79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
18.12.2025 Справа № 914/1665/25
За позовом:Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів
до відповідача:Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наукова 50», м. Львів
про:встановлення сервітуту
Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Зусько І.С.
Представники сторін:
від позивача:Трофимчук О.В. - представниця;
від відповідача:Рубанов В.Т. - представник.
СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.
Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» (надалі - Позивач, ЛМКП «Львівтеплоенерго») звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наукова 50» (надалі - Відповідач, ОСББ «Наукова 50») про встановлення сервітуту.
Ухвалою від 29.05.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, відмовив у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 30.06.2025.
У підготовчому засіданні 30.06.2025 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та оголошено перерву до 04.09.2025.
У підготовчому засіданні 04.09.2025 суд оголосив перерву до 18.09.2025.
Ухвалою від 18.09.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 13.10.2025.
Судове засідання 13.10.2025 не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Крупника Р.В. на лікарняному (у період з 13.10.2025 по 24.10.2025 включно).
Ухвалою від 28.10.2025 судове засідання призначено на 17.11.2025.
У судовому засіданні 17.11.2025 оголошувалася перерва до 04.12.2025.
Судове засідання 04.12.2025 не відбулося у зв'язку із відсутністю доступу до підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС, що підтверджується Актом від 04.12.2025. Наведене унеможливило проведення судового засідання.
Ухвалою від 04.12.2025 судове засідання призначено на 18.12.2025.
Представниця позивача з'явилася у судове засідання 18.12.2025, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, подала до суду пояснення у справі (вх. №33844/25 від 17.12.2025).
Представник відповідача також з'явився у судове засідання 18.12.2025, просив відмовити у задоволенні позову, подав до суду пояснення у справі (вх. №33928/25 від 18.12.2025 та вх. №33184/25 від 10.12.2025).
КЛОПОТАННЯ СТОРІН.
Відповідачем подано до суду клопотання про долучення доказів (вх. №33008/25 від 09.12.2025), у яких він просить долучити до матеріалів справи заяву від 27.11.2025 про погодження порядку надання доступу до приміщення для встановлення вузла обліку, заяви від 02.10.2025, 19.11.2025, від 25.11.2025 про надання доступу до приміщення для встановлення вузла обліку, акт від 05.09.2025 із зауваженнями відповідача, акт вільного доступу до підвального приміщення від 05.09.2025, лист Франківської районної адміністрації №35-вих-164009 від 11.11.2025, фотографію місця встановлення вузла обліку.
Заслухавши пояснення представників сторін, суд задля забезпечення виконання завдань господарського судочинства, повного і всебічного дослідження обставин справи, ухвалив долучили до матеріалів справи документи, які є додатками до клопотання відповідача (вх. №33008/25 від 09.12.2025).
ДОВОДИ СТОРІН.
Доводи позивача.
Позов обґрунтовано тим, що позивач звертався до відповідача із повідомленням про встановлення загального будинкового вузла обліку гарячої води в будинку за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 50. Разом з цим, згоди на встановлення відповідного вузла обліку від мешканців будинку та голови правління отримано не було, працівників позивача не допустили здійснити таке встановлення.
Зазначене стало підставою для звернення до суду із вимогою про встановлення безстрокового та безоплатного сервітуту на обмежене користування частиною нерухомого майна (частини будівлі) для встановлення будинкових вузлів обліку гарячої води згідно з паспортом вузла обліку гарячої води для житлового будинку за адресою: вул. Наукова, 50, м. Львів.
Доводи відповідача.
Відповідач заперечив проти задоволення позову, посилаючись на такі обставини:
1) Позивач не конкретизує місце встановлення вузла обліку, його площу і геолокацію. Ним ігнорується те, що частина підвальних приміщень у будинку приватизована, а тому у них не можуть бути встановлені вузли комерційного обліку без згоди їх власників. У рішенні суд повинен зазначити, у якій саме частині підвалу слід встановити сервітут, на якій та чиїй площі.
2) Позивач не надає інформацію про умови встановлення вузла обліку, зокрема про те, за чий рахунок придбавався та встановлюватиметься вузол обліку. Ненадання цієї та техніко-економічної інформації позбавляє відповідача права вирішити на загальних зборах питання щодо надання дозволу на встановлення вузла обліку.
3) Відповідач надавав згоду на встановлення вузла обліку гарячої води і сприяння у пошуку місця встановлення, про що свідчить постанова правління ОСББ. Крім того, представникам позивача завжди надавався вільний доступ до підвальних приміщень будинку, а також подавався лист про можливість встановити вузол у червні 2025 року. Однак, жоден працівник відповідача не з'явився. Вказане свідчить про відсутність порушеного права позивача, що є самостійною підставою для відмови у позові.
4) Відповідач готовий надати дозвіл на встановлення вузла обліку, однак лише у приміщеннях, які належать до відання ОСББ та за умови виготовлення проєкту саме для будинку по вул. Наукова, 50.
4) Акт про недопуск від 27.11.2020 є неналежним доказом, адже у ньому не вказано номери посвідчень працівників, позивачем не надано підтверджуючих документів про мету прибуття працівників, наказу про їх направлення саме до будинку по вул. Наукова, 50. Аналогічні доводи стосуються і повідомлення датованого 2021 роком, враховуючи, що таке не підписане і не затверджене печаткою.
5) У паспорті вузла обліку не вказано конкретного місця встановлення вузла обліку. Він є типовим та виготовленим без врахування особливостей підвалу будинку по вул. Наукова, 50. Крім того, підписи на такому паспорті викликають сумніви у їх правдивості.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією, яке здійснює господарську діяльність з оснащення будівель вузлами комерційного обліку гарячої води.
До об'єктів, на яких позивач планує встановити вузол комерційного обліку на гаряче водопостачання, входить багатоквартирний будинок під номером 50 за адресою: м. Львів, вул. Наукова, у якому 24.07.2018 було створено ОСББ «Наукова 50». Так, у матеріалах справи наявний Паспорт вузла обліку гарячої води (ВОВ) для житлового будинку на вул. Наукова, 50 (Т.1; а.с. 15-28).
22.12.2021 на офіційному веб-сайт ЛМКП «Львівтеплоенерго» було розміщено повідомлення про намір встановлення вузла комерційного обліку на гаряче водопостачання за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 50, відповідь на яке потрібно було надати у термін до 22.02.2022. Відповідне повідомлення розміщено за покликанням: https://old.lte.lviv.ua/index.php/meshkantsiam/povidomlennya-pro-namir-vstanovlennia-vuzla-komertsiinoho-obliku-na-hariache-vodopostachannia.
Відповідач не надав жодної відповіді на вказане повідомлення у встановлений термін. Лише у 2023 році на засіданні комісії членів правління ОСББ «Наукова 50», результати якого оформлені протоколом №1 від 23.01.2023, вирішено надати дозвіл для перевірки усіх місць, які можна використати для установки вузла комерційного обліку (Т.1; а.с. 60).
Разом з тим, у зв'язку із незабезпеченням умов для встановлення вузла обліку, позивач 28.12.2024 повторно висловив свій намір встановити такий вузол обліку, надіславши відповідачу відповідне повідомлення. Відповідь на нього позивач просив надати у термін до 28.02.2025 (Т.1; а.с. 29).
Судом встановлено, що відповідач не забезпечив позивачу можливості встановити вузол комерційного обліку на гаряче водопостачання, що прослідковується з такого:
1) 03.03.2025 працівниками позивача у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Гатали М.П. складено Акт про недопуск відповідачем виконавців робіт для встановлення вузла обліку (Т.1; а.с. 98). Наявність трудових відносин між переліченими особами і позивачем підтверджується Довідками №84, 85, 86 від 22.08.2025 (Т.1; а.с. 104-106).
2) 27.05.2025 відповідач сформував повідомлення №90, яким поінформував позивача про те, що не заперечує проти встановлення будинкового лічильника гарячої води, про що свідчить неодноразове прибуття працівника позивача для складання проєкту і погодження приміщення для встановлення вузла обліку (Т.1; а.с. 59). На вказаному повідомленні позивач 02.06.2025 проставив резолюцію про забезпечення його працівниками встановлення вузла обліку (Т.1; а.с. 76).
Однак, 15.08.2025 працівниками ЛМКП «Львівтеплоенерго» повторно складено Акт про недопуск, у якому вказано, що при спробі пройти в підвал житлового будинку для обстеження і проведення робіт з монтажу вузла обліку гарячого водопостачання двері в двох під'їздах були закриті на ключ, голова ОСББ не надав доступу до підвальних приміщень будинку (Т.1; а.с. 107).
3) У засіданні 05.09.2025 відповідач зобов'язався надати позивачу доступ до підвальних приміщень будинку для встановлення вузла обліку (Т.1; а.с. 121-123).
Зважаючи на це, 05.09.2025 сторонами підписано Акт, згідно із яким позивачу було надано вільний доступ до підвального приміщення ОСББ «Наукова 50» для проведення розрахунків вузла обліку на стороні споживача на межі майнової належності у точці приєднання до зовнішніх інженерних мереж (Т.1; а.с. 127, 164, 192).
05.09.2025 позивачем також складено Акт, згідно із яким працівникам ЛМКП «Львівтеплоенерго» надано вільний доступ до підвального приміщення ОСББ «Наукова 50» та підтверджено можливість його розташування згідно із Паспортом вузла обліку гарячої води (ВОВ) для житлового будинку на вул. Наукова, 50 (Т.1; а.с. 137).
Згодом, на цьому акті відповідач висловив зауваження, які зводяться до того, що йому не було надано інформації щодо місця встановлення вузла обліку (ескізу, плану), вартості такого встановлення, розміру і порядку оплати внеску за встановлення вузла. При цьому він надає дозвіл на встановлення лише у тих приміщеннях, які не перебувають у приватній власності (Т.1; а.с. 135-136).
Схожі доводи ним викладено у листі від 12.09.2025, який був надісланий позивачу. Відповідач вказав на порушення позивачем порядку надсилання повідомлення про встановлення вузла обліку та дефекти у його змісті (Т.1; а.с. 128-130).
4) У жовтні 2025 року позивач просив надати доступ до підвалу для уточнення розмірів заготовок вузла обліку 02.10.2025 у період з 09:30 год. по 12:30 год., сформувавши відповідний лист. На цьому листі міститься відмітка про те, що при обстеженні підвального приміщення було погоджено місце встановлення вузла з головою ОСББ (Т.1; а.с. 165, 189). Разом з тим, вузол обліку так і не було встановлено.
5) У листопаді 2025 року позивач заявами від 19.11.2025 та від 25.11.2025 просив надати доступ в підвальне приміщення для обстеження місця встановлення вузла обліку та для обстеження і ізоляції трубопроводу гарячого водопостачання й центрального опалення (Т.1; а.с. 187-188). Доступ до підвальних приміщень було надано відповідачем, про що свідчать відмітки на перелічених заявах.
27.11.2025 позивач запропонував відповідачу досягти згоди щодо встановлення вузла обліку. Так, працівники позивача прибудуть 27 або 28.11.2025 та проведуть роботи зі встановлення вузла, відповідач надасть доступ до підвальних приміщень та підпише акт про встановлення вузла, після чого позивачем буде подано до суду заяву про закриття провадження у справі №914/1665/25 (Т.1; а.с. 175-176, 186).
У відповідь, відповідач наголосив на необхідності першочергового закриття провадження у справі або ухвалення судом рішення про встановлення сервітуту із точним зазначенням місця розташування вузла обліку (Т.1; зворотна сторона а.с. 175, 186).
Станом на дату ухвалення рішення у цій справі у суду відсутні докази того, що за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 50, позивач встановив вузол комерційного обліку гарячого водопостачання.
ОЦІНКА СУДУ.
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За змістом частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову виступають матеріально-правові вимоги позивача про встановлення безстрокового та безоплатного сервітуту на обмежене користування частиною нерухомого майна (частини будівлі) для встановлення будинкових вузлів обліку гарячої води згідно з паспортом вузла обліку гарячої води для житлового будинку за адресою вул. Наукова, 50, м. Львів.
Підставою заявленого позову слугують обставини ненадання відповідачем згоди на встановлення вузла комерційного обліку гарячого водопостачання та створення ним перешкод у встановленні такого у підвальних приміщеннях багатоквартирного будинку за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 50.
Надаючи оцінку предмету та підставам заявленого позову, враховуючи заперечення відповідача, а також встановлені обставини справи, суд зазначає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення (1) Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (надалі - Закон №2119-VIII), (2) Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затв. наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008 (надалі - Правила 190), (3) Порядку оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, затв. наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №206 від 09.08.2018 (надалі - Порядок №206) та (4) Порядку інформування оператором зовнішніх інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку, затв. постановою Кабінету Міністрів України №444 від 06.06.2018 (надалі - Порядок №444).
Згідно із частинами 1, 2 статті 3 Закону №2119-VIII оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил згідно із Порядком №206. Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг. Забороняється приєднання житлових і нежитлових будівель до зовнішніх інженерних мереж без оснащення таких будівель вузлами комерційного обліку відповідних комунальних послуг відповідно до вимог цього Закону. Такими вузлами обліку обладнуються усі вводи зовнішніх інженерних мереж у будівлі, крім випадків, передбачених цим Законом.
Аналіз вказаних положень свідчить про імперативність обов'язкового оснащення будівель вузлами комерційного обліку, оскільки законом встановлено заборону приєднання будівель до зовнішніх інженерних мереж без їх наявності. Вказана стаття Закону №2119-VIII не передбачає дискреції для суб'єктів господарювання чи споживачів, а також установлює загальне правило, відповідно до якого всі вводи зовнішніх інженерних мереж у будівлю мають бути обладнані вузлами обліку, за винятком прямо визначених законом випадків. Відсутність таких вузлів суперечить прямій вимозі закону та виключає правомірність приєднання і споживання відповідної комунальної послуги без комерційного обліку.
Обов'язок щодо забезпечення фактичної наявності вузлів комерційного обліку законодавець покладає на споживачів. Це безпосередньо випливає з пункту 1 розділу V Правил №190, яким встановлено, що споживачі, які приєднані до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, зобов'язані забезпечити наявність у них засобів вимірювальної техніки (вузлів комерційного обліку).
Судом встановлено, що ОСББ «Наукова 50» самостійно не встановлювало вузла обліку гарячого водопостачання у будинку за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 50. Протягом розгляду цієї справи відповідач не надав суду доказів протилежного.
Чинне законодавство передбачає наслідки такої бездіяльності споживача та надає право оператору зовнішніх інженерних мереж, яким є ЛМКП «Львівтеплоенерго», встановити вузол комерційного обліку самостійно.
Встановлення вузла обліку має здійснюватися з дотриманням передбаченого порядку та врахуванням волевиявлення власників (співвласників) будівлі. Так, частиною 3 статті 3 Закону №2119-VIII передбачено, що оператор зовнішніх інженерних мереж не менш як за два місяці до встановлення вузлів комерційного обліку повідомляє власників (співвласників) будівлі про намір встановити такий вузол та вартість такого встановлення.
Повідомлення доводиться до відома власників (співвласників) будівлі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування; у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під'їздах будівлі. Оператор забезпечує доведення до відома власників (співвласників) будівлі інформації про намір встановити вузол комерційного обліку шляхом повідомлення на паперовому носії кожного власника (співвласника) будівлі протягом тридцяти днів з дня розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під'їздах будівлі (пункт 4 Порядку №444).
Днем отримання повідомлення власниками (співвласниками) будівлі є дата розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування (пункт 5 Порядку №444).
Отже, вказані положення встановлюють двоетапний механізм інформування власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку.
На першому етапі законодавство покладає на оператора зовнішніх інженерних мереж подвійний обов'язок щодо інформування. Оператор зобов'язаний забезпечити публічне доведення інформації шляхом її розміщення на офіційному веб-сайті або, за його відсутності, на веб-сайті органу місцевого самоврядування, а також у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під'їздах будівлі. Крім того, оператор несе обов'язок індивідуального повідомлення кожного власника на паперовому носії протягом тридцяти днів з моменту публічного розміщення. Саме це індивідуальне повідомлення слугує гарантією того, що оператор виконав свій обов'язок і фізично довів інформацію до відома кожного суб'єкта, захищаючи власника від звинувачень у необізнаності.
Другий етап стосується визначення юридично значущої дати, від якої починають відраховуватися строки для реалізації прав власників (наприклад, подання пропозицій або заперечень). Встановлення єдиного «дня отримання» шляхом прив'язки до дати публічного розміщення (на веб-сайті або стенді) є необхідним для уніфікації та чіткості процесу. Такий підхід усуває ризик виникнення множинності дат початку перебігу строків, що неминуче сталося б у разі прив'язки до дати індивідуального вручення паперового повідомлення.
Незважаючи на обов'язок оператора зовнішніх інженерних мереж індивідуально повідомити кожного власника на паперовому носії, юридично визначальною для перебігу строків є дата публічного розміщення повідомлення (на веб-сайті чи інформаційному стенді). Таким чином, навіть у разі можливих недоліків індивідуального паперового сповіщення, факт публічного інформування у формі розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж ініціює перебіг встановлених строків.
Судом встановлено, що на виконання вимог Закону №2119-VIII та Порядку №444, 22.12.2021 на офіційному сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго» було розміщено інформацію щодо наміру позивача здійснити обладнання вузлом комерційного обліку гарячого водопостачання будинку за адресою: м. Львів, вул. Наукова, буд. 50.
Зважаючи на це, співвласники багатоквартирного будинку є такими, що належним чином повідомлені про намір встановити вузол комерційного обліку, оскільки Порядком №444 визначено, що днем отримання повідомлення власниками (співвласниками) будівлі є дата розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, що і було зроблено позивачем.
Вказані вище висновки суду відповідають правовим висновкам Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.11.2025 у справі №904/3032/24.
У цій постанові також зазначено, що метою надсилання повідомлення є доведення інформації до співвласника будівлі для того, щоб він міг реалізувати один із видів поведінки відповідно до частини 3 статті 3 Закону №2119-VIII. Так, вказаною нормою встановлено, що власник (співвласники) будівлі протягом двох місяців з дня отримання такого повідомлення має право повідомити оператору зовнішніх інженерних мереж (за своїм вибором) про: згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах; намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку.
Крім того, пунктом 6 Порядку №444 та пунктом 4 Порядку №206 поряд з правами, передбаченими частиною 3 статті 3 Закону №2119-VIII, співвласникам надано право повідомити оператору про намір погодити з ним відмінні від запропонованих умови встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку.
У ході розгляду справи судом не встановлено обставин того, що відповідач протягом двох місяців з дня отримання повідомлення позивача приймав будь-яке із рішень згідно із Законом №2119-VIII, Порядком №444 та Порядком №206. З часу відкриття провадження у даній справі відповідач не надав доказів того, що він взагалі надавав будь-яку відповідь позивачеві на його повідомлення протягом 2022 року.
Суд враховує ту обставину, що у 2023 році на засіданні комісії членів правління ОСББ «Наукова 50», результати якого оформлені протоколом №1 від 23.01.2023, вирішено надати дозвіл для перевірки усіх місць, які можна використати для установки вузла комерційного обліку.
Разом з тим, за своїм змістом відповідне рішення не можна безумовно віднести до жодного із тих, про які ідеться у Законі №2119-VIII, Порядку №444 та №206, адже у ньому прямо не зазначено про надання згоди на встановлення вузла обліку.
Не менш важливим є і те, що відповідно до пункту 5 Порядку №206 рішення співвласників багатоквартирного будинку, яке надається оператору зовнішніх інженерних мереж, приймається відповідно до вимог Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Статтею 10 вказаного Закону, а також статтею 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» питання використання спільного майна віднесено до виключної компетенції загальних зборів ОСББ, а не правління.
Таким чином, реалізація прав співвласників щодо встановлення вузла комерційного обліку є можливою виключно через дотримання законодавчо встановленого порядку колегіального прийняття рішень співвласниками багатоквартирного будинку. При цьому будь-які дії ОСББ поза цим порядком не можуть вважатися такими, що відображають волевиявлення співвласників.
Судом встановлено, що ні у 2024 році, ні протягом розгляду цієї справи у 2025 році загальними зборами ОСББ «Наукова 50» у встановленому законодавством порядку не приймалося рішень щодо надання дозволу на встановлення ЛМКП «Львівтеплоенерго» вузла комерційного обліку гарячого водопостачання. Відтак, доводи відповідача про те, що він надає дозвіл на встановлення вузла обліку оцінюються судом критично.
З матеріалів справи вбачається, що ЛМКП «Львівтеплоенерго» неодноразово намагалося здійснити вхід до підвальних приміщень ОСББ «Наукова 50» для того, щоб самостійно встановити вузол комерційного обліку, проте доступ до них спочатку не надавався, про що свідчать акти про недопуск від 03.03.2025 та від 15.08.2025.
Згодом, відповідач забезпечив можливість входження працівників позивача до підвальних приміщень, однак у результаті він не створив належних умов для того, щоб позивач виконав покладений на нього законом обов'язок з оснащення будівель вузлами комерційного обліку.
При формулюванні таких висновків суд враховує те, що станом на дату поставлення цього рішення вузол обліку ГВП так і не було встановлено. Востаннє, коли працівники позивача входили до підвалу будинку №50 по вул. Наукова у м. Львові, а саме у кінці листопада 2025 року, відповідач вказав, що умовою встановлення вузла обліку ГВП є закриття провадження у справі №914/1665/25 або ухвалення судом рішення про встановлення сервітуту із точним зазначенням місця розташування вузла обліку. У судовому засіданні 18.12.2025 представник відповідача також зазначив, що встановлення вузла обліку ГВП є можливим при умові надання позивачем гарантій про те, що несучі стіни будинку не будуть зруйновані, роботи зі встановлення вузла проводитимуться кваліфікованими спеціалістами, а старі труби гарячої води будуть замінені.
Таким чином, суд доходить висновку про те, що відповідач не надав згоди на встановлення вузла обліку у встановленому законом порядку та чинить перешкоди у встановленні такого вузла обліку позивачем. Наведене спростовує доводи ОСББ «Наукова 50» про те, що права позивача не порушені.
Суд зазначає, що Закон України «Про житлово-комунальні послуги» та Закон №2119-VIII не закріплюють права співвласників забороняти, обмежувати або встановлювати додаткові умови для встановлення вузлів обліку у підвальних приміщеннях багатоквартирних будинків. Так, дійсно, Порядок №206 встановлює вимоги до встановлення вузлів обліку ГВП, зокрема щодо їх встановлення відповідно до проєктної документації, з дотриманням будівельних норм і правил та з урахуванням Закону №2119-VIII, в окремому приміщенні, що відповідає вимогам, установленим пунктом 15 Порядку №206, державним будівельним нормам і правилам, вимогам експлуатації засобу вимірювальної техніки, визначеним у супровідній документації до нього. Проте, це стосується стадії виконання робіт і контролю за їх відповідністю, а не права на користування чужим майном, захист якого здійснюється у межах даної справи.
Для вирішення даного спору по суті має значення, що на час ухвалення рішення, спірний будинок не обладнаний вузлом комерційного обліку, а ОСББ «Наукова 50» ані самостійно не встановило вузол обліку, ані надало згоди на встановлення вказаного вузла у житловому будинку, незважаючи на вжиті позивачем заходи, які відповідали положенням законодавства.
Та обставина, що підвальним приміщенням за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 50, надано статус укриття (Т.1; а.с. 89), яке за твердженнями відповідача постійно відкрите, а тому позивач може в будь-який час потрапити до цих приміщень, не спростовує висновків суду, адже ЛМКП «Львівтеплоенерго» не має права користуватися чужим майном інакше як за згодою ОСББ «Наукова 50» або рішенням суду про встановлення сервітуту.
Суд не залишає поза увагою доводи відповідача про недотримання позивачем вимог законодавства щодо змісту повідомлення про намір встановити вузол обліку, які ґрунтуються на тому, що ЛМКП «Львівтеплоенерго» не повідомило вартості такого встановлення, розміру внеску за встановлення вузла комерційного обліку та порядку його сплати, а також техніко-економічної інформації щодо вузла обліку, зокрема не надало технічного проєкту, інформації про місце встановлення вузла у конкретному місці підвалу будинку, площу встановлення, виконавця робіт, порядку розрахунку повітря, яке заходить у систему гарячого водопостачання після регулярного відключення гарячої води. Вказане, на переконання відповідача, перешкоджає ОСББ прийняти обґрунтоване рішення про оснащення будинку вузлом обліку.
Надаючи оцінку відповідним доводам, суд зазначає, що повідомлення про намір встановити вузол обліку дійсно має містити інформацію про вартість встановлення, розмір внеску за встановлення вузла комерційного обліку та порядку його сплати, що передбачено додатком до Порядку №444.
У матеріалах справи відсутні докази того, що до моменту звернення суду із позовом позивач надсилав повідомлення, яке б містило вказану вище інформацію.
Однак, у своїй постанові від 11.11.2025 у справі №904/3032/24 Верховний Суд зазначив, що у правовідносинах щодо встановлення постійного безоплатного сервітуту ключовим є доведення/спростування можливості встановлення сервітуту, а повідомлення власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку, за встановлених обставин заперечення відповідача щодо встановлення вузла обліку, не впливають на правильність розгляду спору.
У справі №914/1665/25 судом встановлено, що відповідач не надає згоди та чинить перешкоди у встановленні вузла обліку ГВП. Відтак, доводи ОСББ «Наукова 50» про дефекти у повідомленні про намір встановити вузол обліку жодним чином не впливають на правильність вирішення спору.
Поряд з цим, все ж важливо вказати, що у ході розгляду справи представниця позивача пояснила, що встановлення вузла обліку ГВП проводитиметься безкоштовно, а вузол комерційного обліку ГВП придбавався за рахунок коштів Львівської міської ради згідно із ухвалою «Про продовження на 2021-2022 роки дії Програми про оснащення житлових будинків м. Львова вузлами комерційного обліку гарячої та холодної води» №768 від 20.05.2021.
Програмою оснащення житлових будинків м. Львова вузлами комерційного обліку гарячої та холодної води передбачено, що така прийнята для виконання вимог Закону №2119-VIII, забезпечення раціонального використання водних та паливно-енергетичних ресурсів, створення автоматизованої системи обліку гарячої та холодної води з дистанційним зняттям поточних і архівних даних. При цьому джерелами фінансування є міський бюджет м. Львова, власні кошти ЛМКП «Львівтеплоенерго», ЛКП «Залізничнетеплоенерго», ЛМКП «Львівводоканал», інші кошти.
Щодо техніко-економічної інформації про вузол комерційного обліку, то додатком до Порядку №444 не встановлено вимог щодо відображення такої інформації у тексті повідомлення про намір встановити вузол обліку.
Поряд з цим, згідно із пунктом 13 Порядку №206 вузол комерційного обліку встановлюється на стороні споживача на межі майнової належності у точці приєднання (вводу) до зовнішніх інженерних мереж відповідних внутрішньобудинкових інженерних систем будівлі, а в разі неможливості встановлення - в іншому місці якомога ближче до точки приєднання. Вузол комерційного обліку встановлюється в окремому приміщенні, що відповідає вимогам, установленим пунктом 15 цього Порядку, державним будівельним нормам і правилам, вимогам експлуатації засобу вимірювальної техніки, визначеним у супровідній документації до нього (за наявності).
У матеріалах справи наявний Паспорт вузла обліку гарячої води (ВОВ) для будинку на вул. Наукова, 50, яким визначено особливості встановлення конкретного вузла обліку. Так, у ньому передбачено, що лічильники гарячої води і циркуляційної води на потреби ГВП встановлюються у підвальному приміщенні житлового будинку на вул. Наукова, 50. Облік гарячої і циркуляційної води на потреби ГВП виконується електромагнітним лічильником типу IPERL Т70 з вбудованими радіомодулями для гарячої води фірми SENSUS (DN40, який монтується на подаючому трубопроводі гарячої води перед входом у будинкову мережу ГВП, та DN32, який монтується на трубопроводі циркуляційної води після виходу циркуляційної води з будинкової мережі ГВП). Приміщення, де встановлений ВОВ на потреби ГВП, повинно закриватися, щоб не дати можливості доступу стороннім особам, а також обладнуватись освітленням. Паспортом також встановлено, що для лічильника гарячої води монтажна довжина становить 300/450 мм, а діаметр мірної ділянки становить 76х3,5 мм. Для лічильника циркуляційної води монтажна довжина дорівнює 260/380 мм, а діаметр мірної ділянки - 45х2,5 мм.
Важливо, що у акті від 05.09.2025, який складено позивачем при вході до підвального приміщення ОСББ «Наукова 50», підтверджено можливість його розташування згідно із Паспортом вузла обліку гарячої води (ВОВ) для житлового будинку на вул. Наукова, 50, а у листі за жовтень 2025 року, який наявний у відповідача, ЛМКП «Львівтеплоенерго» вказало, що при обстеженні підвального приміщення було погоджено місце встановлення вузла обліку; для правильного монтажу необхідно забезпечити довжину прямої ділянки не менше 2,8 м.п.
Таким чином, суд переконаний, що позивач у передбаченому процесуальним законом порядку довів місце встановлення вузла обліку.
Доводи відповідача про те, що Паспорт є типовим і не враховує особливостей будинку №50 по вул. Наукова, суд відхиляє, адже такі не підтверджені належними й допустимими доказами. Щодо посилань на те, що підписи на такому паспорті викликають сумніви у їх правдивості, то такі не можуть бути достовірно встановленими, з огляду на відсутність у суду спеціальних знань для цього.
Щодо посилань відповідача про те, що позивач має намір встановити вузол обліку у підвальних приміщеннях багатоквартирного будинку, які є приватизованими, то у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б вказували на перебування приміщень у підвалі будинку по вул. Наукова, 50, у приватній власності окремих осіб. До того ж, позов у даній справі пред'явлено до ОСББ. Відтак, позивач має намір і повинен встановлювати вузол обліку виключно у підвальних приміщеннях загального користування, доступ до яких наявний у кожного співвласників.
Відповідно до абзацу 6 частини 3 статті 3 Закону №2119-VIII у разі якщо власник (співвласники) будівлі не дає згоди або створює перешкоди для встановлення вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю, оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля, може вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку.
Частинами 1, 3 статті 402 ЦК України унормовано, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови, спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.
Згідно із частинами 1-3, 5 статті 403 ЦК України сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном.
Отже, однією з основних ознак сервітуту, який має бути встановлено за рішенням суду, є неможливість задоволення інтересів особи у будь-який інший спосіб у ситуації, коли власник і потенційний сервітуарій не можуть досягти згоди щодо встановлення сервітуту або способу його здійснення, плати тощо. Умовою встановлення сервітуту у такий спосіб є те, що позивач має довести у суді, що нормальне функціонування його господарства чи задоволення його інтересів при використанні свого майна неможливе без встановлення сервітуту.
Судом з'ясовано, що встановлення безстрокового та безоплатного сервітуту на обмежене користування частиною нерухомого майна (частини будівлі) для встановлення будинкових вузлів обліку гарячої води згідно з паспортом вузла обліку гарячої води для житлового будинку за адресою вул. Наукова, 50, м. Львів, не нанесе збитків відповідачу і не є обтяжливим для нього, а задоволення вимог позивача, що спрямовані на виконання приписів Закону №2119-VIII, за наявності заперечень відповідача, є неможливим в інший спосіб. Крім цього, встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в якій обладнується вузол комерційного обліку, передбачене приписами Закону №2119-VIII.
Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку про те, що позовна вимога ЛМКП «Львівтеплоенерго» є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
У відповідності до частини 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, у разі задоволення позову на відповідача.
Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 3'028,00 грн.
Керуючись статтями 2, 12, 42, 123, 126, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Встановити Львівському міському комунальному підприємству «Львівтеплоенерго» (79040, м. Львів, вул. Данила Апостола, буд. 1; код ЄДРПОУ 05506460) безстроковий та безоплатний сервітут на обмежене користування частиною нерухомого майна (частини будівлі) для встановлення будинкових вузлів обліку гарячої води згідно з паспортом вузла обліку гарячої води для житлового будинку за адресою вул. Наукова, 50, м. Львів.
3. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наукова 50» (79060, м. Львів, вул. Наукова, буд. 50 кв. 51; код ЄДРПОУ 42326367) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, м. Львів, вул. Данила Апостола, буд. 1; код ЄДРПОУ 05506460) 3'028,00 грн. судового збору.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до статті 327 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Повне рішення складено і підписано 29.12.2025.
Суддя Крупник Р.В.