Справа № 136/2027/25
провадження № 2/136/775/25
24 грудня 2025 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Присяжного О.І.,
за участі секретаря судового засідання Мельник В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Стислий виклад позицій учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - позивач) через систему "Електронний суд" звернулося до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1401-8233 від 29.05.2024 в розмірі 49 000,00 гривень.
Позов мотивовано тим, що 29.05.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1401-8233 (далі - кредитний договір), за умовами якого товариство надало позичальнику кредит у сумі 9 800,00 грн., строк кредитування 300 днів, на базовий період 14 днів, комісія за видачу кредиту - 15,00% від суми кредиту, знижена % ставка - 1,2% в день, стандартна % ставка 1,5% в день.
Кредитний договір укладено в електронному вигляді та підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання останнім одноразового ідентифікатора.
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало взяті на себе зобов'язання у повному обсязі, однак відповідач порушив взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 19.09.2025 становить 54 958,40 гривень, з яких: 9 800,00 гривень прострочена заборгованість за кредитом, 43 688,40 гривень прострочена заборгованість за процентами та 1 470,00 гривень прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту. Разом із тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності, а саме часткового списання заборгованості за нарахованими комісією та процентами в сумі 5 958,40 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в сумі 49 000,00 гривень.
Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду позивача із вимогою про стягнення на його користь з відповідача заборгованості за кредитним договором № 1401-8233 від 29.05.2024 в розмірі 49 000,00 гривень, з яких: 9 800,00 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 39 200,00 гривень - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, тому позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав, при цьому від представника відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог в повному обсязі.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 29.10.2025 було прийнято до розгляду позов та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач повідомлявся про день та час розгляду справи шляхом направлення ухвали суду та судової повістки за зареєстрованою адресою місця проживання. Згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення та відміток відділення Укрпошти від 06.12.2025 судові документи вручено особисто.
12.11.2025 від представника відповідача - адвоката Власюка А.В. надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
27.11.2025 ухвалою суду залишено без задоволення заяву представника відповідача - адвоката Власюка А.В. із запереченнями проти розгляду в порядку спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
22.12.2025 від представника відповідача - адвоката Власюка А.В. надійшла заява про визнання позовних вимог в повному обсязі.
Будь-які докази по справі, крім поданих позивачем разом із позовною заявою, від учасників справи на адресу суду не надходили.
Представник позивача у поданому до суду клопотанні просив про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Враховуючи те, що сторони в судове засідання не з'явились, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраними у справі доказами, встановив, що 29.05.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1401-8233 (а.с. 10-18).
Відповідно до пункту 2.2. договору кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.
Мета отримання кредиту: для задоволення особистих потреб позичальника (пункт 2.4. договору).
Загальний розмір кредиту - 9 800,00 грн, дата видачі кредиту - 29.05.2024 (пункт 4.1. договору).
Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту. Тип процентної ставки за користування кредитом - фіксована (пункт 4.3. договору).
Базовий період складає 14 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду (пункт 4.4 договору).
Сплату процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту позичальник зобов'язаний здійснювати не пізніше визначених графіком платежів (який є Додатком 3 до Договору) дат, які є останніми днями відповідних базових періодів (пункт 4.5. договору).
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення цієї суми кредиту, за стандартною процентною ставкою 1,50% за кожен день користування кредитом (пункт 4.6. договору).
Згідно пункту 4.7. договору комісія за видачу кредиту становить 15,00% від суми виданого кредиту.
Строк кредитування - 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення кредиту 24.03.2025. Строк договору є рівним строку кредитування. У частині виконання зобов'язань договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. (пункт 4.9 договору).
Орієнтовна загальна вартість кредиту складає 50 607,63 грн. та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту та проценти за користування кредитом (п. 4.11. договору).
Знижена процентна ставка становить 1,20% за кожен день користування кредитом протягом першого базового періоду, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитором та є заохоченням позичальника спробувати скористатися послугами кредитодавця (пункт 10.2 договору).
У відповідності до п. 12.13 вищевказаного кредитного договору його невід'ємною частиною є додатки: Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспорт споживчого кредиту, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (Графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України.
Відповідно до п. 12.1 договору, цей договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору та надання кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтвердив, що він попередньо уважно ознайомився із Правилами на веб-сайті кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватись договору, а тому свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.
Також відповідач підтвердив, що до укладення договору уважно ознайомився з текстом цього договору та Правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема ч. 2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та ст. 9, 25 Закону України "Про споживче кредитування" на сайті кредитодавця, що забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання (п. 12.3.1 договору).
Відповідно до квитанції АТ КБ «ПРИВАТБАНК» судом встановлено, що 29.05.2024 здійснено ID платіж 2468723578 на платіжну картку ОСОБА_1 зазначену у кредитному договорі № НОМЕР_1 з призначенням платежу "видача кредитних коштів за кредитним договором № 1401-8233,2024-05-29" на суму 9 800,00 грн. (а.с. 32).
З довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту по договору № 1401-8233 від 29.05.2024 слідує, що за допомогою системи LIQPAY 29.05.2024 здійснено ID платіж 2468723578 на платіжну картку № НОМЕР_1 , сума платежу 9 800,00 грн. (а.с. 33).
З розрахунку заборгованості за договором 1401-8233 від 29.05.2024 станом на 19.09.2025 заборгованість ОСОБА_1 складає 54 958,40 грн., з яких: 9 800,00 грн. основний борг, 1 470,00 грн. залишок комісії та 43 688,40 грн. залишок відсотків (вказано період їх нарахування, процентну ставку та залишок за відсотками) (а.с. 34-39).
Отже судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував умови кредитного договору № 1401-8233 від 29.05.2024, у зв'язку із чим перед позивачем виникла заборгованість, яка наразі не погашена.
Водночас, позивачем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності, а саме часткового списання заборгованості за нарахованими процентами в сумі 5 958,40 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в сумі 49 000,00 гривень.
Згідно із п. 6.8. кредитного договору кредитодавець, у межах програми лояльності відповідно до Правил, має право на власний розсуд анулювати (простити) позичальнику його заборгованість перед кредитодавцем за цим договором у повному обсязі або у певній частині, розмір якої визначається самостійно кредитодавцем.
Так, Правилами акції під умовною назвою «Обмеження нарахування відсотків при примусовому стягненні заборгованості» для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», затвердженими наказом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» № 96-П від 26.12.2023, передбачено анулювання (прощення) клієнтам їх заборгованості перед кредитодавцем у повному обсязі або у певній частині, розмір якої визначається самостійно кредитодавцем (а.с. 40-42).
Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов'язань позичальником.
Так, 29.05.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1401-8233.
Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Матеріали справи свідчать про те, що кредитний договір № 1401-8233 від 29.05.2024 укладений в електронній формі.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про електронну комерцію".
Зі змісту кредитного договору (п.12.1.) вбачається, що цей Договір разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений.
За нормами частини першої статті 13 Закону України "Про споживче кредитування» договір про відкриття кредитної лінії № 1401-8233 був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію".
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Так, Закон України "Про електронну комерцію" (далі - Закон) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин сьомої та дванадцятої статті 11 Закону, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 20 червня 2022 року у справі № 757/40396/20 (провадження № 61-850св22), від 04 грудня 2023 року у справі № 212/10457/21 (провадження 61-6066св23) та інших.
Як вбачається із матеріалів справи кредитний договір, паспорт споживчого кредиту, таблиця обчислення загальної вартості кредиту та правила відкриття кредитної лінії підписані відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором «С1975», який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частин шостої та восьмої статті 11 і статті 12 Закону України "Про електронну комерцію".
Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію".
На спростування вказаних обставин відповідачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, тоді як надані позивачем до позову докази відповідають вимогам щодо їх належності та допустимості.
Згідно з вимогами статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із статтями 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Приписами абзацу другого частин першої статті 1048 ЦК України визначено, що нарахування процентів може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Згідно зі статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Так, згідно умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 9 800,00 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 14 днів; знижена % ставка - 1,20% в день; стандартна % ставка - 1,50% в день.
Умовами договору передбачено нарахування процентів протягом строку дії кредитного договору.
Сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний здійснювати не пізніше визначених графіком платежів дат, які є останніми днями відповідних базових періодів (пункт 4.5 договору).
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення цієї суми кредиту, за стандартною процентною ставкою 1,50% за кожен день користування кредитом (пункт 4.6 договору).
Згідно пункту 8.5 цього договору у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом на строк понад один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі, сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом, а також у повному розмірі комісії за видачу Кредиту.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення ОСОБА_1 отриманих в позику коштів зі сплатою відсотків за користування кредитом, в межах визначеного сторонами строку кредитування, при цьому судом враховується, що представником відповідача подано заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі.
З матеріалами справи встановлено, що кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань згідно умов укладеного Кредитного договору шляхом прийняття виконання зобов'язання Кредитодавця, а саме, отримавши кредитні кошти. Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
Відповідач отримав кредитні кошти на власний картковий рахунок, проте всупереч умов укладеного кредитного договору, зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів у повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором, відповідачем належним чином не виконувалися, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість.
Як вбачається з наданого розрахунку заборгованості, станом на 19.09.2025 виникла заборгованість ОСОБА_1 за наданим кредитом у розмірі 54 958,40 гривень.
В подальшому, позивачем було застосовано до відповідача програму лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості відповідачу за нарахованими відсотками за умови погашення ним решти заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 допустив неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка добровільно відповідачем не сплачується.
За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, про що визначено в статті 209 ЦПК України.
Зі статті 213 ЦПК України слідує, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі надані сторонами.
Аналізуючи зібрані у справі докази, суд вважає, що вина відповідача щодо порушення умов виконання зобов'язань є доведеною зібраними та дослідженими судом доказами, що додані до матеріалів справи, а тому право кредитора на повернення кредитних коштів та процентів за їх користування є порушеним.
З огляду на вищенаведене, оскільки відповідач порушив умови договору в частині неповернення кредиту та не виконав взяті на себе зобов'язання, тобто в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань, тому суд дійшов висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором № 1401-8233 від 29.05.2024, в заявленому позивачем розмірі: 49 000 (сорок дев'ять тисяч) гривень 00 коп., з яких: 9 800,00 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 39 200,00 гривень - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, а отже позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що позов задоволено повністю, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відповідно до платіжної інструкції № 3297 від 09.10.2025 в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. (а.с. 1) суд присуджує із відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 13, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-279 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Договором кредитної лінії № 1401-8233 від 29.05.2024 у розмірі 49 000 (сорок дев'ять тисяч) гривень 00 коп., з яких: 9 800,00 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 39 200,00 гривень - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягомтридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, ЄДРПОУ: 38548598);
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Повний текст рішення складено та підписано 29.12.2025.
Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ