"23" грудня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3213/19(916/4995/24)
Господарський суд Одеської області у складі судді Найфлейш В.Д.,
При секретарі судового засідання Дурович А.А.
розглянувши матеріали справи №916/3213/19(916/4995/24)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Триглав Логістікс» (65009, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 18А, код ЄДРПОУ 38352464) в особі арбітражного керуючого Коваленко І.А.
до відповідачів: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
про покладення субсидіарної відповідальності на суму 5083287,15грн.
в межах справи №916/3213/19
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “Вест Гранд Трейд Україна» (79007, Львівська область, м. Львів, вул. Окружна, буд. 57А, оф. 205, код ЄДРПОУ 40296949)
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю “Триглав Логістікс» (65009, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 18А, код ЄДРПОУ 38352464)
про визнання банкрутом
Представники сторін:
Ліквідатор - Коваленко І.А. (зал )
Представник кредитора - ЛУЦІВ ОЛЕГ МИХАЙЛОВИЧ (поза межами приміщення суду) - від ТОВ “Сатурн-Біоенергія», ордер , від ТОВ "ВЕСТ ГРАНД ТРЕЙД УКРАЇНА", довіреність
Представник відповідача - Іванов І.А. (зал 2)
Товариство з обмеженою відповідальністю “Триглав Логістікс» в особі арбітражного керуючого Коваленко І.А. звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про покладення субсидіарної відповідальності на суму 5083287,15грн.
Ухвалою суду від 18.11.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в межах справи №916/3213/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Триглав Логістікс» (65009, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 18А, код ЄДРПОУ 38352464) та присвоєно справі №916/3213/19(916/4995/24).
Ухвалою суду від 29.04.2025р. розгляд справи відкладено на "03" червня 2025 р. о 12:30.
30.05.2025р. від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд заяви про покладення субсидіарної відповідальності в порядку загального позовного провадження, враховуючи ціну позову та кількість учасників справи.
03.06.2025р. від позивача арбітражного керуючого Коваленко І.А. до суду надійшли додаткові пояснення по справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.06.2025р. постановлено розглядати справи №916/3213/19(916/4995/24) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Триглав Логістікс» (65009, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 18А, код ЄДРПОУ 38352464) в особі арбітражного керуючого Коваленко І.А. до відповідачів: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про покладення субсидіарної відповідальності на суму 5083287,15грн. в порядку загального позовного провадження.
26.06.2025р. представником відповідача Корінного В.І. надано відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову.
29.08.2025р. Позивач звернувся до суду із відповіддю на відзив, в якій викладені заперечення.
Ухвалою суду від 02.09.2025р. закрито підготовче провадження з розгляду позовної заяви по справі №916/3213/19(916/4995/24), призначено справу до розгляду по суті, тощо.
Ухвалою суду від 16.12.2025р. розгляд справи відкладено на "18" грудня 2025 р. о 12:00.
Однак, судове засідання не відбулося у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони в Одеській обл. та м. Одесі повітряної тривоги.
Ухвалою суду від 19.12.2025р. розгляд справи призначено на "23" грудня 2025 р. о 11:20, явку учасників справи визнано обов'язковою.
Представники сторін повідомлені про дату та час судового засідання належним чином.
У судовому засіданні 23.12.2025р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Ліквідатор за наявності ознак банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, для забезпечення реалізації принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, подає таку заяву (про покладення субсидіарної відповідальності) не раніше ніж після завершення реалізації об'єктів ліквідаційної маси та розрахунків з кредиторами на підставі вчинення такої реалізації у ліквідаційній процедурі при наявності обставин недостатності повного погашення кредиторської заборгованості банкрута.
Аналогічна правова позиція щодо субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника викладена, зокрема у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/21232/16 та від 12.02.2020 у справі № 922/2391/16.
Положеннями ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що одним із повноважень ліквідатора у справі про банкрутство є аналіз фінансового становища банкрута.
Відповідно до ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.
З наведеного, можна дійти до висновку, що виявлення наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника покладена саме на ліквідатора банкрута, що пов'язано з виконанням ліквідатором банкрута повноважень визначених ч. 1 ст. 61 Кодексу.
Саме детальний аналіз ліквідатора фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи.
Частиною 1 статті 619 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
Суд зазначає, що при цивільно-правовій відповідальності особа, яка є відповідачем, повинна довести відсутність своєї вини, наявність якої презюмується в силу положень ЦК України.
Щодо об'єктивної сторони порушення для покладення на суб'єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, то на відміну від норм Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, в нормах яких законодавець конкретно навів диспозицію кримінального та адміністративного порушення за порушення норм законодавства про банкрутство (зокрема, з доведення до банкрутства, за які особа притягається до кримінальної відповідальності), норми частини п'ятої статті 41 Закону про банкрутство хоча і містять диспозицію (зміст) правопорушення - "доведення до банкрутства", за яке передбачена "санкція" у вигляді субсидіарної відповідальності, однак не конкретизують дії/бездіяльність суб'єктів цієї відповідальності, які вказують/доводять на його існування.
Саме аналіз ліквідатора фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи (Постанова ВС від 10.12.2020р. по справі №922/1067/17).
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
За результатом проведеного аналізу фінансово-господарського стану суб'єкта господарювання встановлено, що ознак фіктивного банкрутства як за економічною так і за правовою ознакою не виявлено; підстави для висновку про наявність ознак дій (бездіяльності) посадових осіб ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОГІСТІК» з доведення його до банкрутства; ознак приховування банкрутства не виявлено, однак з урахуванням наявності даних ознак банкрутства керівник боржника не звернувся із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, що стало підставою для покладення на нього солідарної відповідальності; встановлені відомості вказують на наявність в діях посадових осіб боржника в період процедури банкрутства ознак складових адміністративного правопорушення - незаконних дій у разі банкрутства, однак виникає сумнів спливу терміну давнини притягнення до відповідальності.
Щодо заперечень відповідача ОСОБА_1 , що аналіз грунунтується на припущеннях та досліджено не точний період з 2017 року по 2019 рік, а не з 26.11.2016 по 26.11.2019, то це твердження судом відхиляється, оскільки аналіз фінансово-господарського стану суб'єкта господарювання відповідає вимогам законодавства.
Так, господарським судом встановлено, що директором боржника є ОСОБА_2 , а засновником ОСОБА_1 .
В ході ліквідаційної процедури, арбітражним керуючим надано фінансову звітність ТОВ “Триглав Логістікс» відповідно до якої баланс становить:
- Необоротних активів станом на 31.12.2018р. - 502,1, на 31.03.2019р. - 471,9, на 30.06.2019р. - 0,00, на 30.09.2019р. - 0,00, на 31.12.2019р. - 0,00;
- Оборотних активів станом на 31.12.2018р. - 10101,8, на 31.03.2019р. - 2680,0, на 30.06.2019р. - 2510,3, на 30.09.2019р. - 2439,8, на 31.12.2019р. - 950,4;
- Поточних зобов'язань станом на 31.12.2018р. - 9613,4, на 31.03.2019р. - 2153,1, на 30.06.2019р. - 1511,5, на 30.09.2019р. - 1441,00, на 31.12.2019р. - 1387,40.
Тобто, вбачається тенденція зменшення активів та збільшення кредиторської заборгованості.
На момент відкриття провадження у справі про банкрутство 26.11.2019р. за ініціативою кредитора, Товариство з обмеженою відповідальністю «Триглав Логістікс» вже було неплатоспроможним та мало безспірну заборгованість, а саме:
- рішенням Господарського суду Одеської області від 11.03.2019р. по справі №916/2798/18 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Триглав Логістікс" (65009, м. Одеса, вул. Армійська, буд.18 А, код ЄДРПОУ 38352464) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Гранд Трейд Україна" (81000, Львівська область, Яворівський район, м. Яворів, вул. Маковея, буд. 50, код ЄДРПОУ 40296949) суму основного боргу за Генеральним договором поставки мінеральних добрив №15/08/17 від 15.08.2017р. у розмірі 331 425 грн. 00 коп., пеню в розмірі 150 470 грн. 03 коп., три проценти річних у розмірі 14 025 грн. 75 коп., інфляційні втрати в сумі 28 092 грн. 41 коп., судовий збір в сумі 7 860 грн. 20 коп., а також витрати на правничу допомогу в сумі 14 000 грн. 00 коп.;
- рішенням Господарського суду Одеської області від 09.07.2019р. по справі №916/1196/19 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИГЛАВ ЛОГІСТІКС» (вул. Армійська, б. 18-А, м. Одеса, Одеська область, 65009, код ЄДРПОУ - 38352464) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ГРАНД ТРЕЙД УКРАЇНА» (вул. Маковея, б. 50, Яворівський р-н, м. Яворів, Львівська область, 81000, код ЄРПОУ - 40296949) збитки у розмірі 854 250, 00 грн. та витрати на сплату судового збору в сумі 12 813,75 грн.
Також, позивачем встановлено, що у боржника існувала заборгованість перед ТОВ “Сатурн-Біоенергія», що підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.12.2017р. по 25.01.2018р. між ТОВ "Триглав Логістікс" та ТОВ «Сатурн-Біоенергія» за договором Контрактом №21/12/2017р. від 21.12.2017р, сторони договору підписуючи Акт звіряння взаємних розрахунків підтверджують та визнають заборгованість за контрактом у сумі 72 840,00 злотих. Заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “Триглав Логістікс» перед ТОВ «Сатурн-Біоенергія» на суму 527886,03 грн. визнана ухвалою суду від 25.02.2020р.
Таким чином, як зазначено ліквідатором, маючи заборгованість більш ніж перед двома кредиторами боржник не звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство, не прийняв рішення щодо досудової санації, збільшення уставного фонду, тощо.
Суд зазначає, що вищезазначені обставини вже розглядались господарським судом та ухвалою суду від 23.12.2021р. в справі про банкрутство № 916/3213/19 покладено на Тищенка Віталія Володимировича ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю “Триглав Логістікс» (65009, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 18А, код ЄДРПОУ 38352464) з цих підстав.
П. 4 ст. 75 ГПК України, передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, судом ці твердження, викладені в позовній заяві, не розглядаються, оскільки вже є встановленими.
Також, арбітражний керуючий Коваленко І.А. зазначає, що матеріали справи містять АКТ №692/15-32-05-02/38352464 від 27.12.2019 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОГІСТІКС» (код СДРПОУ 38352464), з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 11.12.2019 роки, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 05.10.2012 по 11.12.2019 роки» за висновками якого перевіркою встановлено порушення ТОВ «Триглав Логістівкс»:
1. п.44.1, п.44.2, ст.44, п.п. 134.1.1, п. 134.1, ст. 134 Податкового Кодексу України від
02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 953846,01 грн.. у тому числі:
за 2017 рік на суму 742931,46 грн.,
за 2018 рік на суму 210914.55грн.
2. п. 200.1, п. 200.2, ст.. 200, п. 198.5 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в сумі 752955грн., в тому числі за періоди:
Січень 2019 - 201252 грн.,
Лютий 2019 - 440831 грн.,
Березень 2019 - 14087 грн.,
Квітень 2019 - 93496 грн.,
Травень 2019 - 3289 грн
та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за періоди та в сумі:
Жовтень 2019-51 грн.
3. п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «Триглав Логістікс» не складено та не зареєстровано податкові накладні за періоди та в сумі:
Листопад 2018 24750
Січень 2019 617332,8
Березень 2019 24000
Квітень 2019 83583,33
Травень 2019 3339,67
4. ст. 1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», зі змінами та доповненнями, ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VII «Про валюту валютні операції», з урахуванням п. 102.1. ст. 102 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, нараховується пеня за порушення термінів розрахунків за експортними операціями за контрактом № 251115 від 25.11.2015 року, укладеним з компанією «Regionalna Grupa Investycyjna Sp.z.o.o.» (Польща) в сумі 15 260.00 злотих;
5. встановлена прострочена дебіторська заборгованість в сумі 15 260.00 злотих по контракту № 251115 від 25.11.2015 року, укладеному з компанією «Regionalna Grupa Investycyina Sp.z.o.O.» (Польща);
6. ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та ст. 1 Указу Президента України від 18.06.1994 № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення на Україну валютних цінностей, які належать резиденту України та незаконно знаходяться за її межами» в частині не проведення декларування валютних цінностей станом на 01.07.2017, 01.10.2017, 01.01.2018. 01.04.2018, 01.07.2018, 01.10.2018, 01.01.2019 року по контракту № 251115 від 25.11.2015 року, укладеному з компанією «Regionalna Grupa Investycyjna Sp.z.o..» (Польща).
7. ст.51, пт. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями.
8. пп.162.1.3 п.162.1 ст.162, пп. 164.2.17 п.164.2, п.164.5 ст. 164, п.167.1 ст.167, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст.168, п. 171.2 ст.171, п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями донараховано податку на доходи фізичних осіб у розмірі 40 489,99 грн.
9. пп. 1.3, п.п.1.4, п.п. 1.5 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX. пп. 162.1.1., пл. 162.1.2., пп.162.1.3, п.162.1, ст. 162, пп. 163.1.1, пп. 163.1.2., п.163.1, пп. 163.2.1., пп. 163.2.2. п. 163.2. ст.163 ст. 163, пп. 164.1.1,пп. 164.1.2 п. 164.1 , пл. 164.2.17 п.164.2, п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168. п. 171.2 ст.171 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами і доповненнями донараховано військового збору у розмірі 2766,82 грн.
10. ст.6, п.8 ст.9 Закону України від 08.07.2010р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями в частині несвоєчасного подання додатку 4 «звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за січень 2016 року, та лютий 2019 року.
Позивачем зазначено, що виявлені в ході податкової перевірки факти, в тому числі заниження показників прибутку, не складення та не здійснення реєстрації податкових накладних, порушення термінів розрахунків за експортними операціями за контрактом з іноземною компанією, не проведення декларування валютних цінностей, є ознакою недбалого управління фінансами підприємства, та може вказувати на цілеспрямовані дії службових осіб, спрямовані на створення умов для банкрутства, за умов існування у товариства-боржника кредиторської заборгованості на загальну суму 5 083 287,15 грн., яка включена до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Триглав Логістікс».
Однак, судом встановлено, що в 2017-2019 роках ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОГІСТІКС» здійснювало господарські операції з поставки товару, на підставі договорів поставки. На ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОГІСТІКС» покладався обов'язок доставити Товар до місця призначення зазначеного у Специфікаціях (навантажувально- розвантажувальні роботи, перевезення). Однак, у зв'язку з тим, що у Товариства в штаті була недостатня кількість працівників з відповідною кваліфікацією, оскільки відповідно до показників фінансової звітності ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОГІСТІКС», середня кількість працівників становила у 2016 році -2 особи, у 2017 році - 4 особи, у 2018 році - 6 осіб, у 2019 році -1 особа, з метою належного виконання зобов'язань боржником залучались інші підприємства та організації на договірних засадах, що не зараховано податковою при проведені перевірки, у зв'язку з чим і було зазначено щодо завищення витрат на збут.
Так, 26.06.2017 між ТОВ «ШЕЛТЕРГРУП» (код ЄДРПОУ 41393170) та ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОГІСТІКС» було укладено Договір №26061 від 26.06.2017, відповідно до якого «ШЕЛТЕРГРУП» надавало на користь ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОГІСТІКС» послуги з вантажно-розвантажувальних робіт та тарування мінеральних добрив, що підтверджується актами здачі-приймання робіт.
Крім того, 01.03.2017 між ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОГІСТІКС» та ТОВ «ЮККА ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 34802073) укладено Договір доручення № 0103-1, відповідно до якого ТОВ «ЮККА ТРЕЙД» надавало на користь ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОГІСТІКС» послуги з пошуку покупців та організацію реалізації мінеральних добрив, що підтверджується актами здачі-приймання робіт.
Також, між ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОПСТІКС» та ТОВ «ГРІН КОНСАЛТ», код ЄДРПОУ 41479425 було укладено за Договір доручення № 28081 від 28.08.2017, Договір № 365-Г від 01.10.2017, Договір № 03011 від 03.01.2018,відповідно до умов яких ТОВ «ГРІН КОНСАЛТ» надавало на користь ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОПСТІКС» послуги з пошуку покупців та організацію реалізації мінеральних добрив, маркетингові дослідження ринку збуту мінеральних добрив України, навантажувально-розвантажувальні роботи, тарування та фасування мінеральних добрив.
01.09.2017р. між ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОПСТІКС» та ТОВ «АЛЛЕХТОН-Україна» (код ЄДРПОУ 36190609) було укладено за Договір доручення № 01091, відповідно до умов якого ТОВ «АЛЛЕХТОН-Україна» надавало на користь ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОПСТІКС» послуги з пошуку покупців та організацію реалізації мінеральних добрив, що, також, підтверджується актами здачі-приймання робіт.
Щодо дебіторської заборгованості в сумі 15 260,00 злотих, суд зазначає наступне.
25.11.2015 між ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОГІСТІК» та нерезидентом компанією «Regionalna Grupa Investycyjna Sp.z.o.o.» (Польща) було укладено контракт №251115.
На виконання умов контракту №251115 від 25.11.2015 року ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОГІСТІК» здійснило експорт продукції (палевні гранули присовані з лушпиння соняшника) на загальну суму 23 093 злотих.
Валютна виручка ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОГІСТІК» від «Regionalna Grupa Investycyjna / Sp.z.o.o.» (Польща) за вищезазначеним контрактом становила 7 833 злотих.
Заборгованість «Regionalna Grupa Investycyjna Sp.z.o.o.» (Польща) за контрактом №251115 від 25.11.2015 становить 15 260,00 злотих.
В 2016 році ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОГІСТІКС» з метою стягнення заборгованості за контрактом №251115 від 25.11.2015 року, звернулось до Господарського суду Одеської і області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Regionaina Grupa Inwestycyjna Sp z o.o. 230 377, 11 грн., а також просило суд відстрочити час сплати судового збору до дати винесення рішення по справі, у зв'язку з скрутним ; матеріальним становищем. Господарським судом Одеської області відмовлено ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОГІСТІКС» у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.05.2016 по справі 916/1142/16 позовну заяву ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОГІСТІКС» і додані до неї документи повернуто без розгляду.
Актом документальної позапланової виїзної перевірки ГУ ДПС в Одеській області було нараховано пеню в розмірі 100% суми боргу, яку ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОГІСТІКС» сплачено до бюджету 22.08.2017 року.
З вищенаведеного вбачається, що ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОГІСТІКС» вчинялися дії зі стягнення дебіторської заборгованості з нерезидента, а тому вини в діях боржника щодо нарахування пені з цього приводу немає.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сам по собі факт наявності податкової заборгованості не є безумовною підставою притягнення до субсидіарної відповідальності, оскільки має бути підтверджений умисними діями чи бездіяльністю направленими на доведення до банкрутства. Судом в даному випадку не встановлено обставин, які б свідчили про цілеспрямовані дії керівництва боржника, що були б направлені на уникнення від сплати податків до бюджету чи нарощування кредиторської заборгованості.
Також, в ході ліквідаційної процедури отримано лист ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», до якого залучено виписки про рух коштів по рахунках ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОГІСТІКС».
З аналізу вказаних виписок вбачається, що за період з 26.11.2016 р. по дату закриття рахунків ТОВ «Триглав Логістікс» було надано зворотну фінансову допомогу.
З аналізу вказаних виписок ПАТ КБ «ПРИВАТ БАНК» вбачається, що за період з 26.11.2016 р. по дату закриття рахунків, ТОВ «Триглав Логістікс» було надано зворотну фінансову допомогу, яка фактично не повернута:
- ТОВ «ІНТЕЛФЕРТ» (ТОВ «ОПЕН-КЕРАМІКА») (43024, Волинська область, місто Луцьк, проспект Соборності, будинок 5, приміщення 271 -Д, ЄДРПОУ 41398336) за договором №11071 від 11.07.2018 року в загальному розмірі 1 000 000,00 грн. (як зазначено позивачем, повернення за даним договором в ході аналізу виписки по рахунках не виявлено);
- ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОСА» (65012, Одеська область, місто Одеса, вулиця Леонтовича, будинок 16-А, офіс 4, ЄДРПОУ 42736236 ) за договором №26021 від 26.02.2019 року надано допомоги в загальному розмірі 2 009 900,00 грн., з яких повернуто 2 500,00 грн. (як зазначено позивачем, заборгованість за договором складає 2 007 400.00 грн.);
- ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОСА» (65012, Одеська область, місто Одеса, вулиця Леонтовича, будинок 16-А, офіс 4, ЄДРПОУ 42736236 ) за договором №11061 від 11.09.2019 року надано допомоги в загальному розмірі 4900 грн. (повернень за даним договором в ході аналізу виписки по рахунках ліквідатором не виявлено).
Отже, загальний розмір наданої та не повернутої фінансової допомоги, як зазначено ліквідатором, складає 3012300,00 грн., що вказує на неналежне управління фінансами, а також на свідомі дії посадових осіб підприємства, направлені на невиконання зобов'язань перед кредиторами. Тобто, дії направлені на систематичне отримання вигоди третіми особами (отримувачами фінансової допомоги, дебіторами підприємства, тощо) на шкоду боржнику і його кредиторам.
Також, ліквідатор зазначає, що ухвалою суду від 20.01.2022р. по справі про банкрутство, якою в задоволенні заяви (вх.№3-262/21 від 13.05.2021р.) ТОВ «Вест Гранд Трейд Україна» про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу укладеного між ТОВ «ТД «Агроса» та ТОВ «Триглав Логістікс» - відмовлено, в задоволенні заяви (вх.№3-337/21 від 31.05.2021р.) ТОВ «Вест Гранд Трейд Україна» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №26042 від 26.04.2019р. укладеного між ТОВ «ТД «Агроса» та ТОВ «Триглав Логістікс» - відмовлено, в задоволенні заяви (вх.№3-338/21 від 31.05.2021р.) ТОВ «Вест Гранд Трейд Україна» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №26041 від 26.04.2019р. укладеного між ТОВ «ТД «Агроса» та ТОВ «Триглав Логістікс» - відмовлено, встановлено наступні обставини.
В ухвалі підтверджено факт задоволення вимог одного кредитора ОСОБА_1 , який одночасно є засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОГІСІКС», засновником, директором та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "ТД"Агроса" (нового власника оспорюваного транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER 200, 2018 р. виг) за договором зворотної фінансової допомоги № 26121 від 26.12.2018р, в той час, коли підприємство мало підтверджену заборгованість перед іншими кредиторами, в тому числі станом на 25.01.2019 перед ТОВ «Сатурн-Біоенергія» за контрактом у сумі 72 840,00 злотих (що еквівалентно 527886,03 грн) та вчинило втрату (привласнення) майна, переданого ТОВ «ВЕСТ ГРАНД ТРЕЙД УКРАЇНА» останньому на зберігання відповідно до Договору про відповідальне зберігання № 0210-ТВ від 02.01.2018р. масою 127,5 т вартістю 854 250,00 грн.
Крім того, позивачем зазначено, що встановлено факти виведення активів боржника в період існування непогашеної заборгованості перед кредиторами. Кошти, отримані від СВК «Криничне» за постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 у справі №916/1555/18 на загальну суму 599 857,61 грн, були майже одразу спрямовані не на погашення існуючих боргів, а на надання фінансової допомоги ТОВ «ТД «Агроса» за договором №26021 від 26.02.2019. При цьому, на той час існувало зобов'язання перед ТОВ «Вест Гранд Трейд Україна» у справі №916/2798/18 на суму 545873,39 грн., яке боржник не погасив, попри наявність достатніх коштів. Такі дії свідчать про свідоме ухилення від погашення кредиторської заборгованості та пріоритетне задоволення інтересів пов'язаних осіб.
Судом встановлено, що 28.02.2019 між ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОГІСТІКС», як «Первісний кредитор» та ТОВ «ТД «АГРОСА» (Новий кредитор) було укладено Договір про відступлення права вимоги № 28021. Відповідно до п. 1.1. Договору «За цим Договором Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредитору, і стає кредитором за Договором зворотньої фінансової допомоги № 11071 від 11липня 2018 (далі - Основний договір), укладений між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтелферт». Відповідно до п. 4.1. Договору «Сума відступлених прав вимоги за основним договором становить 1 000 000,00 грн».
Тому, доводи щодо безпідставного надання фінансової допомоги ТОВ «Інтелферт», а також щодо не повернення грошових коштів, судом відхиляються.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 було надано ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОГІСТІКС» поворотну фінансову допомогу, у загальному розмірі 13 645 540,00 грн, на підставі: Договору фінансової допомоги № 01121 від 01.12.2016, у розмірі 7 926 000,00 грн; Договору безпроцентної позики № 05101 від 05.10.2017, у розмірі 1 710 000,00 грн; Договору безпроцентної позики №11091 від 11.09.2018, у розмірі 586 00 грн (встановлено ухвалою суду від 20.01.2022р. по справі про банкрутство); Договору безпроцентної позики № 26121 від 26.12.2018, у розмірі 2 615 540,00; Договору безпроцентної позики № 21022 від 21.02.2019, у розмірі 808 000,00 грн.
Так, перерахування грошових коштів ОСОБА_1 на користь ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОГІСТІКС» було здійснено фактично на загальну суму 13643339грн., що підтверджується відповідною банківською випискою по рахунку боржника № НОМЕР_3 відкритому в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що міститься в матеріалах справи, а саме: - 01.12.2016 - у сумі 543 200,00 грн; 01.12.2016 - у сумі 1 000 000,00 грн; 01.12.2016 - у сумі 1 000 000,00 грн; 02.12.2016 - у сумі 5 382 800,00 грн; 05.10.2017 - у сумі 404 295,00 грн; 05.12.2017 - у сумі 177 000,00 грн; 11.12.2017 - у сумі 192 000,00 грн; 20.12.2017 - у сумі 353 643,00 грн; 16.03.2018 - у сумі 181 669,00 грн; 25.05.2018 - у сумі 99 900,00 грн; 31.05.2018 - у сумі 99 900,00 грн; 06.06.2018 - у сумі 99 900,00 грн; 07.06.2018 - у сумі 99 900,00 грн; 11.09.2018 - у сумі 300 000,00 грн; 13.09.2018 - у сумі 50 000,00 грн; 21.09.2018 - у сумі 200 000,00 грн; 27.12.2018 - у сумі 290 000,00 грн; 27.12.2018 - у сумі 299 000,00 грн; 28.12.2018 - у сумі 299 000,00 грн; 29.12.2018 - у сумі 63 000,00 грн; 29.12.2018 - у сумі 170 000,00 грн; 03.01.2019 - у сумі 299 000,00 грн; 04.01.2019 - у сумі 299 000,00 грн; 08.01.2019- у сумі 299 000,00 грн; 09.01.2019 - у сумі 278 270,00 грн; 15.01.2019 - у сумі 13 020,00 грн; 21.01.2019 - у сумі 206 400,00 грн; 22.01.2019 - у сумі 99 850,00 грн; 21.02.2019 - у сумі 299 999,00 грн; 22.02.2019 - у сумі 207 904,00 грн; 22.02.2019 - у сумі 299 999,00 грн.
Також, ОСОБА_1 на виконання умов Договору безпроцентної позики №11091 від 11.09.2018, внесені грошові кошти у касу ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОГІСТІКС» у сумі 35 690,00 грн (прибутковий касовий ордер № 49 від 28.12.2018) (встановлено судом в Ухвалі Господарського суду Одеської області від 20.01.2022 у справі №916/3213/19).
В подальшому, ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОГІСТІКС» частково повернуло фінансову допомогу, яку надано ОСОБА_1 , у загальному розмірі 7 570 295,00 грн, що підтверджується наступними фінансовими операціями: 10.08.2017 - у сумі 50 000,00 грн; 10.08.2017 - у сумі 100 000,00 грн; 11.08.2017 - у сумі 149 000,00 грн; 14.08.2017 - у сумі 150 000,00 грн; 15.08.2017 - у сумі 500 000,00 грн; 15.08.2017 - у сумі 500 000,00 грн; 16.08.2017 - у сумі 500 000,00 грн; 25.04.2018 -151000,00грн.; 04.06.2018 - у сумі 14 600,00 грн; 26.06.2018 - у сумі 337 100,00 грн; 12.07.2018 - у сумі 150 000,00 грн; 12.07.2018 - у сумі 152 520,00 грн; 12.07.2018 - у сумі 200 000,00 грн; 13.07.2018 - у сумі 102 520,00 грн; 13.07.2018 - у сумі 200 000,00 грн; 13.07.2018 - у сумі 200 000,00 грн; 16.07.2018 - у сумі 102 520,00 грн; 16.07.2018 - у сумі 200 000,00 грн; 16.07.2018 - у сумі 200 000,00 грн; 17.07.2018 - у сумі 102 520,00 грн; 17.07.2018 - у сумі 200 000,00 грн; 17.07.2018 - у сумі 200 000,00 грн; 18.07.2018 - у сумі 102 520,00 грн; 18.07.2018 - у сумі 200 000,00 грн; 18.07.2018 - у сумі 200 000,00 грн; 19.07.2018 - у сумі 102 520,00 грн; 19.07.2018 - у сумі 200 000,00 грн; 19.07.2018 - у сумі 200 000,00 грн; 10.08.2018 - у сумі 1 000,00 грн; 10.08.2018 - у сумі 200 000,00 грн; 21.08.2018 - у сумі 100 000,00 грн; 21.08.2018 - у сумі 200 000,00 грн; 21.08.2018 - у сумі 200 000,00 грн; 22.08.2018 - у сумі 100 000,00 грн; 22.08.2018 - у сумі 200 000,00 грн; 22.08.2018 - у сумі 200 000,00 грн; 23.08.2018 - у сумі 100 000,00 грн; 23.08.2018 - у сумі 200 000,00 грн; 23.08.2018 - у сумі 200 000,00 грн; 30.08.2018 - у сумі 8 500,00 грн; 07.09.2018 - у сумі 2 815,00 грн; 15.11.2018 - у сумі 17 000,00 грн; 28.11.2018 - у сумі 15 600,00 грн; 31.01.2019 - у сумі 10 400,00 грн; 04.02.2019 - у сумі 86 000,00 грн; 06.02.2019 - у сумі 4 000,00 грн; 11.02.2019 - у сумі 17 000,00 грн; 13.02.2019 - у сумі 33 150,00 грн; 18.02.2019 - у сумі 14 800,00 грн; 19.02.2019 - у сумі 28 600,00 грн; 25.02.2019 - у сумі 1 110,00 грн; 25.02.2019 - у сумі 13 600,00 грн; 26.02.2019 - у сумі 149 900,00 грн.
Крім того, 28.02.2019 між ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОГІСТІКС» та ОСОБА_1 укладено Угоду про взаємозалік зустрічних вимог. Відповідно до умов якої, зобов'язання ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОГІСТІКС» за договором зворотної фінансової допомоги № 26121 від 26.12.2018, у розмірі 2 529 200,00грн вважаються виконаними повністю, а заборгованість ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОГІСТІКС» перед ОСОБА_1 за договором зворотної фінансової допомоги № 26121 від 26.12.2018 відсутня.
Також, були припиненні зобов'язань ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОГІСТІКС» перед ОСОБА_1 , у зв'язку з відступлення права вимоги останнього на користь Нового кредитора ТОВ «ТД «АГРОСА» , у загальному розмірі 2 733 305,00грн:
- За Договором про відступлення права вимоги №28025 від 28.02.2019, відповідно до п. 4.1. сума відступлених прав вимоги за основним договором становить 807 902,00 грн;
- За Договором про відступлення права вимоги №27021 від 27.02.2019, відповідно до п. 4.1. сума відступлених прав вимоги за основним договором становить 1 339 713 грн;
- За договором про відступлення права вимоги №28024 від 28.02.2019, відповідно до п. 4.1. сума відступлених прав вимоги за основним договором становить 585 690,00 грн (даний факт встановлений судом в Ухвалі Господарського суду Одеської області від 20.01.2022 у справі №916/3213/19).
Таким чином, перед ОСОБА_1 не виконанні в повному обсязі зобов'язання, щодо повернення грошових коштів, які були надані ним на користь ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОГІСТІКС», як поворотна фінансова допомога, розмір заборгованості становить - 810 539,00 грн. За таких обставин, не знайшли підтвердження при розгляді справи доводи позивача про умисне та безпідставне виведення грошових коштів боржника на користь засновника ОСОБА_1 , оскільки перераховані боржником грошові кошти на користь інших осіб не являються активами, отриманими боржником в результаті його господарської діяльності, а є коштами отриманими від засновника ОСОБА_1 на загальну суму 13 643 339 грн. в якості зворотної фінансової допомоги, отже їх перерахування не є причиною банкрутсва ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОГІСТІКС».
Враховуючи викладене, доводи позивача щодо свідомого ухилення від погашення кредиторської заборгованості та пріоритетне задоволення інтересів пов'язаних осіб та безпідставного перерахування коштів засновником чи на користь засновника грошових коштів господарським судом не приймаються до уваги, оскільки перерахування грошових коштів на користь особи не є достатнім доказом для притягнення такої особи до відповідальності, оскільки не свідчить про доведення до банкрутства. Так, за наявності боргів боржник мав право самостійно обирати черговість погашення вимог, а в даному випадку засновником надавались особисті кошти, які в подальшому і повертались. Суд зазначає, що вказані дії можуть свідчити про фраудаторність правочинів з приводу обігу грошових коштів, однак, вони не є предметом розгляду у даному спорі.
При цьому, судом не приймається наданий позивачем реєстр, з якого вбачається, що ОСОБА_1 надано ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОГІСТІКС» за договорами фінансової допомоги 13607649грн, з яких повернуто 6471080грн., при цьому не повернуто 7136569грн., оскільки є таким, що не відповідає дійсності.
Ліквідатором, також, встановлено відчуження на користь ТОВ "ТД"Агроса" засновником, директором та кінцевим бенефіціарним власником якого, був ОСОБА_1 інших основних засобів та запасів, що перебували на балансі ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОГІСІКС», що підтверджується відповіддю на розпорядження № 15/12-1 від 25.12.2019 та зокрема, але не виключно, наявними в розпорядженні ліквідатора Специфікаціями №№ 1,2 від 28.02.2019 до договору купівлі-продажу № 28021 від 28.02.2019 та специфікацією № 1 до договору купівлі-продажу № 28022 від 28.02.2019.
Так, відповідно до умов Договору купівлі-продажу № 28021 від 28.02.2019 укладеного між ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОГІСТІКС» та ТОВ «ТД «Агроса», загальна вартість товару становила 8 722,52 грн. Предметом договору було наступне майно: - кришка біла, 60 штук; - кришка блакитна сік, 150 штук; - кришка зелена сік, 600 штук; - кришка червона сік-3, 150 штук; - пляшка ДО 010.055/16,5 біла, 600 штук; - пляшка ДО 05.040, 120 штук; - пляшка ДО 1.015/36,8 г біла 300, штук; - курковий розпилювач біло-білий, 60 штук; - НВЧ-піч соло Arita AMW-2080W, 1 штука; - кулер С/Н Н-1-LEW, 1 штука; - бутель 18,9 л, 3 штуки. Відповідно до умов Договору купівлі-продажу № 28022 від 28.02.2019 укладеного між ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОГІСТІКС» та ТОВ «ТД «Агроса», загальна вартість товару становила 21 500,00 грн. Предметом договору було наступне майно: - ноутбук ASUS X541UA, 1 штука; - ноутбук ASUS X542UA, 1 штука; - холодильник Vestfrost CMR085 W, 1 штука; - ноутбук Lenovo, 1 штука.
Тобто, предметом зазначених договорів купівлі-продажу була оргтехніка незначної вартості, а позивачем не доведено, що це відчуження здійснювалось за заниженою варістю чи призвело до неплатоспроможності.
Що стосується посилання ліквідатора про припинення господарської діяльності в момент виникнення боргів, то Відповідачем зазначено, що це було обумовлено господарськими ризиками, а саме тим, що у 2018 році склалися не вигідні умови ведення господарської діяльності, оскільки основним видом діяльності ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОГІСТІКС» був продаж мінеральних добрив сільськогосподарським підприємствам, які в зазначений період спрацювали збитково, що було зумовлено дефіцитом опадів восени 2018 та весняно-літній період 2019 на території Одеської області, що в подальшому спричинило падіння попиту на продукцію, яку поставляв ТОВ «ТРИГЛАВ ЛОГІСТІКС».
Щодо заявленого Відповідачем ОСОБА_1 строку позовної давності за вимогами про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, то судом відхиляється це твердження, оскільки сплив позовної давності є підставою для відмови у позові та застосовується тільки до обґрунтованих позовних вимог, а у зв'язку із здійсненими судом висновками щодо необґрунтованості позовних вимог та відмови в задоволенні позову позовна давність не застосовується.
У Постанові ВС від 13.05.2025р. по справі №903/988/20(903/177/24) з приводу покладення субсидіарної відповідальності викладено наступну правову позицію: «Неплатоспроможність боржника сама по собі не означає, що боржник доведений до банкрутства, та не доводить автоматично вину засновника боржника. Необхідна сукупність обставин, що утворюють склад відповідного правопорушення (зокрема доведення боржника до банкрутства його засновником (учасником, керівником тощо), недостатність майна / активів у складі ліквідаційної маси для задоволення визнаних у справі вимог кредиторів та розмір субсидіарної відповідальності) повинна бути підтверджена доказами, які відповідають засадам належності, допустимості, достовірності та вірогідності, передбаченим статтями 76-79 ГПК України. До таких доказів належать, зокрема, звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника, висновок про наявність або відсутність ознак доведення боржника до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення, складені відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14 (далі - Методичні рекомендації), тощо.»
Висновки щодо кола обставин (перелік яких не є вичерпним), які мають братися до уваги під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство сформовано у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 по справі № 910/21232/16.
«Визначене нормами Закону про банкрутство правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності як субсидіарна, має співвідноситися із наявністю, відповідно до закону, необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.
Об'єктом вказаного правопорушення та захисту при покладенні субсидіарної відповідальності є права кредиторів на задоволення вимог до Боржника, що лишились незадоволеними у справі про банкрутство.
Суб'єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності), що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора, є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб'єктом (субєктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника.
При цьому Закон про банкрутство (чинний Кодекс України з процедур банкрутство -далі -Кодекс) не встановлює заборони для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі на керівника боржника, повноваження яких до та на час порушення/здійснення провадження у справі про банкрутство припинились, оскільки одним із визначальним для цієї відповідальності є причинно-наслідковий зв'язок між діями/бездіяльністю цих осіб та наслідками у вигляді доведення боржника до банкрутства та банкрутства, за умови винних дій цих осіб (суб'єктивна сторона).
При цьому час, що минув з дати припинення повноважень щодо Боржника суб'єктів відповідальності до дати порушення справи про банкрутство Боржника, не є вирішальним чинником, що впливає на вирішення питання про покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності.
Суд також враховує, що чинне законодавство не пов'язує можливість покладення субсидіарної відповідальності в порядку частини 5 статті 41 Закону про банкрутство на третіх осіб з наявністю вироку у кримінальній справі щодо цих осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення, оскільки в цьому випадку особи в силу спеціального припису Закону про банкрутство притягуються до цивільної відповідальності у формі стягнення.
Щодо об'єктивної сторони порушення для покладення на суб'єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, то на відміну від норм Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, в нормах яких законодавець конкретно навів диспозицію кримінального та адміністративного порушення за порушення норм законодавства про банкрутство (зокрема, з доведення до банкрутства, за які особа притягається до кримінальної відповідальності), норми частини п'ятої статті 41 Закону про банкрутство хоча і містять диспозицію (зміст) правопорушення - "доведення до банкрутства", за яке передбачена "санкція" у вигляді субсидіарної відповідальності, однак не конкретизують дії/бездіяльність суб'єктів цієї відповідальності, які вказують/доводять на його існування.
Для вирішення питання щодо кола необхідних і достатніх обставин, які мають бути доведені суб'єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, Суд, виходячи з диспозиції частини 1 статті 215 Господарського кодексу України та частини п'ятої статті 41 Закону про банкрутство, та з урахуванням підстав для порушення справи про банкрутство (стаття 1, частина третя статті 10, стаття 11 Закону про банкрутство), дійшов висновку про необхідність конкретизації об'єктивної сторони правопорушення з доведення до банкрутства/банкрутства з вини відповідальних суб'єктів, за які покладається субсидіарна відповідальність, виходячи, зокрема із сукупності таких обставин щодо Боржника та дій (бездіяльності) відповідальних суб'єктів:
1) вчинення суб'єктами відповідальності, за відсутності у боржника будь-яких активів, будь-яких дій/бездіяльності, направлених на набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення (вказівка на вчинення/вчинення правочину без наміру його реального виконання боржником через відсутність матеріальних, фінансових, інформаційних, технічних, кадрових ресурсів; невиконання податкових зобов'язань, бездіяльність щодо стягнення дебіторської заборгованості тощо); при цьому не забезпечені реальними активами внески до статутного фонду боржника, активами не вважаються;
2) прийняття суб'єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення/вчинення майнових дій з виведення активів боржника за наявності у боржника заборгованості та за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржника (що вказує на мету - ухилення від погашення боржником заборгованості та її збільшення);
3) прийняття суб'єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення дій/бездіяльності з набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника в один і той же період часу (податковий період тощо) або з незначним проміжком часу з прийняттям рішення, вказівкою на вчинення/вчиненням майнових дій з виведення активів боржника за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржником.»
Визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення відповідно до частини 2 статті 61 КУзПБ та з урахуванням положень статті 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України причинно-наслідкового зв'язку між винними діями / бездіяльністю суб'єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів), обов'язок чого покладається на ліквідатора. Встановлення такого причинно-наслідкового зв'язку також належить до об'єктивної сторони цього правопорушення.
Тобто, зміст відповідного делікту становлять умисні і цілеспрямовані дії / бездіяльність, результатом яких є банкрутство юридичної особи та шкода, завдана приватним і суспільним інтересам.
Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об'єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб'єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об'єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно позбавляє суд підстав визначити суб'єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на її суб'єктів. (вказана правова позиція викладена у Постанові ВС від 16.06.2020р. по справі №910/21232/16).
Однак, ліквідатором не зазначено, які саме управлінські рішення були прийняті та/або повинні були бути прийнятті, але прийняті не були, саме Відповідачами, що спричинили фінансові збитки та втрати, що в свою чергу призвело до банкрутства підприємства, і в чому полягає вина засновника та директора, а також причинно-наслідковий зв'язок між діями/бездіяльністю вказаних осіб.
Відтак, наявні матеріали справи не містять, а заявником не надано доказів, які можуть дійсно свідчити про наявність ознак в діях осіб, уповноважених від імені боржника приймати управлінські рішення, щодо доведення підприємства до банкрутства. Так, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що саме відповідачі, з метою умислу на завдання шкоди кредиторам, здійснювали дії щодо відчуження майна, у тому числі безоплатно або за ціною, яка є явно заниженою, та/або інші дії на шкоду кредиторам, відсутні докази, що приймались нераціональні управлінські рішення, які негативно вплинули на виробничу, торговельну, іншу статутну діяльність підприємства, що призводить до фінансових збитків та втрат, або інформації, унаслідок чого неможлива ефективна робота підприємства, тощо.
Враховуючи вищевикладене, що позивачем не доведено вини у діях засновника та директора під час участі та здійсненні господарської діяльності у товаристві Боржника; відсутні докази вчинення правопорушень та вчинення дій, у тому числі щодо заволодіння майном та грошовими коштами Боржника, прийняття рішень, що спрямовані на зменшення активів Боржника, що призвели до банкрутства Боржника; не встановлено порушень закону в частині розпорядження своїми частками у статутному фонді Боржника шляхом їх продажу іншій особі; ліквідатором Боржника не надано до суду належних доказів підтвердження елементів/складових об'єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб'єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 77, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-
В задоволенні позовної заяви по справі №916/3213/19(916/4995/24) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Триглав Логістікс» (65009, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 18А, код ЄДРПОУ 38352464) в особі арбітражного керуючого Коваленко І.А. до відповідачів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про покладення субсидіарної відповідальності на суму 5083287,15грн. - відмовити.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання його повного тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.
Повний текст рішення складено 26.12.2025р.
Суддя В.Д. Найфлейш