79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
29.12.2025 Справа № 914/3321/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГПК-М'ясо», с. Залуква, Івано-Франківська область,
до відповідача: Державного некомерційного підприємства «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького», м. Львів,
про стягнення 126984,88 грн.
Учасники справи в судове засідання не викликалися, розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику сторін.
Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГПК-М'ясо», с. Залуква, Івано-Франківська область, звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Державного некомерційного підприємства «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького», м. Львів, 126984,88 грн. з яких: 99904,62 грн. основного боргу, 20803,36 грн. пені, 2018,62 грн. 3% річних та 4258,28 грн. інфляційних.
Стислий виклад позиції позивача.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договорів від 14.01.2025 р. в частині повної та своєчасної оплати товару. Крім цього, позивач на підставі п. 5.1 Договорів та ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача 20803,36 грн. пені, 2018,62 грн. 3% річних та 4258,28 грн. інфляційних.
Відповідач відзиву на позовну заяву та доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві, не подав.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику сторін.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі доставлена до електронного кабінету відповідача, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа, підписаною відповідальним працівником.
Після відкриття провадження у справі позовна заява залишалась без руху. У зв'язку з усуненням позивачем недоліків позовної заяви ухвалою суду продовжено розгляд справи № 914/3321/25.
Мотивувальна частина рішення.
Враховуючи зміст позовної заяви, характер спірних правовідносин між сторонами, до переліку обставин, які є предметом доказування у справі, належить доказування існування у відповідача невиконаного обов'язку з оплати поставленого йому товару або спростування вказаної обставини.
Вичерпний перелік доказів, якими позивач підтверджує існування обставин, що належать до предмету доказування у справі, зазначено ним в додатках до позовної заяви, заяви про усунення недоліків та клопотання про долучення доказів.
Беручи до уваги характер спірних правовідносин, вірогідність наявних у матеріалах справи та перевірених судом доказів, застосовуючи викладені нижче норми права та вважаючи встановленими наведені нижче обставини, суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.
У матеріалах справи наявні належно завірені копії чотирьох Договорів, датованих 14.01.2025 р., які підписано керівниками Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ГПК-М'ясо» на поставку: Філе курячого, охолодженого, стегна курячого, охолодженого, лопатки свинної без кістки, охолодженої в кількості та асортименті, відповідно до накладних (загальна сума Договору - 25372,50 грн.); Філе курячого, охолодженого, стегна курячого, охолодженого, лопатки свинної без кістки, охолодженої, шиї свинної, охолодженої, печінки яловичої в кількості та асортименті, відповідно до накладних (загальна сума Договору - 36566,40 грн.); філе курячого, охолодженого, стегна курячого, охолодженого, лопатки свинної без кістки, охолодженої в кількості та асортименті, відповідно до накладних (загальна сума Договору - 26497,20 грн.); філе курячого, охолодженого, стегна курячого, охолодженого, лопатки свинної без кістки, охолодженої в кількості та асортименті, відповідно до накладних (загальна сума Договору - 11468,52 грн.).
Факт поставки позивачем відповідачу товару за цими Договорами підтверджується: видатковою накладною № ГП-0000024 від 16.01.2025 р. на суму 25372,50 грн. та Товарно-транспортною накладною № 576 від 16.01.2025 р. ; видатковою накладною № ГП-0000040 від 24.01.2025 р. на суму 36566,40 грн. та Товарно-транспортною накладною № ГП-00005 від 24.01.2025 р.; видатковою накладною № ГП-0000056 від 30.01.2025 р. на суму 26497,20 грн. та Товарно-транспортною накладною № ГП-00005 від 30.01.2025 р.; видатковою накладною № ГП-0000076 від 07.02.2025 р. на суму 11468,52 грн. та Товарно-транспортною накладною № ГП-00006 від 07.02.2025 р.
Пунктами 2.2., 4.1. згаданих Договорів від 14.01.2025 р. передбачено, що відповідач зобов'язується оплатити вартість отриманого товару протягом 30 календарних днів, відповідно до виставленого рахунку-фактури та накладної. Відповідач зобов'язується оплатити вартість товару, який поставляється, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.
Позивач свої зобов'язання за вище згаданими Договорами виконав та здійснив поставку відповідачу товару загальна вартість якого становить 99904,62 грн.
Проте відповідач свої зобов'язання з оплати отриманого товару не виконав. Позивач стверджує, що заборгованість відповідача за отриманий товар становить 99904,62 грн.
Відповідач таких доводів позивача не заперечив та не спростував. У матеріалах справи немає доказів, які б свідчили про оплату відповідачем отриманої від позивача продукції.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання з своєчасної оплати товару. Вказаним відповідач порушив право позивача на отримання згаданих коштів. Порушене відповідачем право позивача підлягає захисту в судовому порядку шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 99904,62 грн. заборгованості.
Згідно з п. 5.1. Договорів у випадку порушення умов п.2.2. договору до відповідача застосовуються штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний протермінований день оплати.
Приписами ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем на підставі п.5.1. Договору та ст. 625 ЦК України заявлено до стягнення з відповідача 20803,36 грн. пені, 2018,62 грн. 3% річних за період прострочення оплати отриманої продукції з 16.02.2025 р. до 28.10.2025р. та 4258,28 грн. інфляційних за період прострочення виконання грошових зобов'язань з березня по вересень 2025 р.
Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних та пені, то позивачем не враховано приписи ч. 5 ст. 254 ЦК України. Зокрема, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Наявні у матеріалах справи видаткові накладні датовано 16.01.2025 р., 24.01.2025 р., 30.01.2025 р. та 07.02.2025 р. Враховуючи норми ст. 253 та ч. 5 ст. 254 ЦК України, положення п. 2.2. Договору, останніми датами оплати товару за згаданими вище накладними були 17.02.2025 р., 24.02.2025 р., 03.03.2025 р. та 10.03.2025 р. відповідно. Відтак прострочення виконання грошового зобов'язання за видатковою накладною № ГП-0000024 від 16.01.2025р. виникло з 18.02.2025р., за видатковою накладною № ГП-0000040 від 24.01.2025р. - з 25.02.2025 р., за видатковою накладною № ГП-0000056 від 30.01.2025 р. - з 04.03.2025 р., а за видатковою накладною № ГП-0000076 від 07.02.2025 р. - з 11.03.2025 р.
Крім цього, позивач просить стягнути пеню за несвоєчасну оплату поставленого на підставі видаткових накладних № ГП-0000024 від 16.01.2025 р. та № ГП-0000040 від 24.01.2025 р. товару з порушенням строку, встановленого ч.6 ст.232 ГК України.
За таких обставин, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних в сумі 2006,16 грн та пеня в сумі 17164,54 грн. за період прострочення виконання грошових зобов'язань з 18.02.2025 р. до 28.10.2025 р.
Решта позовних вимог в цій частині задоволенню не підлягають з огляду на викладені вище обставини.
Що стосується стягнення інфляційних, то відповідно до даних Державної служби статистики України, індекси інфляції встановлюються у вигляді цілого числа та десятих чисел (одного знаку після коми). У листі Верховного Суду України від 03.04.97 р. за № 62-97р теж йдеться про те, що сукупний індекс інфляції за певний період часу визначається, виходячи з цілого числа та однієї десятої, шляхом заокруглення чисел.
Позивачем при обрахунку інфляційних були допущені арифметичні помилки при їх обрахунку. Однак заявлена до стягнення сума є меншою, аніж та, на яку мав право позивач. Відтак позовні вимоги в цій частині обґрунтовані й підлягають до задоволення.
Беручи до уваги встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин між сторонами у справі, суд при вирішенні спору виходив з того, що згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 та частиною 2 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарозпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
У позовній заяві надано орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, а у її прохальній частині позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу.
15.12.2025р. від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів, які підтверджують понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу.
З матеріалів справи вбачається, що 05.03.2024р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГПК-М'ясо» (надалі - Клієнт») та адвокатом Мороз Оксаною Михайлівною (надалі- Адвокат) укладено Договір про надання професійної правничої допомоги.
Пунктами 1.1., 4.3. згаданого Договору передбачено, що адвокат зобов'язується надавати Клієнту необхідну професійну правничу допомогу під час цивільного, господарського, адміністративного та кримінального провадження, проваджень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, пов'язаних з діяльністю Клієнта. Оплата за надані послуги здійснюється на підставі Актів приймання-передачі наданих послуг. Клієнт перераховує Адвокату кошти згідно суми, обумовленої в акті приймання-передачі наданих послуг.
Факт надання позивачу професійної правничої допомоги адвокатом Мороз О.М. на суму 17000 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи копіями: Договору про надання професійної правничої допомоги від 05.03.2024 р., Актом приймання-передачі послуг від 28.11.2025 р., Ордеру на надання правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «ГПК-М'ясо» адвокатом серії АТ № 1117079, який видано 21.10.2025 р., платіжної інструкції № 1629 від 11.12.2025р. на суму 17000 грн.
Відповідно до висновків Об'єднаної палати Верховного Суду, викладених у його постанові від 3 жовтня 2019 р. у справі № 922/445/19, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до вимог ч. 5 ст. 126 ГПК України, та доказів неспівмірності цих витрат із обставинами, зазначеними у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду не подав.
Відтак, на підставі ст.129 ГПК до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 2352,75грн судового збору та 16511,19 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 126, 129, 236, 238, 240, 241, 242, 247-252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГПК-М'ясо» (77160, Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, с. Залуква, вул. Верхня, 1а, код ЄДРПОУ 31789715) до Державного некомерційного підприємства «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького» (79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69, код ЄДРПОУ 02010793) задовольнити частково.
Стягнути з Державного некомерційного підприємства «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького» (79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69, код ЄДРПОУ 02010793) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГПК-М'ясо» (77160, Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, с. Залуква, вул. Верхня, 1а, код ЄДРПОУ 31789715) 99904,62 грн. основного боргу, 17164,54 грн. пені, 2006,15 грн. 3% річних, 4258,28 грн. інфляційних, 2352,75 грн судового збору та 16511,19 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бортник О.Ю.