29 грудня 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/1556/25
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 15128/25 від 28.10.2025) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 20, код ЄДРПОУ 26565573) про визнання договору оренди землі від 06.12.2012 року №9045 укладеним на той самий строк на тих самих умовах, -
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Миколаївської міської ради про визнання договору оренди землі від 06.12.2012 року №9045 укладеним на той самий строк на тих самих умовах.
В обґрунтування позову заявник зазначає, що за договором купівлі-продажу торгівельного павільйону від 03.10.2021 року ним було придбано у Бобко Наталі Валентинівни торгівельний павільйон, який розташований по Одеському шосе, при виїзді з м. Миколаєва, у Центральному районі міста, на земельній ділянці з кадастровим номером 4810137200:10:016:0006, яка знаходиться в оренді ФОП Бобко Н.В. Так, як зазначає позивач, ФОП Бобко Н.В. на підставі договору від 06.12.2012 року №9045 надано в оренду земельну ділянку площею 39 кв.м строком на 5 років. Наразі заявник зазначає, що 15.07.2017 року ФОП Бобко Н.В. подано до відділу надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради заяву про продовження договору оренди земельної ділянки №9045 від 06.12.2012 року з додатками на тих самих умовах на яких він був укладений. Однак, як стверджує заявник, на теперішній час жодної відомості, щодо розгляду вказаної заяви не отримано. Наразі заявник зазначає, що Миколаївська міська рада має намір демонтувати його торгівельний павільйон, що призведе до матеріальних втрат позивача. На думку заявника, ФОП Бобко Н.В. виконала всі передбачені законом дії щодо продовження договору оренди та мала переважне право на поновлення договору на новий строк та була добросовісним орендарем. Разом з цим, заявник повідомляє, що він на даний час продовжує використовувати вказану земельну ділянку та розташований на ній торгівельний павільйон.
Також у позовній заяві позивачем викладено клопотання про забезпечення позову (вх. №15137/25 від 28.10.2025 р.), згідно з яким заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Миколаївській міській раді та її структурним підрозділам вчиняти дії щодо демонтажу торговельного павільйону по Одеському шосе (при виїзді з міста), розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 4810137200:10:016:0006, до розгляду цієї справи.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.10.2025 повернуто клопотання Бадах Юрія Васильовича про забезпечення позову (вх. № 15137/25 від 28.10.2025 р.).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.10.2025 р. вказану позовну заяву Бадах Юрія Васильовича (вх. № 15128/25 від 28.10.2025) залишено без руху, оскільки заявником в порушення вимог ч. 3 ст. 162, ч. 1 ст. 164 ГПК України, оскільки не надано обґрунтування підстав пред'явлення даного позову до господарського суду; не вказано обґрунтування щодо підстав заявлення позивачем вимоги про визнання укладеним договору оренди землі від 06.12.2012 року №9045 на той самий строк на тих самих умовах з урахуванням того, що вказаний договір був укладений між ФОП Бобко Н.В. та відповідачем, не зазначено яким чином вказаний договір стосується позивача, який не є стороною вказаного договору; не надано належних доказів направлення відповідачу копії позовної заяви і всіх доданих до неї документів. При цьому вказаною ухвалою суду позивачу встановлено 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Вказана ухвала направлено судом на адресу позивача, яка вказана у позовній заяві, а саме: « АДРЕСА_1 » рекомендованим листом з повідомленням про вручення за № R067030277403. Наразі, як вбачається з трекінгу поштового відправлення № R067030277403 з офіційного сайту АТ «Укрпошта», вказане поштове відправлення не було вручене, а саме зазначено «невдала спроба вручення 07.11.2025».
Разом з цим, суд зазначає, що вказана ухвала не надсилалася позивачу іншими засобами зв'язку, оскільки позивач не має електронного кабінету ЄСІТС, що підтверджується відповіддю №29597709 про відсутність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС, а також у позові позивачем не зазначено будь-яких інших засобів зв'язку, зокрема: електронної пошти або контактного номеру телефону.
Суд зазначає, що сам лише факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулась до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для кореспонденції.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №916/3200/17, від 22.07.2021 у справі №920/938/20.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), а також Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б та від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, зокрема, містяться висновки, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
День же невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження особи (сторони, учасника справи), яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення цій особі ухвал суду. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.11.2023 у справі №910/11637/22, від 07.06.2022 у справі №910/4430/21, від 19.09.2022 у справі №916/939/15-г.
За змістом ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Так, ухвала суду про залишення позовної заяви без руху від 30.10.2025 р. була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 03.11.2025 року, у зв'язку з чим позивач мав можливість дізнатись про стан судового провадження.
Виходячи з наведеного, суд вчинив всі передбачені ГПК України дії для належного повідомлення Бадах Ю.В. про постановлення ухвали суду від 30.10.2025 про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Наразі суд зазначає, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а процесуальна бездіяльність позивача як ініціатора позову не може ставити під сумнів здійснення судочинства господарським судом відповідно до вимог процесуального закону. Також за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку суд застосовує як джерело права, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 41 рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, заява № 3236/03).
При цьому суд зауважує, що саме заявник є ініціатором поданого позову, вважаючи, що його права були порушені, а тому мав добросовісно користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, реагувати вчасно на прийняте за результатом розгляду його позову судове рішення, водночас цікавитися датою та змістом ухваленого судового рішення.
Так, станом на 29.12.2025 р. будь-яких заяв щодо усунення недоліків позову від заявника не надходило.
Відтак, судом встановлено, що заявником у встановлений строк не надано доказів усунення всіх виявлених судом недоліків вказаної позовної заяви, про які вказано в ухвалі суду від 30.10.2025 р., і цей строк сплив, з урахуванням розумного інтервалу часу.
Відповідно до ч.ч. 4, 6, 7 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Враховуючи те, що у встановлений судом строк ОСОБА_1 не усунуто всі недоліки позову, і вказаний строк сплив, жодних заяв про неможливість усунення недоліків або спростування цих недоліків позивачем до суду не надано, господарський суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання договору оренди землі від 06.12.2012 року №9045 укладеним на той самий строк на тих самих умовах підлягає поверненню.
При цьому суд зазначає, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню позивачів з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання договору оренди землі від 06.12.2012 року №9045 укладеним на той самий строк на тих самих умовах.
2. Направити ОСОБА_1 позовну заяву (вх. № 15128/25 від 28.10.2025 р.) з додатками.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Ухвалу підписано 29.12.2025 року.
Суддя Л.М. Ільєва