Cправа № 127/37794/25
Провадження № 2-а/127/380/25
Іменем України
18 грудня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді - Гриневича В.С.
секретар судового засідання: Вчерашнюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №127/37794/25 за позовом ОСОБА_1 , який подано його представником - адвокатом Ювченком Андрієм Васильовичем, до поліцейського 1 взводу 1 роти 1 батальйону з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП капрала поліції Мацюк Ірини Олександрівни, Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, який мотивовано тим, що 23.11.2025 о 09:34 год. поліцейським 1 взводу 1 роти 1 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції капралом поліції Мацюк І.О. винесено постанову ЕНА №6205618 відносно ОСОБА_1 щодо притягнення останнього до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 121 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 340,00 грн.
На думку позивача оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону та дійсним обставинам справи.
Як зазначається позивачем, згідно запису з бодікамери інспектора, неможливо встановити порушення будь-яких правил дорожнього руху зі сторони ОСОБА_1 . Постанова серії ЕНА №6205618 містить в собі посилання на правопорушення нібито скоєне позивачем, тобто на п.п. 31.4.5.г Правил дорожнього руху, а саме на одну вісь встановлено шини з різними малюнками протектора. Оскільки на відеозаписі долученому до постанови «476114» нічого не можливо побачити, ані колес, ані шин, то і фактично доказів такого правопорушення немає. Тобто інспектором не зафіксоване інкриміноване позивачу адміністративне правопорушення, а тому його вчинення не підтверджується жодним доказом.
На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.12.2025 відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , поданим його представником - адвокатом Ювченком Андрієм Васильовичем до поліцейського 1 взводу 1 роти 1 батальйону з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП капрала поліції Мацюк Ірини Олександрівни, Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 6205618 від 23.11.2025 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340, 00 грн, у справі про адміністративне правопорушення. Також відповідачу було запропоновано протягом трьох днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази.
На виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, представником відповідача було надіслано суду відзив. Зі змісту даного відзиву вбачається, що, на думку представника відповідача, вимоги позивача є безпідставними та такими що не підлягають задоволенню. Зі змісту даного відзиву вбачається, що, на думку відповідача, вимоги позивача є безпідставними. Так, 23.11.2025 близько 09 год. 35 хв. нарядом батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП під час патрулювання в селі Махнівка на АД М-21 247 км., було виявлено транспортний засіб - MAN 18.224 д.н.з. НОМЕР_1 , при перевірці якого через відкритий онлайн сервіс перевірки протоколів обов'язкового технічного контролю Головного сервісного центру МВС України, наявність такого протокол відображено не було, лише зазначено, що: «За номерним знаком « НОМЕР_1 » діючий протокол ОТК не знайдено.»
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 35 Закону України «Про національну поліції», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
Після зупинки ТЗ, поліцейський відповідно до частини третьої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» представився водію та повідомив останнього про вчинене ним правопорушення.
Після виконання вимог частини третьої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський керуючись вимогами підпункту «а» пункту 2.4 ПДР пред'явив водію законну вимогу про надання для перевірки документів передбачених підпунктами «а», «б», «г» пункту 2.1 ПДР, а саме: посвідчення водія відповідної категорії; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Водієм виявився ОСОБА_1 , 2006 року народження - позивач, який виконав законну вимогу поліцейського, пред'явивши для перевірки вищевказані документи.
В ході з'ясування обставин та факту правопорушення, поліцейським було встановлено, що на одній осі ТЗ, встановлено шини із різними типами малюнків протектора, що в свою чергу є порушенням вимог підпункту «г» пункту 31.4.5 ПДР України та ДСТУ 3649:2010.
Відповідно до положень статті 222 КУпАП, поліцейський взводу №1 роти №1 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП капрал поліції Мацюк Ірина Олександрівна, як посадова особа, яка має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, в т.ч. за статтею 121 КУпАП, оголосив про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною першою статті 121 КУпАП щодо ОСОБА_1 .
Під час розгляду справи, позивача ознайомлено із правами особи, що притягається до адміністративної відповідальності передбаченими статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України.
Встановивши всі обставини справи та факт вчинення адміністративного правопорушення, поліцейським, після розгляду справи було прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень. Позивачу роз'яснено порядок виконання та оскарження даного рішення.
Після цього, поліцейським винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6205618 від 23.11.2025 з накладенням на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу розміром 340 грн.
Відповідачем зазначається, що оскаржувана постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, є обґрунтованою та законною.
В судове засідання ОСОБА_1 та його представник - адвокат Ювченко А.В. не з'явились, однак заявою від 18.12.2025 адвокат Ювченко А.В. просив розгляд справи провести у його відсутність, зазначивши, що позовну заяву підтримує у повному обсязі.
Управління патрульної поліції у Вінницькій області, Департамент патрульної поліції та інспектор поліції явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечили, однак про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись завчасно та належним чином.
Згідно з частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Частиною четвертою статті 229 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 23.11.2025 поліцейським 1 взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП капралом поліції Мацюк Іриною Олександрівною винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичного режимі серії ЕНА №6205618, якою визнано винним ОСОБА_1 в тому, що він 23.11.2025 о 09:34 год. в с. Махнівка, дорога АД М21 247км, керував транспортним засобом 18.224 д.н.з. НОМЕР_1 , з технічною несправністю, а саме на одну вісь встановлено шини з різними малюнками протектора, чим порушив п.п. 31.4.5.г ПДР України - Керування водієм ТЗ, що має тех. Несправності колес і шин.
Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та правомірності рішення суб'єкта владних повноважень про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР України).
Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктом 1.3 ПДР України визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з пунктом 31.1 ПДР України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Пунктом 1.3.1. Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методи такої перевірки, які затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 26.11.2012 № 710 визначено, що для ідентифікаціїТЗ,визначення вимогі методівдля йогоперевірки застосовуютьтакі нормативно-технічнідокументи: ДСТУ 3649:2010 "Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання". (далі по тексту ДСТУ 3649:2010).
У зазначеному ДСТУ 3649:2010 викладені вимоги до технічного стану автотранспортних засобів, які знаходяться в експлуатації.
Згідно з пунктом 1.1 ДСТУ 3649:2010 цей стандарт поширюється на колісні транспортні засоби (далі по тексту - КТЗ) категорій M, MG, N, NG, O, призначені для перевезення вантажів та (або) пасажирів, а також на КТЗ, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для виконання спеціальних робочих функцій, або призначені для перевезення пасажирів чи вантажів певних категорій, на дорогах загального користування.
Відповідно до підпункту 6.3.1 розділу 6 ДСТУ 3649:2010 не дозволено установлювати на одній осі КТЗ шини різних розмірів, типів конструкції (радіальної, діагональної, камерної, безкамерної), моделі з різними рисунками протектора, призначених для застосування в різні сезони, з шипами чи ланцюгами протиковзання та без них.
Згідно з пунктом 31.4.5. ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:
а) шини легкових автомобілів та вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою до 3,5 т мають залишкову висоту малюнка протектора менше 1,6 мм, вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т - 1,0 мм, автобусів - 2,0 мм, мотоциклів і мопедів - 0,8 мм.
Для причепів установлюються норми залишкової висоти малюнка протектора шин, аналогічні нормам для шин автомобілів-тягачів;
б) шини мають місцеві пошкодження (порізи, розриви тощо), що оголюють корд, а також розшарування каркаса, відшарування протектора і боковини;
в) шини за розміром або допустимим навантаженням не відповідають моделі транспортного засобу;
г) на одну вісь транспортного засобу встановлено діагональні шини разом з радіальними, ошиповані і неошиповані, морозостійкі і неморозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів, різними типами малюнків протектора - для вантажних автомобілів;
ґ) на передню вісь транспортного засобу встановлено радіальні шини, а на іншу (інші) - діагональні;
д) на передній осі автобуса, який виконує міжміські перевезення, встановлено шини з відновленим протектором, а на інших осях - шини, відновлені за другим класом ремонту;
е) на передній осі легкових автомобілів і автобусів (крім автобусів, які виконують міжміські перевезення) встановлено шини, відновлені за другим класом ремонту;
є) відсутній болт (гайка) кріплення або є тріщини диска і ободів коліс.
Відповідно до частини першої статті 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, за диспозицією частини першої статті 121 КУпАП відповідальність наступає керування водієм транспортним засобом, що має інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється.
Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що ОСОБА_1 23.11.2025 о 09:34 год. в с. Махнівка, дорога АД М21 247км, керував транспортним засобом 18.224 д.н.з. НОМЕР_1 , з технічною несправністю, а саме на одну вісь встановлено шини з різними малюнками протектора, чим порушив п.п. 31.4.5.г ПДР України - Керування водієм ТЗ, що має тех. Несправності колес і шин.
Однак, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що будь яких доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, матеріали справи не містять.
Зокрема, з наданих представником відповідачів відеозаписів під назвою «Відео з портативного відеореєстратор 475579» «Відео з портативного відеореєстратор 476114» із службових нагрудних бодікамер працівників поліції, не вбачається того, що на транспортному засобі яким керував позивач на одну вісь встановлено шини з різними малюнками протектора.
Таким чином, будь яких доказів на підтвердження обставин, які слугували підставою для винесення поліцейським постанови про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., матеріали справи не містять.
Єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення. Однак, зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися, як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 7 КУпАП закріплено, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Положеннями статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Поряд з цим, положеннями частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на вищевикладене винесена відносно ОСОБА_1 постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за частиною першою статті 121 КУпАП, підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином на користь позивача підлягають стягненню, за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 484,48 грн.
Керуючись ст.ст. 7, 122, 247, 293 КУпАП, ст.ст. 72, 77, 118-119, 122, 143, 242-244, 246, 262, 286 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Постанову серії ЕНА №6205618 від 23 листопада 2025 року, винесену поліцейським 1 взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП капралом поліції Мацюк Іриною Олександрівною про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. скасувати та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 484,48 грн. (чотириста вісімдесят чотири грн. сорок вісім коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 КАС України:
Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач 1: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, адреса: 03048, м. Київ, вул. Ернста, 3.
Відповідач 2: Управління патрульної поліції у Вінницькій області, адреса: 21010, м. Вінниця, вул. Ботанічна, 24.
Відповідач 3: Поліцейський 1 взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП капрал поліції Мацюк Ірина Олександрівна, адреса місця роботи: 21010, м. Вінниця, вул. Ботанічна, 24.
Суддя: