про залишення позовної заяви без руху
29.12.2025 р. Справа № 914/3923/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Яворського Б.І., розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи: Підприємства об'єднання громадян Львівський спортивно-культурний центр Шахової асоціації незрячих “Орієнтир», м. Львів,
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Козаков і партнери», м. Львів,
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Український інвестиційний центр», м. Львів,
до відповідача 3: Приватного підприємства “Занзібар Холдинг», м. Львів,
до відповідача 4: Фізичної особи-підприємця Савки Юрія Ігоровича, м. Львів,
про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, поновлення права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,
На розгляд Господарського суду Львівської області 23.12.2025 надійшла позовна заява Підприємства об'єднання громадян Львівський спортивно-культурний центр Шахової асоціації незрячих “Орієнтир» до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Козаков і партнери», Товариства з обмеженою відповідальністю “Український інвестиційний центр», Приватного підприємства “Занзібар Холдинг», Фізичної особи-підприємця Савки Юрія Ігоровича, за участю третіх осіб: Міністерства юстиції України, Приватного нотаріуса Деревянко Лідії Миколаївни, Приватного нотаріуса Черник Наталії Степанівни, Приватного нотаріуса Стефанюк Оксани Ігорівни, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, поновлення права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння. Разом із позовною заявою позивач подав клопотання про звільнення від сплати судового збору, відстрочення або зменшення судового збору.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 23.12.2025 справу № 914/3923/25 та клопотання передано на розгляд судді Яворському Б.І.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Згідно з приписами ст. 8 Закону України “Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Редакція зазначеної статті передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк лише за наявності викладених вище умов. Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним. Отже, наведеними правовими нормами Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 в справі №0940/2276/18 дійшла висновку, що положення підпунктів 1, 2 частини 1 статті 8 Закону України “Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України “Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, склад сторін у даній справі та предмет позову не свідчать про наявність умов, визначених ст. 8 Закону України “Про судовий збір», для задоволення клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору, відстрочення або зменшення судового збору за подання до суду позовної заяви, адже його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених ч. 1 ст. 8 цього Закону, не допускається.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на наступне.
Пунктом 2 частини 1 статті 163 ГПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Таким чином, позовна вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння у розумінні змісту наведених статтей є майновою вимогою, і судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру.
Суд звертає увагу на те, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду). Аналогічного правового висновку щодо майнового характеру спору дійшов Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду в ухвалах по справах №911/3045/16 від 23.01.2018, №903/14416/17 від 25.01.2018 та №923/441/18 від 04.03.2019.
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Згідно з п.2 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.1 та п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на працездатних осіб встановлено в розмірі 3'028,00 гривні.
Відповідно до абзацу 2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
За приписами ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно з п.4 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
У прохальній частині позовної заяви заявлено такі вимоги: визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення по вул. Ткацькій, 31 у м. Львові, укладеного між ТОВ “ФК Козаков і партнери» та ПП “Занзібар Ходинг»; визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення по вул. Ткацькій, 31 у м. Львові, укладеного між ПП “Занзібар Ходинг» та ФОП Савкою Юрієм Ігоровичем; поновлення права власності Підприємства об'єднання громадян Львівський спортивно-культурний центр Шахової асоціації незрячих “Орієнтир» на нежитлове приміщення по вул. Ткацькій, 31 у м. Львові та зобов'язати державного реєстратора внести відповідний запис про це право, а також вимога про витребування з чужого незаконного володіння відповідачів нежитлового приміщення по вул. Ткацькій, 31 у м. Львові.
Відтак, за подання до суду позовної заяви позивачу необхідно було сплатити по 3'028,00 грн. судового збору за кожну вимогу немайнового характеру (разом - 9'084,00 грн.), а також 1,5 % від вартості витребовуваного майна, а належні докази сплати надати суду. Однак, позивачем не дотримано зазначених вимог та не додано доказів сплати судового збору у належному розмірі. До позовної заяви позивачем подано тільки докази сплати судового збору у розмірі 6'056,00 грн (платіжна інструкція (6510 від 13.11.2025 та №6552 від 26.11.2025). Отже, позивачем не дотримано зазначених вимог та не додано доказів сплати судового збору у відповідному розмірі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують надіслання іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позивач, особа, яка звертається позовом в інтересах іншої особи, зобов'язаний до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення (ч. 1 ст. 172 ГПК України).
Приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до “Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку, є документ встановленої відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Позивач серед додатків до позовної заяви як докази відправлення позовної заяви та доданих матеріалів відповідачам та третім особам долучив поштові накладні з описом вкладено про відправку 05.12.2025 документів (позовної заяви з додатками).
З наведених документів вбачається, що позовна заява сформована та підписана Яцишиним І.І. 23.12.2025 та подана до суду 23.12.20225. Тому суд не може перевірити факт надіслання відповідачам та третім особам, яких позивач бажає долучити до справи, тієї позовної заяви, що скерована до суду, адже станом на 05.12.2025 (дата надіслання учасникам) позовна заява ще не була складена і підписана. Відтак позивач не дотримався вимог ст. 172 ГПК України та не надав належних доказів надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин суддя дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. Відмовити Підприємству об'єднання громадян Львівський спортивно-культурний центр Шахової асоціації незрячих “Орієнтир» у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, відстрочення або зменшення судового збору.
2. Позовну заяву залишити без руху.
3. Встановити позивачу 5-денний строк з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху на виправлення допущених недоліків шляхом надання суду доказів:
- надіслання відповідачам та третім особам позовної заяви з додатками, яка подана до суду (квитанція та опис вкладеного у цінний лист).
- доплати судового збору за подання даної позовної заяви.
У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Яворський Б.І.