Справа № 128/3446/25
провадження № 2/136/760/25
23 грудня 2025 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Кривенко Д.Т.
за участі секретаря судового засідання Марчук Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі Банк, позивач) звернувся до суду через свого представника Балюха Є.О. із вищевказаним позовом до ОСОБА_1 (далі позичальник, відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 04.02.2025 між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) №04.02.2025-100000430.
Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 13000, 00 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 21.03.2025, строком на 140 днів. Дата надання/ видачі кредиту 23.06.2025. Дата повернення кредиту 23.06.2025. Процентна ставка- фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов'язана з наданням Кредиту - 15% від суми Кредиту та дорівнює 1950 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка її розрахунок: 0.82% (денна процентна ставка) = (15001.75/13000)140*100%. Неустойка: 130, 00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі. В свою чергу свою чергу ОСОБА_1 свої зобов?язання за Договором належним чином не виконує, у зв?язку з чим, станом на момент пред?явлення позову утворилась заборгованість у розмірі 22302.69 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8588.41 грн., по процентам в розмірі 7214.28 грн., по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов?язання, у розмірі 6 500,00 грн. чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Разом з тим Відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання наявності боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму: 2 800,18 грн. від 17.02.2025р.;
2 800,18 грн. від 03.03.2025р.; 2 800,18 грн. від 17.03.2025р.; 5 000,00 грн. від 22.03.2025р.;
При цьому, під час формування довідки про заборгованість та розрахунку суми позовних вимог, було враховано суми здійснених відповідачем часткових сплат.
Представник відповідача подав відзив у якому просив відмовити у задоволені позовних вимог позивача до відповідача.
Ухвалою суду від 21.10.2025 розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Сторони не заперечували проти розгляду справи в спрощеному провадженні.
Судом встановлено, що Відповідно до Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) від 04.02.2025, ТОВ «Споживчий центр» запропонував укласти електронний кредитний договір (оферту) у порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», який не є ні договором приєднання його частиною у розумінні ст.634 ЦК України, ні публічним договором в силу ст. 633 ЦК України (а.с.18-20).
Відповідно до зазначеної Пропозиції кредитодавець роз'яснив порядок укладення електронного кредитного договору, його умови, права позичальника та кредитодавця, відповідальність сторін.
У п.2.2. Пропозиції зазначено, що електронний кредитний договір складається з:
пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), що розміщена на сайті Кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на веб-сайті кредитодавця;
заявки сформованої на сайті Кредитодавця після ідентифікації Позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення Кредитодавцем;
відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформованої на сайті Кредитодавця, та підписаної Позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого Позичальником в СМС-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.
У п.13.12 Пропозиції зазначено, що Позичальник підтверджує, що йому надано та він отримав інформацію зазначену у ч.1, 5 ст.7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» ознайомився з ними за посиланням, паспорт споживчого кредиту відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».
У п.14 Пропозиції зазначено, що кредитний договір підписується одноразовим ідентифікатором (код з смс-повідомленням), яке буде відправлено на фінансовий номер позичальника 09883078161.
Згідно Заявки, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), позичальник повідомив реквізити належного йому електронного платіжного засобу для перерахування коштів 4441-11хх-хххх-4917, відповідно до умов кредитного договору №04.02.2025-100000430 від 04.02.2025, було узгоджено істотні умови кредитного договору: дата надання/видачі кредиту 04.02.2025; сума Кредиту: 13000 грн. 00 коп.; Строк, на який надається Кредит - 140 днів з дати його надання; Дата повернення (виплати) кредиту 23.06.2025. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку. Денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.82% = (15001.75/13 000)/140 х 100%. Проценти (економічна сутність плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї Суми Кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. Комісія, пов'язана з наданням Кредиту (надалі "Комісія"; економічна сутність плата за надання Кредиту) 15% від суми кредиту 1950 грн. Комісія за надання нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Неустойка 130 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежного виконаного зобов'язання.
Відповідач підписав договір електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора (коду) - Е777.
У Паспорті споживчого кредиту відповідачеві надана повна інформація про умови кредитування (а.с.21-22).
Відповідно до листа від 21.08.2025 за №200-2108 наданого ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (а.с. 26), 04.02.2025 о 09:28 год було успішно перераховано 13 000 грн на номер картки - НОМЕР_1 , номер транзакції 643101936, призначення платежу видача кредиту за №04.02.2025.-100000430.
Згідно довідки-розрахунку за кредитним договором №04.02.2025-100000430 від 04.02.2025 (а.с.14) заборгованість ОСОБА_1 за період з 04.02.2025 по 28.04.2025 за кредитним договором складає 22302.69 грн., з яких: 8588.41 грн. основний борг; 7214.28 грн. проценти; 6500,00 грн. неустойка.
Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит та відповідальності за неналежне виконання зобов'язань позичальником за вказаним зобов'язанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Також частиною 1 статті 3 ЗаконуУкраїни«Проелектронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦКУкраїни використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У статті 526 ЦКУкраїни передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. ст. 12, 76-81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Згідно зі статтями 13 та 89 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов'язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.
Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, про що визначено в статті 209 ЦПК України.
Зі статті 213 ЦПКУкраїни слідує, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі надані сторонами.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.
Суд звертає увагу, що відповідач був обізнаний з розглядом цивільної справи, повідомлявся в установленому порядку, але жодним чином не висловив своєї позиції за вимогами до нього банку про стягнення кредитної заборгованості, не заперечив укладення договору з позивачем, отримання кредитних коштів на картковий рахунок, розміру нарахованої заборгованості.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору із відповідачем, оскільки усі умови прямо передбачені в документах, що складають у сукупності кредитний договір, які безпосередньо підписані позичальником, також доведено порушення (прострочення) відповідачем взятих на себе зобов'язань за таким договором.
Суд погоджується із розрахунком заборгованості відповідача перед позивачем, в частині стягнення основної суми боргу - 8588.41 грн. та процентів нарахованих за період з 04.02.2025 по 28.04.2025 в розмірі 7214.28 грн., оскільки розмір кредиту було узгоджено, а проценти нараховані в межах строку кредитування.
Водночас, відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Судом встановлено, що позивач серед іншого просить стягнути із відповідача неустойку в розмірі 65000,00 грн.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Упостанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі N 910/8349/22суд виснував щодо застосування пункту 18Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.
Тлумачення пункту 18Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31.01.2024 у справі N 183/7850/22.
Указом Президента України N 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
За змістом частини 2статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.
Таким чином, суд вважає, що викладенняЗаконом України від 22 листопада 2023 року N 3498-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" пункту 6розділу IV Закону N 1734-VIII у новій редакції не змінює визначене ЦК України правове регулюваннязвільнення позичальників від сплатина користь кредитодавців неустойки(штрафу,пені)за простроченнявиконання зобов'язанняза кредитнимидоговорами уперіод воєнногостану.
Отже доводи позивача в цій частині суд вважає неспроможними, відтак вимоги щодо нарахування неустойки в сумі 6500,00 грн за невиконання грошового зобов'язання та їх стягнення із відповідача задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, і з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 15802,69 грн. В іншій частині позовних вимог має бути відмовлено.
Питання судових витрат суд вирішує з урахуванням приписів Глави 8 ЦПК України.
На підставі ст.141 ч. 1, ч.13 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1716,40 грн. (2 422,40,00 х 15802,69 : 22302,69), тобто пропорційно до задоволеної суми позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст.12, 13, 141, 259,263-265, 279, 280, 284 ЦПК України, суд,
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 04.02.2025-100000430 від 04.02.2025 в сумі 15802 (п'ятнадцять тисяч вісімсот дві) грн. 69 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» судовий збір в сумі 1716 (тисяча сімсот шістнадцять) грн. 40 грн.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники цивільного процесу:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, Київська обл., ЄДРПОУ - 37356833);
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП - НОМЕР_2 ).
Суддя Дмитро КРИВЕНКО