ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.12.2025Справа № 910/13482/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті Коммодітіс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтел Мастер»
про стягнення 1.087.838,54 грн
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
30.10.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті Коммодітіс» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтел Мастер» про стягнення 1.087.838,54 грн, з яких 1.076.840,27 грн. основного боргу, 9.912,83 грн 3% річних та 1.085,44 грн інфляційних втрат.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору поставки №РСМ/300824 від 30.08.2024 не повернув позивачу суму попередньої оплати, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1.076.840,27 грн. Крім того, позивач нарахував та заявляє до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 9.912,83 грн за період з 05.07.2025 до 24.10.2025 та інфляційні втрати у розмірі 1.085,44 грн. за період з липня по вересень 2025 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті Коммодітіс» залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 04.11.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 відкрито провадження у справі №910/13482/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.12.2025, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
У підготовчому засіданні 10.12.2025 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 24.12.2025.
У судове засідання 24.12.2025 представник позивача не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином шляхом отримання ухвали суду в своєму електронному кабінеті.
Представник відповідача у судове засідання 24.12.2025 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (02221, м. Київ, проспект Червоної Калини, буд. 30-А), що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень (за ідентифікатором пошуку R067058843994).
При цьому, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У судовому засіданні 24.12.2025 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
30.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трініті Коммодітіс» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РСМ Плюс», яке змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтел Мастер» (постачальник) укладено Договір поставки №РСМ/300824, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію, а саме: просо (код УКТ ЗЕД 1008290000), країна походження - Україна, яка надалі іменується «Товар» в асортименті, за ціною, кількістю та якістю на умовах, узгоджених сторонами у відповідних специфікаціях до цього договору, що укладаються окремо на кожну партію товару та є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно з п. 2.1 Договору поставки №РСМ/300824 від 30.08.2024 товар може поставлятися партіями. У відповідній специфікації до цього договору, що укладаються окремо на кожну партію товару та є невід'ємною частиною даного договору, визначаються: термін поставки, ціна за одиницю товару, вартість партії товару, кількість товару, упакування, пункт поставки, умови поставки тощо.
Згідно з п. 2.2 Договору поставки №РСМ/300824 від 30.08.2024 поставка (передача) товару за цим договором полягає у обов'язку постачальника виконати всі формальності та фактичні дії, відповідно до умов розділу 1 договору, спрямовані на виникнення у покупця права власності на товар, який поставлений в пункт поставки.
Відповідно до п. 2.3 Договору поставки №РСМ/300824 від 30.08.2024 поставка товару проводиться частинами (партіями). За партію товару приймається його кількість, що дорівнює середній нормі завантаження однієї одиниці відповідного транспорту (одного наявного вантажного автомобіля/вагону/контейнеру).
Постачальник зобов'язаний за 7 (сім) днів повідомити покупця про готовність партії товару до поставки, повідомивши про кількість товару, що підлягає поставці (п. 2.4 Договору поставки №РСМ/300824 від 30.08.2024).
Згідно з п. 2.5 Договору поставки №РСМ/300824 від 30.08.2024 протягом 10 календарних днів з дати отримання від постачальника повідомлення визначеного п. 3.5. даного договору, за можливістю, покупець подає транспорт до пункту поставки, а постачальник зобов'язується завантажити товар у транспорт протягом 24 годин з моменту подачі.
У п. 2.6 Договору поставки №РСМ/300824 від 30.08.2024 сторони погодили, що постачальник зобов'язується при передачі товару покупцю надати наступні документи: - договір (оригінал); - рахунок(и) фактура(и) (оригінал); - видаткова накладна (оригінал); - 4 (чотири) екземпляри товарно-транспортних та/або залізничних накладних; - довідку про походження товару від постачальника на покупця (згідно зразка); - копії форм державного статистичного спостереження №4-сг, 37-сг (у разі наявності) та 29-сг (у разі наявності) з відміткою органу державної статистики про її прийняття; - копію довідки за з держземагентства та/або сільської (або іншої місцевої) ради про наявність сільськогосподарських угідь, виданої сільгоспвиробнику товару та/або податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи із додатком з відміткою органу державної статистики про її прийняття та/або Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта; - інші документи, за вимогою покупця.
Відповідно до п. 2.8 Договору поставки №РСМ/300824 від 30.08.2024 передача товару провадиться шляхом підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної, при цьому покупець зобов'язаний підписати видаткову накладну, крім випадків наявності претензій щодо якості або кількості товару, або строків виконання постачальником своїх зобов'язань щодо поставки.
Згідно з п. 2.9 Договору поставки №РСМ/300824 від 30.08.2024 постачальник вважається таким, що виконав зобов'язання щодо поставки товару з моменту завантаження товару з якісними показниками передбаченими у специфікації в поданий транспорт та підписання сторонами видаткової накладної.
Цей договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками (у разі наявності) і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 9.1 Договору поставки №РСМ/300824 від 30.08.2024).
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору поставки №РСМ/300824 від 30.08.2024 не повернув позивачу суму попередньої оплати, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1.076.840,27 грн. Крім того, позивач нарахував та заявляє до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 9.912,83 грн за період з 05.07.2025 до 24.10.2025 та інфляційні втрати у розмірі 1.085,44 грн. за період з липня по вересень 2025 року.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу (ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України).
В межах виконання Договору поставки №РСМ/300824 від 30.08.2024 між сторонами були укладені три специфікації: 1) Специфікація №1 від 30.08.2024, 2) Специфікація №2 від 04.09.2024 та 3) Специфікація №3 від 23.09.2024.
У Специфікації №1 від 30.08.2024 сторони погодили загальну ціну товару - 1.217.302,80 грн, строк поставки - до 04.09.2024.
У Специфікації №2 від 04.09.2024 сторони погодили загальну ціну товару - 1.217.302,80 грн, строк поставки - до 12.09.2024.
У Специфікації №3 від 23.09.2024 сторони погодили загальну ціну товару - 984.411,96 грн, строк поставки - до 04.10.2024.
Згідно з п. 4.1 Договору поставки №РСМ/300824 від 30.08.2024 покупець здійснює оплату в розмірі 80% вартості поставленого товару в день приймання покупцем товару за якістю і кількістю в пункті поставки, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника у рахунку-фактурі.
Остаточну оплату в розмірі 20% від вартості поставленого товару покупець здійснює протягом 3 (трьох) банківських днів з дня реєстрації податкової накладної на поставлену партію товару, що підтверджується постачальником перед покупцем копією зареєстрованої податкової накладної та/або квитанцією про її реєстрацію в Єдиному реєстрі, а також отримання покупцем документів зазначених у п.2.6.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки №РСМ/300824 від 30.08.2024позивач сплатив відповідачу грошові кошти у сумі 5.870.000,00 грн (відповідно до платіжних інструкцій, копії яких долучені позивачем до позовної заяви).
Водночас, відповідач, виконуючи умови Договору поставки №РСМ/300824 від 30.08.2024, поставив у встановлені специфікаціями строки позивачу товар на суму 3.351.370,31 грн, що підтверджується видатковими накладними, копії яких долучені позивачем до позовної заяви.
Можлива передоплата згідно договору та/або рахунку. Якщо протягом одного місяця із моменту здійснення передоплати між сторонами не була укладена Специфікація(ї) на зазначену суму, постачальник зобов'язується повернути таку передоплату в частині невідвантаженого товару протягом 5 (п'яти) днів із моменту отримання вимоги від покупця (п. 4.3 Договору поставки №РСМ/300824 від 30.08.2024).
Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано суду доказів укладення специфікації на суму переплати - 2.518.629,69 грн.
Позивач звернувся до відповідача із листом вих. №07/02/25 від 07.02.2025 про повернення суми переплати у розмірі 2.518.629,69 грн в термін до 13.03.2025.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач повернув позивачу грошові кошти у загальному розмірі 1.441.789,42 грн (відповідно до платіжних інструкцій).
Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем грошових коштів у сумі 1.076.840,27 грн.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтел Мастер» з повернення суми попередньої оплати у розмірі 1.076.840,27 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не був спростований, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті Коммодітіс» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтел Мастер» суми попередньої оплати у розмірі 1.076.840,27 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 9.912,83 грн за період з 05.07.2025 до 24.10.2025 та інфляційні втрати у розмірі 1.085,44 грн. за період з липня по вересень 2025 року.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.
Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв'язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов'язання.
Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Частиною п'ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.
Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).
Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.
Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз'яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Перевіривши розрахунки 3% річних, суд дійшов висновку в їх обгрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті Коммодітіс» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтел Мастер» 3% річних у розмірі 9.912,83 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Що стосується заявлених позивачем інфляційних втрат, суд зазначає, що за період з липня по вересень 2025 року (межі позовних вимог, які визначив сам позивач) існувала дефляція - від'ємне значення - «мінус» 1085,44 грн, яке було правильно розраховане позивачем у позовній заяві, однак помилково заявлено до стягнення з відповідача без врахування від'ємного значення.
Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті Коммодітіс» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтел Мастер» інфляційних втрат у розмірі 1.085,44 грн. за період з липня по вересень 2025 року задоволенню не підлягають.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтел Мастер» (02221, м. Київ, проспект Червоної Калини, буд. 30-А; ідентифікаційний код: 39903529) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті Коммодітіс» (65003, Одеська обл, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 103-Г, оф. 401; ідентифікаційний код: 44942458) суму основного боргу у розмірі 1.076.840 (один мільйон сімдесят шість тисяч вісімсот сорок) грн 27 коп., 3% річних у розмірі 9.912 (дев'ять тисяч дев'ятсот дванадцять) грн 83 коп. та судовий збір у розмірі 13.041 (тринадцять тисяч сорок одна) грн 03 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 29.12.25.
Суддя О.М. Спичак