23 грудня 2025 року Справа № 915/1182/24
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,
представника стягувача: Денисюка Д.Г.,
представника боржника: Іщенко Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго» б/н від 04.12.2025 (вхід.№17277/25) про розстрочення виконання рішення суду у справі
за позовом: Акціонерного товариства “Укртрансгаз»,
до відповідача: Обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Миколаївгаз»,
про: стягнення 1562205,77 грн. Згідно заяви про збільшення позовних вимог від 26.05.2025: стягнення 2145460,94 грн, -
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 31.10.2025, яке в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 16.12.2025, у даній справі задоволено позовні вимоги та стягнуто з Обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго» на користь Акціонерного товариства “Укртрансгаз» 1680527,72 грн основного боргу, 90801,52 грн - 3% річних, 374131,70 грн інфляційних втрат та 25745,53 грн судового збору.
Обласне комунальне підприємство “Миколаївоблтеплоенерго» звернулось до суду з заявою б/н від 04.12.2025 (вхід.№17277/25), в якій просить суд розстрочити виконання рішення суду від 31.10.2025 у даній справі на 11 місяців рівними частинами.
Ухвалою суду від 05.12.2025 розгляд заяви призначено на 23.12.2025.
19.12.2025 від Акціонерного товариства “Укртрансгаз» до суду надійшли письмові заперечення проти заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду.
В судовому засіданні 23.12.2025 представники сторін підтримували висловлені позиції та доводи, викладені на їх обґрунтування.
У судовому засіданні 23.12.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Розглянувши заяву відповідача про розстрочення виконання рішення, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.1 ст.18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно ст.326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до приписів ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.
За приписами ст.331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може, зокрема, розстрочити виконання рішення. Підставою для розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує, зокрема: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим судом способом. Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина «судового розгляду». У рішенні від 17.05.2005 по справі «Чіжов проти України» (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії §1 ст.6 Конвенції.
Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п.1 ст.6 Конвенції («Іммобільяре Саффі проти Італії», заява №22774/93, §74, ЄСПЛ 1999-V).
В обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення суду відповідач посилається на наступне:
- основним видом діяльності ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» є надання послуг з теплопостачання фізичним особам, юридичним особам, установам та організаціям, які розташовані на території міста Миколаєва;
- фінансовий стан відповідача свідчить про його збитковість, що підтверджується звітом про фінансові результати за третій квартал 2025 року, відповідно до якого збитки підприємства становлять 580714 тис. грн;
- однією із причин такого стану є дія Меморандуму, яким забороняється застосування до кінцевих споживачів комунальних послуг тарифів на послуги з постачання теплової енергії, розмір яких перевищує розмір тарифів на вказані комунальні послуги, що застосовувалися до відповідних споживачів в кінці опалювального періоду 2020/2021 років, а також забороною підвищення тарифів згідно із Законом України №2479-IX від 29.07.2022. Мораторій на підвищення тарифів для населення на газ та опалення, який діє з 2022 року, на даний час залишається чинним;
- відповідно до постанови №896 від 22.08.2023 Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 і від 19.07.2022 №812», плата споживачів за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води перераховується згідно з укладеними з банками договорами на небюджетні рахунки Відповідача, відкриті в органах Державної казначейської служби. В подальшому 65% цих коштів перераховуються на небюджетний рахунок ТОВ «Нафтогаз Трейдинг», а 35% - на небюджетні рахунки підприємства;
- обставиною, яка унеможливлює одночасне виконання рішення суду є низька платоспроможність споживачів. Заборгованість споживачів перед Відповідачем станом на 01.10.2025 становить 329,5 млн.грн;
- відповідач також має зобов'язання виконувати інші рішення, ухвалені Господарським судом Миколаївської області про стягнення заборгованості;
- рішеннями Миколаївської міської ради від 13.10.2021 №983, від 25.10.2022 №565, від 25.10.2023 №1028 (зі змінами від 14.02.2024р. №253), від 23.10.2024 №1793 було встановлено тарифи для ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» на рівні нижче економічно-обґрунтованого. Визнана, але не компенсована розрахункова різниця ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» становить 1198794608,0 грн, що підтверджується протоколами засідань територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах у Миколаївській області.
На думку відповідача, такі обставини можуть істотно ускладнити виконання судового рішення по даній справі, а розстрочення його виконання матиме важливе значення для стабілізації господарської діяльності підприємства, не доведення його до банкрутства та надасть можливість отримувати кошти для поступового погашення суми заборгованості.
В підтвердження обставин, викладених у заяві про розстрочення виконання рішення суду відповідачем надані суду: інформація про заборгованість абонентів станом на 01.10.2025; копії звіту про фінансові результати за 9 місяців 2025 року та балансу (звіту про фінансовий стан) станом на 31.09.2025; інформація щодо стягнення заборгованості з фізичних та юридичних осіб за послуги по теплопостачанню у судовому порядку щомісячно по вересень за 2025 рік; копія Меморандуму від 30.09.2021 про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері теплопостачання в опалювальному періоді 2021-2022 років; копії рішень Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №983 від 13.10.2021, №565 від 25.10.2022; №1028 від 25.10.2023 (зі змінами №253 від 14.02.2024); №1793 від 23.10.2024; копії протоколів засідання територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах у Миколаївській області.
Позивач заперечує проти розстрочки виконання рішення суду та зазначає, що наведені відповідачем доводи не підтверджують наявності виняткових обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим у розумінні ч.2 ст.331 ГПК України. Недостатність чи відсутність коштів у відповідача не може бути безумовною, винятковою обставиною, за наявності якої виконання судового рішення можна відстрочити.
Судом при розгляді заяви враховано, що відповідач визнає наявність обов'язку сплатити заборгованість, не відмовляється та не ухиляється від такого виконання, а навпаки вже здійснив часткове погашення суми основного боргу у сумі 139000,0 грн (пл. інструкція №35118 від 19.12.2025) та судового збору у сумі 25745,53 грн (пл. інструкція №34699 від 02.12.2025), а також шукає шляхи для належного та повного виконання рішення суду.
Наведені відповідачем обставини (значний обсяг заборгованості абонентів; неможливість введення економічно обґрунтованого тарифу на послуги; відсутність компенсації розрахункової різниці з боку місцевого бюджету), на думку суду є винятковими, що склались внаслідок несприятливої фінансово-економічної ситуації в економіці держави в цілому та у господарській діяльності боржника через військову агресію Російської Федерації.
За вказаних обставин, вжиття на даний час органами державної виконавчої служби заходів по примусовому виконанню рішення суду по даній справі може призвести до блокування роботи відповідача, утруднить здійснення ним господарської діяльності як підприємства, що є оператором об'єктів критичної інфраструктури (котелен), зокрема, діяльності з надання послуг населенню та, відповідно, призведе до порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, а саме мешканців Миколаївської територіальної громади, а також до виникнення надзвичайних та техногенних ситуацій, що є недопустимим в умовах військової агресії Російської Федерації.
Суд також зазначає, що позивачем не надано, а наявні матеріли справи не містять, доказів на підтвердження того, що у зв'язку із розстроченням виконання рішення суду, позивачу буде завдано збитки або він змушений буде понести додаткові витрати.
Судом враховано, що розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника. Враховуючи збитковість підприємства, у відповідача відсутня можливість одночасної сплати всієї суми заборгованості. В той же час, суд вважає, що відповідач має можливість щомісячно протягом дев'яти місяців акумулювати грошові кошти для погашення боргу перед позивачем без значного одноразового фінансового навантаження, а позивач матиме можливість реального отримання грошових коштів.
Оцінивши вказані обставини, приймаючи до уваги стратегічну важливість та соціальну значимість ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» для споживачів послуг з опалення у місті Миколаєві особливо в опалювальний період, враховуючи визнання відповідачем наявності обов'язку сплатити заборгованість та обставини, які об'єктивно ускладнюють виконання рішення суду, суд приходить до висновку про достатність підстав для розстрочення виконання рішення суду у даній справі про стягнення заборгованості у загальній сумі 2006460,94 грн (з урахуванням часткової сплати суми основного боргу та судового збору), з яких: 1541527,72 грн основного боргу, 90801,52 грн - 3% річних, 374131,70 грн інфляційних втрат на дев'ять місяців рівними частинами, починаючи з грудня 2025 року по серпень 2026 року; визначивши, що відповідачем спочатку має бути погашена сума основного боргу, а потім інфляційні втрати та 3% річних).
За такого, заява відповідача про розстрочення виконання рішення суду по даній справі підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.234, 235, 331 ГПК України, суд,-
1. Заяву Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» б/н від 04.12.2025 про розстрочення виконання рішення суду (вхід.№17277/25), - задовольнити частково.
2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.10.2025 у справі №915/1182/24 в частині стягнення залишку основного боргу в сумі 1541527,72 грн., 90801,52 грн. - 3% річних, 374131,70 грн інфляційних втрат, наступним чином:
- до 31.12.2025 - 222940,10 грн;
- до 31.01.2026 - 222940,10 грн;
- до 28.02.2026 - 222940,10 грн;
- до 31.03.2026 - 222940,10 грн;
- до 30.04.2026 - 222940,10 грн;
- до 31.05.2026 - 222940,10 грн;
- до 30.06.2026 - 222940,10 грн; з яких 19052,98 грн інфляційних втрат,
- до 31.07.2026 - 222940,10 грн; з яких 222940,10 інфляційних втрат,
- до 31.08.2026 - 222940,14 грн; з яких 132138,62 інфляційних втрат, 90801,52 - 3% річних.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України та підписано суддею 29.12.2025.
Суддя М.В.Мавродієва