79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
10.12.2025 Справа № 914/1809/25
м. Львів
за позовом: Львівського комунального підприємства «Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б.Хмельницького», м. Львів
до відповідача: Громадської організації «Здорова Галичина», м. Львів
про стягнення 3410542,00 грн заборгованості
Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА
Секретар с/з Надія ВАШКЕВИЧ
Представники сторін:
від позивача: Посікіра Р.Р. представник;
від відповідача: Цибак О.В. - представник
1. ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
2. Львівське комунальне підприємство «Львівський центральний парк культури і відпочинку ім.Б.Хмельницького» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Громадської організації «Здорова Галичина» про стягнення 3410542,00 грн заборгованості.
3. Ухвалою суду від 13.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.07.2025.
4. 27.06.2025 через систему «Електронний Суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№17277/25).
5. 30.06.2025 через систему «Електронний Суд» від представника відповідача надійшло клопотання про призначення судової експертизи (вх. №2803/25)
6. Ухвалою від 02.07.2025 підготовче засідання відкладено на 16.07.2025.
7. 02.07.2025 через систему «Електронний Суд» від представника позивача надійшли заперечення на клопотання (заяву) про призначення експертизи (вх.№17765/25).
8. 03.07.2025 через систему «Електронний Суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. №17773/25) .
9. 04.07.2025 через систему «Електронний Суд» від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (вх. № 17901/25).
10. 16.07.2025 через систему «Електронний Суд» від представника позивача надійшла заява про попередній орієнтовний розрахунок судових витрат (вх. № 18983/25).
11. З підстав, наведених в ухвалі суду від 17.07.2025 підготовче засідання призначено на 20.08.2025.
12. Призначене на 20.08.2025 підготовче засідання не відбулося у зв'язку з оголошеною повітряною тривогою. Ухвалою суду від 20.08.2025 призначено підготовче засідання на 03.09.2025.
13. Ухвалою від 03.09.2025 суд задоволив клопотання відповідача та відклав підготовче засідання на 12.09.2025.
14. З підстав, наведених в ухвалі суду від 12.09.2025 суд залишив позовну заяву Львівського комунального підприємства «Львівський центральний парк культури і відпочинку ім.Б.Хмельницького» без руху.
15. 17.09.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача подано заяву про усунення недоліків (вх.№ 24699/25) до якої долучено позовну заяву, сформовану відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему і її підсистему «Електронний суд», а також додатки підписані ЕЦП. Зазначену заяву суддею Щигельською О.І. отримано 01.10.2025, у зв'язку з перебуванням у відпустці.
16. Ухвалою суду від 01.10.2025 продовжено розгляд справи № 914/1809/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.10.2025
17. З підстав, викладених в ухвалі від 22.10.2025 суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи від 27.06.2025 (вх.№2803/25 від 30.06.2025), закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 19.11.2025.
18. 19.11.2025 через систему «Електронний Суд» від представник відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 30845/25).
19. Ухвалою від 19.11.2025 судом задоволено клопотання представника відповідача та відкладено розгляд справи на 03.12.2025.
20. Ухвалою від 03.12.2025 відкладено розгляд справи на 10.12.2025.
21. В судове засідання 10.12.2025 представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав. Повідомив суд, що в порядку ч.8 ст.129 ГПК України позивачем буде подано докази понесених витрат на професійну правничу допомогу.
22. Відповідач в судове засідання 10.12.2025 з'явився, позовні вимоги заперечив.
23. Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст. 13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення
24. В судовому засіданні 10.12.2025 суд ухвалив рішення у справі, проголосивши його вступну та резолютивну частини.
25. АРГУМЕНТИ СТОРІН
26. Аргументи позивача.
27. В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує про неналежне виконання відповідачем умов договору оренди № 3-7424-10 від 11.01.2010 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) в частині сплати заборгованості.
28. Відповідач позивачем заявлено до стягнення частину заборгованості у розмірі: 1 204 449,94 грн. заборгованість за договором за період з лютого 2019 року по січень 2020 року, а також 967 752,60 грн. - інфляційних втрат та 209 443,38 - 3% річних, нарахованих на зазначену суму боргу.
29. Крім того позивач нарахував 788 327,39 грн. - інфляційні збільшення; 240 569,69 грн. - 3% річних компенсаційних виплат, нарахованих на суму основного боргу, яка була стягнута за попереднім рішеннями суду у справі № 914/2002/18 за новий період прострочення, не охоплений цим рішенням.
30. Аргументи відповідача.
31. У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив позовні вимоги з таких підстав.
32. Відповідач зазначає, що ухвалою Львівської міської ради № 1727 від 23.03.2017 року (зі змінами, внесеними ухвалою 2366-2017 та 2813-2017) об'єкт оренди включено до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу та встановлено строк дії цієї ухвали до 31.12.2018 року, відсутні підстави для внесення орендної плати з 01.01.2019 року, коли б мала бути завершена приватизація, незавершена з вини власника і балансоутримувача майна.
33. Наявні суперечності у таких розрахунках порівняно з окремим додатком «Розрахунок заборгованості за Жовтень 2018 р. - Червень 2025 р.». Позивач починає обчислювати борг з 01.10.2018 р., хоча рішення суду про стягнення такого боргу набрало законної сили 18.09.2019 р.
34. У розрахунках ЛКП наведено багато періодів заборгованості, які не становлять повного місяця, утім за які розраховані відповідні відсотки.
35. Відповідач стверджує, що позивачем нараховано відсотки і за вихідні дні, і за дні погашення заборгованості. Так, наприклад, у таблиці розрахунку в позові зазначено 24.03.19 р. (неділя), 23.06.19 р. (неділя), 20.09.20 р. (неділя), та інші вихідні і дні сплати.
36. Відповідач вважає, що розрахунок періодичної заборгованості протягом стількох років є складним арифметичним процесом. Відповідач вважає, що позивач навів розрахунок, який викликає обґрунтовані сумніви. При цьому, навести власний контррозрахунок Відповідач не може, оскільки у штаті не має бухгалтера (тим більше - є Громадською організацією, включеною до Реєстру неприбуткових установ та організацій на підставі рішення контролюючого органу ДФС № 17130446/901 від 29.06.2017). Знайти судового експерта, укласти з ним договір та забезпечити здійснення експертизи у строк, встановлений для подання відзиву, без доступу експерта до матеріалів справи - Відповідач не міг, а тому звернувся з клопотання про призначення судової економічної (бухгалтерської) експертизи.
37. Відповідач вважає, що Позивач пропустив строк позовної давності щодо вимог про стягнення будь-яких коштів за період до 09.06.2022 р., а також відсотків і неустойки до 09.06.2024 р., адже не мав жодних викликаних карантином та/або воєнним станом чи інших обставин, які б перешкоджали Позивачу звернутись до суду.
38. Крім того відповідач вважає непропорційним розмір нарахованих відсотків, оскільки із заявленої ціни позову 3 410 542, 00 грн лише 1 204 448,93 грн (35%) становить тіло заборгованості, у той час як решта - 2 206 093,07 грн (65%) становлять нараховані відсотки.
39. З урахуванням того, що у спірний період тривав процес приватизації об'єкта, в тому числі в судовому порядку у справі № 914/2235/18, ГО була зобов'язана нести судові витрати, а також володіти коштами для оплати вартості об'єкта в розмірі 32 870 400 грн, які зрештою сплатила з моменту визнання укладеним договору купівлі-продажу з уповноваженою стороною з наявними рахунками (ухвала суду та копія платіжної інструкції додаються), ступінь вини ГО відсутній, як і відсутні збитки Позивача, адже об'єкт мав так чи інакше бути приватизований ще 01.01.2019 року.
40. Попередній орієнтовний розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу становить 34105,42 гривень.
41. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
42. 11.01.2010 між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та Громадською організацією «Здорова Галичина» (орендар) укладено договір оренди № 3-7424-10 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень).
43. Відповідно до умов п. 1.1 цього Договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 1861,9 кв.м., які розташовані в будівлі (літ.Д-2) за адресою: м. Львів, вул. Болгарська, буд. 4, що знаходяться на балансі ЛКП «Львівський центральний парк культури та відпочинку ім. Б.Хмельницького» (балансоутримувач), і належить територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради на праві комунальної власності.
44. Пунктом 2.1. Договору встановлено, що об'єкт оренди буде використовуватись орендарем для роботи гуртків спортивного і бального танців та культурно-мистецької галереї робіт обдарованих дітей.
45. Приймання-передача об'єкта оренди здійснюється орендарем та орендодавцем в особі балансоутримувача і оформлюється актом приймання-передачі (п. 3.1. Договору).
46. Згідно пункту 4.1 договору термін договору оренди визначений на 10 років з 11 січня 2010 року до 11 січня 2020 року включно.
47. Настання обов'язку орендаря щодо внесення орендної плати починається з дати підписання сторонами акту приймання передачі (п. 4.1. Договору).
48. На виконання п. 3.3 Договору оренди 01.02.2010 уповноваженими представниками Львівського центрального парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького та Громадської організації «Здорова Галичина» підписано акт приймання-передачі об'єкта оренди.
49. Пунктом 5.1. Договору встановлено, що розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення даного договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою Львівської міської ради №897 від 07.06.2007 (зі змінами та доповненнями, що складає 31845,82 грн. за перший місяць оренди (або на момент переукладення договору) з врахуванням індексу інфляції. Врахувати індекс інфляції за січень 2010 року. Загальна сума річної орендної плати на момент укладення цього договору без врахування індексу інфляції становить 369 070,34 грн. без ПДВ. Розмір орендної плати підлягає індексації на визначений індекс інфляції за відповідний період (місяць, квартал, рік). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.
50. Відповідно до пункту 5.2 Договору орендна плата перераховується орендарем не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць. Несплата орендної плати в повному обсязі протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди.
51. Пунктом 7.2 Договору встановлено обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Згідно ухвали ЛМР № 2694 від 23.09.2013р. «Про внесення змін до ухвали ЛМР N897 від 07.06.2007» починаючи з 01.01.2014 орендну плату за користування об'єктами оренди, які перебувають на балансі закладів, установ та організацій освіти, культури, медицини, орендар сплачує на підстав рахунків у такій пропорції: 10% розміру орендної плати - на рахунок управління комунальної власності ДЕП ЛМР, 90% розміру орендної плати - на рахунок відповідного балансоутримувача.
52. Оскільки балансоутримувач об'єкта оренди - ЛКП Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького є установою культури, то 90% розміру орендної плати орендар повинен перераховувати на його рахунок.
53. Проте, відповідач, за період з січня 2017 по жовтень 2018, взяті на себе зобов'язання щодо сплати орендних платежів виконував неналежним чином (сплачував орендну плату невчасно та не в повному обсязі).
54. У зв'язку з неналежним виконанням Громадською організацією «Здорова Галичина» (орендар) договору оренди № 3-7424-10 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) Львівським центральним парком культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького подано позовну заяву № 914/2002/18 про стягнення боргу з орендних платежів, 3% річних та інфляційного збільшення боргу.
55. Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.03.2019 позовні вимоги Львівського комунального підприємства Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького у справі № 914/2002/18 задоволено частково. Стягнуто з Громадської організації «Здорова Галичина» на користь Львівського комунального підприємства Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького стягнуто 1 828 111,48 грн - основного боргу, 111 306,03 грн інфляційних втрат, 35 589,47 грн 3% річних, та 29 625,10 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору. У задоволенні вимог про стягнення 8 788,69 грн - 3% річних та 1 909,72 грн інфляційних втрат відмовлено.
56. Постановою Західного апеляційного господарського від 18.09.2019 у справі №914/2002/18 апеляційну скаргу Громадської організації Здорова Галичина задоволено частково, рішення Господарського суду Львівської області від 11.03.2019 у справі №914/2002/18 скасовано в частині задоволення стягнення з Громадської організації «Здорова Галичина» в частині 338 155,57 грн - основного боргу, 3 154,30 інфляційних втрат та 823,13 3% річних. В решті рішення Господарського суду Львівської області від 11.03.2019 у справі №914/2002/18 залишено без змін.
57. Отже, за результатами розгляду судами справи №914/2002/18, зобов'язано Громадську організацію «Здорова Галичина» сплатити Львівському комунальному підприємству Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького наступні суми коштів: 1 489 955,91 грн. боргу за договором;- 108 151,73 грн. інфляційних втрат;- 34 766,34 грн. 3% річних; 24 494,09 грн. судового збору.
58. На підставі рішення Господарського суду Львівської області від 11.03.2019 та постанови Західного апеляційного господарського від 18.09.2019 у справі №914/2002/18 судом першої інстанції видано судовий наказ від 24.09.2019 на примусове виконання рішення суду. В подальшому приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Баровою Наталією Михайлівною, відкрито виконавче провадження ВП №60199553 від 02.10.2019 в частині стягнення суми заборгованості та штрафних санкцій.
59. Фактичне виконання судового рішення відбулося лише 22 квітня 2025 року, про що свідчить платіжна інструкція № 3571 на суму 1631138,02 грн.
60. Якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
61. Позивачем, в позовних вимогах, заявляється до стягнення 3 % річних та інфляційні витрати за період із 01.10.2019 року до 21.04.2025 року, які мають компенсаційний характер.
62. Також за період з 01.10.2019 року до 21.04.2025 року Відповідач здійснював часткову сплату коштів за договором № 3-7424-10 від 11.01.2010, які зараховували в погашення заборгованості за рішенням суду.
63. Розрахунок 3 % річних та інфляційні витрати у зв'язку з неналежним виконанням судових про стягнення грошових коштів,здійснювався урахуванням сплачених коштів за період з 01.10.2019 року до 21.04.2025.
64. Таким чином, неналежне виконанням відповідачем судового рішення у справі №914/2002/18 про стягнення грошових коштів, є підставою для стягнення в судовому порядку суми нарахованих інфляційних втрат та 3 % річних у розмірі: 788 327,39 грн. - інфляційні збільшення; 240 569,69 грн. - 3% річних.
65. Позивач вважає, що у відповідача наявна заборгованість : 1 204 449,94 грн. заборгованість за договором за період з лютого 2019 року по січень 2020 року, 967 752,60 грн. - інфляційні збільшення; 209 443,38 - 3% річних.
66. ОЦІНКА СУДУ.
67. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
68. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
69. Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
70. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
71. Згідно статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
72. Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди №З-7424-10 від 11.01.2010 р.
73. Згідно з приписами ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
74. За приписами пункту 5.2 договору орендар зобов'язувався сплачувати орендну плату не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць. Несплата орендної плати в повному обсязі протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди.
75. Відповідно до пункту 7.3 Положення про оренду майна територіальної громади міста Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 07.06.2007 № 897 (зі змінами, внесеними ухвалою Львівської міської ради від 23.09.2013 р. № 2694) орендну плату за користування об'єктами оренди, які перебувають на балансі закладів, установ, та організацій освіти, культури, медицини, орендар сплачує на рахунок відповідного балансоутримувача. У всіх інших випадках орендна плата сплачується на рахунок Управління комунальної власності департаменту економічної політики. З 01.01.2014 р. орендну плату за користування об'єктами оренди, які перебувають на балансі закладів, установ, та організацій освіти, культури, медицини орендар сплачує на підставі виставлених рахунків у такій пропорції: 10 % розміру орендної плати - на рахунок управління комунальної власності департаменту економічної політики, 90% розміру орендної плати на рахунок відповідного балансоутримувача. Оскільки балансоутримувач об'єкта оренди - ЛКП Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького є установою культури, то 90% розміру орендної плати орендар повинен перераховувати на його рахунок.
76. Як вбачається з матеріалів справи та стверджує позивач, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо сплати орендних платежів виконував неналежним чином.
77. Згідно з ст. 526 ЦКУ та ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
78. Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.
79. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до п.п.5.2 договору, орендна плата перераховується орендарем не пізніше 20-го числа місяця за попередній місяць.
80. Настання обов'язку орендаря щодо внесення орендної плати починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі.
81. Cудом встановлено, що відповідач взяті на себе зобовязання з оплати орендних платежів виконував невчасно та не в повному обсязі, що стало підставою для звернення з позовом про стягнення заборгованості з орендних платежів, 3% річних та інфляційного збільшення боргу.
82. Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.03.2019 позовні вимоги Львівського комунального підприємства Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького у справі № 914/2002/18 задоволено частково. Стягнуто з Громадської організації «Здорова Галичина» на користь Львівського комунального підприємства Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького стягнуто 1 828 111,48 грн - основного боргу, 111 306,03 грн інфляційних втрат, 35 589,47 грн 3% річних, та 29 625,10 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору. У задоволенні вимог про стягнення 8 788,69 грн - 3% річних та 1 909,72 грн інфляційних втрат відмовлено.
83. Постановою Західного апеляційного господарського від 18.09.2019 у справі №914/2002/18 апеляційну скаргу Громадської організації Здорова Галичина задоволено частково, рішення Господарського суду Львівської області від 11.03.2019 у справі №914/2002/18 скасовано в частині задоволення стягнення з Громадської організації «Здорова Галичина» в частині 338 155,57 грн основного боргу, 3 154,30 грн інфляційних втрат та 823,13 грн 3% річних. В решті рішення Господарського суду Львівської області від 11.03.2019 у справі №914/2002/18 залишено без змін.
84. Отже, за результатами розгляду судами справи №914/2002/18, зобов'язано Громадську організацію «Здорова Галичина» сплатити Львівському комунальному підприємству Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького наступні суми коштів: 1 489 955,91 грн. боргу за договором; 108 151,73 грн. інфляційних втрат; 34 766,34 грн. 3% річних; 24 494,09 грн. судового збору.
85. Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
86. Також рішеннями суду встановлено період орендних правовідносин за який стягується заборгованість та нараховується штрафні санкції: з січня 2017 по жовтень 2018.
87. Фактичне виконання судового рішення відбулося лише 22 квітня 2025 року, про що свідчить платіжна інструкція № 3571 на суму 1631138,02 грн.
88. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
89. Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
90. Щодо позовних вимог про стягнення 788327,39 грн інфляційних втрат та 240569,69 грн 3 % річних нарахованих на суму основного боргу за рішенням суду у справі № 914/2002/18.
91. Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.
92. Виходячи із положень статті 625 Цивільного кодексу України наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
93. При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.
94. Отже, наявність судового рішення про стягнення основної заборгованості не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
95. Оскільки чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін вказаного договору та не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, а також не позбавляє кредитора права на отримання коштів, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
96. Отже, наявність судового рішення не свідчить про припинення зобов'язання, а тому наявність судового рішення про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права отримати передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України суми. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу.
97. Відтак, у розумінні положень ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
98. Суд, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних судом встановлено, позивачем у розрахунку помилково зараховано суми оплат відповідача у більших розмірах ніж фактично сплачені відповідачем (наприклад при заборгованості на 21.03.2021 у розмірі 1285839,30 грн, оплата відповідачем заборгованості проведена 22.03.2021у розмірі 4625,00 грн, відтак станом на 22.03.2021 заборгованість відповідача складала 1281214,30 грн, однак, позивач розраховує наступний період 3% річних з 22.03.2021 по 22.03.2021 від суми боргу 1276589,30 грн. Проте суд зазначає, що в порядку ст.237 ГПК України суд не може виходити за межі позовних вимог.
99. Крім того, позивачем у розрахунку допущено помилку, а саме на суму заборгованості 1184769,74 грн за період 05.06.2025 по 05.06.2025 нараховано 97 грн 3% річних, однак станом на 05.06.2025 відсутня зазначена заборгованість (така існувала за період з 21.02.2022 по 17.03.2022). Відтак, відсутні підстави для нарахування 97 грн 3% річних.
100. Відтак, суд приходить до висновку, що вимога про сплату 3% річних як компенсаційних витрат по сплачу заборгованості за вказаним судом рішенням підлягає до стягнення частково у розмірі 240472,69 грн.
101. Суд, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 788327,39 грн інфляційних втрат прийшов до висновку, що такий розрахунок проведено правильно, відтак вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
102. Щодо вимог заборгованості за період не охоплений рішення суду у справі №914/2002/18.
103. За період з жовтня 2018 року по січень 2020 року, відповідач продовжував неналежно виконувати умови Договору № 3-7424-10 від 10.01.2010 в частині сплати орендних платежів, відтак, станом на 05.06.2025 заборгованість перед позивачем склала 1 204 448,92 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за договором № 3-7424-10 від 10.01.2010. Дата сума складається з 1 544 122,09 грн. нарахована заборгованість за договором з жовтня 2018 року по лютий 2020 року (дата закінчення договору 11.01.2020, період сплати до 20 лютого 2020) за мінусом суми 339 673,17 грн. - сума коштів, що стягнута за виконавчим провадженням частково перекриває зобов'язання за виникають договором в період реалізації в жовтні 2019, листопаді 2019, грудень 2019 та частину січня 2019 року.
104. Відповідно до п. 5.2. Договору оренди № 3-7424-10 орендна плата перераховується орендарем не пізніше 20 числа місяця за попередній місяця.
105. В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем 1204448,92 грн основного боргу Відтак, невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором оренди № 3-7424-10 від 11.01.2010, за період з лютого 2019 року по січень 2020 року є підставою для задоволення позовних вимог в цій та стягнення з відповідача на користь позивача 1204448,92 грн основного боргу.
106. Щодо позовних вимог про стягнення 967752,60 грн інфляційних втрат і 209443,38 грн 3% річних суд зазначає таке.
107. Відповідно до ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
108. Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
109. Відповідно до ч.5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
110. Судом перевірено розрахунок та встановлено, що суми інфляційних нарахувань та 3% річних за зобов'язаннями, які виникли у квітні 2019 року нараховані позивачем з 21 числа відповідного місяця. Однак, з огляду на те, що 20 число місяця, припало на суботу, відтак останнім днем виконання зобов'язання щодо оплати вартості користування приміщенням у березні 2019 р. було 22.04.2019 р., нарахування необхідно проводити з 23.04.2019 р. Аналогічна обставина мала місце у липні 2019 р. (20 число - субота), у жовтні 2019 р. (20 число - неділя).
111. Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру 3% річних та інфляційних втрат, у відповідності до вимог законодавства, з урахуванням норм щодо перебігу строків, моменту виникнення прострочення виконання зобов'язання, сум здійснених відповідачем оплат та заявленого позивачем періоду, суд вважає, що стягненню підлягає заявлені позивачем 967752,60 грн інфляційних втрат та 209401,75 грн. 3% річних.
112. Щодо строків позовної давності суд зазначає наступне.
113. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин. Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» (Закон № 540-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.
114. Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов'язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-ІХ. Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 вересня 2023 року у справі №910/18489/20 (провадження № 12-46гс22).
115. Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а скасований він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
116. Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.
117. Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
118. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу. Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі -Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон №2102-ІХ набрав чинності 17 березня 2022 року.
119. Ураховуючи конструкцію пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, продовження не є ні перериванням, ні зупиненням, а тому строк позовної давності обраховується у звичайному порядку. Проте, якщо строк позовної давності спливає у період дії карантину чи в період дії воєнного стану, однак до 29.01.2024, то строк, який сплинув, продовжується на такий період.
120. Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року №3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.
121. Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився.
122. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі № 603/602/24 зазначає, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.
123. Водночас після 04 вересня 2025 року строки позовної давності почали діяти на підставі Закону № 4434-ІХ «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності».
124. Враховуючи, що борг виник у 2019 році, з 02 квітня 2020 року перебіг строку позовної давності був зупинених з різних причин та поновлений лише з 05.09.2025, відтак, позивач не пропустив строк позовної давності при зверненні до суду з даним позовом.
125. Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
126. У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
127. Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
128. Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
129. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).
130. У відповідності до ч.ч. 1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
131. Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані і визнані обґрунтованими, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково і до стягнення з відповідача на користь позивача належить 1204448,92 грн. основного боргу; 1756079,99 грн. інфляційних втрат та 449874,44 грн. 3% річних.
132. СУДОВІ ВИТРАТИ.
133. Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
134. Відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 40924,84 грн пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст..ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Громадської організації «Здорова Галичина» (79012, м.Львів, вул.Глінки будинок, 5 квартира, 1, код ЄДРПОУ код ЄДРПОУ 35720856) на користь Львівського комунального підприємства «Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького» (79011, м.Львів, вул.Болгарська, 4; код ЄДРПОУ 02219688) 1240448,92 грн. основного боргу; 1756079,99 грн. інфляційних втрат та 449874,44 грн. 3% річних та 40924,84 грн судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
6. Повний текст рішення складено та підписано 26.12.2025.
Суддя Щигельська О.І.