вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника
"22" грудня 2025 р. Справа № 918/580/25
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ),
у судовому засіданні приймали участь:
від боржника - Романчук І.І.;
керуючий реструктуризацією - арбітражний керуючий Драгун І.І.
В червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою суду від 30 червня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху та встановлено заявнику строк на усунення недоліків заяви - 5 (п'ять) днів з дня вручення даної ухвали та спосіб усунення недоліків заяви шляхом подання до суду заяви арбітражного керуючого про участь у справі.
Ухвалою суду від 7 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 21 липня 2025 року на 11:30 год., а також заборонено фізичній особі - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) відчужувати майно (майнові права).
Ухвалою суду від 21 липня 2025 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), введено процедуру реструктуризацію боргів боржника - ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 - арбітражного керуючого Драгун Ірину Іванівну та визначено дату проведення попереднього засідання суду 8 вересня 2025 року о 12:20 год.
23 липня 2025 року оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro_sud/og_pov/ повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).
22 серпня 2025 року від Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" через систему "Електронний суд" надійшла заява від 21.08.2025 року про грошові вимоги кредитора до боржника, відповідно до якої просить суд визнати грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до фізичної особи ОСОБА_1 в розмірі 17 901 272,12 грн., з яких: 13 250 854,42 грн. - вимоги другої черги задоволення, 4 650 417,70 грн. - вимоги третьої черги задоволення, та судовий збір у розмірі 4 844,80 грн. - до позачергового задоволення.
Ухвалою суду від 25 серпня 2025 року заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" від 21.08.2025 року про грошові вимоги кредитора до боржника прийнято до розгляду, розгляд вищезазначеної заяви призначено у попередньому засіданні суду 8 вересня 2025 року о 12:50 год. Зобов'язано керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Драгун Ірину Іванівну розглянути заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" від 21.08.2025 року про грошові вимоги кредитора до боржника та до початку попереднього засідання суду надати кредитору і суду нормативно-документальне обґрунтування щодо визнання або відхилення кредиторських вимог у відповідності до вимог ч. 5 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства. Докази повідомлення кредитора про результати розгляду грошових вимог надати суду.
Ухвалою суду від 8 вересня 2025 року визнано конкурсним кредитором ОСОБА_1 - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570) на загальну суму 17 901 272 грн 12 коп., з яких: 13 250 854 грн 42 коп. - друга черга; 4 650 417 грн 70 коп. - третя черга. Включено до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність, витрати на оплату судового збору Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" в розмірі 4 844 грн 80 коп., які відшкодовуються в повному обсязі до задоволення вимог кредиторів. Зобов'язано керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 22 вересня 2025 року. Зобов'язано керуючого реструктуризацією сформувати реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства. Зобов'язано керуючого реструктуризацією надати суду до 8 жовтня 2025 року: реєстр вимог кредиторів боржника; докази організації та проведення зборів кредиторів. Призначено судове засідання, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі, на 3 листопада 2025 року.
Ухвалою суду від 3 листопада 2025 року судове засідання, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі, відкладено на 1 грудня 2025 року на 09:30 год.
6 листопада 2025 року від представника Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" через систему "Електронний суд" надійшла заява від 05.11.2025 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій просив надати представнику АТ КБ "ПриватБанк" адвокату Сергачу Артему Владиславовичу можливість участі в судовому засіданні у даній справі, призначеному на 01.12.2025 року на 09:30 год., та усіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 6 листопада 2025 року заяву представника Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" від 05.11.2025 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та постановлено судове засідання у справі № 918/580/25, призначене на "01" грудня 2025 року на 09:30 год., провести в режимі відеоконференції за участі представника Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк". Крім того постановлено всі подальші судові засідання у справі № 918/580/25 провести в режимі відеоконференції за участі представника Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк".
Ухвалою суду від 1 грудня 2025 року судове засідання, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі, відкладено на 22 грудня 2025 року на 14:00 год.
22 грудня 2025 року від представника Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення.
22 грудня 2025 року від керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Драгун Ірини Іванівни через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява, відповідно до якої надано згоду на призначення керуючим реалізацією майна боржника - ОСОБА_1 .
У судове засідання 22 грудня 2025 року з'явилися представник боржника та керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Драгун І.І.
Інші учасники справи у судове засідання 22 грудня 2025 року не з'явилися, про дату, час і місце даного засідання були повідомлені належним чином, в той час про причини неявки суд не повідомили.
На розгляді суду перебувають клопотання:
- представника боржника, в якому просить визнати боржника ОСОБА_1 банкрутом та перейти до процедури погашення боргів боржника;
- Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про закриття провадження у справі, в якому просить закрити провадження у справі № 918/580/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 без ухвалення рішення про звільнення її від боргів.
Господарський суд, дослідивши матеріали справи, позицію кредитора, керуючого реструктуризацією, прийшов до висновку відмовити у задоволені клопотання кредитора Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про закриття провадження у справі виходячи з наступного.
Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Ч. 2 ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що основним завданням зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є: розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення боржником такого документа є закономірними очікуваннями кредиторів як в частині розгляду, так і в частині фактичного погашення вимог у межах процедури.
На виконання вимог суду та приписів закону керуючим реструктуризацією було належним чином здійснено заходи щодо проведення зборів кредиторів, на яких рішення про затвердження плану реструктуризації боргів боржника прийнято не було.
Судом досліджено, що план реструктуризації поданий керуючим реструктуризацією та схвалений боржником містить усі необхідні вимоги: обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; інформацію про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; інформацію про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); інформацію про всі доходи боржника; розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні.
Відсутність згоди кредитора на затвердження плану реструктуризації не може бути безумовною підставою для визнання дій боржника недобросовісними.
Наведені обставини у сукупності підтверджують послідовну та добросовісну поведінку боржниці щодо визнання стану неплатоспроможності, розкриття усієї інформації про власний майновий стан та члені сім'ї, намагання частково погасити вимоги кредитора.
Отже, судом досліджено та встановлено відсутність обставин, з якими закон пов'язує наявність правових підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Підставою для звернення боржника до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність виступала неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредитором не інакше, як через застосування процедур, передбачених Кодексу України з процедур банкрутства.
Відтак, з огляду на вищенаведені положення законодавства, визначені Кодексом України з процедур банкрутства підстави для закриття провадження у справі відсутні.
Суд вважає за необхідне зазначити, що новелою законодавства України, що регулює умови та порядок відновлення платоспроможності боржників, є введення у Кодекс процедури банкрутства саме фізичних осіб.
Тому, саме з метою позбавлення боргів фізичних осіб, які потрапили у фінансову скруту (фінансову неспроможність виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав) четвертою Книгою Кодексу "Відновлення платоспроможності фізичної особи" введено порядок провадження у справах про неплатоспроможність боржників - фізичних осіб.
Тобто, аналіз змісту Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що у процедурі відновлення платоспроможності фізичної особи тлумачення норм закону необхідно трактувати на користь боржника.
Суд також акцентує, що завданням Кодексу України з процедур банкрутства є розв'язання проблем заборгованості громадян, які через відповідні обставини чи їх збіг неспроможні оплатити свої борги повністю чи частково. При цьому, рішення необхідно приймати виходячи з принципу необхідності дотримання балансу між інтересами боржника та його кредиторів, і засад добросовісності дій учасників правовідносин.
Європейський суд з прав людини також вказує, що одним із елементів передбаченого пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий розгляд справи судом є змістовне, а не формальне тлумачення правової норми (рішення у справі "Бентем проти Нідерландів" від 23 жовтня 1985 року, заява № 8848/80, п. 32).
Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання кредитора - Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає.
Щодо визнання боржника банкрутом та відкриття процедури погашення боргів, судом враховано наступне.
За змістом статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, лише боржник (фізична особа або фізична особа-підприємець) наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
Таким чином, Кодексом України з процедур банкрутства запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов'язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.
За змістом приписів Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Згідно з ч. 5 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства, в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.
Мета та ціль Кодексу України з процедур банкрутства, інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника (Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 року у справі № 910/6639/20).
Як вбачається з матеріалів справи, судом не встановлено обставин, які передбачені ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства та слугували б підставою для закриття провадження у справі.
У судовій процедурі реструктуризації боргів Кодекс України з процедур банкрутства передбачає право зборів кредиторів (кредитора у частині другій статті 128) звернутися до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність якщо:
- збори кредиторів прийняли рішення про відмову у схваленні плану реструктуризації боргів боржника (пункт 2 ч. 8 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства);
- господарський суд відмовив у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника (ч. 10 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства);
- боржником порушено план реструктуризації боргів (ч. 2 ст. 128 Кодексу України з процедур банкрутства).
Системний аналіз цих норм приводить до висновку, що за наведених вище підстав (окрім ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства) господарський суд може вирішити питання щодо доцільності подальшого руху справи лише за клопотанням зборів кредиторів (кредитора), яким на певній стадії судової процедури реструктуризації боргів боржника надано виключне право ініціювати за власним вибором перехід до наступної судової процедури неплатоспроможності фізичної особи або закриття провадження у справі.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 26.05.2022 року у справі № 903/806/20 зазначив, що саме по собі клопотання зборів кредиторів про закриття провадження/перехід до наступної судової процедури, за відсутності передбачених спеціальним законом підстав та обставин, не може бути достатньою та безумовною підставою для задоволення господарським судом такого клопотання.
Відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
За змістом цієї норми:
- визначений строк з якого вона може бути застосована судом - після спливу трьох місяців у процедурі реструктуризації боргів боржника;
- обов'язковою умовою її реалізації є неподання до господарського суду протягом визначеного строку погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника;
- коло ініціаторів її застосування не конкретизовано;
- господарський суд набуває право на альтернативне вирішення подальшого руху справи: ухвалити рішення про перехід до наступної судової процедури чи про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Порівняльний аналіз положень ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства з ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що хоча ці норми частково кореспондуються між собою, проте не є тотожними за ступенем імперативності, колом ініціаторів та передумовами їх застосування.
Такі відмінності дають підстави для висновку, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства.
Водночас, необхідно враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов'язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.
Окрім виконання плану реструктуризації боргів боржника, у інших випадках за Книгою четвертою Кодексу України з процедур банкрутства закриття провадження у справі під час судової процедури реструктуризації боргів не може вважатися очікуваним процесуальним рішенням для боржника з огляду на "добровільність банкрутства" фізичної особи та основну мету цього провадження - соціальну реабілітацію добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Водночас очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.
За таких обставин, однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Щодо застосування частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 року у справі № 910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд наголошує, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім'ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.
Судом встановлено, що фінансовий стан боржника ОСОБА_1 характеризується ознаками неплатоспроможності, майнових активів боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, відтак, погашення визнаних судом вимог кредиторів можливе не інакше, як через введення процедури погашення боргів боржника.
Подальше перебування боржника у процедурі реструктуризації боргів боржника може призвести до збільшення заборгованості перед кредитором.
Викладене свідчить про те, що прийняття рішення про доцільність визнання боржника банкрутом, незважаючи на відсутність клопотання (рішення) зборів кредиторів, є прерогативою господарського суду, відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до ст. 130 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
Відтак, підставою для прийняття за ініціативою суду рішення про введення щодо боржника процедури погашення боргів та визнання боржника банкрутом виступає також закінчення (збіг) визначених законодавством граничних строків прийняття зборами кредиторів рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
Ухвалою суду від 21 липня 2025 року було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , відтак 120 денний строк для прийняття зборами кредиторів рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника збіг.
Враховуючи те, що провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відкрито 21.07.2025 року, стан боржника характеризується ознаками неплатоспроможності, майнових активів недостатньо для задоволення вимог кредитора, і станом на 22.12.2025 до суду так і не подано погоджений боржником і схвалений єдиним кредитором план реструктуризації боргів боржника, при цьому, відсутні підстави для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , що передбачені ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, а також не встановлено обставин, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про закриття провадження у справі, задовольнити клопотання представника боржника про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника.
При цьому судом також взято до уваги, що відсутні обставини, які свідчать про недобросовісну поведінку боржника.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 130 Кодексу України з процедур банкрутства постановою про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника господарський суд також призначає керуючого реалізацією майна в порядку, визначеному цим Кодексом.
Ч. 8 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що до компетенції зборів кредиторів серед іншого належить прийняття рішення про звернення у випадках, передбачених цим Кодексом, до господарського суду з клопотанням про призначення керуючого реструктуризацією або керуючого реалізацією.
Як встановлено судом, зборами кредиторів не подано до суду клопотання щодо кандидатури арбітражного керуючого на призначення керуючим реалізацією.
При цьому, 22 грудня 2025 року до суду від арбітражного керуючого Драгун І.І. надійшла заява про згоду на участь у справі № 918/580/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 у якості керуючого реалізацією.
Частиною 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі: 1) які є заінтересованими особами у цій справі; 2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років; 3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, визначених цим Кодексом; 4) які мають реальний чи потенційний конфлікт інтересів; 6) які є близькими особами боржника - фізичної особи.
Враховуючи, що кандидатура арбітражного керуючого Драгун І.І. відповідає встановленим Кодексом України з процедур банкрутства вимогам, а також відсутність заперечень з боку учасників справи щодо призначення вказаного арбітражного керуючого керуючим реалізацією, відсутність заяв інших арбітражних керуючих про участь у справі, суд дійшов висновку про можливість призначення керуючим реалізацією майна боржника у справі № 918/580/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Драгун І.І. із наступним визначенням оплати послуг арбітражного керуючого за виконання відповідних повноважень у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб за кожен місяць виконання своїх повноважень.
Отже, за наслідками розгляду справи у судовому засіданні, на підставі наданих до матеріалів справи доказів та наявних у ній документів, враховуючи надані присутніми в судовому засіданні учасниками справи пояснення, керуючись нормами Кодексу України з процедур банкрутства, судом встановлено наявність правових підстав для припинення процедури реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 , припинення повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржника, визнання банкрутом фізичної особи ОСОБА_1 , введення процедури погашення боргів боржника та призначення керуючим реалізацією майна банкрута фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Драгун І.І.
Керуючись ст. 130 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Припинити процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).
2. Припинити повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Драгун Ірину Іванівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 02.04.2013 року № 255).
3. Визнати банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).
4. Ввести процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).
5. Призначити керуючим реалізацією майна боржника фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Драгун Ірину Іванівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 02.04.2013 року № 255).
6. Оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про визнання фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) банкрутом і введення процедури погашення боргів, текст якого додається.
7. Встановити строк до 21.01.2026 року (включно) керуючому реалізацією майна банкрута для проведення інвентаризації майна боржника та визначення його вартості у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства.
8. Зобов'язати керуючого реалізацією: 1) здійснити процедуру погашення боргів боржника в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства; 2) надати суду документально підтверджений звіт про виконану роботу з інформацією про фінансове становище і майно боржника при проведенні процедури погашення боргів боржника станом на день подання звіту.
Постанова набирає законної сили 22 грудня 2025 року та відповідно до Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя Політика Н.А.