Справа № 149/4251/25
Провадження №1-кс/149/761/25
29.12.2025 р. м. Хмільник
Слідчий суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025020210000522, внесеному до ЄРДР 09.12.2025 року за ч. 5 ст. 407 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хухра Охтирського району Сумської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України,
29.12.2025 року старший слідчий ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з клопотанням, погодженим прокурором ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану. З огляду на тяжкість покарання, яке йому загрожує в разі визнання його винним, наявність ризиків, передбачених п.п. 1 ,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи, не зможуть перешкодити встановленим ризикам та просила обрати йому запобіжний захід тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор, слідчий клопотання підтримали, просили його задоволити. Прокурор вказав, що в силу вимог ст. 176 КПК України до підозрюваного не можуть бути застосовані інші запобіжні заходи, крім тримання під вартою. Разом з тим, вказала, що ОСОБА_5 хоча і вважається раніше несудимим, сторона обвинувачення вважає, що факт попереднього притягнення до кримінальної відповідальності вказує на ризик продовження протиправної поведінки.
Підозрюваний ОСОБА_5 , його захисник - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання, оскільки ризики прокурором не доведені, підозрюваний має намір продовжувати військову службу. Просили обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту, а в разі, якщо слідчий суддя дійде висновку про взяття підозрюваного під варту, визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави.
Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку учасників процесу, дійшов наступних висновків.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.
ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації, в умовах воєнного стану на посаді стрільця-санітара 3 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 04.10.2025, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 09:00 год самовільно залишив місце служби - територію розташування ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_3 , та попрямував до місця свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , де проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням своїх обов'язків військової служби понад три доби, до моменту встановлення його місцезнаходження та затримання правоохоронними органами.
28.12.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
28.12.2025 ОСОБА_5 було затримано на підставі п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України як особу, підозрювану у вчиненні кримінального правопорушеня.
Завданнями кримінального провадження згідно зі ст. 2 КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права; законність; забезпечення права на свободу та особисту недоторканність; невтручання у приватне життя; презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів; публічність; диспозитивність; гласність і відкритість судового провадження; розумність строків.
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ст. 8 КПК України).
Частиною 1 статті 12 КПК України визначено, що під час кримінального провадження ніхто не може обмеженим у здійсненні права на вільне пересування через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження визначені статтею 131 КПК України та застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу в силу вимог ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.
Мета і підстави застосування запобіжних заходів передбачена в ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про :
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Метою застосування запобіжного заходу (ч. 1 ст. 177 КПК України) є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується
Поняття «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення. Тлумачення поняття «обґрунтованості» буде залежати від усіх обставин справи. При цьому слідчий суддя враховує відмінність між стандартом доказування «обґрунтованої підозри» та «поза розумним сумнівом» (ч. 2 ст. 17 КПК України), оскільки повідомлення особі про підозру не вимагає і не може вимагати такого ж ступеня доведеності причетності особи, що й для визнання її винною у вчиненні злочину.
Таким чином, оцінка обґрунтованості підозри в межах розгляду заявленого клопотання здійснюється слідчим суддею у контексті підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про обґрунтовану підозру у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що підтверджується: витягом з ЄРДР; документами, які підтверджують проходження ОСОБА_5 військової служби, матеріалами службового розслідування іншими наданими доказами.
Прокурором доведено, що існують ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує у своєму клопотанні слідчий, що полягають у необхідності запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; продовжувати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Так, на даний час, ОСОБА_5 офіційно ніде не працює, не має стійких соціальних зв'язків, які зможуть запобігти ризику переховування від слідства та суду, доказів звернення у встановленому порядку щодо повернення на військову службу слідчому судді не надано. Слідчий суддя враховує також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним вказаного кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, його вік, негативну службову характеристку. Разом з тим, стороною обвинувачення не доведено існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема, статтею 407 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою). Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Разом з тим, слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою статті 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Конституційний суд України у рішенні від 19.06.2024 року вказав, що застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 176 КПК України залежить не лише від тяжкості злочину, у якому її підозрюють або обвинувачують, а й від наявності ризиків, що їх визначено статтею 177 Кодексу.
Законодавець визначив застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу за умови доведення прокурором, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, визначеним статтею 177 Кодексу. Однак це не позбавляє можливості слідчого суддю застосувати інший, більш м'який, запобіжний захід, визначений Кодексом. Можливість застосування застави до особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді у випадках, визначених частиною третьою або четвертою статті 183 КПК України.
При цьому Коституційний суд вказав, що за частиною 6 статті 176 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не визначено як безальтернативний винятковий запобіжний захід. Під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 КПК України є можливість, за певних підстав та обставин, визначених статтями 177, 178 Кодексу, застосувати заставу.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 183 КПК України. Під час дії воєнного стану слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтею 407 Кримінального кодексу України.
Слідчий суддя згідно зі ст. 178 КПК України також враховує особу ОСОБА_5 , його стан здоров'я. При цьому слідчий суддя відхиляє доводи сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_5 раніше притягався до кримінальної відповідальності, що вказує на ризик вчинення ним нових кримінальних правопорушень, оскільки з наданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_5 раніше не судимий (його судимість за вироком від 20.10.2022 в силу ст. 89 КК України вважається погашеною у зв'язку з закінченням іспитового строку, що сторонами кримінального провадження не заперечувалося). Припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загальноправові наслідки засудження і призначення покарання. Врахування погашеної судимості під час вирішенні будь-яких питань, суперечить самій суті інституту припинення судимості та є неприпустимим. Крім того слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 у судовому засіданні вказував на те, що він має намір продовжити військову службу, проходив лікування у закладі охорони здоров"я.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені обставини, слідчий суддя доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 5 ст. 182 КПК України).
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину (ст. 12 КК України). З урахуванням обставин, урахованих при обранні запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки. Слідчий суддя дійшов висновку, що застава у визначених законом межах у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму, здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків.
Слідчим суддею не встановлено підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені обставини, слідчий суддя доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України слідча суддя,
Клопотання старшого слідчого СВ Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 25.02.2026.
Строк тримання ОСОБА_5 під вартою рахувати з моменту його затримання, тобто 16:25 год. 28.12.2025.
Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України, в сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Хмільницького міськрайонного суду: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152. Банк отримувача:ДКСУ, м.Київ. Код банку отримувача (МФО):820172. Рахунок отримувача UA688201720355219002000000401. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , справа №149/4251/25, провадження 1кс/149/761/25.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
не відлучатися за межі м. Хмільника Вінницької області без дозволу слідчого, прокурора;
повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею на підозрюваного ОСОБА_5 , у разі внесення застави визначити до 25.02.2026.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Вінницька установа відбування покарань (№1)».
Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної Установи «Вінницька установа відбування покарань (№1)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти, про що повідомити Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1