує Держгеокадастр, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 2020 рік - 1,0, 2021 рік -1,1.
Значення коефіцієнта індексації за певний рік застосовується в наступному році, який йде за роком, за який його встановлено, шляхом помноження розміру орендної плати на його значення.
Як встановлено судом, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:032:0001 загальною площею 0,1856 га по вул. Академіка Павлова, 44/51 у м. Харкові у 2020-2021 роках становила 14375852 грн.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:032:0001 загальною площею 0,1856 га по вул. Академіка Павлова, 44/51 у м. Харкові у 2022 році становила 15813437 грн.
Відповідно до п. 2.5 Положення № 41/08 (в редакції до 31.12.2021), розмір ставки орендної плати за використання земельної ділянки для АЗС, АГЗС встановлено на рівні 12% від нормативної грошової оцінки.
Відповідно до п. 4.1 Положення № 41/08, (в редакції з 01.01.2022), річна орендна плата за використання земельної ділянки для АЗС, АГЗС встановлена на рівні 12% від нормативної грошової оцінки.
Додатком до Положення № 41/08 (в редакції до 31.12.2021) встановлено, що у випадку перевищення 50 кв.м площі земельної ділянки, застосовується коефіцієнт зі значенням 1.
Додатком до Положення № 41/08 "Коефіцієнти умов використання земельної ділянки" (в редакції з 01.01.2022) встановлено, що коефіцієнту розміру земельної ділянки із показником від 0,1000 га до 0,9999 га відповідає значення 0,95.
Пунктом 2.4 Положення № 41/08 (в редакції до 31.12.2021) встановлено, що застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації в галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об'єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо).
Враховуючи факт того, що орендарем не надано жодних документів на підтвердження особливих умов використовуваної земельної ділянки, у розрахунках застосоване базове значення 1.
Відповідно до розрахунку, наданого разом з позовною заявою, розмір орендної плати, за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 6310137500:02:032:0001 загальною площею 0,1856 га по вул. Академіка Павлова, 44/51 у м. Харкові складає: у 2020 році - 143758,52 грн в місяць, а за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (крім березня 2020 року) становить 1581343,72 грн; у 2021 році - 143758,52 грн в місяць, а за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 становить 1725102,24грн; у 2022 році - 150227,65 грн в місяць, а за період з 01.01.2021 по 31.12.2022 становить 300455,30 грн.
Суд зазначає, що відповідно до листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 19.06.2025 № 133991/5/20-40-04- 07-12 АТ "УКРНАФТА" сплачено: за 2020 рік - 366154,11 грн, за 2021 рік - 366154,11 грн, за 2022 рік - 402769,52 грн (за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 - 67128,25 грн) за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:032:0001 загальною площею 0,1856 га по вул. Академіка Павлова, 44/51 у м. Харкові, загальна сума безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки у період з 01.01.2020 по 28.02.2022 становить 2807464,79 грн.
Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Водночас, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників (частина 1 статті 75 ГПК України). Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 75 ГПК України).
За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч.1, ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.
З обставин, викладених вище, суд не приймає твердження відповідача, що положення статті 1212 Цивільного кодексу України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки існують умови підпункту "к" пункту 31 договору, обов'язок орендаря здійснювати плату за фактичне користування земельною ділянкою у розмірах, визначених цим договором, продовжує діяти та не припинений.
Наданий відповідачем Акт документальної позапланової виїзної перевірки від 28.06.2023 №1357/Ж5/31-00-07-01-03-20/00135390, проведеної Державною податковою службою України з питань дотримання АТ "Укрнафта" не спростовує наявної заборгованості перед Харківською міською радою у розмірі 2807464 грн. 79 коп.
Слід звернути увагу, що судом не приймаються посилання відповідача на правову позицію, що висловлювалася судом при розгляді спору між Харківською міською радою та Акціонерним товариством "Укрнафта" з аналогічних підстав та предмету позову - постанову Східного апеляційного господарського суду від 18 червня 2024 року у справі № 922/4728/23, позаяк відповідна постанова не переглядалася Верховним Судом, з огляду на таке, суд не має повноважень в даному випадку посилатися на постанову апеляційної інстанції, відтак, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин слід приймати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Як наголосила ВПВС, правові висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формулюються виходячи з конкретних обставин справи. Тобто, на відміну від повноважень законодавчої гілки влади, до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для всіх життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права (постанова ВП ВС від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20), п. 68).
Щодо визначеного цільового призначення земельної ділянки суд зазначає таке.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.08.2020 № НВ-0005392062020 цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:032:0001 є - 1.11.3.
Листом Держкомзему України від 24.04.1998 № 14-1-7/1205 затверджено Український класифікатор цільового використання землі (УКЦВЗ). Відповідно до вказаного класифікатора код 1.11.3. відповідає цільовому призначенню - Роздрібної торгівлі та комерційних послуг.
Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель (КВЦПЗ).
Відповідно до п. 1.2 вказаної КВЦПЗ код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі.
КВЦПЗ застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів.
КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.
Статтею 20 Земельного кодексу України передбачено, що при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення.
При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.
Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо: категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.
Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.
Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати класифікатору та правилам, зазначеним в абзаці першому цієї частини.
Частиною 2 ст. 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр встановлено, що відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі письмової заяви власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності, - у разі зміни виду використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони); на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.
Частиною 1 статті 25 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що Поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку: а) кадастровий номер; б) площа; в) місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця); г) склад угідь; ґ) цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); д) нормативна грошова оцінка; е) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки; є) відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; ж) кадастровий план земельної ділянки; з) дата державної реєстрації земельної ділянки; и) інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей; і) інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; ї) дані про бонітування ґрунтів.
Пунктом 117 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 встановлено, що відомості (зміни до них) про зареєстровані земельні ділянки вносяться до Державного земельного кадастру в разі внесення змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього порядку відкрито Поземельну книгу.
Згідно з п. 118 цього Порядку внесення до Поземельної книги відомостей (змін про них) про зареєстровану земельну ділянку (крім випадків, зазначених у пункті 119 цього Порядку) здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей (змін до них) (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).
Як вже було зазначено, Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який визначає процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.
Пунктом 3 Розділу І вказаного Порядку інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.
Відповідно до п. 5 Розділу ІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 (додаток 1).
Додатком 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (пункт 5 розділу ІІ) визначено коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф).
У п. 2 примітків до даного додатку зазначено, що у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0.
Отже, оскільки відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:02:032:0001 по вул. Академіка Павлова, 44/51 у м. Харкові відсутній код КВЦПЗ, а лише наявний код УКЦВЗ - 1.11.3 (що не є тотожним), у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.06.2020 № 4334 вірно зазначено про відсутність коду КВЦПЗ.
Законодавством не передбачено автоматичної зміни коду УКЦВЗ на код КВЦПЗ у відомостях Державного земельного кадастру.
Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов'язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (пункт 71).
Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель" від 23.07.2010 № 548, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/1806, передбачено класифікацію видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.
Як зазначалося вище, наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777, затверджено Порядок № 489.
Відповідно до пункту 3 вказаного наказу від 25.11.2016 № 489 нормативний акт набирає чинності з дня його офіційного опублікування і застосовується з 1 січня 2017 року.
Таким чином, Порядок № 489 є чинним нормативно-правовим актом, застосування якого є обов'язковим для територіальних органів Держгеокадастру при наданні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, та який в силу вимог чинного законодавства визначає процедуру проведення нормативно грошової оцінки земельних ділянок населених пунктів.
Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості з Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.
В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.
Згідно з пунктами 3, 5 розділу ІІ Порядку № 489 коефіцієнт Кф - це коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки та встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548.
Додатком 1 до Порядку № 489, який має назву "Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф)", визначено дві примітки такого змісту:
1. Для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.
2. У разі, якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.
Водночас згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.03.2018 № 162 до Порядку № 489 були внесені зміни, а саме: "У примітках до Додатку 1 цифри "2,0" замінити цифрами "3,0". Наказ набрав чинності 17.07.2018.
Видача витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки не передбачає можливість вибору суб'єктом владних повноважень на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, оскільки є єдиним законодавчо закріпленим варіантом поведінки відповідача при оформленні даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки. Визначення у витязі коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), є обов'язковим і розмір цього коефіцієнта має відповідати Порядку №489.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 № 160/2366/19.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку (вартість земельної ділянки), а інформація (дані), визначена у цьому витязі, є обов'язковою під час проведення розрахунку (визначення) орендної плати, суми, яку мав отримати власник земельної ділянки за звичайних умов. Права позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 липня 2023 року у справі № 918/779/22).
У справі № 160/11817/20 Верховний Суд 19 вересня 2025 року зазначив, що з 01 січня 2017 року визначення Кф знаходиться у прямій залежності від коду КВЦПЗ 2010 року, відомості про який містяться у Державному земельному кадастрі. У разі відсутності таких відомостей при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки має застосовуватись Кф "2,0", а з 17 липня 2018 року - "3,0".
Така правова позиція відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 08 квітня 2021 року у справі №160/10137/19, від 01 квітня 2021 року у справі №160/8847/19, від 27 січня 2020 року у справі №804/886/18, від 12 липня 2021 року у справі №640/9862/20.
При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись, як вимога детально відповідати на кожен аргумент.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв'язку з чим витрати зі сплати судового збору у сумі 42111,97 грн покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 86, 91, 120, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Укрнафта" (пров. Несторівський, буд. 3-5, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 00135390) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243, платіжні реквізити: отримувач - ГУК Харків обл/МТГ Харків, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, рахунок (IBAN) UA698999980314090611000020649, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 24062200) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 2807464,79 грн за використання земельної ділянки по вул. Академіка Павлова, 44/5 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137500:02:032:0001 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022.
Стягнути з Акціонерного товариства "Укрнафта" (пров. Несторівський, буд. 3-5, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 00135390) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243, платіжні реквізити: рахунок (IBAN) UA518201720344240012000032986, Банк: ДКСУ м. Київ, МФО 820172 Отримувач - Харківська міська рада, код отримувача (ЄДРПОУ) - 04059243) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 42111,97 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно зі ст. 256, 257 ГПК України рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Повне рішення складено "29" грудня 2025 р.
СуддяЛ.В. Шарко