Справа № 139/887/25
29 грудня 2025 року селище Муровані Курилівці
Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючої-судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , (який приймає участь в режимі відеоконференції);
обвинуваченого ОСОБА_4 (який приймає участь в режимі відеоконференції з ДУ «УВП №1 м.Вінниця)
розглянувши в підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження внесені в єдиний державний реєстр досудових розслідувань №12025020160000529, обвинувальний акт по якому надійшов з Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони південного регіону по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 345, ч.5 ст.407 КК України, -
22 грудня 2025 року від Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону надійшов обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 345, ч.5 ст.407 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачає. Вказав, що з огляду на визнання обвинуваченим своєї вини відсутня необхідність у виклику свідків. Також подав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою, мотивуючи тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні нетяжкого та тяжкого злочинів, передбачених ч.2 ст. 345, ч.5 ст.407 КК України. 07.11.2025 року ОСОБА_4 відповідно до ухвали Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області було обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 04.01.2025 року. На сьогоднішній день продовжують існувати ризики, зазначені у ст.177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого, зокрема ризики: переховування від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні. Вказані ризики не зменшилися та є достатніми для переконання, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Отже, є достатні підстави для продовження застосовного до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений щодо призначення справи до судового розгляду не заперечив. Однак заперечив проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, зазначивши про намір продовжувати проходження військової служби.
Заслухавши учасників провадження, вивчивши обвинувальний акт, вважаю, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.
При проведенні підготовчого судового засідання в порядку ст.ст. 314-316 КПК України, судом не встановлено перешкод призначення до судового розгляду. Означене кримінальне провадження підсудне Мурованокуриловецькому районному суду Вінницької області. Підстав для затвердження або відмови в затвердженні угод у кримінальному провадженні та для повернення кримінального провадження прокуророві для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст.468-475 КПК України, немає.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні підстави про прийняття рішення про проведення закритого судового розгляду.
Відсутні клопотання сторін кримінального провадження про витребування певних речей чи документів.
Не існує підстав для закриття провадження на підставі п.п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України.
За таких обставин суд приходить до висновку, що кримінальне провадження слід призначити до судового розгляду.
Щодо клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу, суд виходить з наступного.
Ухвалою слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 07.11.2025 року ОСОБА_4 обрано міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб до 04.01.2026 року.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно із ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст. 177 КПК України).
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, а частиною 2 статті 183 КПК України визначені випадки, коли може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
З матеріалів клопотання слідує, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів передбачених: ч.2 ст.345 КК України, покарання за яке передбачено у виді обмеження або позбавлення волі на строк до п'яти років, та ч.5 ст.407 КК України, покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, а тому усвідомлюючи тяжкість покарання за вказані кримінальні правопорушення, ОСОБА_4 перебуваючи на волі може ухилятись від суду з метою уникнення відповідальності.
Крім того, наявні підстави вважати, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений самовільно залишив військову частину та після цього протягом тривалого часу переховувався від органів досудового розслідування. Крім того, перебуваючи поза місцем проходження військової служби ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, що свідчить про його схильність до протиправної поведінки та ігнорування вимог закону, а відтак - про наявність ризику вчинення нових кримінальних правопорушень або продовження інкримінованого кримінального правопорушення.
Також, суд враховує стадію судового розгляду, бере до уваги те, що свідки у справі не допитані, а тому наявний ризик можливого незаконного впливу на свідків з його боку з метою примусити вказаних осіб до зміни наданих показань, надання неправдивих показань або відмови від їх надання, щоб уникнути кримінальної відповідальності.
Будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров'я та неможливості його подальшого перебування під вартою до суду не надходило.
Враховуючи всі вищезазначені обставини в сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом 07.11.2025 було обрано обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді взяття під варту, не відпали.
Обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Крім того, відповідно до ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину передбаченого ст. 407 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно абзацу 8 частини 4 статті 183 КПК України під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.407 Кримінального кодексу України.
Таким чином, з метою забезпечення належного перебігу кримінального провадження суд вважає, доцільним продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 194, 199, 314-316 КПК України, суд -
Призначити судове засідання у кримінальному провадженні № 12025020160000529, відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.2 ст. 345, ч.5 ст.407 КК України на 10:00 год. 20 січня 2026 року в залі судових засідань №1 Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області по вул. Єдності, 8 в селищі Муровані Курилівці Вінницької області.
Розгляд кримінального провадження здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею ОСОБА_1 - одноособово.
Клопотання прокурора задовольнити повністю.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) діб до 26 лютого 2026 року включно.
Строк дії ухвали в частині продовженого запобіжного заходу ОСОБА_4 встановити до 26 лютого 2026 року включно.
У судове засідання викликати: прокурора, обвинуваченого.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань №1», для виконання.
Ухвала може бути оскаржена в частині продовження запобіжного заходу до Вінницького апеляційного суду, протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: